"20" липня 2006 року м. Хмельницький
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Баса О.Г.,
суддів: Варвус Ю.Д., Гуменюк Н.І., при секретарі Герасимчук Ю.А.
з участю: апелянтів: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, та прокуратури розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу № 22ц-1451 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Хмельницької області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
встановила:
В червні 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування 280000 грн. моральної шкоди за незаконне перебування під вартою. В обґрунтування цих вимог зазначав, що з вини прокуратури, він утримувався під вартою на 112 днів більше максимального строку встановленого ст. 156 КПК України, чим йому була завдана моральна шкода. В період розгляду справи, позивачем доповнено позовні вимоги вимогою стягнення 550 грн. моральної шкоди за побиття його охоронником у психіатричній лікарні і незаконне проведення психіатричної експертизи.
Представники прокуратури та державного казначейства заперечували проти задоволення позову, оскільки вважали, що для цього відсутні підстави передбачені законом.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник просять рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважають що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, неповним
з'ясуванням обставин справи.____________________________________________________
Головуючий у першій інстанції -Слободян B.C. Справа № 22ц-1451
Доповідач - Бас О.Г. Категорія № 22
Відповідно до п. 1,ч. 1 ст. 307 і ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що в період попереднього слідства по обвинуваченю ОСОБА_1 за ст. 86-1 КК України йому була обрана міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, 28.03.1998 року його було заарештовано у Ческій республіці, доставлено в Україну і етаповано у слідчий ізолятор УВСУ У Хмельницькій області. 19 січня 1999 року міра запобіжного заходу змінена і ОСОБА_1 звільнений з під варти. Вироком Хмельницького міського суду від 05 травня 2003 року, зміненого ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області 28 квітня 2006 року ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за ст.ст. 19 ч.4, 70 КК України в редакції від 17 червня 1992 року, 27 ч.З, 191 ч.5, 44, 42 в редакції 1960 року до 6 років 3 місяців 21 дня позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями і з конфіскацією всього належного йому майна. Звільнено ОСОБА_1 з під варти у залі суду у зв'язку з відбуттям покарання у вигляді позбавлення волі. В строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано час перебування під вартою з 28 березня 1997 року по 19 січня 1999 року. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи не оспорються сторонами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрутовано виходив з того, що відповідно до ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданій фізичній особі незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду виникає у випадках, передбачених законом. А відповідно до ст. 2 Закону україни «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» в редакції чинній на момент тримання під вартою позивача, такий випадок не було передбачено. Закон прийнятий в 2006 році зворотньої дії у часі немає.
Що стосується шкоди заподіяної позивачеві поміщенням у психіатричну лікарню, то відмовляючи у задоволенні цих вимог, суд першої інстанції обгрунтовано послався та те, що постанова про призначення судово-психіатричної експертизи, на підставі якої позивач перебував у цьому закладі нечинною не визана. При наявності претензій до цієї установи, чи до конкретних її працівників ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду на захист свого порушеного права.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, що спростовуюють висновки суду першої інстанції тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді: /підпис/
/підпис/
Копія вірна: суддя апеляційного суду О-Г- Бас