Справа №1-88/11
24 жовтня 2011 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області
під головуванням: судді Труша В.О.,
за участю секретаря Оласюк Л.П.,
прокурора Корця О.В.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любешів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 24 липня 2009 року Любешівським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_2, будучи засуджений вироком Любешівського районного суду від 24.07.2009 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі, відбувши покарання і повернувшись з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а знову вчинив аналогічний злочин.
Так, ОСОБА_2 15 липня 2011 року близько 08 години, зайшов по особистих питаннях до житлового будинку ОСОБА_1, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 Виявивши, що господарки будинку немає вдома, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою заволодіння чужим майном, з кладової кімнати таємно викрав три банки консервованого сирого сала ємністю три літри кожна, ціною 70 гривень за банку, одну банку консервованих ребер свинини, ємністю три літри, вартістю 80 гривень та одну пляшку олії “Щедрий дар” ємністю два літри, вартістю 38 гривень, завдавши ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 328 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненому визнав повністю, ствердив ту обставину, що 15.07.2011 року біля 08 години він зайшов до житлового будинку своєї односельчанки ОСОБА_1, щоб попросити в неї спиртного за дерев'яну драбину, яку раніше обіцяв їй зробити. Побачивши, що в будинку нікого немає, почав сам шукати спиртне. Оскільки спиртного не знайшов, тому узяв з кладової кімнати 3 трьохлітрові законсервовані банки сирого сала, одну трьохлітрову законсервовану банку приварених ребер свинини і два літри олії, які заховав в гарбузинні на огороді на території домогосподарства ОСОБА_1 Ввечері, коли потемніло, викрадену консервацію переніс до будинку співмешканки ОСОБА_3 Близько 24 години цього дня банку сала і банку ребер віддав односельчанину ОСОБА_4 за 2 пляшки по 0,5 л горілки. Решту продуктів, що залишились, а саме дві банки сала та олію використав на харчування.
У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати, обіцяє подібного більше не допускати.
Аналогічні показання ОСОБА_2 дав також на досудовому слідстві під час допиту в якості підозрюваного (а.с. 48-49) та обвинуваченого (а.с. 53-54).
Крім визнання своєї винуватості самим підсудним, його винуватість у вчиненому також повністю доводиться зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_1 показала, що 15.07.2011 року протягом дня вона була вдома. Близько 07 год. 30 хв. відлучалась на декілька хвилин до своєї сусідки ОСОБА_5. Коли повернулась додому, то побачила, що з її будинку виходить ОСОБА_2. Останній пояснив, що приходив у зв'язку з тим, що їде в ліс і може привезти матеріал на дерев'яну драбину, про яку вона просила. Після того як ОСОБА_2 покинув її подвір'я, вона виявила відсутність трьох трьохлітрових банок сирого сала, одну трьохлітрову банку варених ребер із свинини і двохлітрову пляшку олії “Щедрий дар”, що знаходились в кладовій кіматі. На слідуючий день 16.07.2011 року місцева жителька ОСОБА_3 повідомила їй, що крадіжку продуктів харчування з її будинку вчинив ОСОБА_2. 27.07.2011 року ОСОБА_2 відшкодував їй спричинені крадіжкою майнові збитки, заплативши 250 гривень, тому ніяких претензій вона до нього не має.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що ввечері 15.07.2011 року співмешканець ОСОБА_2 зізнався їй, що цього дня зранку вчинив крадіжку сала з будинку ОСОБА_1, про що вона повідомила останню наступного дня. ОСОБА_3 особисто бачила, як ОСОБА_2 ввечері 15.07.2011 року одну трьохлітрову банку сала відносив ОСОБА_4.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ствердили ту обставину, що ввечері 15.07.2011 року ОСОБА_2 приносив до них одну трьохлітрову банку сала та одну трьохлітрову банку варених ребер, які вони споживали.
Згідно протоколу усної заяви потерпілої ОСОБА_1 в Любешівський РВ УМВС, остання повідомила, що 15.07.2011 року близко 08 год. ОСОБА_2 викрав у неї з кладової кімнати три банки консервованого сала, ємністю по 3 літри, одну банку консервованих ребер свинини, ємністю 3 літри та одну двохлітрову пляшку олії (а.с.5).
З довідки підприємця ОСОБА_8 № 42 від 28.07.2011 року слідує, що олія холодної рафінації торгової марки „Щедрий дар” об”ємом 1 л реалізується за ціною 19 грн. (а.с.22).
Згідно протоколу огляду місця події від 22.07.2011 року вбачається, що цього дня в будинку ОСОБА_9, жителя АДРЕСА_3 виявлено та вилучено скляну банку ємністю 3 л., заповнену на ? кусками сала та скляну банку ємністю 3 л., заповнену на ? кусками приварених свинячих ребер (а.с.13-16).
Вироком Любешівського районного суду від 24.07.2009 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі(а.с.58).
Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як викрадення чужого майна повторно, а також шляхом проникнення у житло.
В ході судового слідства з'ясовано, що умисел на крадіжку чужого майна в ОСОБА_2 виник в момент перебування його в житловому будинку ОСОБА_1, тому в його діях відсутня така кваліфікуюча ознака крадіжки, як проникнення в житло.
Тому дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України.
Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно аналізуючи зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду докази, приходить до висновку про доведеність винуватості підсудного в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, а тому дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.
Обставинами, що пом”якшують покарання підсудного ОСОБА_2 по справі є: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного по справі не встановлено.
Призначаючи покарання, суд враховує також характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про особу підсудного, який раніше судимий, по місцю проживання характеризуються негативно, бере до уваги позицію потерпілої ОСОБА_1, яка просить не застосовувати до ОСОБА_2 суворе покарання, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в ізоляції від суспільства і обирає покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності,у виді арешту.
Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.
Цивільний позов по справі не заявлявся, судові витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді арешту строком 5(п”ять) місяців.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: одну трьохлітрову банку сирого сала заповнену на ? та одну трьохлітрову банку приварених ребер свинини заповнену на ? - знищити.
Цивільний позов по справі не заявлявся, судові витрати відсутні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий: /підпис/ В.О.Труш
З оригіналом вірно.
Суддя Любешівського
районного суду В.О.Труш