02 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7612/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гарника К.Ю.,
при секретарі - Онищенко С.В.,
за участю:
представника позивача - Чергинець В.О.,
представника відповідача - Панасенко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області до Вищого державного навчального закладу "Українська медична стоматологічна академія" про зобов'язання вчинити певні дії, -
20 вересня 2011 року Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області (далі по тексту - позивач, КРУ в Полтавській області) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вищого державного навчального закладу "Українська медична стоматологічна академія" (далі по тексту - відповідач, Академія) про зобов'язання вчинити певні діїщодо виконання пункту 1 вимоги про усунення виявлених ревізією порушень від 31.03.2011 № 16-04-3-14/2158, а саме: проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення до бюджету коштів у сумі 501002,60 грн, які були використані на навчання випускників академії, що навчались на державному замовленню і не приступали до роботи за направленням.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача, в тому числі щодо використання коштів державного бюджету, виділених на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-ІV рівнів акредитації, встановлено порушення пункту 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992, що призвело до недоотримання державним бюджетом коштів на суму 501002,60 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У запереченнях пояснив, що відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, передбачено, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням обов'язок по відшкодування до державного бюджету вартості навчання та компенсації витрат покладається на випускника. Також, зазначив, що ним направлені необхідні матеріали до Прокуратури Октябрського району м. Полтави для пред'явлення позовів до випускників з метою захисту інтересів держави та в інтересах держави.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області відповідно до пункту 2.5 Плану контрольно-ревізійної роботи на І-й квартал 2011 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 01 лютого 2011 року № 124 начальником відділу інспектування у соціальній сфері та культурі КРУ в Полтавській області О.І. Назарчук за участю працівників КРУ в Полтавській області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" за період з 01.03.2009 по 01.02.2011.
За результатами перевірки складено акт № 04-21/101 від 18.03.2011.
В ході ревізії досліджено питання працевлаштування випускників академії 2006-2010 років, які навчались за державним замовленням. У відповідності з вимогами пункту 2 Указу Президента України від 23.01.1996 № 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" (далі по тексту - Указ № 77/96) та пункту 5 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997 №367, із студентами, зарахованими на навчання за державним замовленням, Академією укладались угоди про підготовку фахівців з вищою освітою. Укладені договори містять пункти щодо зобов'язання Академії забезпечити студентів після закінчення навчання та відповідної кваліфікації місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства, де він зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років та зобов'язання Студента прибути після закінчення вищого навчального закладу місцем направлення і відпрацювати не менше трьох років, у разі відмови їхати призначенням відшкодувати до Державного бюджету вартість навчання.
На підтвердження факту прибуття до місця проходження інтернатури та відпрацювання за місцем направлення на роботу не менше 3-х років випускниками 2006-2010 років, які навчалися за державним замовленням та отримали направлення на роботу в період ревізії направлено 88 запитів до обласних управлінь охорони здоров'я, установ охорони здоров'я та проведено зустрічних звірок в лікувальних закладах.
За результатами отриманих відповідей на запити та проведених зустрічних звірок встановлено, що шістнадцять випускників, які відповідно до протоколів персонального розподілу випускників академії отримали направлення на роботу до державних установ охорони здоров'я, не прибули до місця роботи за направленням, не працюють на них на даний час та не відшкодували до державного бюджету вартість навчання, що є порушення пункту 2 Указу № 77/96, пунктів 6,13 Порядку № 367 та умов відповідних угод про підготовку фахівців з вищою освітою. Згідно розшифровки працевлаштування випускників 2006-2010 років (а.с. 13, т. 1) визначено загальну суму вартості за період навчання вищевказаних випускників в розмірі 501002,60 грн, яка недоотримана державним бюджетом відповідних фінансових ресурсів, що призвело до шкоди (збитків) державного бюджету.
З огляду на вищевказані та інші порушення, встановлені актом ревізії, позивачем відповідно до статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів від 31.03.2011 № 16-04-3-14/2158. Пункт 1 зазначеної вимоги зобов'язував відповідача провести претензійно-позовну роботу щодо повернення до бюджет коштів у сумі 501002,60 грн, які використані на навчання випускників академії, що навчались на державному замовленню і не приступили до роботи з направленням.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не усунено виявлені ревізією порушення, у зв'язку з чим не забезпечено повне виконання законних вимог КРУ в Полтавській області, а тому згідно пункту 10 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” звернувся до суду.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993 № 2939-XII головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно пункту 2 статті 8 зазначеного Закону на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено виконання такої функції, як проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
Пунктами 7, 10 статті 10 того ж Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що органи контрольно-ревізійної служби у разі виявлення порушень законодавства у фінансово-господарській діяльності підконтрольних установ наділені повноваженням пред'являти вимоги про усунення виявлених порушень, які повинні ґрунтуватися на нормах чинного законодавства, та у випадку не забезпечення виконання таких вимог звертатися до суду із відповідним позовом.
Відносно позовних вимог Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області, суд виходив з наступного.
Судом встановлено та підтверджується наданими матеріалами, що відповідачем були укладені типові угоди про підготовку фахівців з вищою освітою згідно Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, із наступними студентами: ОСОБА_4 (угода № 202020 від 17.10.2005) /а.с.74, т.1/; ОСОБА_5 (угода № 201093 від 01.09.2001) /а.с. 76 т.1/; ОСОБА_6 (угоди № 5, 203003 від 01.09.2003) /а.с. 78, т.1/; ОСОБА_7 (угода № 204044 від 01.09.2004) /а.с.85, т.1/; ОСОБА_8 (угода № 20217 від 03.09.2002) /а.с.а.с.85, т.1/; ОСОБА_9 (угода № 203022 від 05.09.2003) /а.с. 90, т.1/; ОСОБА_10 (угода № 045 від 01.09.2001)/а.с.96, т.1/; ОСОБА_11 (угода № 028 від 01.09.2001) /а.с.98, т.1/; ОСОБА_12 (угода № 024 від 10.09.2001) /а.с. 100, т.1/; ОСОБА_13 (угода № 042 від 01.09.2001) /а.с. 102, т.1/; ОСОБА_14 (угода № 088 від 01.09.2001) /а.с. 104, т.1/; ОСОБА_15 (угода № 021 від 01.09.2003) /а.с. 106, т.1/; ОСОБА_16 (угода № 054 від 01.09.2002) /а.с. 108, т.1/; ОСОБА_17 (угода № 028 від 01.09.2002) /а.с. 110, т.1/; ОСОБА_18 (угода № 024 від 01.09.2002) /а.с. 112, т.1/; ОСОБА_19 (угода № 068 від 01.09.2001) /а.с. 114, т.1/.
За умовами вказаних угод вищий навчальний заклад зобов'язувався забезпечити після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства, де він зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років, а студент зобов'язувався прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років.
В ході проведення ревізії були здійснені запити до підприємств та установ державного сектору, куди були направлені вказані студенти після закінчення університету, та отримано відповіді, згідно яких вбачається, що вказані особи не прибули для працевлаштування або були звільнені за власним бажанням до закінчення встановленого трьохрічного терміну.
Відповідно до пункту 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (надалі-Порядок) передбачено, що у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до загального фонду державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Виходячи із змісту пункту 5 Порядку державними замовниками із підготовки фахівців є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України.
Крім того, пунктом 11 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 здійснення контролю за виконанням державного замовлення покладено на державних замовників і Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" № 992 від 22 серпня 1996 року (далі по тексту - Постанова) доручено Міністерству фінансів разом з Міністерством освіти. Міністерством економіки. Міністерством юстиції та Національним банком до 1 січня 1997 року розробити і затвердити Порядок визначення та відшкодування випускниками вартості навчання у разі порушення ними умов угоди про працевлаштування. Проте, на даний час такий порядок затверджено не було.
Положення Порядку не можуть застосовуватись щодо питання працевлаштування випускників Університету 2006-2011 років, оскільки його дія поширюється лише на осіб, які вступали до вищих навчальних закладів у 1996-1997 навчальному році (пункту 3 Постанови КМУ № 992 від 22 серпня 1996 року).
Зазначені вище нормативні акти не містять положень, які б надавали Академії право чи закріплювали обов'язок здійснювати контроль за дотриманням випускниками вимог законодавства про обов'язкове відпрацювання трьох років за направленням, а тому відповідач не має правових підстав для відшкодування шкоди, завданої випускниками.
17 січня 2002 року прийнятий Закон України «Про вищу освіту»(далі по тексту - Закон), норми якого також не містять обов'язку вищого навчального закладу контролювати прибуття випускників, які навчалися за державним замовленням, до місця працевлаштування, та відшкодовувати вартість навчання у разі порушення випускниками умов угоди про працевлаштування.
Частиною першою статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Крім того, ні Закон (стаття 56), ні Кодекс законів про працю України (стаття 197) не містять умов про обов'язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до загального фонду державного бюджету вартості навчання, компенсування замовникові витрат у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови його без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільненням за власним бажанням протягом трьох років.
Також Законом передбачено, що випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи.
Обов'язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником вищого навчального закладу призводить до порушення конституційного права громадян на працю, що вільно обирається або на яку він вільно погоджується, використання примусової праці забороняється (статті 43 Конституції України).
Кошти загального фонду державного бюджету спрямовуються на забезпечення можливості реалізації конституційного права громадян України на доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (статті 53 Конституції України).
Разом з тим, відповідачем надано докази на підтвердження проведення претензійної роботи, зокрема, шляхом направлення листів щодо повернення коштів вищезазначеним випускникам, відповідно до яких випускникам надано строк для вирішення питання про компенсацію вартості навчання та попереджено, що у випадку не звернення до зазначеного терміну, матеріали будуть передані до прокуратури для направлення до суду за місцем їх реєстрації позовної заяви про стягнення на відповідний рахунок до державного бюджету /а.с.224-238, т.1/.
Так, в ході судового розгляду представником відповідача надано належним чином завірені копії Листу до Прокуратури Октябрського району м. Полтави від 20.07.2011 (вих. № 01-01/3231), яким надано відповідні матеріали для проявлення позовів до випускників зазначених КРУ в Полтавській області, з метою захисту інтересів держави та в інтересах держави.
Листом від 05.10.2011 (вих. № 01-01/411) позивача повідомлено про вжиття заходів, а саме, що прокуратурою зібрані додаткові документи та підготовлені 16 позовів, які направлені в суди за місцем реєстрації випускників: 3 позови до Октябрського районного суду м. Полтави, 4 позови - Гадяцький районний суд, 2 позови - Тернопільський районний суд, Жовтневий суд м. Маріуполя, Бабушкінський суд м. Дніпропетровська, Автозаводський районний суд м. Кременчук, Центральний районний суд м. Миколаїв, Новоукраїнський суд м. Кіровоград, Корошовський районний суд, Павлоградський районний суд.
На підтвердження звернень до відповідних судових інстанцій до матеріалів справи долучено належним чином завірені Лист Прокуратури Октябрського району м. Полтави від 12.10.2011 № 106-9966 вих. 11 та позовні заяви пред'явлені до випускників.
Таким чином, відповідачем вчинені можливі претензійно-позовні дії, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог КРУ в Полтавській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області до Вищого державного навчального закладу "Українська медична стоматологічна академія" про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 07 листопада 2011 року.
Суддя К.Ю. Гарник