03 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7522/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лазаренко У.І.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Чала О.Д. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання рішення нечинним, -
15 вересня 2011 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001951703/0 від 05.09.2011 року, яким їй визначено суму донарахувань з податку на додану вартість у розмірі 39166 грн. 25 коп., з яких 31333 грн. 00 коп. за основним платежем та 7833 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001951703/0 від 05.09.2011 року, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми ПДВ за липень 2010 року в розмірі 31333 грн. по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотерра-Плюс" (надалі - ТОВ "Екотерра-Плюс").
Разом з тим, правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої під час придбання у ТОВ "Екотерра-Плюс" товару у липні 2010 року, підтверджено належними документами (податковими накладними, видатковими накладними, рахунками, банківськими виписками тощо), складеними відповідно до вимог діючого законодавства.
Вважає висновки перевірки стосовно донарахування та збільшення сум податків і зборів та штрафних санкцій на них безпідставними та необґрунтованими.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0001951703/0 від 05.09.2011 року зазначав, що перевіркою Державної податкової інспекції у м. Полтаві встановлено, що позивачем неправомірно віднесено в липні 2010 року суму ПДВ в розмірі 31 333 грн. до складу податкового кредиту, оскільки контрагент ТОВ "Екотерра-Плюс", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, відсутній за юридичною адресою, не подає звітності, у нього відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого анульоване 17.09.2010 року, що підтверджується актом перевірки № 5380/234/22897396 від 31.12.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Екотерра - Плюс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, який був використаний при проведенні планової документальної перевірки позивача.
За таких обставин позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 39166 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем 31333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7833 грн. 25 коп.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, свідка ОСОБА_4, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 24.05.2002 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві з 30.05.2002 року та зареєстрована як платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_4 від 18.04.2006 року.
Головним державним податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції у м. Полтаві Борсук Л.І. з 29.07.2011 року по 18.08.2011 року проведено виїзну планову перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 22.08.2011 року № 6455/1703/НОМЕР_1, в якому відображено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ за липень 2010 року в розмірі 31 333 грн.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001951703/0 від 05.09.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 39 166 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем 31 333 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7833 грн 25 коп.
Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням № 0001951703/0 від 05.09.2011 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0001951703/0 від 05.09.2011 року, суд виходить з наступного.
Оскільки операція відбулася у 2010 році, то до спірних правовідносин має застосовуватись Закони України "Про Податок на додану вартість", що діяв на момент її виникнення та здійснення.
Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України “Про податок на додану вартість”, згідно з підпунктом 7.4.1 п.7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Статтею 9 вказаного Закону України визначено первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснені господарської операції, а якщо це неможливо то безпосередньо після її закінчення. Для контролю порядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ "Екотерра - Плюс" 08.07.2010 року було укладено договір купівлі -продажу, згідно умов якого ТОВ "Екотерра - Плюс" (Постачальник) зобов'язується передати у власність ФОП ОСОБА_3 (Покупця) бульдозер марки Т-130, а Покупець прийняти та оплатити товар. Загальна сума договору складає 188 000 грн. (з ПДВ).
Актом перевірки від 22.08.2011 року № 6455/1703/НОМЕР_1 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості бульдозера, придбаного у ТОВ "Екотерра - Плюс", в розмірі 31 333 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту була податкова накладна, видана ТОВ "Екотерра - Плюс", від 08.07.2010 року № 0807001, підписана та скріплена печаткою ТОВ "Екотерра - Плюс", яке на момент її видачі було зареєстроване як юридична особа, що підтверджується наявними у справі документами.
Вимоги норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені первинними документами.
В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарської операції є видаткова та податкова накладні, рахунок фактура та розрахункові документи.
На підтвердження, того що вище вказаний договір відбувся позивачем суду надано податкову накладну від 08.07.2010 року № 0807001, видаткову накладну від 08.07.2010 року № ЕК-0807.001, рахунок-фактуру від 08.07.2010 року № ЕК-0807.001, платіжні доручення на загальну суму 188 000 грн., реєстр виданих та отриманих податкових накладних, акт приймання - передачі бульдозера від 08.07.2010 року.
Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено вичерпний перелік обов'язкових реквізитів, що має містити податкова накладна, видана покупцем продавцю.
Судом встановлено, що видана продавцем податкова накладна містять усі необхідні реквізити, що не заперечується сторонами по справі.
В ході розгляду справи встановлено, що транспортування придбаного у ТОВ "Екотерра - Плюс" бульдозера, здійснювалось ФОП ОСОБА_5., зокрема водієм ОСОБА_4, що працює у фізичної особи -підприємця згідно трудового договору від 01.10.2009 року, який міститься в матеріалах справи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює водієм вантажного автомобіля та знаходиться у трудових відносинах з ОСОБА_5.
Свідок також підтвердив, що 08.07.2010 року він здійснював перевезення вантажним сідловим тягачем марки Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2, бульдозера від вантажовідправника ТОВ "Екотерра - Плюс" з смт. Пісочин Харківської області вантажоодержувачу ФОП ОСОБА_3 в м. Полтаву.
На підтвердження транспортування позивачем надано суду товарно-транспортну накладну від 08.07.2010 року, яка міститься в матеріалах справи.
Господарську операцію позивач здійснила в межах основних видів діяльності за КВЕД, зокрема, 45.11.0 -розбирання та знесення будівель, земельні роботи, 45.23.0 -будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, 45.24.0 -будівництво водних споруд, 51.53.0 -оптова торгівля будівельними матеріалами, 160.24 -діяльність автомобільного вантажного транспорту, 71.32.0 -оренда будівельних машин та устаткування, що не суперечили видам діяльності ТОВ "Екотерра - Плюс", зазначеним у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.10.2011 року № 1156343, зокрема, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Екотерра - Плюс" у липні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 31 333 грн. на підставі належним чином оформленої податкової накладної ТОВ "Екотерра - Плюс" ґрунтується на вимогах Закону України “Про ПДВ”.
Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у ТОВ "Екотерра - Плюс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.
Крім того, підставою для вказаного висновку контролюючого органу слугувало не подання до декларації з податку на прибуток підприємства додатку К 1 та не подання розрахунків за забруднення навколишнього природного середовища.
Суд вважає, що подана до податкового органу декларація з податку на прибуток підприємства без додатку К 1 не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємстві основних фондів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів /власних, орендованих/ є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.
Незнаходження ТОВ "Екотерра - Плюс" за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки № 204/234/33897396 від 18.10.2010 року, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру. Крім того, перевірку проведено після вчинення правочину з позивачем.
Суд вважає немотивованим обґрунтування прийнятого рішення доказами, яких не було на час прийняття оскаржуваного рішення, зокрема подальшим анулюванням свідоцтва платника податку (17.09.2010 року), оскільки таке анулювання свідоцтва платника Податку на додану вартість не позбавляє правового значення видані до дати такого анулювання документи, зокрема податкову накладну від 08.07.2010 року.
При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
В ході розгляду справи відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у ТОВ "Екотерра-Плюс" у липні 2010 року відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001951703/0 від 05.09.2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Полтава № 0001951703/0 від 05.09.2011 р., яким збільшено суму грошового зобовязання СГД ФО ОСОБА_3 за платежем податок на додану вартість за основним платежем та за штрафними санкціями в сумі 39 166, 25 грн.
Стягнути з Держбюджету на користь ФОП ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 8 листопада 2011 року.
Суддя Р.І. Молодецький