07 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7956/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
при секретарі - Протас О.М.,
за участю представників позивача -Стасюк В.В., Тимошенко Т.В.
представників відповідача -Мосієнко В.Б., Струкова Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - СТО" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
05 жовтня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс - СТО" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позову посилається на те, що Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі -Полтавська МДПІ) була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-СТО" (далі -ТОВ "Транс-СТО") з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.05.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 27.05.2009 року по 30.06.2010 року. За результатами перевірки був складений акт № 394/23/30296958 від 12.05.2011 року. На підставі даного акту Полтавською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2011 року № 0000322301, яким визначене податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 21447 грн. та штрафні санкції в сумі 5362 грн. та № 0000332301, яким визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 17157 грн. та штрафні санкції в сумі 4289 грн. Позивач скористався правом оскарження вказаного рішення в адміністративному порядку, рішеннями ДПА у Полтавській області та ДПА України скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін. Позивач вважає вказані рішення винесені з порушенням вимого чинного законодавства та просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.
25 жовтня 2011 року позивачем подана до суду заява про зміну позовних вимог, в якій останній просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000322301 від 24 травня 2011 року, яким визначене податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 21447 грн. та штрафні санкції в сумі 5362 грн.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнень до позову та просять суд задовольнити позов вимоги.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просять суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідачів, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-СТО" зареєстровано державним реєстратором Полтавської районної державної адміністрації 27.05.2009 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 189589 від 27.05.2009 року, взятий на податковий облік 28.05.2009 року до Полтавської МДПІ.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців видом діяльності ТОВ "Транс-СТО" є діяльність автомобільного транспорту, інші види оптової торгівлі, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, надання інших комерційних послуг, оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям.
На підставі направлення № 000012 від 26 квітня 2011 року, згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Полтавської МДПІ № 386 від 26 квітня 2011 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Транс-СТО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.05.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 27.05.2009 року по 30.06.2010 року.
В ході перевірки встановлено порушення:
- пп. 5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено валові витрати в сумі 21446,76 грн., а саме підприємство включено до валових витрат суми за виконані послуги по ремонту основних засобів по операції, яка фактично не відбулася, в результаті чого завищено податок на прибуток в сумі 21446,76 грн.;
- пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97 - ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на суму 17157,40 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум за виконані послуги по ремонту основних засобів по операції, яка фактично не відбулася.
За результатами перевірки складено акт № 394/23/30296958 від 12 травня 2011 року.
24 травня 2011 року Полтавською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000322301, яким визначене податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 21447 грн. та штрафні санкції в сумі 5362 грн. та № 0000332301, яким визначене податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 17157 грн. та штрафні санкції в сумі 4289 грн.
Позивач скористався правом оскарження спірних податкових повідомлень-рішень до ДПА у Полтавській області та ДПА України, рішеннями ДПА у Полтавській області та ДПА України скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення -без змін.
Позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000322301 від 24 травня 2011 року, яким визначене податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 21447 грн. та штрафні санкції в сумі 5362 грн.
Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.
Досліджуючи питання правомірності визначення Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов'язань з податку на прибуток, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення № 000012 від 26.04.2011 року, наказ № 386 від 26.04.2011 року, суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.
Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення Полтавською МДПІ суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з Акту перевірки, на думку перевіряючих, ТОВ "Транс-СТО" завищено податок на прибуток на 21446,76 грн.
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби № 984 від 22.12.2010 року у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими під час складання даного акту не міститься жодного описання встановлено порушення під час проведення перевірки, не зазначені жодні докази або твердження, на підставі яких можна було б зробити висновок про порушення.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.
Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, законодавцем не встановлено.
Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Під час дослідження матеріалів справи, встановлено, що у рішеннях ДПА у Полтавській області та ДПА України про розгляд скарг позивача на спірне податкове повідомлення-рішення зазначено, що відповідно до акту перевірки встановлено порушення пп. 5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",а саме підприємством включено до складу валових витрат суми за придбане пальне, в результаті чого завищено податок на прибуток в сумі 21446,75 грн.
В той час, як зазначено у висновку акту перевірки позивачем допущено порушення пп. 5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено валові витрати в сумі 21446,76 грн., а саме підприємство включено до валових витрат суми за виконані послуги по ремонту основних засобів по операції, яка фактично не відбулася, в результаті чого завищено податок на прибуток в сумі 21446,76 грн.
Як пояснили представники позивача в судовому засіданні підприємство не проводило жодних робіт по ремонту основних засобів протягом періоду, що перевірявся.
Отже, не зрозуміло яке порушення чинного законодавства було допущено позивачем під час проведення перевірки та винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 11.1 розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Згідно п. п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Як пояснили представники позивача такі товарно-транспортні накладні ПП "Абріс Трейд" не надавалися.
Однак, на думку суду, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій; відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення відповідних сум до податкової звітності по податку з доходів від підприємницької діяльності та по ПДВ.
Також суд звертає увагу на те, що в акті перевірки Полтавська МДПІ посилається на положення Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" від 20.05.2008 № 281.
Вимоги даної Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана хоча б з одним із таких видів економічної діяльності, які закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафта і нафтопродуктів, а діяльність підприємства позивача не включає жодного із вказаних видів діяльності.
Як пояснили представники позивача товар перевозився транспортом перевізника в його ємностях (бочки по 200л.), після доставки товару дизпаливо було використано в господарській діяльності підприємства, а саме залито в автомобілі, що підтверджується відомостями на видачу паливно-мастильних матеріалів за квітень, травень, червень 2010 року, які наявними в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно пп. "б" п.2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 985 від 22.12.2010 року орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках. У випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма "Р").
При винесенні податкового повідомлення-рішення зазначається на підставі якого акту перевірки воно виноситься.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме спірного податкового повідомлення-рішення № 0000322301 від 24 травня 2011 року, підставою винесення даного рішення є акт перевірки № 394/2301/36422141 від 11.05.2011 року, в той час, як в матеріалах справи наявний акт перевірки № 394/23/30296958 від 12 травня 2011 року.
Отже, не зрозуміло згідно якого ату виносилось спірне податкове повідомлення-рішення, так які було встановленні порушення.
Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 (далі - Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Пунктом 2.3.4 Порядку передбачено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що цей договір ймовірно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.
Таким чином, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновків про завищення позивачем податку на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 21446,76 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - СТО" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області № 0000322301 від 24 травня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - СТО" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн.40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2011 року.
Суддя Г.В. Костенко