01 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7838/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Лазаренко У.І.,
за участю:
представника відповідача - Панченка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів, -
30 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, третя особа - Головне управління державного казначейства України в Полтавській області про визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції щодо неповного повернення йому надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит; стягнення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 315,02 грн. за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується податок з доходів фізичних осіб; стягнення штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит в розмірі 315,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.03.2011 року ним подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції річну податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року з метою реалізації права на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Згідно листа Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 7477/Р/17-218 від 17.08.2011 року, відповідно до поданої декларації про доходи, з метою реалізації права на податковий кредит за наслідками звітного податкового року було проведено розрахунок, в результаті чого на рахунок позивача було перераховано 1682,30 грн. надміру сплаченого податку. Вважає, що відповідачем було неправомірно занижено розмір податкового кредиту на суму 315,02 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, у клопотанні зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу в їх задоволенні. В обґрунтування заперечення на позов зазначив, що при проведенні перерахунку податкового кредиту громадянину ОСОБА_2 за 2010 рік були враховані витрати фактично понесені ним протягом 2010 року на сплату за власний рахунок страхових внесків у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, а саме у розмірі 4000,00 грн. (відповідно до страхового свідоцтва № 200.3002156 від 29.09.2010 року розмір загального страхового внеску становить 4480,00 грн., тобто 4480,00/12 місяців*4 місяці). Алгоритм розрахунку суми ПДФО, яка підлягає поверненню з бюджету платника податку у зв'язку з нарахуванням ним податкового кредиту: сума загального річного доходу, нарахованого протягом 2010 року у вигляді заробітної плати 49447,83 грн. зменшена на суму відсотків за іпотечним житловим кредитом та сплати за власний рахунок страхових внесків 12995,29 грн. (4160+8835,29)=36452,54 грн.; сума ПДФО з 36452,54 грн. (36452,54*15%) складає 5467,88 грн. Сума ПДФО, утримана протягом 2010 року та зазначена у п.1.1 розділу 1 Декларації, а саме 7150,18 грн. зменшується на суму ПДФО, визначену у п.2 розділу 1 Розрахунку, що складає 5467,88 грн. Отже, за результатами розрахунку громадянину ОСОБА_2 підлягає поверненню за 2010 рік податок з доходів фізичних осіб у сумі 1682,30 грн., який перераховано на розрахунковий рахунок позивача.
Третя особа, Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, в судове засідання не з'явилася, надала суду письмові пояснення, які просила врахувати при прийнятті рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі заяви на страхування № 3002156 від 11.09.2009 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя” укладено договір добровільного страхування життя, за яким позивач застрахований згідно програми добровільного страхування життя на випадок дожиття або смерті “Актив”.
На підтвердження факту укладення договору позивачу видано страхове свідоцтво № 200.3002156 від 29.09.2009 року.
Згідно додатку № 1 до договору добровільного страхування життя № 200.3002156 від 29.09.2009 року (плану страхування) договір страхування укладений на 25 років, які поділені на 25 страхових періодів. Другий страховий період починається 29.09.2010 року та закінчується 28.09.2011 року. Між Страховиком та позивачем 14.08.2010 року було укладено додаткову угоду до договору добровільного страхування життя № 200.3002156 від 29.09.2009 року, згідно якої щорічний страховий внесок в 2010 році складає - 4480,00 грн. Термін сплати страхового внеску за другий страховий період - 28.09.2010 року.
14.09.2010 року ОСОБА_2 було сплачено страховику 4480,00 грн. в рахунок другого страхового внеску, про що свідчить квитанція № 4792706.
Також, судом встановлено, що позивачем, за рахунок іпотечного житлового кредиту, отриманого в ПАТ «БМ Банк», у липні 2010 року придбано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42,79кв.м., про що свідчать кредитний договір № 22/28/010710 від 01.07.2010 року, іпотечний договір № 22/28/010710 від 01.07.2010 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
Протягом 2010 року позивачем, згідно кредитного договору, сплачено відсотки в розмірі 8835,29 грн., що підтверджується квитанціями № 2961927 від 06.08.2010 року, №3433925 від 08.09.2010 року, №3869148 від 07.10.2010 року, №4313680 від 05.11.2010 року, №4736198 від 03.12.2010 року.
Згідно довідки Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” № 210 від 11.02.2011 року оподатковуваний дохід ОСОБА_2 за період з 01.2010 року по 12.2010 року склав 47667,69 грн.
Відповідно до додатків 1, 2 до декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року, позивачем було задекларовано суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків за договором довгострокового страхування життя в розмірі 4480,00 грн.; частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку в розмірі 8835,29 грн.; суму ПДФО, що належить до повернення в розмірі 1997,32 грн.
Відповідно до пункту 1.16 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктами 5.1.1, 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 Закону передбачено, що платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
До переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, включається сума витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю - суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (абзац другий підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5).
Матеріалами справи підтверджується правильність розрахунку суми ПДФО, яка підлягає поверненню позивачу за 2010 рік, а саме: 47667,69 (загальнорічний оподатковуваний дохід) -13315,29 (8835,29+4480 -сума податкового кредиту) = 34352,40*15% = 5152,86 -7150,18 (утриманий податок з доходів фізичних осіб) = 1997,32 грн.
Таким чином, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області було занижено ОСОБА_2 суму надміру сплаченого податку за 2010 рік на суму 315,02 грн. (1997,32-1682,30 грн.).
Зменшення податковим органом суми витрат позивача за 2010 рік з 4480,00 грн. до 4000 грн. є неправомірним, оскільки вказані витрати понесені позивачем у звітному податковому періоді у зв'язку зі сплатою страхового платежу відповідно до умов договору страхування та фактично підтверджені.
Таким чином, доводи представника відповідача не спростовують правомірності розрахунку суми надміру сплаченого позивачем податку з доходів фізичних осіб в 2010 році.
Відповідно до пункту 18.8 статті 18 Закону сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Згідно абзацу 4 підпункту 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року, позивачем подано 25.03.2011 року, граничний строк виплати надміру сплаченого податку припадає 24.05.2011 року. На момент розгляду справи затримка повернення надміру сплаченого податку перевищує 91 день.
Отже, у зв'язку із затримкою повернення позивачу суми надміру сплаченого податку в розмірі 315,02 грн. понад 91 календарний день, розмір штрафу, який повинен бути сплачений позивачу, складає 315,02 грн. -100 відсотків.
Згідно підпункту 20.4.3 пункту 20.4 статті 20 Закону повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.
У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених підпунктом "а" підпункту 20.4.1 цього пункту, така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення коштів з рахунку бюджету, на який вони зараховані, та рахунку податкового органу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про: визнання протиправними дій Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції щодо неповного повернення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит; стягнення надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в сумі 315,02 грн. за рахунок доходів бюджету, до якого зараховується податок з доходів фізичних осіб; стягнення штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит в розмірі 315,02 грн. - законними та обґрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, про визнання дій протиправними, стягнення коштів задовольнити.
Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області щодо відмови поверненні ОСОБА_2 надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит в розмірі 315 грн. 02 коп. (триста п'ятнадцять гривень дві копійки).
Стягнути з місцевого бюджету м. Кременчука на користь ОСОБА_2 суму надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 315 грн. 02 коп. (триста п'ятнадцять гривень дві копійки).
Стягнути з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на користь ОСОБА_2 штраф за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит в розмірі 315 грн. 02 коп. (триста п'ятнадцять гривень дві копійки).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2011 року.
Суддя Р.І. Молодецький