03 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8001/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
при секретарі - Марченко О.Є.,
за участю:
представника відповідача - Василевської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
ОСОБА_2 10 жовтня 2011 року звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відмову Кременчуцької ОДПІ у поверненні надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит вважає протиправною, оскільки суму податку в розмірі 375 грн. 06 коп. нею розраховано у відповідності до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та задекларовано у поданій до податкової інспекції декларації про одержані доходи за 2010 рік.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася належним чином. Надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с. 32). При цьому, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала. У наданих до суду запереченнях на адміністративний позов відповідач просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що за результатами проведеного податковою інспекцією перерахунку податкового кредиту сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню гр. ОСОБА_2 за 2010 рік склала 0 грн. (а.с. 16-17). У зв'язку з викладеним зазначав, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.
У наданих до суду запереченнях на адміністративний позов зазначав, що повернення надмірно сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб здійснюється Управлінням лише після отримання відповідного висновку податкового органу. Відтак, оскільки до Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області висновок про повернення ОСОБА_2 надмірно сплачених сум податку з фізичних осіб не надходив, у третьої особи були відсутні правові підстави для повернення таких сум (а.с. 31). Просив суд розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів та з урахуванням вказаних пояснень.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що на підставі заяви на страхування № 3019777 від 11.01.2010 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя" укладено договір добровільного страхування життя, предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (а.с. 9).
На підтвердження факту укладення договору позивачу видано страхове свідоцтво № 200.3019777 (а.с. 9).
Відповідно до додатку № 1 до договору його укладено на 20 років, які поділені на 20 страхових періодів. Перший страховий період починається 29.01.2010 року та закінчується 28.01.2011 року. Щорічний страховий внесок складає 2 500 грн. Термін сплати першого страхового внеску - до 28.01.2010 року (а.с. 9-зворот).
На виконання зазначених умов договору ОСОБА_2 11.01.2010 року через відділення АТ "ОТП БАНК" в м. Кременчуці перераховано перший страховий внесок в сумі 2 500 грн., що підтверджується квитанцією № 3095568 (а.с. 8).
Зі змісту довідки, виданої Кредитною спілкою "Металург КСЗ", судом встановлено, що оподатковуваний дохід ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року склав 5 672 грн. 49 коп. (а.с. 7).
Позивачем 28.04.2011 року до Кременчуцької ОДПІ подано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року, у додатках до якої задекларовано суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків за договором довгострокового страхування життя в розмірі 2 500 грн., виходячи з якої обчислено суму ПДФО, що належить до повернення, у розмірі 375 грн. (а.с. 18-19, 23).
Разом з тим, за результатами проведеного податковою інспекцією перерахунку податкового кредиту сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню гр. ОСОБА_2 за 2010 рік склала 0 грн. (а.с. 22).
При цьому, відповідач виходив з того, що при проведенні розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, застосовується сума нарахованої такому платнику заробітної плати за відповідний рік без вирахування сум внесків до соціальних фондів та податкової соціальної пільги.
Однак, суд не погоджується з такими доводами податкової інспекції з огляду на наступне.
Згідно з пп. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-IV, чинного на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 889-IV), платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
У відповідності до п. 1.16 ст. 1 Закону № 889-IV податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 статті 5 Закону № 889-IV визначено, що підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
При цьому, відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 889-IV загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
За змістом пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Разом з тим, згідно з п. 3.5 ст. 3 Закону № 889-IV при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Таким чином, загальним річним оподатковуваним доходом є сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Зі змісту довідки, виданої Кредитною спілкою "Металург КСЗ", судом встановлено, що ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року нараховано загальний дохід (заробітну плату) в сумі 11 288 грн. 79 коп. (а.с. 21). Утримання до Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та соціальна пільга загалом в сумі складають 5 616 грн. 30 коп. Отже, сума загального річного оподатковуваного доходу позивача складає 5 672 грн. 49 коп. (а.с. 21).
Відтак, включення податковим органом до розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку суми загального річного оподатковуваного доходу з врахуванням сум збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування - не відповідає вимогам п. 1.2 ст. 1 та п. 3.5 ст. 3 Закону № 889-IV.
В силу пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 889-IV до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Як встановлено судом, фактичне понесення позивачем витрат у 2010 році підтверджується квитанцією відділення АТ "ОТП БАНК" в м. Кременчуці від 11.01.2010 року № 3095568 про сплату в адресу ПрАТ СК "ПЗУ Україна страхування життя" суми страхового внеску в розмірі 2 500 грн. (а.с. 8).
До переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, включається сума витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю - суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону (абзац другий підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону № 889-IV).
Згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889-IV податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" станом на 01 січня 2010 року установлено суму прожиткового мінімуму для працездатної особи в розмірі 869 гривень.
Таким чином, сума витрат на страхові внески та страхові премії, яку позивач має право зарахувати до податкового кредиту за один місяць у 2009 році, не могла перевищувати 1 220 грн. (869 грн. х 1,4, округлена до найближчих 10 грн.).
Враховуючи те, що сума витрат на страхові внески, премії за кожен місяць у 2010 році стосовно ОСОБА_2 склала 208 грн. 33 коп. (2 500 грн. : 12 місяців дії договору страхування), позивачем дотримано зазначене обмеження щодо визначення розміру податкового кредиту.
Разом з тим, суд зазначає, що у довідці КС "Металург КСЗ", що видана ОСОБА_2 допущено помилку. Так, оскільки загальний річний оподатковуваний дохід позивача складає 5 672 грн. 49 коп. (11 288 грн. 79 коп. (нарахований дохід) - 225 грн. 78 коп. (утримано до Пенсійного фонду) - 108 грн. 79 коп. (утримано до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) - 67 грн. 73 коп. (утримано до Фонду соціального страхування на випадок безробіття) - 5 214 грн. (соціальна пільга), то сума податку з доходів фізичних осіб має становити 850 грн. 87 коп. (5 672 грн. 49 коп. х 15%).
Відтак, сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню позивачу з бюджету внаслідок застосування податкового кредиту складає 375 грн. ((5 672 грн. 49 коп. - 2 500 грн.) х 15% - 850 грн. 87 коп.).
Згідно з п. 18.8 ст. 18 Закону № 889-IV сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
В силу пп. 20.4.1 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889-IV особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір.
Підпунктом 20.4.2 пункту 20.4 статті 20 Закону № 889-IV передбачено, що за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
У даному випадку позивачем декларація про доходи за 2010 рік до податкового органу подана 28.04.2011 року, тобто, граничний строк повернення суми податку - 27.06.2011 року. Відтак, затримка повернення суми надлишково сплаченого податку з доходів фізичних осіб станом на дату розгляду справи складає 128 днів.
За змістом пп. 20.4.3 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889-IV повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, та штрафів відповідно до підпункту 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.
У разі коли штрафні (фінансові) санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених підпунктом "а" підпункту 20.4.1 цього пункту, така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідних рахунків суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 375 грн. та штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 375 грн.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин щодо правомірності дій Кременчуцької ОДПІ, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі, покладено на податковий орган.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів правомірності дій податкової інспекції стосовно відмови ОСОБА_2 у поверненні надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит в сумі 375 (триста сімдесят п'ять) гривень, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо визнання таких дій протиправними.
За вищенаведених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 69-71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо неповернення ОСОБА_2 надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит в сумі 375 (триста сімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з місцевого бюджету м. Кременчука Полтавської області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) 375 (триста сімдесят п'ять) гривень надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб.
Стягнути з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1) 375 (триста сімдесят п'ять) гривень штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 5 грн. 45 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2011 року.
Суддя О.О. Кукоба