08 листопада 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7849/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
при секретарі - Протас О.М.,
за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача - Борисенко Є.М.
третьої особи - ОСОБА_4
представника третьої особи - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", треті особи - ОСОБА_7, Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання рішення нечинним, -
03 жовтня 2011 року позивач ОСОБА_6 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", треті особи - ОСОБА_7, Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання рішення про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення в будинку літера Б-2, загальною площею 48,30 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 незаконним та скасувати як незаконну реєстрацію права власності на дане нерухоме майно за ОСОБА_7.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.07.2005 року позивач придбав нежитлові приміщення в будинку літера Б-2, загальною площею 48,30 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Спірне майно зареєстроване відповідачем в реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.07.2005 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.07.2005 року. На примусовому виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції знаходилося виконавче провадження по примусовому стягненню з позивача грошових коштів. 09.04.2010 року відбулися прилюдні торги по реалізації спірного майна, переможцем прилюдних торгів відповідно до вищезазначеного протоколу стала ОСОБА_7. Відповідачем була проведена державна реєстрація прав відносно спірного майна за ОСОБА_7 позивач вважає, що вказане рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд скасувати його.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просять суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у поданих письмових запереченнях посилається на той факт, що оскаржуване рішення про реєстрацію прав на нерухоме майно винесене у відповідності до норм діючого законодавства, оскільки ОСОБА_7 були надані всі документи які передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Третя особа -ОСОБА_7 проти позову заперечує, посилаючись на вона є законним власником придбаного майна, що підтверджується свідоцтвом про придбання майна з торгів та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа -Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції проти позову заперечує, посилаючись на те, що останнім було правомірно передано майно для подальшої реалізації для погашення заборгованості по зведеному виконавчому провадженню та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
06.07.2005 року позивач придбав нежитлові приміщення в будинку літера Б-2, загальною площею 48,30 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Спірне майно зареєстроване відповідачем в реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.07.2005 року, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.07.2005 року. На примусовому виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції знаходилося виконавче провадження по примусовому стягненню з позивача грошових коштів. 09.04.2010 року відбулися прилюдні торги по реалізації спірного майна, переможцем прилюдних торгів відповідно до вищезазначеного протоколу стала ОСОБА_7. Відповідачем була проведена державна реєстрація прав відносно спірного майна за ОСОБА_7
Позивач посилається на те, що під час проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_7 відповідач допущено порушення вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, оскільки не проведено перевірку відносно того, що спірного майна не здійснено технічну інвентаризацію об'єкта, на момент відчуження спірного майна на нього було накладено заборону відсудження правоохоронними та судовими органами, відчуження спірного майна відбулось без отримання витягу з Реєстру прав.
Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_7
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Досліджуючи правомірність прийняття спірного рішення, суд встановив наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (надалі -Закон) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
З метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке визначає процедуру здійснення такої реєстрації (далі - Тимчасове положення).
Пунктом 2.1 Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Згідно з пунктом 3.1 Тимчасового положення з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.
Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.
Пунктом 2.1 Тимчасового положення також визначено, що для реєстрації виникнення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно подаються правовстановлювальні документи, передбачені додатком № 1. Відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.
Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що у державній реєстрації права на нерухоме майно може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Аналогічні вимоги містить і пункт 3.3 Тимчасового положення.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2010 року були проведені прилюдні торги по реалізації арештованого майна, яке належить ОСОБА_6, а саме вбудовані нежитлові приміщення офісу на першому поверсі двоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Переможцем даних торгів стала ОСОБА_7
ОСОБА_1 не погодилась з проведеними торгами та звернулась з позовом до Київського ВДВС Полтавського МУЮ, ТОВ "Юнор", ПАТ "ОТП Банк", ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Октярського районного суду м. Полтави про визнання незаконним звернення стягнення, передання майна на реалізацію, про визнання прилюдних торгів недійними, зобов'язання повернути майно. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25.08.2011 року вказане рішення залишено без змін, таким чином, рішення Октябрського районного суду м. Полтави набрало законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, як вбачається з рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16.06.2011 року прилюдні торги були проведені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а ОСОБА_7 є добросовісним набувачем майна, яке у встановленому законом порядку було реалізовано на публічних торгах.
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.204року, придбання арештованого або заставленого майна з публічних торгів (аукціонів) оформляється нотаріусом за місцем знаходження такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва. Видача свідоцтва про придбання заставленого майна, яке складається лише з рухомого майна, здійснюється за місцем проведення аукціону. Свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів видається нотаріусом на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Згідно вимог ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна боржника (ОСОБА_6), приватним нотаріусом ОСОБА_3 було видано свідоцтво про права власності на нежилові приміщення (офіс) загальною площею 48,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В ході судового розгляду встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_7 подано до ПБТІ "Інвентаризатор" документи на реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою АДРЕСА_1, а саме: заяву про державну реєстрацію, свідоцтво про придбання майна з торгів, посвідчене нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_3, технічний паспорт.
При проведенні технічної інвентаризації та видачі документів на підставі проведеної інвентаризації ПБТІ "Інвентаризатор" керується інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773 (із змінами та доповненнями).
Порядок отримання витягу з Реєстру прав власності передбачено Тимчасовим положенням. Згідно з п. 7.6. Тимчасового положення наданню витягу з Реєстру прав передує проведення технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації.
Згідно з інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, ПБТІ "Інвентаризатор" 15.01.2010 року провів технічну інвентаризацію спірного нерухомого майна - нежитлових приміщень, що знаходяться по АДРЕСА_1.
25.01.2010 року на замовлення Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції було підготовлено та видано витяг з Реєстру прав за №25129586 для відчуження спірного нерухомого майна по АДРЕСА_1.
Повноваження БТІ згідно чинного законодавства України закріплені як органу інвентаризації об'єктів нерухомого майна та органу реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна (згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації та Тимчасового положення). Інших повноважень БТІ не надано.
Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, БТІ не має доступу до інформації про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, так як не являється держателем такої інформації.
Пункт 3.1. Тимчасового положення визначає, що реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.
Пунктом 3.5. Тимчасового положення передбачено, що реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:
3.5.6. не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт;
3.5.7. право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;
3.5.9. відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився.
Всі заявлені права та подані ОСОБА_7 документи для реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 відповідали нормам чинного законодавства України, якими керується реєстратор БТІ при здійсненні повноважень стосовно реєстрації прав власності.
Жодних підстав у відмові державної реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_7 у реєстратора БТІ не було:
- технічна інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації (нежитлові приміщення по АДРЕСА_1) була проведена 14.01.2010 року;
- відчуження об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації відбулося за наявності витягу з Реєстру прав власності (№25129586 від 25.01.2010 за замовленням Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції);
- витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна не передбачено, оскільки правочин був нотаріально посвідчений.
Отже, при зверненні ОСОБА_7 до ПБТІ "Інвентаризації" для реєстрації переходу права власності на нерухоме майно згідно наданих правовстановлювальних документів реєстратор, керуючись нормами чинного законодавства України і в межах своїх повноважень, наданих Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 (зі змінами) та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002 року (зі змінами), прийняв правомірне рішення.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", треті особи - ОСОБА_7, Київський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання рішення нечинним - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2011 року.
Суддя Г.В. Костенко