Справа № 2а/1570/5939/2011
16 грудня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 року №0000032300, -
Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 17.02.2011 року по 23.02.2011 року Роздільнянською міжрайонною ДПІ Одеської області (далі МДПІ) була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за жовтень 2010 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №200-18/23-00/36650240 від 02.03.2011 року, на підставі якого МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032300/0 від 17.03.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 359481,25 грн., тому числі 287585 грн. за основним платежем, та 71896,25 грн. за штрафними санкціями. Позивач вважає вказане рішення неправомірним, оскільки воно не ґрунтується на нормах права. Крім цього, позивач посилався на те, що оскільки відповідачем не було вчасно надіслано на адресу ТОВ його скарга на вказане рішення, відповідно до вимог Податкового Кодексу України ця скарга вважається задоволеною, а тому відповідач не мав права приймати спірне рішення. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення №0000032300/0 від 17.03.2011 року.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях (а.с. 3-4, 59-60, 63-64).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 43-46, 171-183).
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
ТОВ зареєстроване 26.01.2010 року рішенням Фрунзівської райдержадміністрації Одеської області та перебуває на обліку в МДПІ як платник податків, в тому числі як платник ПДВ.
В період з 17.02.2011 року по 23.02.2011 року МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні та сплаті ПДВ за жовтень 2010 року.
За результатами перевірки відповідачем був складений акт №200-18/23-00/36650240 від 02.03.2011 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 287585 грн. (а.с. 5-16).
На підставі цього акту перевірки МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032300/0 від 17.03.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 359481,25 грн., тому числі 287585 грн. за основним платежем, та 71896,25 грн. за штрафними санкціями (а.с.17-18).
Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що за укладеними між ТОВ та СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», ПП «Золотий колос», ДП ДГ «Новоселівське»та ФГ «Перлина-2007»позивач отримав від вказаних контрагентів сільськогосподарську продукцію, та сплатив її вартість.
За результатами виконання цих угод вказані контрагенти видали на ім'я ТОВ відповідні податкові накладні (а.с. 65-69).
При цьому, в ході розгляду справи відповідач не оспорював того, що зазначені податкові накладні були заповнені у встановленому законом порядку, підписані повноважними особами та скріплені відповідними печатками цих підприємств. Не містить інших висновків і спірний акт перевірки.
Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими на момент здійснення зазначених господарських операцій були позивач та його контрагенти СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», ПП «Золотий колос», ДП ДГ «Новоселівське»та ФГ «Перлина-2007», що не оспорював в судовому засіданні представник МДПІ.
Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168/97, податковим періодом є один календарний місяць.
Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту отримання ТОВ зазначених податкових накладних від СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», ПП «Золотий колос», ДП ДГ «Новоселівське»та ФГ «Перлина-2007»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту з ПДВ, що і було зроблено ним у жовтні 2010 року.
З акту перевірки та письмових заперечень відповідача вбачається, що висновок МДПІ про протиправне включення позивачем вказаного ПДВ до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року ґрунтуються на тому, що зміст угод між ТОВ та СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», ПП «Золотий колос», ДП ДГ «Новоселівське»та ФГ «Перлина-2007», суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а самі ці угоди були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, 203, 228 ЦК України є нікчемними.
Разом з тим, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-якого обґрунтування щодо того, які саме норми ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а також які моральні засади суспільства порушують укладені позивачем з вказаними контрагентами угоди поставки сільськогосподарської продукції, а також на заволодіння майна яких осіб (крім тих, які є учасниками цих угод) були ці угоди направлені.
Не містять такого обґрунтування і акт перевірки та письмові заперечення відповідача проти позову, в яких лише перелічені норми ЦК України без посилань на їх відношення до предмету господарських угод між ТОВ та його контрагентами СФГ «Олеся», ТОВ «Правда», ПП «Золотий колос», ДП ДГ «Новоселівське»та ФГ «Перлина-2007», а також на те, які саме з цих норм порушені вказаними угодами.
Крім цього, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.
В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ та вказаними контрагентами у встановленому законом порядку недійсними.
Крім цього, такі висновки МДПІ спростовуються також і іншими матеріалами справи, а саме товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, які підтверджують перевезення придбаних позивачем товарів і на відсутність яких посилався позивач в обґрунтування висновків щодо незаконного формування позивачем свого податкового кредиту в жовтні 2010 року (а.с. 70-170).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про незаконність формування позивачем свого податкового кредиту по ПДВ у жовтні 2010 року, на підставі яких було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на нормах Закону України «Про податок на додану вартість»та не відповідають дійсним обставинам.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №0000032300/0 від 17.03.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 359481,25 грн., тому числі 287585 грн. за основним платежем, та 71896,25 грн. за штрафними санкціями, відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування цього рішення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Посилання відповідача на не надання ТОВ при здійсненні перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення с/г продукції від його контрагентів, документів щодо якості цієї продукції, як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки, по-перше, вказані товарно-транспортні накладні були надані не тільки в ході розгляду справи, а і під час адміністративного оскарження спірного рішення (а.с.21), а по-друге, положення Закону України „Про податок на додану вартість" не містять в собі такі підстави для зменшення податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з ПДВ. Крім цього, як зазначено вище, товарність правовідносин ТОВ з вказаними контрагентами підтверджується первинними документами, які на момент розгляду справи не визнані недійсними, а також товарно-транспортними накладними на перевезення фактично отриманого позивачем за вказаними угодами товару.
При цьому суд вважає, що сама по собі наявність товарно-транспортних накладних, а також документів щодо якості отриманого платником товару не може бути єдиною та безумовною підставою для включення ПДВ по господарським операціям до складу податкового кредиту, оскільки здійснення цих операцій та їх відношення до господарської діяльності підприємства може бути підтверджено іншими первинними документами, що і було зроблено позивачем в ході розгляду справи.
Більш того, вказані доводи відповідача фактично спростовуються і самим актом спірної перевірки, відповідно до якого податкові зобов'язання по ПДВ у перевіряємому періоду були сформовані ТОВ саме за рахунок реалізації отриманої позивачем с/г продукції, і в ході перевірки МДПІ не було встановлено порушень податкового законодавства при декларуванні вказаних податкових зобов'язань.
Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", ЦК України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010»задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 17.03.2011 року №0000032300 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010»зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 359481,25 грн..
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
Скасувати податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 17.03.2011 року №0000032300 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Транс-Агро 2010» зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 359481,25 грн..
21 грудня 2011 року