Справа № 2а/1570/6304/2011
21 грудня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1;
представника позивача - ОСОБА_4 (на підставі ордеру та угоди)
представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області з позовними вимогами про визнання протиправними дій (бездіяльності) прокуратури Одеської області щодо неналежного розгляду звернення позивача та зобов'язання прокуратури Одеської області розглянути по суті звернення позивача та забезпечити належний захист порушених прав позивача.
19.12.2011 року позивачем до суду було надано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії прокуратури Одеської області щодо неналежного розгляду звернень позивача від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року та наданні позивачу відповіді від 12.07.2011 року за № 04/2/1-6246-06 по припиненню розгляду звернень позивача та зобов'язати прокуратуру Одеської області розглянути по суті звернення позивача від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року, надати відповідь згідно діючого законодавства та забезпечити належний захист порушених прав позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом 2010-2011 років він неодноразово направляв звернення до Прокурора Одеської області як до посадової особи щодо захисту його прав при незаконному звільненні з роботи, незаконної приватизації відкритого акціонерного товариства "Медлабортехніка" та відчуження майна цього товариства, правомірності дій посадових осіб TOB Фірми "Оптікор", законності прийнятого Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. 12 липня 2011 року позивач отримав відповідь, що органами прокуратури різного рівня його заяви неодноразово розглядалися, і за результатами надавалися своєчасні та ґрунтовні відповіді, у зв'язку з чим, Прокуратура Одеської області припинила листування з позивачем. Як зазначає позивач, з тексту вказаної відповіді №04/2/1-6246-06 від 12.07.2011 року за підписом прокурора Одеської області І.Проценко, вбачається, що у відповіді не торкаються суті прохання, викладеного у зверненні, а тому її не можна кваліфікувати як відповідь на це звернення. Позивач вважає, що вказана відповідь є відпискою і, таким чином, самоусуненням від розгляду його звернення, що свідчить про порушення Закону України «Про звернення громадян», а також про бездіяльність (дії), які допущені при виконанні його звернень. Таким чином, на думку позивача, Прокуратура Одеської області фактично самоусунулася від розгляду його звернень, порушив при цьому ст.ст. 16, 18, 19 і 28 Закону України «Про звернення громадян».
Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову та просив суд відмови у задоволенні позову, посилаючись на те, що вимоги ОСОБА_1, зазначені в адміністративному позові, не ґрунтуються на законі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що до прокуратури Одеської області на протязі 2009-1011 років надходили численні скарги ОСОБА_1 щодо законності звільнення його з роботи, приватизації ВАТ «Медлабортехніка», відчуження майна цього товариства, правомірності дій посадових осіб TOB «Фірма «Оптікор»та з інших питань. Звернення ОСОБА_1 з наведених питань неодноразово розглядалися органами прокуратури різного рівня, про результати заявнику надавалися своєчасні ґрунтовні відповіді. Відповідач також, зазначає, що твердження позивача про те, що на його думку, у порушення вимог Закону України «Про звернення громадян»прокуратурою Одеської області йому направлено лист від 12.07.2011 №04/2/1-6246-06, який він вважає не відповіддю прокурора на звернення, а відпискою є безпідставні, оскільки з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах(клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Таким чином, звернення позивача розглянуто згідно з вимогами чинного законодавства. Також, відповідач вважає необґрунтованим твердження позивача з приводу того, що прокуратурою області при розгляді його звернень порушено вимоги статей 16,18, 19 і 28 Закону України «Про звернення громадян», оскільки позивачем не зазначено у чому полягає таке порушення з боку органів прокуратури.
Водночас, відповідач зазначає, що не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання прокуратури області розглянути його звернення, оскільки на протязі 2009-2011 років надходили численні скарги ОСОБА_1 щодо законності звільнення його з роботи та з інших питань, на які органами прокуратури України надавались вичерпні відповіді. Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про звернення громадян»не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення. Таким чином, прокуратура області, прийняв рішення про припинення розгляду звернень позивача, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. З огляду на викладене, відповідач вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов є необґрунтованим і безпідставним.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, уточненнях до неї та наданих суду поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та наданих суду доказах.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про звернення громадян»(надалі -Закон), Законом України «Про прокуратуру», Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (надалі - Інструкція).
Згідно преамбули Закону України «Про звернення громадян», цей закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі ст. 3 Закону, звернення -викладені в письмовій або усній формі пропозиції, заяви (клопотання) і скарги; заява (клопотання) - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності; скарга -звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.
Згідно зі статтею 4 Закону, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про прокуратуру»прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач є інвалідом Великої Вітчизняної війни 2 групи, що підтверджується посвідченням № 070899, копія якого наявна в матеріалах справи.
Судом встановлено, що позивач 07.06.2011 року звернувся до Прокуратури Одеської області з заявою про скасування рішень судів щодо незаконного звільнення позивача, поновлення на роботі; щодо повернення майна та інструменту позивача; та щодо розірвання договору-купівлі продажу територій по вул. Б.Хмельницького та повернення заводу медтехніки (т.1, а.с.74,139). Вказане звернення надійшло до прокуратури Одеської області 07.06.2011 року за № 1735.
Також, судом встановлено, що 20.06.2011 року позивач звернувся, в тому числі, до Прокуратури Одеської області із заявою з вимогами про скасування незаконних та невірних рішень судів, поновлення на посаді; повернення майна та інструменту позивача; розірвання договору-купівлі продажу територій по вул. Б.Хмельницького та повернення заводу «Медлабортехніка»; поновлення заводу, та повернення його в державну власність (т.1, а.с.69,140-141). Вказане звернення надійшло до прокуратури Одеської області 20.06.2011 року за № 1910.
Порядок розгляду звернень громадян та проведення особистого прийому в органах прокуратури України встановлено Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 9 гн (надалі -Інструкція).
Пунктом 4.13 Інструкції встановлено, що припинення провадження із заявником можливо у випадках якщо: у повторному зверненні від особи до одного й того ж органу прокуратури відсутні нові дані або факти, які потребують додаткової перевірки, а всі викладені доводи раніше перевірені у повному обсязі та заявникові надано вичерпну відповідь керівником з повідомленням про припинення провадження і роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення; у зверненні є нецензурна лайка, вирази, що ображають честь і гідність інших осіб, а заявник раніше попереджався про те, що при надходженні подібних звернень провадження з ним може бути припинено.
Провадження припиняється один раз на підставі мотивованого висновку виконавця, затвердженого прокурором району, міста, області та прирівняних до них, а в апараті Генеральної прокуратури -на підставі мотивованого висновку виконавця, погодженого керівником самостійного структурного підрозділу та заступником Генерального прокурора України після обговорення на нараді у Генерального прокурора України.
Судом встановлено, що 04.07.2011 року працівниками прокуратури Одеської області складено довідку про результати перевірки звернень ОСОБА_1 від 07.06.2011 року та від 20.06.2011 року (т.1, а.с.181-183) та довідку про результати розгляду вказаних звернень ОСОБА_1 (т.1, а.с.184).
На підставі зазначеного, 04.07.2011 року старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури Одеської області, радником юстиції Жолобчук О.Л., за згодою заступника начальника управління -начальника відділу 04/2/1, старшого радника юстиції Власюк О.Є., заступника прокурора Одеської області, старшого радника юстиції Кавун Д.Ю., складено висновок про припинення переписки із ОСОБА_1 (т.1, а.с.143-148). Висновком, зокрема, встановлено, що: «Упродовж 2009 - 2011 років до органів прокуратури Одеської області звертається ОСОБА_1 щодо законності звільнення його з роботи, приватизації відкритого акціонерного товариства «Медлабортехніка», відчуження майна цього товариства, правомірності дій посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Оптікор», а також законності прийнятого Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом неповернення його майна. За результатами перевірки законності звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та невиплати TOB «Фірма «Оптікор»заробітної плати прокуратурою Малиновського району м. Одеси 10.11.2010 обґрунтовано відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутності події злочинів, передбачених статтями 172, 175 КК України. Генеральна прокуратура України та прокуратура області погодились з прийнятим рішенням про відмову в порушені кримінальної справи.
Крім того, правомірність звільнення 17.12.2009 ОСОБА_1 TOB «Фірма «Оптікор»у зв'язку із скороченням штату перевірялась в судовому порядку.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.07.2010 автору звернення відмовлено у задоволенні позову до TOB «Фірма «Оптікор»про поновлення на роботі. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.10.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Київського районного суду м. Одеси залишено без змін.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що ОСОБА_1 звільнено на законних підставах, з дотриманням вимог статей 49-2, 44 Кодексу законів про працю України. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 10.01.2011 за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження.
Разом з цим, установлено порушення вимог Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», а саме, при звільненні ОСОБА_1 не нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток та не виплачено в день звільнення всі належні грошові кошти. Прокуратурою Малиновського району м. Одеси генеральному директору TOB «Оптікор»04.12.2009 внесено подання, на виконання якого виплачено усі недонараховані кошти, а також двох посадових осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Перевіркою законності приватизації підприємства установлено, що на підставі рішення Фонду державного майна України від 23.09.1994 № 1/185 реорганізовано державне підприємство «Одеське виробниче об'єднання «Медлабортехніка»у відкрите акціонерне товариство «Медлабортехніка». Приватизація цього підприємства здійснювалася шляхом акціонування: 14,09% акцій передано працівникам підприємства, 25% - відчужено на некомерційному аукціоні, 69 % - відчужено на комерційному конкурсі. Проведеною спільно з фахівцями регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області перевіркою щодо законності цієї приватизації порушень вимог законів не встановлено.
Відчуження майна ВАТ «Медлабортехніка»упродовж 1994-2005 років здійснювалося за рішенням органів управління відповідно до положень статуту товариства.
Правлінням ВАТ «Медлабортехніка»07.10.1999 прийнято рішення, і погоджено спостережною радою, про відчуження шляхом продажу частини адміністративної будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 24 у м. Одесі підприємству «Оптікор».
Питання законності проведення загальних зборів акціонерів та легітимності прийнятих ними рішень, розміщення акцій, подальшої зміни власників акцій підприємства ВАТ «Медлабортехніка»перевірялися фахівцями Одеського територіального управління Державної комісії з цінних паперів фондового ринку. Згідно акту проведення позапланової перевірки провадження діяльності на ринку цінних паперів цього товариства від 24.02.2011, рішення про продаж майна товариства не вносилися до порядку денного деяких загальних зборів акціонерів, утім, ці питання розглядалися на зборах, а рішення наглядової ради про відчуження майна затверджені відповідними рішеннями загальних зборів акціонерів.
За таких обставин, прокурором Суворовського району м. Одеси 26.05.2011 обґрунтовано відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб ВАТ «Медлабортехніка»за відсутністю в їх діях ознак злочинів, передбачених статтями 364, 191 КК України. Прокуратура області з прийнятим рішенням погодилась.
Крім того, Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 07.06.2011 прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за заявами ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст.ст. 185, 121, 122, 123, 124 КК України.
Приводом для проведення дослідчої перевірки стала заява ОСОБА_1 до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеські області про вжиття заходів до керівництва TOB «Оптікор», яке відмовляється повертати його інструменти, що залишено на території вказаного підприємства після його звільнення. Вказану заяву 12.01.2011 зареєстровано в ЖРЗПЗ Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ за №265.
Крім того, 17.01.2011 до Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ надійшла заява ОСОБА_1 щодо трудових відносин в TOB «Оптікор», діяльності підприємства, а також про те, що 22.12.2010 директор ТОВ «Оптікор»ОСОБА_2 штовхнув його, внаслідок чого він впав з крісла вдарився головою та отримав тілесні ушкодження. Вказану заяву зареєстровано в ЖРЗПЗ за №384.
За результатами проведених перевірок працівниками Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ неодноразово (20.01.2011, 23.03.2011, 06.05.2011) приймалися рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України. В останній раз рішення про відмову в порушені кримінальної справи прийнято 07.06.2011 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст.ст. 185, 121, 122, 123, 124 КК України.
Прокуратурою Малиновського району м. Одеси вищевказані рішення скасовувалися з направленням матеріалів для проведення додаткової перевірки (18.03.2011, 12.04.2011, 25.05.2011).
В ході додаткової перевірки ОСОБА_1 відмовився давати пояснення працівникам міліції по суті своїх звернень.
З урахуванням викладеного, 07.06.2011 пояснення від нього прийнято працівником прокуратури Малиновського району м. Одеси. ОСОБА_1 пояснив, що вартість інструменту, який знаходиться на вказаному підприємстві йому невідома в зв'язку з тим, що він був накопичений за весь час роботи на підприємстві з 1951 року. Станки, про які в своїх заявах вказував ОСОБА_1, з пояснень останнього, належать не йому, а заводу.
Під час дослідчої перевірки 06.06.2011 оглянуто місце події - приміщення цеху TOB «Оптікор», де знаходяться металеві скриньки, зачинені на замки, в яких, можливо, зберігаються інструменти.
При цьому, під час перевірки старшим помічником прокурора Малиновського району м. Одеси запрошувався ОСОБА_1 для участі в огляді місця події з метою з'ясування доводів заявника у повному обсязі, однак останній для участі в огляді не з'явився.
Прокуратура області та Генеральна прокуратура України погодилися з постановою Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ від 07.06.2011 про відмову в порушені кримінальної справи за заявами ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст.ст. 185, 121, 122, 123, 124 КК України.
Звернення ОСОБА_1 з наведених питань неодноразово розглядалися органами прокуратури різного рівня, про результати заявнику надавалися своєчасні ґрунтовні відповіді.
Враховуючи, що чергові скарги ОСОБА_1 аналогічні по суті попереднім, не містять додаткової інформації, приймаючи до уваги, що заявнику раніше надано ґрунтовні відповіді на викладені у його скаргах доводи, на підставі ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»та п. 4.13 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 9 гн, Прокуратурою Одеської області визнано необхідним припинити провадження за скаргами ОСОБА_1 щодо законності звільнення його з роботи, приватизації відкритого акціонерного товариства «Медлабортехніка», відчуження майна цього товариства, правомірності дій посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Оптікор», а також законності прийнятого Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом неповернення його майна, та про прийняте рішення повідомити ОСОБА_1».
Вказаний висновок затверджено прокурором Одеської області, державним радником юстиції 3 класу Проценко І.О. 12.07.2011 року.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян»не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Згідно ч.2 ст.15 Закону, заяви (клопотання), зокрема, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону, скарги, зокрема, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств особисто.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
07.07.2011 року за № 04/2/1-6246-06 позивача було повідомлено про те, що строк розгляду його звернень від 07.06.2011 року та від 20.06.2011 року продовжено, та зазначено, що про результат розгляду звернень, позивача буде повідомлено додатково (т.2, а.с.117).
Судом встановлено, що 12.07.2011 року за № 04/2/1-6246-06 Прокурором Одеської області позивачу надано відповідь на його звернення від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року (т.1,а.с.5,142). У вказаній відповіді зазначається, що органами прокуратури різного рівня неодноразово розглядалися звернення позивача з наведених питань, та про результати їх розгляду позивачу надавалися своєчасні та ґрунтовні відповіді. Чергові скарги позивача від 07.06.2011 та 20.06.2011 аналогічні по суті попереднім і не містять додаткової інформації, у зв'язку з чим та на підставі ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», листування з позивачем по вищеназваних питаннях прокуратурою Одеської області припиняється.
Суд вважає, що оскаржувана позивачем відповідь від 12.07.2011 року за № 04/2/1-6246-06 прийнята відповідачем обґрунтовано та правомірно, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом 2010-2011 року, зокрема, до Прокуратури Одеської області надавались звернення щодо законності звільнення позивача з роботи, приватизації відкритого акціонерного товариства «Медлабортехніка», відчуження майна цього товариства, правомірності дій посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Оптікор», а також законності прийнятого Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом неповернення його майна, а саме, звернення від 31.08.2010 року (т.2, а.с.141-143), 20.10.2010 року (т.1, а.с.132), 04.03.2011 року (т.2, а.с.225-226), 22.03.2011 року (т.2, а.с.56-59), 19.04.2011 року (т.2,а.с.80), 26.04.2011 року (т.1, а.с.239-240), 04.05.2011 року (т.2, а.с.8), 17.05.2011 року (т.2, а.с.13), 24.05.2011 року (т.2, а.с.21-22), 31.05.2011 року (т.2, а.с.24).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи Прокуратурою Одеської області позивачу, зокрема, 30.09.2010 року за № 07/1-6246-06 (т.1, а.с.54, 128), 28.10.2010 року № 05/1-6246-06 (т.1, а.с.42, 133), 25.01.2011 року за № 7/1-6246-06 (т.1, а.с.44-45, 136-137), 25.02.2011 року за № 7/1-6246-06 (т.1, а.с.46-47, т.2, а.с.1-2), 21.04.2011 року за № 7/1-6246-06 (т.1, а.с.29-31, т.2, а.с.81-84), 27.05.2011 року за № 7/1-6246-06 (т.2, а.с.23), 03.06.2011 року за № 7/1-6246-06 (т.1, а.с.41, т.2, а.с.28-29) було надано відповіді позивачу про розгляд його звернень щодо законності звільнення позивача з роботи, приватизації відкритого акціонерного товариства «Медлабортехніка», відчуження майна цього товариства, правомірності дій посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Оптікор», а також законності прийнятого Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом неповернення його майна. Копії вказаних відповідей було надано до суду, як з боку позивача, так і з боку відповідача.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні відповідні докази, які свідчать про проведену перевірку по вказаних зверненнях позивача з боку прокуратури Одеської області, прокуратури Суворовського району та прокуратури Малиновського району, за вимогою прокуратури Одеської області, а саме: листи-доручення прокуратури Одеської області на адресу прокуратури Суворовського району та прокуратури Малиновського району (т.1, а.с.234,236; т.2, а.с. 9, 34, 49, 53, 62-63, 66, 68, 98-99, 101, 129, 135, 136, 138, 144, 145, 165, 170, 172, 190, 191, 217, 227), супровідні листи щодо надсилання звернень позивача за належністю до прокуратури Суворовського району та прокуратури Малиновського району для розгляду (т.1, а.с.249; т.2, а.с.11,47,91), відповіді прокуратури Суворовського району та прокуратури Малиновського району (т.1, а.с.204,212, 226-230, 231, 235; т.2, 14-19,35-37,69-70,73-74,100,103,110,130-131,139-140,148-150,152-154,156-158,167-168,203-208,213,218-222), відповідні рапорти працівників прокуратур щодо залучення до перевірки питань, викладених у зверненнях позивача інших відділів, довідки та висновки, складені за результатами здійснених перевірок вказаними прокуратурами, тощо (т.1, а.с.213-214,22-225,237; т.2, а.с.10,25,45,64,71,72,77-79,86,119,183; 26-27,155,182; 106-109,111-113; 38-39,50).
При цьому, суд також зазначає, що прокуратура Одеської області постійно повідомляла Генеральну прокуратуру України про розгляд звернень ОСОБА_1, які надходили на адресу відповідача (т.1, а.с.219-221, 225, 233, т.2, а.с.105, 174-177,195-196). В свою чергу, в матеріалах справи наявні відповіді Генеральної прокуратури України на звернення позивача з приводу порушених ним питань законності звільнення позивача з роботи, приватизації відкритого акціонерного товариства «Медлабортехніка», відчуження майна цього товариства, правомірності дій посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Оптікор», а також законності прийнятого Хмельницьким ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом неповернення його майна (т.1, а.с.245, 246, т.2, а.с.89).
Вказані обставини, зокрема, викладені у висновку прокуратури Одеської області.
Водночас, як вбачається з досліджених судом відповідей прокуратури Одеської області на адресу позивача, з питань, які ставляться позивачем у його зверненнях від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року, прокуратурою Одеської області позивачу неодноразово були надані ґрунтовні відповіді у відповідності до вимог чинного законодавства.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в діях прокуратури Одеської області відсутні ознаки протиправності, оскільки звернення позивача розглянуті та про їх розгляд повідомлено заявника відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, наданих органам прокуратури.
Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання позивача в обґрунтування неналежного розгляду відповідачем його звернень від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року на те, що листом Генеральної прокуратури України від 22.06.2011 року № 05/2/1-11786-10 (т.1, а.с.6, 192) було зобов'язано Прокуратуру Одеської області за зверненнями позивача ініціювати питання щодо перегляду судових рішень у справі з трудового спору, законності відчуження майна ВАТ «Медлабортехніка», дій службових осіб та інших питань, оскільки, по-перше, як вбачається з вказаного листа, у ньому зазначено, що Прокуратурі Одеської області надсилаються для перевірки звернення інваліда Великої Вітчизняної війни 2 групи ОСОБА_1 щодо ініціювання перегляду судових рішень у справі з трудового спору, законності відчуження майна ВАТ «Медлабортехніка», дій службових осіб та інших питань; по-друге, на адресу Прокуратури Одеської області були надіслані 2 звернення позивача від 05.06.2011 року, проте, як вбачається з позовних вимог, позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії прокуратури Одеської області щодо неналежного розгляду його звернень від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року.
При цьому, в матеріалах справи наявна копія відповіді Прокуратури Одеської області від 15.07.2011 року за № 05/2-6246-06 (т.1, а.с.201-203) на вказаний вище лист Генеральної прокуратури України від 22.06.2011 року № 05/2/1-11786-10, в якій повідомляються обставини, викладені у висновку про припинення переписки та зазначається, що 12.07.2011 року провадження за скаргами ОСОБА_1 прокуратурою Одеської області припинено. Аналогічна відповідь на адресу Генеральної прокуратури України надана відповідачем 19.09.2011 року за № 7/1-6246-06 разом із наглядовими провадженнями за зверненнями ОСОБА_1 у 5-ти томах (т.2, а.с.124-127), які були повернуті Генеральною прокуратурою України на адресу відповідача листом від 28.09.2011 року за № 05/2/1-11786-10, за минуванням потреби (т.2, а.с.128).
Водночас, судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що він не приймав участі у розгляді звернень від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року, оскільки як вбачається з вказаних звернень, позивач не просив відповідача про особисту участь позивача у розгляді його звернень, та окремо не звертався до відповідача з питання його особистої участі у розгляді вказаних звернень.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача вимогам Конституції України, Законів України «Про звернення громадян», «Про прокуратуру»та вимогам Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.
Таким чином, суд вважає, що посилання позивача на порушення прокуратурою Одеської області своїх повноважень, передбачених Законом України «Про прокуратуру», та порушення ст.ст. 16,18,19 і 28 Закону України «Про звернення громадян»є хибними та не заслуговують уваги.
Виходячи з правового аналізу положень Закону України «Про звернення громадян», Інструкції, а також, встановлених судом обставин та наданих доказів, суд приходить до висновку, що відповідь від 12.07.2011 року була надана відповідачем законно та обґрунтовано, а отже, відсутні підстави для визнання протиправними дій прокуратури Одеської області щодо неналежного розгляду звернень позивача від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року та наданні позивачу відповіді від 12.07.2011 року за № 04/2/1-6246-06 по припиненню розгляду звернень позивача, а також, з огляду на зазначене, відсутні підстави для зобов'язання прокуратури Одеської області розглянути по суті звернення позивача від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року, та надати відповідь згідно діючого законодавства, і забезпечити належний захист порушених прав позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав до суду належні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів суду правомірність своїх дій.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 69, 70, 71, 72, 79, 86, 158 -163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправними дій прокуратури Одеської області щодо неналежного розгляду звернень позивача від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року та наданні позивачу відповіді від 12.07.2011 року за № 04/2/1-6246-06 по припиненню розгляду звернень позивача та зобов'язання прокуратуру Одеської області розглянути по суті звернення позивача від 07.06.2011 року та 20.06.2011 року, надати відповідь згідно діючого законодавства та забезпечити належний захист порушених прав позивача - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 26 грудня 2011 року.
Суддя О.М. Соколенко