Справа № 11742/10/1570
19 грудня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Голови Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради Жданової Людмили Іванівни, про визнання неправомірними дій та скасування розпорядження №225/01-06 від 29.04.2009 року, треті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4, -
Позивач (дали прокурор) звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, мотивуючи свої вимоги тим, що розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (далі РА) від 27.01.2004 року №45/01-04 було затверджено акт державної приймальної комісії від 25.12.2003 року про прийняття до експлуатації будинку АДРЕСА_2, який було побудовано за рахунок коштів МО України. Згідно розпорядження РА від 15.04.2004 року №390/01-04 квартира №69 в зазначеному будинку була включена і до цього часу відноситься до службового житлового фонду МО України та перебуває на обліку в КЕВ м.Одеси. На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2007 року №921 будинок АДРЕСА_2 згідно акту приймання-передачі був переданий у власність територіальній громаді м.Одеси і на цей час перебуває на обслуговувані в комунальному підприємстві «Житлово-комунальний сервіс «Хмельницький». Відповідно до ст.55 Житлового кодексу України, після звільнення військовослужбовцем ОСОБА_5 АДРЕСА_1, вона була розподілена іншому військовослужбовцю ОСОБА_3 та членам його родини. На підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.05.2009 року №410 ОСОБА_3 та членам його родини 03.06.2009 року було видано ордер №1784 на право вселення у зазначену квартиру. Після звернення ОСОБА_3 до СГІРФО Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області для здійснення відповідної реєстрації йому було відмовлено з тих підстав, що в АДРЕСА_1, на підставі розпорядження Голови РА від 29.04.2009 року №225/01-06 «Про зміну договору найма на житлові приміщення», був зареєстрований ОСОБА_4, який не є військовослужбовцем та не мав права на вселення до житлового фонду МО України. Позивач вважає неправомірними дії Голови РА щодо прийняття спірного розпорядження, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права та були вчинені з порушенням діючого законодавства. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати неправомірними дії Голови РА щодо переоформлення особового рахунку на ОСОБА_4 у службовому житловому фонді МО України в АДРЕСА_1 та скасувати розпорядження РА від 29.04.2009 року №225/01-06 «Про зміну договору найма на житлові приміщення».
В судовому засіданні прокурор та представник МО України і КЕВ м.Одеси підтримали заявлені вимоги з підстав, викладених в позові (а.с.3-6).
Представник РА в попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення позову, але в судове засідання 19.12.2011 року не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно (а.с.120). Причини поважності не явки суду не надав.
В судове засідання Голова РА Жданова Л.І. не з'явилася. Про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином. Причини поважності не явки суду не надала.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, пояснивши при цьому, що в спірній квартирі він мешкає зі своєю родиною.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно. Повернулися поштові конверти з судовими повістками з відмітками пошти про те, що вони повернуті у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.82, 121).
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, з урахуванням думки з'явившихся учасників процесу, ухвалив про розгляд справи у відсутність представника та Голови РА, а також третьої особи ОСОБА_4, оскільки їх неявка без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи.
Вислухавши пояснення з'явившихся учасників процесу, вивчивши матеріали справи, розглянувши справу у межах заявлених вимог та на підставі представлених сторонами доказів, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявлених вимог з наступних підстав.
В ході розгляду справи судом встановлено, що розпорядженням РА від 27.01.2004 року №45/01-04 було затверджено акт державної приймальної комісії від 25.12.2003 року про прийняття до експлуатації будинку АДРЕСА_2, який було побудовано за рахунок коштів Міністерства оборони України (а.с.94, 105-106).
Розпорядженням РА від 15.04.2004 року №390/01-04, крім інших, квартира АДРЕСА_1 була включена до службової житлової площі КЕВ м.Одеси (а.с.95-96).
Відповідно до ст.55 Житлового Кодексу Української РСР жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження жилого будинку.
Статтею 58 цього Кодексу передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Згідно з п.п. 2, 12, «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого 03 серпня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України №1081, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. Службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
Відповідно до п. 34 цього Порядку на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім'я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі. Ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення.
На засіданні житлової комісії військової частини А2666 від 08.08.2008 року було прийнято рішення про виділення прапорщику ОСОБА_3 та його родині, яка складається з трьох осіб, окремої службової однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.108).
03.06.2009 року ОСОБА_3 та членам його родини, на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 29.05.2009 року №410, було видано ордер №1784 на право вселення в квартиру АДРЕСА_1 (а.с.100).
Також судом було встановлено, що 28.04.2009 року до Голови РА Сироти О.П. звернувся з заявою ОСОБА_4 про укладення з ним договору найму на квартиру АДРЕСА_1 на склад родини - одна особа (а.с.92).
На підставі цієї заяви Головою РА Сиротою О.П. прийнято розпорядження від 29.04.2009 року №225/01-06 «Про зміну договору найма на житлові приміщення», в якому, крім іншого, в п.3 зазначено, що згідно заяви ОСОБА_4 укласти договір найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.40).
При цьому в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів не тільки того, що ОСОБА_4 отримував у встановленому порядку ордер на вселення у спірне приміщення, яке є службовим, а і того, що він знаходився на обліку як особа, яка потребує поліпшення житлових умов, а також що він є військовослужбовцем.
Таким чином, в ході розгляду справи судом було безперечно встановлено, що приймаючи спірне розпорядження в частині укладення з ОСОБА_4 договору найму зазначеної квартири, Головою РА Сиротою О.П. було порушено порядок надання службових житлових приміщень.
30.04.2009 року на адресу начальника дільниці №6 КП «ЖКС «Хмельницький», на підставі зазначеного розпорядження від 29.04.2009 року №225/01-06, направлено заяву з пропозицією відкрити особовий рахунок ОСОБА_4 на займану ним житлову площу в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.102), а також було здійснено його реєстрацію за цією адресою, що підтверджується довідкою випискою з домової книги про склад сім'ї та прописку (а.с.42).
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, не порушуючи інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства.
На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи розпорядження від 29.04.2009 року №225/01-06 «Про зміну договору найма на житлові приміщення», в п.3 якого зазначено, що згідно заяви ОСОБА_4 укласти договір найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, Голова РА Сирота О.П. діяв не у спосіб, передбачений Конституцією та в порушення Житлового Кодексу Української РСР та «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого 03 серпня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України №1081, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_3, у зв'язку з чим спірне розпорядження в цій частині не може вважатися правомірним, а заявлені позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом скасування п.3 вказаного розпорядження.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду справи відповідачами не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого розпорядження від 29.04.2009 року №225/01-06 в частині щодо укладення з ОСОБА_4 договору найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, на склад родини -1 особа.
Разом з цим, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні вимог в іншій частині, оскільки ці вимоги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і позивачем не було надано суду належних доказів обґрунтування цих вимог, в тому числі щодо порушень з боку Голови РА Жданової Л.І..
Керуючись Конституцією України, Житлового Кодексу Української РСР та «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого 03 серпня 2006 року постановою Кабінету Міністрів України №1081, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 35, 69-71, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, задовольнити частково.
Скасувати п.3 розпорядження Голови Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради О.П.Сироти від 29.04.2009 року №225/01-06 щодо укладення з ОСОБА_4 договору найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, на склад родини -1 особа (він).
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
Скасувати п.3 розпорядження Голови Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради О.П.Сироти від 29.04.2009 року №225/01-06 щодо укладення з ОСОБА_4 договору найму на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, на склад родини - 1 особа (він).
21 грудня 2011 року