Справа № 2а/1570/3482/2011
21 грудня 2011 року м.Одеса
о 14год.55хв.
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Гурченковій Г.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: ТОВ «Зокема-Україна»ОСОБА_1 - за довіреністю від 15.02.2010року б/н.
Від відповідача: ДПІ у Приморському районі м.Одеси ОСОБА_2 - за довіреністю від 29.08.2011року №48930/9/10-117.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн. та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн., з яких 55701,00грн. -основний платіж та 14265,00грн. -сума штрафних (фінансових) санкцій та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна» положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, оскільки податкові декларації по податку на додану вартість, у зв'язку з відмовою їх прийняття посадовою особою податкового органу, були надіслані на адресу відповідача через органи поштового зв'язку з відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень. Також, позивач посилається на те, що під час перевірки в підтвердження правомірності включення сум до складу валових витрат та здійснення господарської діяльності ТОВ «Зокема-Україна»були надані первинні документи по взаємовідносинам з контрагентом Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD.
Відповідач -ДПІ у Приморському районі м.Одеси, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№30914/2011 від 21.09.2011р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн., та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн., у зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»в порушення вимог пп.5.2.1, пп.5.2.5. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5; пп.7.9.2 п.7.9 ст.7, пп.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року №334/94-ВР, в результаті чого за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року занижено податок на прибуток на загальну суму 55700,00грн., в тому числі по періодам: за І квартал 2010року у сумі 24544,00грн., за І півріччя 2010року у сумі 24544,00грн. (у т.ч. ІІ квартал 2010року в сумі 0 грн.), за III квартали 2010року у сумі 55700,00грн. (у т.ч. ІІІ квартал 2010року в сумі 31156,00грн.), а також в порушення приписів пп.49.18.2. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ; п.16.4. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994року №334/94-ВР та пп.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року №2181-ІІІ ТОВ «Зокема-Україна»подало податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010р. та ІІІ квартал 2010р. з порушенням законодавчо встановлених строків. До того ж, відповідач посилається на те, що позивачем порушено приписи пп.49.18.1. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та пп.2.6.1. п.2.6. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 червня 2005р. за №702/10982 та пп.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року №2181-ІІІ, оскільки податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема: за січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., подані до податкового органу з порушенням строків, визначених законодавством.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 08.12.2010р. по 05.01.2011р. на підставі направлення №001994/1796 від 30.11.2010року, виданого Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси, інспектором податкової служби І рангу, Гук Р.С., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси, інспектором податкової служби 1 рангу, Козаченко К.В., старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності управління контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності ДПІ у Приморському районі м.Одеси, інспектором податкової служби І рангу, Івановим К.Ю., згідно з ч.1 ст. 111 Закону України від 4 грудня 1990року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на листопад 2010року, була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений акт №38/23-1/36612912 від 13.01.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року», у висновках якого наголошено на тому, що Товариством порушено вимоги пп.5.2.1, пп.5.2.5. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5; пп.7.9.2 п.7.9 ст.7, пп.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року №334/94-ВР, в результаті чого за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 55700,00грн., в тому числі по податковим періодам: за І квартал 2010року у сумі 24544,00грн., за І півріччя 2010року у сумі 24544,00грн. (у т.ч. ІІ квартал 2010року в сумі 0 грн.), за III квартали 2010року у сумі 55700,00грн. (у т.ч. ІІІ квартал 2010року в сумі 31156,00грн.). Також в порушення приписів пп.49.18.2. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ; п.16.4. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994року №334/94-ВР та пп.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року №2181-ІІІ, платник податків подав податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010р., ІІІ квартал 2010р. з порушенням встановлених законом строків. Також, в порушення пп.49.18.1. п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, пп.2.6.1. п.2.6. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 червня 2005р. за №702/10982 та пп.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року №2181-ІІІ, платник податку подав податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., червень 2010р., липень 2010р., серпень 2010р., вересень 2010р., з порушенням строків, визначених законодавством.
На підставі складеного акта перевірки №38/23-1/36612912 від 13.01.2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси 24.01.2011р. винесено податкові повідомлення-рішення №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн., з яких 55701,00грн. -основний платіж та 14265,00грн. -сума штрафних (фінансових) санкцій та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн.
Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн., з яких 55701,00грн. -основний платіж та 14265,00грн. -сума штрафних (фінансових) санкцій та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн., ТОВ «Зокема-Україна»звернулась до ДПА в Одеській області зі скаргою про його скасування, за результатами розгляду якої ДПА прийнято рішення (21.02.2011р. №5910/10/25-0007), яким скаргу ТОВ «Зокема-Україна»залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення - без змін.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ДПА в Одеській області Про результати розгляду скарги, ТОВ «Зокема-Україна»звернулось з повторною скаргою (вхід. ДПА України №3588/6, від 28 лютого 2011р.), за результатами розгляду якої ДПА України 28.04.2011р. прийняла рішення №12048/7/25-0215 Про результати розгляду повторної скарги, яким податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 24.01.2011р. №0000452310/0, №0000462310/0 та рішення ДПА в Одеській області від 21.02.2011р. №5910/10/25-0007, прийняте за розглядом повторної скарги, залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Не погоджуючись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн., з яких 55701,00грн. -основний платіж та 14265,00грн. -сума штрафних (фінансових) санкцій та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн., ТОВ «Зокема-Україна» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про їх скасування.
Так, на думку суду, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн. та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн., винесені податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи акта перевірки №38/23-1/36612912 від 13.01.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року», плановою виїзною перевіркою встановлено, що платник податку подав податкові декларації з податку на додану вартість за звітні податкові періоди: із січня 2010р. по вересень 2010р., та по податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010р., 3 квартал 2010р., з порушенням строків, визначених законодавством,
Відповідно до п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000року №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно з п.п.4.1.5 п.4.1 ст.4 означеного Закону України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 вказаного закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Також, відповідно до п.п.49.3.,49.5. ст.49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею.
Відповідно до п.п.49.8, 49.9 вказаного Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Пунктом 49.10 стаття 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Так, судом встановлено, що у зв'язку з відмовою посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняти податкові декларації по податку на додану вартість, Підприємством разом з відповідними заявами спірні податкові декларації по ПДВ були направлені на адресу податкового органу поштою, зокрема: за січень 2010р.- надіслана на адресу ДПІ у Приморському районі м.Одеси 25.02.2010р., про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні належним чином засвідченні копії поштової квитанції та опис вкладення до листа, за лютий 2010р. - отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 25.03.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №57489 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа, за березень 2010р.- отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 22.04.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №51797 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа, за квітень 2010р.- надіслана на адресу ДПІ у Приморському районі м.Одеси 20.05.2010р., про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні належним чином засвідченні копії поштової квитанції та опис вкладення до листа, за травень 2010р.- отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 24.06.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №2858086 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа, за червень 2010р. - отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 26.07.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №27517090 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа, за липень 2010р.- отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 25.08.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №02733357 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа, за серпень 2010р.- отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 23.09.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №27650645 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа, за вересень 2010р. - отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 26.10.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №02755270 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа.
Також, судом встановлено, що у зв'язку з відмовою працівниками ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняти податкові декларації по податку на прибуток підприємства, вони разом із відповідними заявами були надіслані ТОВ «Зокема-Україна», на адресу податкового органу поштою, зокрема: за 1 півріччя 2010р. - отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 11.08.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №27535145 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа, за 3 квартали 2010р. - отримана ДПІ у Приморському районі м.Одеси 16.11.2010р., про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення №02902859 з відповідною відміткою на ньому та опис вкладення до листа.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, щодо неправомірності та безпідставності винесення ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкового повідомлення-рішення від 24.01.2011р №0000462310/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість у загальному розмірі 1 530,00грн.
Також, в акті перевірки №38/23-1/36612912 від 13.01.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року», зазначено, що Товариством в порушення вимог пп.5.2.1, пп.5.2.5. п.5.2 ст.5; пп.7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року №334/94-ВР до складу валових витрат віднесено суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, який не пов'язаний з веденням фінансово-господарської діяльності Підприємства у розмірі 78233,00грн. Зокрема, Підприємством віднесено до складу валових витрат суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, у зв'язку з операціями купівлі-продажу іноземної валюти для забезпечення виконання умов договору доручення №2 від 07.12.2009року укладений ТОВ «ЗОКЕМА-УКРАЇНА»- Повірений, в особі директора Остапенко О. С, діючого на підставі статуту, з Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD, в особі директора Андреаса Франгоса (Аndrеаsа Frаngоsа), діючого на підставі статуту (rеgіstеrеd оffiсе іs аt 1, Марр Strееt, Веlіzе сіtу, ВЕLІZЕ; Іntеrmеdіаrу bаnk: Rаіffеіsеn Zеntrаl Ваnk ОЕSТЕRRЕІСН АG (Vіеnnа, Аustrіа); SWІFТ соdе: RZВААТWW; Асc. Nr.70-55.065.965; Веnеfісіаry's Ваnк: Кеgіаnаl Іnvеstmеnt Ваnk, JSС, Riga, Latvia; SWIFT соdе: RIВRLV22; Асc. Nr.LV02RIBR00048420N0000) - Довіритель, який у подальшому було розірвано. Також, до складу валових витрат віднесено комісійну винагороду банку з вільного продажу іноземної валюти та комісійна винагорода банку за здійснення переказу іноземної валюти, які не пов'язані з фінансово-господарською діяльністю Товариства, а саме витрати у розмірі 19943,00грн. Зокрема, ТОВ «Зокема-Україна»віднесено до складу валових витрат витрати, у зв'язку зі сплатою комісійної винагороди банку з вільного продажу іноземної валюти та комісійної винагороди банку за здійснення переказу іноземної валюти для забезпечення виконання умов договору доручення №2 від 07.12.2009р. укладеного ТОВ «ЗОКЕМА-УКРАЇНА» з Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD, в особі директора Андреаса Франгоса (Аndrеаsа Frаngоsа), діючого на підставі статуту (rеgіstеrеd оffiсе іs аt 1, Марр Strееt, Веlіzе сіtу, ВЕLІZЕ; Іntеrmеdіаrу bаnk: Rаіffеіsеn Zеntrаl Ваnk ОЕSТЕRRЕІСН АG (Vіеnnа, Аustrіа); SWІFТ соdе: RZВААТWW; Асc. Nr.70-55.065.965; Веnеfісіаry's Ваnк: Кеgіаnаl Іnvеstmеnt Ваnk, JSС, Riga, Latvia; SWIFT соdе: RIВRLV22; Асc. Nr.LV02RIBR00048420N0000) - Довіритель, який у подальшому було розірвано.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994року №334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з п.п.5.5.1. п.5.5. ст.5 означеного закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі документами, що між ТОВ «Зокема-Україна» (Повірений) та Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD (Довіритель) був укладений договір поруки №2 від 07.12.2009р., згідно з п.п.1.1, 1.2, 5.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Повірений зобов'язався за винагородження та від імені й за рахунок Довірителя укласти договори на купівлю зернових, а саме: зерна кукурудзи за ціною 131,00 (доларів США) за тону в кількості не менше 4,095тис.тон; зерна ячменю фуражного за ціною 85,00 (доларів США) за тону в кількості не менше 5,176тис.тон; зерна ячменю фуражного за ціною 107,5 (доларів США) за тону в кількості не менше 5,767тис.тон; зерна пшениці фуражної за ціною 122,5 (доларів США) за тону в кількості не менше 3,286тис.тон. Для виконання доручення Довіритель перераховує на банківський рахунок Повіреного грошові кошти у розмірі 2000000,00 доларів США в строк не пізніше 30 днів від дати підписання даного Договору. Довіритель за виконання Повіреним доручення виплачує йому винагороду в сумі 5000,00 доларів США. Виплата здійснюється шляхом перерахування активів на розрахунковий рахунок Повіреного на протязі тридцяти календарних днів з моменту надання Довірителю звіту Повіреного про виконання доручення.
Так, судом з'ясовано, що на виконання умов вказаного договору доручення №2 від 07.12.2009р. Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD (Довіритель) були перераховані ТОВ «Зокема-Україна»(Повірений) грошові кошти у сумі 1949816,00грн. згідно умов вказаного договору, для придбання зерна. Вказана валюта була продана Товариством та придбана національна валюта - гривня. Однак, у зв'язку зі збільшенням закупівельної ціни на зернові, ТОВ «Зокема-Україна»на адресу Директора Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD були надіслані листи, зокрема, від 25.12.2009р. вихід.№25/12-03 з повідомленням, що згідно умов договору доручення №2 від 07.12.2009р. Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD (Довіритель) на рахунки ТОВ «Зокема-Україна»були перераховані грошові кошти у сумі 1949816,00 доларів США на придбання зернових українського походження, але на даний час ринкові ціни на зернові, визначені умовами договору доручення №2 від 07.12.2009р., є вищими, аніж обумовлені означеним правочином, зокрема, на 15-20%, у зв'язку з чим можливо закупити значно меншу кількість зернових.
На означений лист від 25.12.2009р. вихід.№25/12-03 Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD на адресу Директора ТОВ «Зокема-Україна»28.12.2009р. за вихід.№28/12/0356 був надісланий лист - відповідь, з повідомленням, що запропоновані Повіреним умови (збільшення ціни та зниження обсягу поставки) не відповідають подальшим намірам Компанії КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD, у зв'язку з чим, Довірителем було запропоновано ТОВ «Зокема-Україна»повернути грошові кошти в повному обсязі не пізніше 01.02.2010р.
У зв»язку з чим, 30.12.2009р. між Компанією КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD (Довіритель) та ТОВ «Зокема-Україна»(Повірений) був укладений акт невиконання обов'язків до договору доручення №2 від 07.12.2009р., згідно з п.п.1, 2 якого, у зв'язку з неможливістю виконання п.1.1 договору доручення №2 від 07.12.2009р., Повірений зобов'язується повернути передоплату, яку здійснив Довіритель в розмірі 1949816,00доларів США на розрахунковий рахунок Довірителя у строк до 20.01.2010р. Сума комісії, отриманих банками-нерезидентами за проходження платежу через їх рахунки -за рахунок Повіреного. Факт повернення означених грошових коштів ТОВ «Зокема-Україна»Довірителю - Компанії КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками ПАТ «Фінбанк»по особових рахунках,зокрема, від 05.01.2010р. на загальну суму 376135,00 доларів США, від 11.01.2010р. на загальну суму 376135,00 доларів США, від 12.01.2010р. на загальну суму 124761,00 доларів США, від 15.01.2010р. на загальну суму 1072785,00 доларів США.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо безпідставності твердження відповідача про непов»язаність діяльності, здійснюваної ТОВ «Зокема-Україна»з метою виконання умов згаданого вище договору з його господарською діяльністю, оскільки, згідно з вимогами п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Таким чином, основною ознакою для визначення діяльності господарською є наявність мети отримання прибутку в результаті здійснення такої діяльності. Водночас внаслідок здійснення розглядуваної діяльності позивач безумовно мав на меті отримання прибутку, оскільки згідно з п.5.1. договору №2 від 07.12.2009р., Довіритель - Компанія КLАVЕТО ЕNТЕRРRІSES LТD за виконання Повіреним - ТОВ «Зокема-Україна»доручення зобов»ячався виплатити йому винагороду в сумі 5000,00доларів США, що цілком підтверджує факт наявності наміру на його отримання.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.5.11. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Також, в акті перевірки №38/23-1/36612912 від 13.01.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року, валютного та іншого законодавства за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року» зазначено, що відповідно до наданих до перевірки первинних документів (договори, додаткові угоди, акти прийому-передачі, накладні, банківські виписки та додатки до них, ін.) та аналітичних регістрів бухгалтерського обліку по рахункам №80, №84, №631, №311, №92, №94, №79 встановлено включення платником до складу валових витрат за III квартали 2010року до рядка 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11», (в декларації з податку на прибуток за III квартали 2010року) витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, в розмірі 124 626,00грн. У зв'язку з чим, встановлено завищення валових витрат по рядку 04.1 Декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»за ІІІ квартали 2010року в розмірі 124626,00грн., з урахуванням чого значення рядка 04.1 за даними платника податку складає -568 801,00грн., значення рядку 04.1 за даними перевірки податку складає -444 175,00грн.
При цьому, будь-яких обґрунтувань в підтвердження того яким саме чином вирахувана означена сума валових витрат у розмірі 444 175,00грн., на підставі яких, зокрема, первинних документів бухгалтерського та податкового обліку тощо, фахівцями ДПІ в акті перевірки не зазначено, що відповідно свідчить про те, що означені висновки акта є суто припущеннями податкового органу.
Водночас, такого роду обґрунтування, на думку суду, не припустимі в офіційних документах суб'єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії на зразок оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, по-перше, приписами ч.2 ст.19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб'єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов'язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення про порушення законодавства без наявних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб'єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.
До того ж, згідно з п.1.3. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення законодавства необхідно, зокрема, у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.
До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси не надано суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог пп.5.2.1, пп.5.2.5. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5; пп.7.9.2 п.7.9 ст.7, пп.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994року №334/94-ВР, в результаті чого за період з 13.10.2009року по 30.09.2010року встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 55700,00грн., у тому числі по податковим періодам: за І квартал 2010року у сумі 24544,00грн., за І півріччя 2010року у сумі 24544,00грн. (у т.ч. ІІ квартал 2010року в сумі 0 грн.), за III квартали 2010року у сумі 55700,00грн. (у т.ч. ІІІ квартал 2010року в сумі 31156,00грн.); вимог пп.49.18.2., 49.18.1., п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ; п.16.4. ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994року №334/94-ВР та пп.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010р.; ІІІ квартали 2010р., та по ПДВ за січень - вересень 2010року, з порушенням строків, визначених законодавством.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач -Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн., з яких 55701,00грн. -основний платіж та 14265,00грн. -сума штрафних (фінансових) санкцій та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1 530,00грн.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема - Україна»правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зокема-Україна»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2011р. №0000452310/0 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 69966,00грн. та №0000462310/0 щодо визначення суми штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 1530,00грн., задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 24.01.2011р. №0000452310/0 та №0000462310/0.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 22 грудня 2011 року.
Суддя Харченко Ю.В.