Справа № 2а/1570/6838/2011
15 грудня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання -Легенченко О.А.,
за участю
представника позивача -ОСОБА_1, за довіреністю
представника відповідача -ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000292200/0 від 09.08.2011року та №0000302200/0 від 09.08.2011 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000292200/0 від 09.08.2011року та №0000302200/0 від 09.08.2011 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі акту №225/23-213/00376886 від 28.07.2010 року про результати виїзної планової перевірки, з питань дотримання ВАТ «Одеський коровай»вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, відповідачем були винесені по відношенню до позивача податкові повідомлення -рішення 0000292200/0 від 09.08.2011року за порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94- ВР на суму 583 041, 35 грн., та №0000302200/0 від 09.08.2011 року за порушення ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року №15-93, п. 3 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами»від 25.12.1995 року №207 на суму 170грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Відкрите акціонерне товариство «Одеський коровай» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Одеської міської ради 27.07.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8), та знаходиться на обліку як платник податку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності за КВЕД позивача є, виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво сухарів, печива, пирогів, і тістечок тривалого зберігання, роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, діяльність вантажного транспорту, оптова торгівля іншими продуктами харчування, надання інших місць для тимчасового проживання, не віднесених до інших групувань. (а.с. 9-10).
Судом встановлено, що на підставі направлень від 30.03.2011 року №409, від 19.05.2011 року №679, 680, 681, 682, 683, 684, 685, виданих ДПІ у Малиновському районі фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Одеський коровай»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої був складений та підписаний акт №225/23-213/00376886 від 28.07.2010 року (а.с. 21-62).
Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року №185/94- ВР, (встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості у розмірі 118 815, 20 євро), ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року №15-93, п. 3 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами»від 25.12.1995 року №207 (порушення термінів декларування станом на 01.01.2010 року, 01.04.2010 року, 01.07.2010 року, 01.10.2010 року).
На підставі вище зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення №0000292200/0 від 09.08.2011року та №0000302200/0 від 09.08.2011 року, якими визначені позивачу податкові зобов'язання.
Судом були досліджені акт перевірки №225/23-213/00376886 від 28.07.2011 року, (а.с.21-62), податкові повідомлення-рішення №0000292200/0 від 09.08.2011року та №0000302200/0 від 09.08.2011 року (а.с.63-64), контракт №230409 від 23.04.2009 року та додаткова угода №1, №2 (а.с.71-74,79), угоди від 13.08.2009 року, 14.08.2009 року (а.с.75-78), акти звірки розрахунків 00068 від 14.08.2009 року, 00067 від 13.08.2009 року (а.с.80-81), договір про відступлення права вимоги №26/10 від 05.10.2009 року (а.с.82-84), акт звірки розрахунків 00061 від 05.10.2009 року, акт приймання передачі документації до Договору№26/10 від 05.10.2009 року про відступлення права вимоги (а.с.86), постанова Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року (а.с.87-91), акт перевірки №16-2/00376886 від 11.05.2010 року з додатками (а.с.111-119), постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року (а.с.120-124).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг). Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
В свою чергу, ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Одеський коровай»було укладено зовнішньоекономічний контракт № 230409 від 23.04.2009 року з компанією RG GRAIN TRADE LLP (UK).
Згідно умов зазначених контракту, Продавець (ВАТ «Одеський коровай») продає, а Покупець (компанія RG GRAIN TRADE LLP) приймає та оплачує товар (пшеницю 5-го класу). На виконання зазначеного контракту, ВАТ «Одеський коровай»було відвантажено товар згідно вантажно-митних декларацій.
В ході проведення перевірок податковим органом встановлено, що нерезидентом не було сплачено в установлений законодавством строк кошти за поставлені позивачем товари, у зв'язку з чим у підприємства утворилась дебіторська заборгованість.
05 жовтня 2009 року ВАТ «Одеський коровай» та ВАТ «Кримхліб»було укладено договір про відступлення права вимоги № 26/10.
Згідно зазначеного договору первісний кредитор (ВАТ «Одеський коровай») уступає, а Новий кредитор (ВАТ «Кримхліб») приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредитору і стає кредитором за контрактом № 230409 від 23.04.2009 року на поставку сільськогосподарської продукції. Уступка права вимоги, передбачена цим договором, за зобов'язаннями Боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора визначена на підставі митних декларацій та складає відповідно 118 741,01 євро.
Суд відноситься критично до неприйняття відповідачем умов вказаного договору, виходячи з наступного.
Так, дослідивши вказаний договір, суд прийшов до висновку, що він був укладений у встановленому чинним законодавством порядку. Також у судовому засіданні було встановлено, що цей договір недійсним не визнавався.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Закон України від 23 вересня 1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.
Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передачі ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) та ін.
Таким чином, укладення договору про відступлення права вимоги за зовнішньоекономічними договорами не суперечить вимогам чинного законодавства.
З наданими позивачем документів, вбачається, що дебіторська заборгованість нерезидента компанії RG GRAIN TRADE LLP (UK) по укладеному зовнішньоекономічному контракту № 230409 від 23.04.2009 року була погашена боржником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок BAT «Кримхліб»в сумі 118 741,01 евро, що підтверджується листом керуючого ФАБ «Південний»в м. Сімферополі від 20.05.2010 року.
Вказані обставини також, встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі № 2а-1570/580/2011, відповідно до якої позовні вимоги ВАТ «Одеський коровай»про скасування податкового повідомлення -рішення про донарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД саме за контрактом № 230409 від 23.04.2009 року в сумі 118 741,01 евро, з урахуванням договору про відступлення права вимоги (а.с.120-124), задоволені.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що доводи відповідача щодо наявності у позивача простроченої заборгованості в іноземній валюті, є невірними та помилковими, суд вважає, що також відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил валютного регулювання та валютного контролю, що виразилось у недекларуванні валютних цінностей, що знаходяться за кордоном.
Так, відповідно до ч.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Згідно з ст. 16 вказаного Декрету, за невиконання резидентом вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі, що встановлюється Національним банком України. Пунктом 2.7. Положення про валютний контроль, затверджений постановою правління Національного банку України від 08.02.2000 року № 49, за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна на резидентів накладається штраф в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
Однак, як встановлено судом, у позивача відсутня прострочена заборгованість в іноземній валюті, тому у нього не виникало обов'язку подавати відповідні декларації, а отже відсутні правові підстави застосування штрафу за невиконання цього зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесених податкових повідомлень - рішень, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.
З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71,72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000292200/0 від 09.08.2011року та №0000302200/0 від 09.08.2011 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000292200/0 від 09.08.2011року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000302200/0 від 09.08.2011 року.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 20 грудня 2011 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко