Справа № 2а/1570/6572/2011
20 грудня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання - Легенченко О.А.,
за участю
представника позивача -ОСОБА_1, за довіреністю
представника відповідача -ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010932301/0 від 22 листопада 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 510 190 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 255 095 грн., №0010932301/1 від 28 грудня 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 497 001 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 248 501 грн., № 0004301701/0 від 22.11.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 3506, 31 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7012, 62 грн., № 0004741701/1 від 30.12.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1361, 82 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2723, 64 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі акту № 5673/150/32623653/23-02 від 04.11.2010 року «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року»Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення -рішення №0010932301/0 від 22 листопада 2010 року та № 0004301701/0 від 22.11.2010 року. За результатами розгляду скарги позивача, ДПІ у Київському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення -рішення №0010932301/1 від 28 грудня 2010 року та № 0004741701/1 від 30.12.2010 року.
На думку позивача, висновки акту перевірки є незаконними та необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам по справі, тому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі цього акту.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, письмових поясненнях до справи та заяві про збільшення позовних вимог та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав вказаний позов необґрунтованим, а вимоги безпідставними, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях (а.с.102-106, т. 1) та просив відмовити у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд»зареєстровано як юридична особа з 30.07.2003 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 79, т.1) та знаходиться на обліку як платник податків у ДПІ у Київському районі м. Одеси. Відповідно до довідки АА № 326349 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності за КВЕД товариства, зокрема, є будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами та інше (а.с. 80, т.1).
Судом встановлено, що на підставі направлень та наказів, виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси, фахівцями Державної податкової інспекції м. Одеси була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Альянс-Висотбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої був складений та підписаний акт № 5673/150/32623653/23-02 від 04.11.2010 року (а.с. 13-39, т.1).
Вказаним актом зафіксовано, що у перевірений період позивач сформував податковий кредит в сумі 91 600 грн. за рахунок податкових накладних, виданих йому його контрагентами, перелік яких наведений на сторінки 30 акту перевірки (а.с. 27, зворотній бік). Між тим, згідно даних «Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»вказані контрагенти не відобразили у своїх податкових деклараціях податкові зобов'язання, що виникли за операціями з позивачем, що руйнує систему оподаткування. У зв'язку з тим, що підприємства постачальники товарів (послуг, робіт) не сплатили податок на додану вартість, відсутня надмірна сплата податку на додану вартість, перевіряючі прийшли до висновку, що податковий кредит позивача на вказану суму не підтверджено податковими зобов'язаннями підприємствами постачальниками, та відповідно вказана сума підлягає виключенню із податкового кредиту.
Також відповідно до висновків акту, перевіряючими виключено із складу податкового кредиту суму, понесених витрат за угодами, укладеними з Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради в сумі 417 484 грн., оскільки у податкових накладних, виписаних Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради наявна невідповідність найменування, номенклатури робіт істотним умовам договорів, які були укладені між цими сторонами про співпрацю у залученні інвестицій в будівництві житлових будинків з інженерними мережами. Вказані договори були розцінені відповідачем як договори про інвестиції, що не може бути включено до податкового кредиту.
Також, перевіркою встановлено, що у перевірений період позивачем були включені до складу податкового кредиту податкова накладна, отримана від ТОВ «ТД-Мастер»на суму ПДВ 1193 грн. та ТОВ «Шарм»на суму ПДВ 13606,10 грн., хоча у вказаних податкових накладних відсутня номенклатура товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Актом перевірки зафіксовано, що на порушення р. 8 та п. 9.1. р. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, ТОВ «Альянс-Висотбуд»у розділі 1 реєстру отриманих податкових накладних відобразило у травні 2010 року двічі отриману 31.05.2010 року податкову накладну від 30.03.2010 року № 4, яка була видана ТОВ «Монопластстрой»на загальну суму 5552, 88 грн., що привело до завищення податкового кредиту ПДВ на вказану суму.
Перевіркою правильності оподаткування нарахованого доходу податком з доходів фізичних осіб, перевіряючими було встановлено порушення позивачем вимог п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Так, вибірковою перевіркою операцій по рахунку 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках»та первинних документів встановлено, що з розрахункового рахунку перераховано на користь ОСОБА_3 по 631 рахунку грошові кошти за друк банерів на суму 7 444, 30 грн. та на користь ОСОБА_4 по 631 рахунку грошові кошти за розміщування та обслуговування реклами на суму 5250 грн. Інформації про сплату вказаними фізичними особами податку з доходів фізичних осіб або єдиного податку на 2008 рік на час перевірки не надано. Таким чином, ТОВ «Альянс-Висотбуд»у даному випадку є податковим агентом та повинен оподаткувати дохід, виплачений фізичним особам, за ставкою, встановленою п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»Тому, позивачу донараховано за 2008 рік податок з доходу фізичних осіб на суму 1904, 17 грн.
Також перевіркою бухгалтерського рахунку № 372 «Розрахунки з підзвітними особами»встановлено сплату грошових коштів ПП «Ваш сад»за здійснені послуги (через Косарецьку, авансовий звіт про використання коштів), а саме: за утеплення рослин та здійснення робіт по уходу за кімнатними рослинами, відповідно до рахунків, які не призначаються для використання в господарській діяльності підприємства. ТОВ «Альянс-Висотбуд»сплачено ПП «Ваш сад»суму 9078, 80 грн. Підприємством не утримано податок з доходів фізичних осіб за лютий 2009 року в сумі 1602, 14 грн. -дохід, отриманий як додаткове благо.
Відповідно до висновків акту перевірки, вище приведені порушення стали підставою заниження позивачем ПДВ на суму 510 190 грн. та не сплати податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 3506,31 грн., у тому числі, за грудень 2008 року на суму 1904, 17 грн., за лютий 2009 року на суму 1602, 14 грн.
Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення-рішення №0010932301/0 від 22 листопада 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 510 190 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 255 095 грн. (а.с. 11, т.1) та податкове повідомлення -рішення № 0004301701/0 від 22.11.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 3506, 31 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7012, 62 грн. (а.с. 12, т.1).
Також судом встановлено, що позивач подав на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси первинну скаргу на вищевказані податкові повідомлення -рішення (а.с. 40-43, т.1). За результатами розгляду цієї скарги, ДПІ у Київському районі було прийнято рішення від 28.12.2010 року № 40211/25-007 (а.с. 44-48, т.1), яким скарга позивача задоволена частково та скасоване податкове повідомлення -рішення №0010932301/0 від 22 листопада 2010 року в частині 13189 грн. основного платежу та 6594 грн. штрафної (фінансової) санкції, у зв'язку з тим, що донараховані суми ПДВ за результатами акту перевірки визначались без урахування показників рядків 18-27 звітних податкових декларацій з ПДВ, в іншій частині податкове повідомлення -рішення залишене без змін; та скасоване податкове повідомлення -рішення № 0004301701/0 від 22.11.2010 року в частині 2144, 49 грн. - основного платежу та 4288, 98 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, у зв'язку з тим, що за результатами перевірки безпідставно донараховані позивачу 1904, 15 грн. податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів загальної суми 12694, 3 грн. на користь суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, платників єдиного податку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в іншій частині податкове повідомлення -рішення залишено без змін.
На підставі рішення від 28.12.2010 року № 40211/25-007, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси були винесені податкові повідомлення -рішення №0010932301/1 від 28 грудня 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 497 001 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 248 501 грн. (а.с. 100, т.3) та № 0004741701/1 від 30.12.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1361, 82 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2723, 64 грн.(а.с. 103, т.3).
Судом встановлено, що позивач оскаржував податкові повідомлення -рішення №0010932301/0 від 22 листопада 2010 року та № 0004301701/0 від 22.11.2010 року до ДПА в Одеській області та ДПА України (а.с. 49-52, т.1, 57-60) проте відповідними рішеннями податкових органів вказані податкові повідомлення -рішення були залишені без змін з урахуванням рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 28.12.2010 року № 40211/25-007 (а.с. 53-56, т.1, 61-65).
Одночасно, судом досліджені договір про співпрацю № 17-05 від 28.02.2005 року по залученню інвестицій в будівництво 1-го секційного 16-ті поверхових житлових будинків з інженерними мережами, укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Альянс-Висотбуд», відповідно до якого Сторони забезпечують залучення інвестицій для будівництва будинків (п. 3.1.1., 3.2.1) та ТОВ «Альянс-Висотбуд»зобов'язується здійснити фінансування дольової участі в будівництві магістральних інженерних мереж ж/р Котовського (п. 3.2.11.), з додатковими угодами та додатками (а.с. 116-137, т.1), договір про співпрацю № 22-05 від 24.02.2005 року по залученню інвестицій в будівництво 16-ті поверхового житлового будинку з інженерними мережами, укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Альянс-Висотбуд»з аналогічними умовами, з додатковими угодами (а.с.137-151, т.1), договір про співпрацю № 19054 від 24.02.2005 року по залученню інвестицій в будівництво 4-х секційного 10-12-ті поверхового житлового будинку з інженерними мережами, укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Альянс-Висотбуд»з аналогічними умовами, з додатковими угодами (а.с. 152-164, т.1), договір про співпрацю № 78-06 від 13.09.2006 року по реалізації програми по проектуванню і будівництву житлового будинку, укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Альянс-Висотбуд», відповідно до п. 3.2.7. якого позивач зобов'язується здійснити фінансування дольової участі в будівництві магістральних інженерних мереж, з додатковими угодами (а.с. 165-177, т.1), податкова накладна, видана ТОВ «Тед-Мастер»(а.с. 178, т.1), реєстри отриманих та виданих накладних (а.с. 179-182, 184-185, 205-207, т.1, а.с. 83-99, т.3), податкова накладна, видана МПП «Шарм»(а.с. 183, т.1), податкова накладна, видана ТОВ «Монопластрой»на суму ПДВ 14158, 66 грн. (а.с. 186, т.1), довідка про вартість виконаних робіт, акт виконаних робіт з підрядчиком ТОВ «Монопластрой»(а.с. 187-203, т.1), звіти про використання коштів, рахунки-фактури, квитанції (а.с. 221-227, т.1), податкові декларації з ПДВ, реєстри отриманих та виданих накладних, податкові накладні за спірний період (а.с. 228-250, т.1, а.с. 1- 248, т.2, 37-82, т.3), акти про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ від 20.07.2009 року та від 12.05.2010 року (а.с. 249-254, т.2), пояснювальна записка ревізора (а.с.2, т.3), податкові накладні, видані Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради (а.с. 3-34, т.3), довідка про результати документальної невиїзної перевірки Управління капітального будівництва Одеської міської ради щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Альянс-Висотбуд»(а.с. 119, т. 3).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Порядок формування податкового кредиту у період виникнення спірних правовідносин регулювався Законом України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.
Як вбачається з матеріалів перевірки позивачу відмовлено у включенні суми 91 600 грн. до податкового кредиту вже після формування податкового кредиту у визначний податковий період, з підстав того, що відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період, що перевірявся позивач здійснював формування вказаного податкового кредиту за рахунок підприємств постачальників, які не сплатили податків у встановленому законодавством України порядку.
Такий висновок відповідача є помилковим та не ґрунтується на приписах законодавства України, оскільки як вбачається з вище приведених норм Закону України «Про податок на додану вартість»такої підстави для не включення до податкового кредиту ПДВ як несплата контрагентом податків, не має.
Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Це відповідає правильному застосуванні положень підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах. Так, у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, така позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Вищевикладене також підтверджене постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року, головуючого судді Панталієнко П.В.
Також позивачу було відмовлено у включенні до податкового кредиту суму, понесених витрат за угодами, укладеними з Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради в сумі 417 484 грн., оскільки у податкових накладних, виписаних Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради для позивача наявна невідповідність найменування, номенклатури робіт істотним умовам договорів, які були укладені між цими сторонами про співпрацю у залученні інвестицій в будівництві житлових будинків з інженерними мережами. Вказані договори були розцінені відповідачем як договори про інвестиції, що не може бути включено до податкового кредиту.
Такі доводи відповідача теж не відповідають дійсним обставинам по справі та приписам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.28.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», інвестиція -це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Як вбачається з умов договорів, укладених між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Альянс-Висотбуд», предметом цих договорів є забезпечення сторін у притягненні інвестиції юридичних та фізичних осіб та вкладення них у будівництво житлових будинків. Тобто, в даному випадку, сторони лише забезпечують у притягненні інвестицій, а не вкладають інвестиції. Крім того, слід зазначити, що взагалі за своєю правовою природою такі договори з таким предметом є договори на прийняття дольової участю у будівництві будинку, а не договорами інвестування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач включив до податкового кредиту ПДВ витрати понесені на виконання своїх зобов'язань за умовами договорів щодо забезпечення фінансування дольової участі в будівництві магістральних інженерних мереж, що також за своєю правовою природою не відноситься до інвестицій.
Тому, суд приходить до висновку, що вказані доводи відповідача є не вірними та не заслуговують належної уваги.
Також, актом перевірки зафіксовано, що у перевірений період позивачем були включені до складу податкового кредиту податкова накладна, отримана від ТОВ «ТД-Мастер»на суму ПДВ 1193 грн. та ТОВ «Шарм»на суму ПДВ 13606,10 грн., хоча у вказаних податкових накладних відсутня номенклатура товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Відповідно до пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відповідно до пп.7.2.3 п. 7.2. ст. 7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
За результатами дослідження податкової накладної, виданої ТОВ «Тед-Мастер»(а.с. 178, т.1) та МПП «Шарм»(а.с. 183, т.1), судом встановлено, що вказані накладні містять номенклатуру товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
У судовому засіданні представник позивача, який здійснював перевірку не зміг суду пояснити, яких саме реквізитів не вистачало в цих податкових накладних, наданих позивачем. Одночасно відповідачем не надані суду інші податкові накладні, які б містили порушення встановлені в акті перевірки.
Тому, з урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку щодо відсутності у позивача вказаного порушення.
Також актом перевірки зафіксовано, що на порушення р. 8 та п. 9.1. р. 9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, ТОВ «Альянс-Висотбуд»у розділі 1 реєстру отриманих податкових накладних відобразило у травні 2010 року двічі отриману 31.05.2010 року податкову накладну від 30.03.2010 року № 4, яка була видана ТОВ «Монопластстрой»на загальну суму 5552, 88 грн., що привело до завищення податкового кредиту ПДВ на вказану суму.
З приводу наведеного, представник позивача у відкритому судовому засіданні пояснив, що одна податкова накладна від 30.03.2010 року № 4 на суму ПДВ 14158, 66 грн., видана ТОВ «Монопластстрой», у реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2010 року була відображена у трьох графах по сумам 3052, 88 грн., 5552, 88 грн. та 5552, 88 грн.
Проаналізувавши Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, суд приходить до висновку, що відповідач помилково занизив позивачу податковий кредит ПДВ на суму 5552, 88 грн., оскільки з реєстру отриманих податкових накладних вбачається, що вказані суми 3052, 88 грн., 5552, 88 грн. та 5552, 88 грн. були внесені на підставі однієї податкової накладної від 30.03.2010 року № 4 на загальну суму ПДВ 14158, 66 грн., виданої ТОВ «Монопластстрой». Враховуючи, що вказані суми ПДВ на підставі податкової накладеної від 30.03.2010 року № 4 на загальну суму ПДВ 14158, 66 грн., виданої ТОВ «Монопластстрой», були внесені в один податковий звітний період, суд не вбачає порушень у формуванні податкового кредиту.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність встановлення вище перелічених порушень з питання формування позивачем податкового кредиту ПДВ за перевірений період, тому податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0010932301/0 від 22 листопада 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 510 190 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 255 095 грн. та №0010932301/1 від 28 грудня 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 497 001 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 248 501 грн., є протиправними та незаконними, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень -рішень, підлягають задоволенню.
Однак, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0004301701/0 від 22.11.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 3506, 31 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7012, 62 грн. та № 0004741701/1 від 30.12.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1361, 82 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2723, 64 грн., суд приходить до висновку, що слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до розділу 6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо податковий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) внаслідок їх адміністративного оскарження. Якщо нарахована сума податкового зобов'язання зменшується внаслідок її адміністративного оскарження, то раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним у день отримання платником податків нового податкового повідомлення, що містить нову суму податкового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами первинної скарги позивача, рішенням Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 28.12.2010 року № 40211/25-007 було скасоване податкове повідомлення -рішення № 0004301701/0 від 22.11.2010 року в частині 2144, 49 грн. -основного платежу та 4288, 98 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, у зв'язку з тим, що за результатами перевірки безпідставно донараховані позивачу 1904, 15 грн. податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів загальної суми 12694, 3 грн. на користь суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, платників єдиного податку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в іншій частині податкове повідомлення -рішення -залишено без змін.
На підставі рішення від 28.12.2010 року № 40211/25-007, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення -рішення № 0004741701/1 від 30.12.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1361, 82 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2723, 64 грн. (а.с. 103, т.3) за сплату грошових коштів ПП «Ваш сад»в сумі 9078, 80 грн. за здійснені послуги (через Косарецьку, авансовий звіт про використання коштів), а саме: за утеплення рослин та здійснення робіт по уходу за кімнатними рослинами, відповідно до рахунків, які не призначаються для використання в господарській діяльності підприємства.
Суд погоджується з висновком відповідача, що вказана господарська операція дійсно не призначена для використання в господарській діяльності підприємства.
У розумінні п. 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Утеплення рослин та здійснення робіт по уходу за кімнатними рослинами, у розумінні п. 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", не призначено для використання у безпосередньої господарської діяльності позивача.
Тому, вірно відповідачем вказані кошти були розраховані як додаткові блага, під якими, відповідно до п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»слід розуміти кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. Відповідно до абз. «е» пп. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4 цього Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо. Згідно з пп. 16.3.5. ст. 16 вказаного Закону, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Враховуючи, що витрати на придбання послуг від ПП «Ваш сад»через Косарецьку не пов'язані з діяльністю підприємства і податок з доходів фізичних осіб з доходів, отриманих Косарецькою не утримано та не перераховано до бюджету, суд приходить до висновку щодо правомірності донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафної (фінансової) санкції.
Тому, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0004301701/0 від 22.11.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 3506, 31 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7012, 62 грн. та № 0004741701/1 від 30.12.2010 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1361, 82 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2723, 64 грн., не підлягають задоволенню.
За таких обставин, позов ТОВ «Альянс-Висотбуд»підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
З огляду на викладене, відповідно до положень Законів України «Про податок на додану вартість», «Про податок з доходів фізичних осіб»та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Висотбуд»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0010932301/0 від 22 листопада 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 510 190 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 255 095 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0010932301/1 від 28 грудня 2010 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 497 001 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 248 501 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний 22 грудня 2011 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко