Справа № 2а/1570/9041/2011
14 грудня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іванова Е.А.
судді Завальнюк І.В.
судді Катаевої Е.В.
секретар Чиженко А.О.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника ДМС України та Південої митниці ОСОБА_2 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування наказу та зобов'язання поновлення на посаді, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Південної митниці, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Державної Митної Служби України № 2269-К від 14.10.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України старшого інспектора Відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-Порт»Південної митниці, зобов'язати відповідачів Державну митну службу України та Південну Митницю поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-Порт»Південної митниці, зобов'язати Південну митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14.10.2011 року по день ухвалення рішення.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що Наказом Державної митної служби України від 14.10.2011 року припинено його перебування на державній службі на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-Порт» Південної митниці за порушення присяги державного службовця. Поте позивач вважає вищевказаний наказ незаконним, оскільки, як зазначає позивач, відомості викладені в оскаржуваному наказі не відповідають дійсності, а саме: в оскаржуваному наказі зазначено, що позивач у порушення ст.. 40 МК України та Розділу 4.1. Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевірників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску ДП «Одеський морський торговельний порт», затвердженої наказом Південної митниці, не призначив додаткових форм митного контролю, незважаючи на наявність суперечливої та неповної інформації, зазначеної у товаросупровідних документах, нарядах та електронних копіях документів контролю доставки. Позивач зазначає, що під час здійснення митного контролю, жодних передумов щодо призначення додаткових форм митного контролю ним виявлено не було, наявної суперечливої та неповної інформації, зазначеної у наряді, позивач не вбачав, оскільки на той момент коли експедитором ТОВ «Альтаіс-СВ»наряд № 0420 був наданий позивачу для візування, зазначений вантаж вже пройшов всі види митного контролю. Крім того, позивач зазначає, що звільнення з митного органу є найтяжчим покаранням за вчинення дисциплінарного правопорушення посадовою особою митної служби. Позивач зазначає, що раніше він не мав жодного стягнення, а тому відповідач не мав підстав для застосування до позивача найтяжчого виду дисциплінарного стягнення -звільнення з органів митної служби. На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив суд його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідачів - Державної митної служби та Південної митниці ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
В ході розгляду справи Державною митною службою України були надані заперечення проти позову, які мотивовані тим, що підставою для видання оскаржуваного наказу стали результати проведеного службового розслідування, яким здійснено перевірку законності дій посадових осіб митного поста «Одеса-порт»Південної митниці під час проведення ним митного контролю та митного оформлення потягом 2011 року контейнерів, що слідували на адресу ТОВ «Мідек». Митний контроль та митне оформлення вказаних контейнерів здійснювали посадові особи відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-Порт» Південної митниці, серед яких позивач - ОСОБА_1 Митний контроль товарів здійснювався на підставі наданих експедитором нарядів на товар «вапно негашене»та коносаментів, у яких зазначалося, що у контейнерах міститься товар «Additional material», що в перекладі з англійської мови звучить як «додатковий матеріал». Працівниками митної варти Південної митниці проведено переогляд контейнерів, в результаті якого встановлено, що в них знаходяться товари -«мішки поліпропіленові». Проте, здійснюючи перевірку товаросупровідних документів, на етапі прийняття інформації від агентських організацій про товари, прийняті до перевезення у контейнерах, позивачем було прийнято рішення про достатність зазначеної у них інформації для подальшого митного оформлення товарів та пропуску їх на митну територію України в зону діяльності Запорізької митниці, тоді як, згідно інформації, зазначеної в коносаментах неможливо було здійснити однозначно ідентифікую товарів, що переміщувались через митний кордон України. Тобто позивач повинен був дійти висновку щодо застосування додаткових форм митного контролю, зокрема проведення митного огляду, чого позивачем здійснено не було. Вищевикладені обставини, як зазначає відповідач, свідчать про порушення позивачем вимог ст.. 40 МК України та Розділу 4.1. Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через Державний кордон України в пункті пропуску ДП «Одеський морський торговельний порт», затвердженої наказом Південної митниці № 460 від 29.04.2011 року. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Аналогічні заперечення надані Південною митницею.
Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, вивчивши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 13 Митного кодексу України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи утворюється, реорганізується та ліквідовується Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання. Спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.
Відповідно до ст. 14 Митного кодексу України регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.
Оскільки відповідач - Південна митниця є регіональною митницею, що підпорядковується спеціально уповноваженому органу виконавчої влади в галузі митної справи, тобто органом владних повноважень, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України вирішення даного спору належить до юрисдикції адміністративних судів.
Судом встановлено, що Наказом Чорноморської регіональної митниці від 08.12.1997 року № 141-к ОСОБА_1 на підставі його заяви від 03.12.1997 року був призначений на посаду інспектора сектора хорони та супроводження № 5 відділу митної варти Чорноморської регіональної митниці з посадовим окладом згідно штатному розкладу (а.с.104-105).
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця 29.06.1998 року, а отже на нього розповсюджується Закон України «Про державну службу»(а.с.106).
Наказом Південної митниці від 25.08.2011 року № 931-к ОСОБА_1 переведений на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-Порт»з посадови окладом згідно штатного розпису (а.с.191).
Судом встановлено, що Наказом Державної митної служби України від 14.10.2011 року № 2269-к про припинення перебування на державній службі, за порушення присяги державних службовців, відповідно до вимог ст.. 17 п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 (а.с.192-194).
Підставою для видання зазначеного наказу стали результати службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Південної митниці від 06.10.2011 року № 1017 із змінами, внесеними наказом від 10.10.2011 року № 1036 (а.с.218-222).
Вказане службове розслідування було призначене через те, що протягом 2011 року через митний кордон України в зоні діяльності Південної митниці на адресу одержувача ТОВ «Мідек»було переміщено 11 контейнерів з товарами, згідно коносаментів «Additional materials», що в перекладі з англійської означає «додатковий матеріал». Згідно нарядів, наданих до митного оформлення, в контейнерах знаходився товар «вапно негашене». Проте, згідно актів переогляду трьох останніх контейнерів, проведених 06.10.2011 року нарядом служби митної варти Південної митниці, в них знаходилися «мішки поліпропіленові», тобто в контейнерах знаходився інший товар, ніж зазначений у документах, що надані до митного оформлення.
За результатами службового розслідування був складений акт службового розслідування від 13.10.2011 року № 40/11-2011, яким встановлено, що посадовою особою Південної митниці ОСОБА_1 допущено порушення вимог ст.. 41 Митного кодексу України та розділу 4.1. Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску «Одеський морський торговельний порт». Зазначене порушення свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, передбачених п. 2.22, 2.23 посадової інструкції ОСОБА_1 Вказаним актом службового розслідування пропоновано припинити перебування на державній службі в митних органах України відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»за порушення присяги державного службовця старшого інспектора ВМО № 3 митного поста «Одеса-порт»ОСОБА_1 (а.с.223-235).
Судом встановлено, що 24.08.2011 року на теплоході «Maersk Kinloss»до пункту пропуску «Одеський морський торговельний порт»надійшов контейнер KNLU3351669 та згідно коносаменту № 554379651 у даному контейнері знаходився товар «Additional material», що в перекладі з англійської мови звучить як «додатковий матеріал».
З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2011 року експедитором ТОВ «Альтаіс СВ»до митного поста «Одеса-порт»був наданий наряд 0421 на товар вапно негашене та зазначений номер контейнера, в якому знаходився даний товар - KNLU3351669. Згідно вказаного наряду отримувачем товару є ТОВ «Мідек».
Судом встановлено, що митний контроль та митне оформлення вказаного контейнера здійснював позивач -ОСОБА_1
Судом встановлено, що після перевірки наданих документів старшим інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»ОСОБА_1 06.09.2011 року наряд № 0421 був завізований шляхом проставлення штампу «під митним контролем». Після проставлення штампу контейнер дозволялося вивозити з територіїх порту до митниці призначення у м. Запоріжжя.
Під час візування до електронного журналу обліку контейнерів у полі «найменування вантажу»внесена інформація «вапно негашене».
Судом встановлено, що до пункту пропуску «Одеський морський торговельний порт»24.08.2011 року на теплоході «Maersk Kinloss»надійшли контейнери MRKU6753601 та MRKU6755230 та згідно коносаменту № 554379673 в даних контейнерах знаходився товар «Additional material», що в перекладі з англійської мови звучить як «додатковий матеріал».
З матеріалів справи вбачається, що 06.09.2011 року експедитором ТОВ «Альтаіс СВ»до митного поста «Одеса-порт»був наданий наряд 0420 на товар вапно негашене та зазначені номера контейнерів, в яких знаходився даний товар - MRKU6753601 та MRKU6755230. Згідно вказаного наряду отримувачем товару є ТОВ «Мідек».
Судом встановлено, що митний контроль та митне оформлення вказаних контейнерів здійснював позивач -ОСОБА_1, який після перевірки наданих документів 06.10.2011 року завізував наряд № 0420 шляхом проставлення штампу «під митним контролем»та після проставлення штампу контейнери дозволялося вивозити з територіїх порту до митниці призначення у м. Запоріжжя.
Під час візування до електронного журналу обліку контейнерів у полі «найменування вантажу»внесена інформація «вапно негашене».
Відповідно до ч. 1 ст. 40 МК України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Частиною 2 ст. 40 МК України встановлено, що митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому порядку.
Стаття 41 МК України визначає форми митного контролю, серед яких перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю, митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд громадян), тощо.
Відповідно до ст.. 42 МК України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Статтею 92 МК України визначено, що якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.
Наказ Державної митної служби України 01.10.2010 N 1127 затверджено Положення про функціонування системи попереднього інформування Південної митниці та діяльність підрозділу аналізу попередньої інформації, яке визначає загальні засади формування інформації про товари і транспортні засоби до перетину ними митного кордону України (далі - попередня інформація), організації її передачі Південній митниці та використання цієї інформації посадовими особами Південної митниці при здійсненні митних процедур, а також організаційно-правовий статус підрозділу аналізу попередньої інформації в Південній митниці.
Відповідно до п.п. 1.3, 1.4. Положення, регіональна інформаційна митниця забезпечує приймання попередньої інформації, її зберігання в центральній базі даних та доведення попередньої інформації до митного органу. При прийнятті рішень щодо обсягу митних процедур до товарів, які переміщуються через митний кордон України, з урахуванням відомостей, що містяться в попередній інформації, встановлюється диференційований підхід: митний контроль та митне оформлення зі здійсненням мінімального обсягу митних процедур; митний контроль та митне оформлення у загальному порядку.
Згідно п. 1.5. Положення рішення щодо проведення митного контролю та митного оформлення із здійсненням мінімального обсягу митних процедур, а саме, без проведення митного огляду, як правило, приймається при направленні товарів у митний орган призначення, якщо в результаті опрацювання попередньої інформації, іншої інформації, визначеної пунктом 5.1.3 цього положення, з урахуванням наступних умов: інформація, надана митниці відповідно до п. 1.3 цього Положення, не містить достатніх підстав для прийняття обґрунтованого рішення щодо проведення митного огляду; необхідність проведення митного огляду певних товарів і транспортних засобів прямо не визначена законодавчими актами, нормативно-правовими документами, а також розпорядженнями Держмитслужби; відсутність орієнтувань або іншої інформації від митних та правоохоронних органів, яка є підставою для проведення огляду.
Пунктом 1.6 Положення встановлено, що у випадку недотримання однієї з умов, визначених у пункті 1.5 цього Положення приймається Рішення про можливість проведення митного контролю та митного оформлення у загальному порядку.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1. Розділу 4 Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через Державний кордон України в пункті пропуску «Одеський морський торговельний порт», затвердженої Наказом Південної митниці 29.04.2011 року № 460 (надалі Технологічна схема) митний контроль та митне оформлення товарів, які перевозяться в морських контейнерах, здійснюється посадовими особами ВМО, відповідно до розподілу функцій та завдань між ВМО Поста.
Відповідно до п.п. 4.1.2. п. 4.1. Розділу 4 вповноважена посадова особа ВМО приймає інформацію, яка надходить від агентських організацій про товари, прийняті до перевезення у контейнерах до пункту пропуску за допомогою програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006». Посадові особі ВМО, яка вповноважена здійснювати оформлення нарядів, на підставі наявної в неї інформації, надається право зазначати додаткові форми митного контролю за винятком форми митного контролю «митний огляд».
Рішення про необхідність митного огляду переміщуваних товарів приймає начальник ВМО та його заступник самостійно у випадках, зокрема, якщо товаротранспортні документи містять суперечливі дані про товари.
У випадку необхідності проведення митного огляду товарів посадова особа ВМО, яка вповноважена здійснювати оформлення нарядів, передає начальнику ВМО оформлені відповідним чином два примірники наряду, з проставленим відбитком штампу ПМК.
Отже на підставі вищевикладених норм, у разі наявності суперечливих даних у товаросупровідних документах на товар, який надійшов на митну територію України для митного оформлення, посадова особа, яка здійснює митне оформлення товару повинна повідомити про існування суперечливих даних на товар начальнику ВМО, який в свою чергу приймає рішення про необхідність митного огляду товару.
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем при проведенні митного оформлення контейнерів, що надійшли на митну територію України із товаром для митного оформлення, при наявності суперечливих даних у документах, зокрема, у коносаментах зазначено, що у контейнерах знаходиться «Additional material («додатковий матеріал»), а в наряді, наданому експедитором значиться, що в контейнерах знаходиться вапно негашене, прийнято рішення про здійснення митних процедур без проведення митного огляду та не проінформовано начальника підрозділу митного оформлення стосовно наявності суперечливих даних у товаросупровідних документах.
Суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно того, що жодних передумов щодо призначення додаткових форм митного контролю ним виявлено не було, а також, що наявної суперечливої чи неповної інформації щодо вказаних контейнерів він не вбачав з огляду на наступне.
Як вбачається з пояснення позивача ОСОБА_1, що надавалося ним під час проведення службового розслідування, останній зазначав, що під час перевірки контейнерів, які надійшли на митну територію України, у базі «Червоний контейнер»було вказано вантаж «побутові товари».
Така сама ж назва товару значилася у журналі обліку контейнерів, що надійшли на територію митного огляду 24.08.2011 року.
Також заступник начальника аналітичного відділу служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Руднєв А.В. у своїх поясненнях, наданих під час проведення службового розслідування зазначав, що за результатами аналітичної роботи стосовно товарів, що надійшли на митну територію України у контейнерах MRKU6753601, MRKU6755230 та KNLU3351669 у останньому контейнері надано орієнтування «Увага 2ДКД на 1 контейнер».
Проте, не дивлячись на те, що у наданих йому нарядах найменування вантажу значилось як «вапно негашене», тобто інша назва товару, а також що на контейнер надано орієнтування - «Увага 2ДКД на 1 контейнер», у позивача не виникло ніяких сумнівів щодо відповідності товару, який перевозився у вказаних контейнерах та він завізував наряди.
Також згідно пояснень начальника ВМО № 3 митного поста «Одеса-порт»Застріжного І.Р., останній вказував, що документи, які були підставою для пропуску товарів на адресу ТОВ «Мідек»йому, під час вибіркової перевірки роботи інспекторів, не надавалися.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 року № 80, яким затверджений перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, серед документів, що є обов'язковими для подання значиться коносамент, який, як вбачається з матеріалів справи був наданий для митного оформлення товарів, а отже був оглянутий позивачем під час проведення митного оформлення, проте не був взятий ним до уваги.
Отже, на підставі вищевикладених фактів, суд приходить до висновку, що позивач, здійснюючи митне оформлення товарів порушив норми ст.. 40 МК України, Наказ Державної митної служби «Про прискорення митних процедур в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон України для морського (річкового) і поромного сполучення, які розташовані в зоні діяльності Південної митниці»від 01.10.2010 року № 1127 та Розділ 4 Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через Державний кордон України в пункті пропуску «Одеський морський торговельний порт», затвердженої Наказом Південної митниці 29.04.2011 року № 460.
В зв'язку з тим, що позивачем під час оформлення наряду не вчинено дій, направлених на проведення додаткових форм митного контролю та не ініційовано перед керівництвом відділу необхідності проведення митного огляду, його доводи у позовній заяві, якими він зазначає, що митні процедури на даному етапі митного оформлення товарів проведені ним правильно, спростовуються встановленими судом обставинами.
Одночасно, необхідно зазначити, що оформлений відповідним чином наряд, згідно пункту 4.1.8 тимчасової технологічної схеми, з проставленим відбитком штампу ПМК посадової особи відділу митного оформлення та зареєстрований у відповідній графі Журналу обліку товарів, вказує на те, що митниця не заперечує проти здійснення навантаження контейнера на автотранспортний засіб з метою подальшого здійснення митного контролю у визначених митним органом місцях пункту пропуску.
Таким чином наряд є документом, що підтверджував правильність та достовірність документів на заявлені експедитором товари, а також належну та достатню форму митного контролю, обрану посадовою особою відділу митного оформлення.
Проте, як встановлено судом, наведені норми недотримані позивачем, оскільки у контейнерах експедитор переміщував товари, яким за документами було надано вигляд інших товарів.
Отже, на підставі вищевикладених фактів, суд погоджується з висновком відповідача, що позивач, здійснюючи митне оформлення товарів порушив норми ст.. 40 МК України, Наказ Державної митної служби «Про прискорення митних процедур в міжнародних пунктах пропуску через державний кордон України для морського (річкового) і поромного сполучення, які розташовані в зоні діяльності Південної митниці»від 01.10.2010 року № 1127 та Розділ 4 Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через Державний кордон України в пункті пропуску «Одеський морський торговельний порт», затвердженої Наказом Південної митниці 29.04.2011 року № 460.
Службові обов'язки позивача визначені у Посадовій інструкції старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»Південної митниці відповідно до п. 2.1 якої старший інспектор ВМО № 3 митного поста «Одеса-порт»здійснює митний контроль та митне оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються у контейнерах через митний кордон України, виявляє факти контрабанди та порушень митних правил.
За невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, згідно розділу 4 посадової інструкції старший інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса-порт»несе відповідальність відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про державну службу»громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки". Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Таким чином, на підстави вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, а також нормативно-правових актів, що регулюють дані питання, суд приходить до висновку щодо несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків, що призвело до порушення ним присяги державного службовця, що в свою чергу тягне за собою припинення перебування на державній службі.
Отже, суд вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.
Згідно положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись, ст. ст. 158, 160, 163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Південної митниці за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування наказу №2269-К від 14.10.2011 року та зобов'язання поновити на посаді та виплатити заробітну платню за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Іванов Е.А.
суддя Завальнюк І.В.
суддя Катаева Е.В.
19 грудня 2011 року