79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
20 грудня 2011 р. № 2а-13272/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Лунь З.І.
при секретарі Івашків В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Мельничук В.А.,
від відповідача: Задорожній І.В. .
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0001622320/10/13133/23-2
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»звернулося з позовом до суду до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2011 року № 0001622320/10/13133/23-2.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у запереченні на позовну заяву. Просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»з питань взаємовідносин з ПП «МКМ - Сервіс»за січень 2011 року, за наслідками якої складено Акт № 319/23-2/31526630 від 20.05.2011 року про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»з питань взаємовідносин з ПП «МКМ - Сервіс»за січень 2011 року (далі -Акт перевірки), на підставі висновків якого Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 року за № 0001622320/10/13133/23-2, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 105552,43 грн.
Як вбачається із акта перевірки підставою для збільшення суми грошового зобов'язання стали висновки органу державної податкової служби про порушення позивачем ст.215, ст..203, ст..216, ЦК України, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Таким чином, сам по собі факт проведення невиїзної перевірки не позбавляє відповідача обов'язку щодо вивчення та аналізу первинних документів платника податків.При проведенні перевірки позивача відповідачем не дотримано вимог п.п.78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки при проведенні перевірки не враховано відомостей первинних документів позивача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем зменшено позивачу суму податкового кредиту за результатами взаємовідносин з ПП «МКМ-Сервіс»в січні 2011 року на підставі Акта перевірки ДПІ у Галицькому районі районі м.Львова від 23.06.2011 року №1649/23-209/35383180 про результати позапланової виїзної перевірки ПП «МКМ-Сервіс»з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період 01.04.2008 року по 16.06.2011 року, в якому зазначено, що господарські операції не могли бути вчинені через відсутність у ПП «МКМ-Сервіс»достатньої кількості працівників, транспортних та інших основних засобів, а тому дані операції є нікчемними з огляду на ст.228 ЦК України.
Зазначене спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, якими обґрунтована позиція позивача, що отриманий ним у ПП «МКМ-Сервіс»товар був перевезений на склад Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»самим Товариством, у користуванні якого є транспортний засіб, придатний для перевезень зазначеного у накладних товару відповідно до Договору оренди (найму) транспортного засобу від 09.06.2009 року. Крім того, позивачем подано докази (свідоцтво №ЛР0460 про право власності від 23.09.2005 року та оборотно-сальдова відомість по рахунку 103), згідно з якими у власності позивача є складські приміщення, де зберігається товар.
Окрім зазначеного, висновок відповідача про неможливість провадження господарської діяльності позивачем, у зв'язку із тим, що чисельність працюючих на підприємстві ПП «МКМ-Сервіс»складає 0 осіб спростовується фактами, викладеними в Акті перевірки ДПІ у Галицькому районі районі м. Львова від 23.06.2011 року №1649/23-209/35383180, з якого вбачається, що в розрахунку сум комунального податку декларується комунальний податок з п'ятьма працівниками на підприємстві.
Враховуючи зазначене вище, наявність на підприємстві ПП «МКМ-Сервіс»п'яти працівників, відсутність виробничих, складських приміщень та основних фондів не можуть вказувати на неможливість реального здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»з ПП «МКМ-Сервіс».
Водночас, підтвердженням обставин реальності господарських операцій слід вважати господарську діяльність позивача, яка полягала у тому, що товари, придбані позивачем у ПП «МКМ-Сервіс» використані для подальшого продажу та отримання доходу, при цьому факт не відображення сум податкових зобов'язань за такими операціями в акті перевірки відсутній.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст..39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Стосовно висновку відповідача про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «МКМ-Сервіс», суд зазначає, що до компетенції органу державної податкової служби не належить робити висновок про нікчемність правочину, оскільки такий має міститись у мотивувальній частині судового рішення у справах за позовами державної податкової служби про стягнення в доход держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків Акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відтак, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 06.06.2011 року № 0001622320/10/13133/23-2 підлягає скасуванню.
Судові витрати у розмірі 28 грн. 23 коп. судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 06.06.2011 року № 0001622320/10/13133/23-2.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західпромелектро»(місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Медової Печери, 73 ідентифікаційний код 31526630) 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова в повному обсязі складена 22.12.2011 року.
Суддя Лунь З.І.
З оригіналом згідно
Суддя Лунь З.І.