79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
16 грудня 2011 р. № 2а-12681/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Луценка Ю.С,
представника позивача Федорука В.В.
представника відповідача Палій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»(надалі -ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі -СДПІ ВПП у м.Львові), в якому просить суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011р. №9941/08-01/22415322/1883.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту СДПІ ВПП у м.Львові, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що укладав договори з контрагентами, на підставі яких виконувались роботи, що використовувались у господарській діяльності позивача. Вказане підтверджується відповідними договорами із специфікаціями, банківськими виписками, об'єктними та локальними кошторисами, актами здачі -приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, податковими накладними, що повністю відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Контрагенти позивача на момент виконання робіт були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та в реєстрі платників податку на додану вартість, що надавало право на нарахування та сплату податку на додану вартість, видачу податкових накладних, отримання бюджетного відшкодування тощо. Вважає, що наявність у позивача податкових накладних є достатньою підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість. Крім того, вказує на те, що відповідачем під час проведення перевірки були порушені строки її проведення. Посилається при цьому на норми п.3.1. Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», яким передбачено, що податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість підлягають обов'язковій камеральній перевірці протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку. Проте, перевірка податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р. проведена відповідачем у значно пізніші строки, а саме 14 квітня 2011р.
СДПІ ВПП у м. Львові подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що в контрагентів позивача ТзОВ «Аверс -СП»ЛТД та ПП «Еко-Техсервіс»відповідно до актів перевірок відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, тобто відсутня фінансово -господарська діяльність, що, в свою чергу, вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності вказаними контрагентами відповідно договорів, укладеними з позивачем. З приводу порушень строків проведення перевірки зазначає, що проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, що необхідні для контролю за правильністю нарахування та сплати податків та зборів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентами носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, що норми Закону України «Про податок на додану вартість», регулюють питання заборони включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності податкових накладних, а також порядку складання податкової накладної, проте не регулюють питання відсутності у платника ПДВ права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за умови невідображення контрагентом сум ПДВ у податковому зобов'язанні. У зв'язку з цим просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача встановлено неможливість виконання відповідних договорів, укладених з позивачем, що в свою чергу свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивач - ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», місцезнаходження: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Геологів, 12а, зареєстроване виконавчим комітетом Моршинської міської ради як юридична особа 08.02.2007р., код ЄДРПОУ -22415322, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. Позивач взятий на облік як платник податків в СДПІ ВПП у м. Львові 11.01.2011р.
Відповідно до розпорядження ДПА України № 48-р від 24.02.2011р. та розпорядження ДПА у Львівській області №24-р від 01.03.2011р. «Про відпрацювання підприємств»та на підставі ст.79, ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями, відповідно до наказу СДПІ ВПП у м.Львові від 14.04.2011р. №134 проведена документальна невиїзна перевірка ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»(ЄДРПОУ 22415322) по питанню проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Деос Реліз»(ЄДРПОУ 19337475), ТОВ «Аверс-СП»Лтд (ЄДРПОУ 20782588), ПП «Еко- Техсервіс»(ЄДРПОУ 32681982) за грудень 2010 року та з ПП «Веда-Т»(ЄДРПОУ 24374283), ТОВ «ВФ Промметтехкон»(ЄДРПОУ 34600512) за січень 2011 року.
Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.7 та п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, яке полягає у завищенні дозволеного податкового кредиту: в загальній сумі 58676.45 грн.. в тому числі: ПП «Еко-Техсервіс»на суму - 54613,45 грн. та ТзОВ «Аверс-СП»Лтд на суму 4063 грн. в рядку 10.1 декларації з ПДВ за період грудень 2010 року.
На підставі пунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п 7.4, п.п.7.7.1, 7.7.5 п.7.7. ст.7 „Про податок на додану вартість" (із змінами) та Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" (із змінами) встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумую податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010р., що призвело до завищення зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 58676,45 грн. (рядок 22.2 декларації за грудень 2010 р.)
На підставі акту перевірки від 10.05.2011р. № 440/08-01/22415322 , згідно з п.п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України СДПІ ВПП у м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011р. №9941/01-01/22415322/1883, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку з податку на додану вартість у розмірі 58676,45 грн.
Спір між сторонами виник стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Львові. №9941/01-01/22415322/1883.
При вирішенні спору суд виходив з наступного.
ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»за період грудень 2010 року проводило взаєморозрахунки з ТзОВ «Аверс-СП»Лтд (ЄДРПОУ 20782588) щодо будівельно-монтажних робіт по влаштуванню каналізаційних мереж і відповідних лотків на основі договору підряду № 143 від 01.10.2010 року.
На виконання умов вказаного договору із ТзОВ «Аверс-СП»Лтд позивач надав копії реєстрів отриманих податкових накладних, договору підряду №143 від 01.10.2010р., акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010р., платіжне доручення №21я191 від 24.12.2010, податкову накладну №35 від 14.12.2010 року.
Суми податку на додану вартість, згідно з отриманими від ТзОВ «Аверс-СП»Лтд податкових і видаткових накладних ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкового, кредиту в деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року.
Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку ТзОВ «Аверс-СП»Лтд, про що надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.03.2011 №306/23-118/20782588 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року,
Як зазначено у вказаному акті, основним видом діяльності ТзОВ «Аверс-СП»Лтд є згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ (КВЕД, назва) - 45.23.0 - Будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, проте, чи займався фактично суб'єкт господарювання цим видом діяльності інформація відсутня.
Перевіркою відображених у рядку І Декларацій ,, Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%" показників за період з 01.12.10р. по 31.12.10р. завищено податкові зобов'язання у сумі 124 782 грн., не встановлено здійснення операцій, які мали вплив на формування цих показників у зв 'язку з ненаданням документів.
Перевіркою також встановлено відсутність об'єктів оподаткування.
Наведені дані про обсяги поставок в деклараціях про податок на додану вартість податкове зобов'язання ТзОВ "Аверс-СП" Лтд складає 124782грн. з 01.12.10р. по 31.12.10р.-не є дійсними, в тому числі з ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».
Перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Таким чином, перевіркою встановлено проведення транзитних операцій, що спрямовано на здійснення операцій з отримання (надання) податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб 'єктів підприємницької діяльності.
В свою чергу, вище викладене свідчить про штучне формування ТзОВ "Аверс-СП" Лтд податкового кредиту за період, що перевірявся, за рахунок придбання товарів, послуг у платників податків, по яких неможливо проведення перевірок з питань правових взаємовідносин з контрагентами та підтвердження стати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера.
Виходячи з вищевикладеного, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова дійшла висновку, якщо ТзОВ "Аверс-СП" не отримувало товари (роботи, послуги), то і продавати не було що. Тобто, всі підприємства - покупці, зазначені вказаного акту були «вигодонабувачами»товару, отриманого від ТзОВ "Аверс- СП" Лтд. Отже, ТЗОВ "Аверс-СП" Лтд здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.
Таким чином вказаною перевіркою встановлено порушення ТЗОВ "Аверс-СП" Лтд ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів , робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів , робіт, послуг за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., які підпадають під визначення ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями.
Додатково суд зазначає, що сторонами на надано доказів спростування, викладених у вказаному акті перевірки, висновків.
Таким чином, суд дійшов про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Аверс-СП" Лтд з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у ТзОВ «Аверс-СП" Лтд необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.
З приводу господарських відносин з ПП «Еко - Техсервіс»суд зазначає наступне.
ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»за період грудень 2010 року проводило взаєморозрахунки з ПП «Еко-Техсервіс»(ЄДРПОУ 32681982) щодо влаштування вентиляцій на підставі договорів на проведення робіт №26 від 11.10.2010р., №35 від 15.12.2010р., щодо влаштування електроосвітлення складу на підставі договорів на проведення робіт №30 від 04.11.2010р, №31 від 17.11.2010р., шодо електромонтажних робіт на підставі договору на проведення робіт №37 від 23.12.2010р., на електрику на підставі договору проведення робіт №28 від 03.11.201 Ор, на щити електричні на підставі договору №34 від 15.12.2010р. та на підігрів ринв на підставі договору підряду №36 від 15.12.2010р.
- На виконання умов вказаного договору із ПП «Еко-Техсервіс»позивач надав копії наступних документів: ліцензія №409920 серія АВ державної архітектурно-будівельної інспекції видана ПП «Еко-техсервіс», договір на проведення робіт №26 від 11.10.2010р., локальний кошторис №1-1 на влаштування вентиляції, договір на проведення робіт №28 від 03.11.2010р. договір на проведення робіт №30 від 04.11.2010р., договір на проведення робіт №31 від 17.11.2010р., договір на проведення робіт №34 від 15.12.2010р., договір на проведення робіт №35 від 15.12.2010р., договір на проведення робіт №36 від 15.12.2010р., договір на проведення робіт №37 від 23.12.2010р., платіжні доручення №21я194 від 24.12.2010р.,№21я268 від 28.12.2010р., №20я461 від 01.12.2010р., №20я359 від 06.12.2010р., податкові накладні №60 від 01.12.2010р., №59 від 01.12.2010р, №64 від 27.12.2010р.,№65 від 27.12.2010р., №63 від 27.12.2010р.,№66 від 28.12.2010р., локальні кошториси на виконання відповідних робіт, відомості ресурсів до локальних кошторисів, відомості трудомісткості і заробітної плати до об'єктних кошторисів, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, витяг з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.
Суми податку на додану вартість згідно з отриманими від ПП «Еко-Техсервіс»податковими і видатковими накладними ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»відображено у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року.
Проте, суд не вважає ці докази належними і достатніми для спростування висновків відповідача, виходячи з наступного.
ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено перевірку ПП «Еко-Техсервіс», про що надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 30.03.2011 № 539/23-2/32681982 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.
Як встановлено у вказаному акті на підставі представлених до перевірки документів та результатів проведеного аналізу даних автоматизованої інформаційної системи ДПА у Львівській області (АІС ОР) встановлено, що ПП «Еко - Техсервіс» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання товарів, робіт та послуг у грудні 2010р. від ТзОВ «Технік» та ТзОВ «Ремстройпроект 2002»в сумі ПДВ 68679, 85грн. згідно з накладними та актів виконаних робіт, які фактично не відбулись, а отже є нікчемними, у зв'язку із тим, що первинні документи, отримані від вищевказаного підприємства та видані покупцям є недостовірними.
Оскільки відсутні товари, роботи, послуги придбані у грудні 2010р. від ТзОВ "Технік" та ТзОВ «Ремстройпроект 2002»в сумі ПДВ 68679.85грн. відповідно відсутній продаж даного товару, робіт, послуг вигодонабувачам у відповідному періоді на суму ПДВ 78795,00грн. Перевіркою також встановлено, що придбані від ТзОВ «Технік»та ТзОВ «Ремстройпроект 2002»товари, роботи, послуги реалізовано, зокрема, і на ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар».
- У зв'язку з цим, зроблено висновок, що на порушення ст.203, ст.208, ст.215, ст.228, ст.216 ЦК України, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями встановлено завищення ПП "Еко-Техсервіс»" податкових зобов'язань за грудень 2010р. на суму 78795,00грн. в т.ч. по взаєморозрахунках з ПАТ „Моршинський завод мінеральних вод «Оскар»та ТзОВ «БК «СІММ»на суму 78795,00грн. Крім того, на порушення ст.203, ст.208, ст.215, ст.228, ст.216 ЦК України, п.1.7 ст.1 п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями встановлено завищення ПП «Еко-Техсервіс»податкового кредиту за грудень 2010р. по взаєморозрахунках ТзОВ "Технік" та ТзОВ «Ремстройпроект 2002»на суму 68679,85грн.
Таким чином, суд дійшов про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та з ПП «Еко-Техсервіс»з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у ПП «Еко-Техсервіс»необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Виходячи з вимог вказаного вище Закону, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення запасів в бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Згідно з п.п. 2.15 -2.16 п. 2 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна зв'язку показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним або фізичним особам.
Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені до вимог чинного законодавства.
Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, згідно з ч. 2 цієї статті, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати вимогам чинного законодавства України. При цьому, фактичні витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої господарської операції.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та його контрагентами - ПП «Еко-Техсервіс», ТзОВ «Аверс - СП»ЛТД з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, відсутність у контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської операції в силу відсутності технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.
Стосовно тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплачена у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
З аналізу ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.
Господарська діяльність, визначення якої закріплено в п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені га на користь першої особи.
Суд також вказує на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.
Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції, але не очевидним доказом її виконання. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням виконання господарської операції.
З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне виконання робіт, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.
Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем строків проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до норм п.3.1. Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», передбачено, що податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку. Як встановлено судом, перевірка податкової декларації з ПДВ за грудень 2010р. проведена відповідачем 14 квітня 2011р., тобто з порушенням встановленого строку.
З приводу цього суд зазначає, що чинне законодавство не містить правових наслідків порушення органами державної податкової служби наслідків порушення строків проведення перевірки. Крім того, наявність лише самих формальних порушень при проведенні перевірки само по собі не може служити підставою для визнання протиправним податкового повідомлення -рішення, якщо органом податкової служби правомірно встановлено порушення податкового законодавства.
У в'язку з цим, доводи позивача в цій частині є безпідставними.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м.Львові від 23.05.2011р. №9941/08-01/22415322/1883 є правомірним.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 грудня 2011 року.
Суддя Гулик А.Г.