справа № 2-1328/11
м. Донецьк 14 липня 2011 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді : Тараньової В.С.,
при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності квартирою шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, з урахуванням уточнення, про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення в якій вказав, що відповідно до договору купівлі-продажу від 11 липня 2006 року він є власником квартири АДРЕСА_1. Дану квартиру він купив у відповідача ОСОБА_2 Згідно с п. 10 договору купівлі-продажу відповідач повинний був звільнити дану квартиру та знятися з реєстраційного обліку до 17 червня 2006 року. Однак, хоча ОСОБА_2 фактично у даній квартирі з липня 2006 року не проживає, але з реєстраційного обліку не знявся, чим порушує право власності позивача. Просить суд усунути перешкоди у здійсненні його права власності квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення та стягнути з нього судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 за викликом до суду не з'явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та подані докази в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.
На підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеному між продавцем ОСОБА_2 і покупцем ОСОБА_1 11 липня 2006 року, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2617, позивач купив у відповідача квартиру АДРЕСА_1. У відповідності з п. 10 даного договору відповідач повинний був звільнити дану квартиру для безперешкодного користування позивачем та знятися з реєстраційного обліку до 17 червня 2006 року.
Право власності позивача на дану квартиру підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11386248 від 31.07.2006 року.
Згідно з випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 КП «КК Будьоннівського району м. Донецька»від 23.05.2011 року у даній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 -основний квартиронаймач та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 12.06.1985 року.
Як вбачається з акту обстеження житлово-побутових умов проживання, складеному комітетом мікрорайону «Енергетик-центр»23 травня 2011 року, у квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 За даною адресою зареєстрований ОСОБА_2, який фактично в ній не проживає з липня 2006 року. Ці відомості засвідчені також підписами сусідів ОСОБА_4 і ОСОБА_5
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної діяльності.
Згідно до ст.319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 391 ЦК України встановлено: власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_2 дійсно чинить перешкоди позивачу ОСОБА_1 в користуванні останнім своєю власністю, а саме: квартирою АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності квартирою шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_1 понесені ним судові витрати -сплачені державне мито у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 37 грн., а всього - 45 (сорок п'ять) гривень 50 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 41 Конституції України, ст.ст.319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 208-233 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності квартирою шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, - задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 45 (сорок п'ять) гривень 50 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: