№ 2-638/11
28 лютого 2011 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Тараньової В.С.,
при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Неретіної Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” про визнання права власності на самочинно зведений сарай,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, у якій вказав, що він є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 серпня 1972 року. Пізніш на території вказаного домоволодіння ним був самочинно збудований сарай, у технічній документації вказаний під літерою «З», в зв'язку з чим просить суд визнати за ним право власності на самочинно зведений сарай під літерою «З»за адресою: АДРЕСА_1
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник Відповідача Неретіна Л.Г., що діє на підставі довіреності юридичної особи, в судове засідання не з'явилася, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, проти позову не заперечувала.
Третя особа - комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” у судове засідання свого представника не направила, надавши заяву про розгляд справи у відсутності її представника, проти позову не заперечувала.
Дослідивши надані позивачем докази та матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частин 1 -5 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У відповідності з ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку готовністю 14% з надвірними побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 серпня 1972 року, посвідченого нотаріусом Третьої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_3.
Як вбачається з умов вказаного договору купівлі-продажу і договору про право надання в безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого нотаріально 09 січня 1962 року,продавцю цього недобудованого будинку ОСОБА_4 право власності належало на підставі договору про право надання в безстрокове користування земельної ділянки.
Рішенням виконавчого комітету Будьоннівської районної у м. Донецьку ради від 22.12.2010 року № 324/1 погоджено прийняття в експлуатацію господарської будівлі: сараю під літерою «З» по АДРЕСА_1
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області своїм листом від 23.12.2010 року відмовила позивачу у прийнятті до експлуатації вказаного самочинно збудованого сараю під літерою «З», оскільки діючим законодавством не передбачено порядок прийняття в експлуатацію окремих господарських споруд.
Згідно з технічним паспортом, виготовленим КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” від 02 червня 2010 року на житловий будинок АДРЕСА_1 у м. Донецьку сарай під літерою «З»входить до складу домоволодіння.
У грудні 2010 року Згідно з висновком експертно-технічного обстеження про стан основних будівельних конструкцій сараю під літерою «З» по АДРЕСА_1, складеному спеціалістами ДФДП „Судовий будівлельно-експертний центр” (ліцензія серії АВ № 195335 діє до 22.12.2011 року)вказаний сарай під літерою «З» пригідний до подальшої безпечної експлуатації.
Таким чином, суд встановив , що позивач має право на будинок АДРЕСА_2 в м. Донецьку, але самочинно побудував сарай (літера З), завершення якого підтверджено документально, рішенням виконкому погоджено прийняття його в експлуатацію, вказані зміни не порушують права інших осіб, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на сарай під літерою «З»за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 328, 376,377, 392, ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 131, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” про визнання права власності на самочинно зведений сарай задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на сарай під літерою «З»за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: