Справа №11-1170Головуючий у І інстанціїГумбатов
Категорія3Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк
23.12.2011
Іменем України
16 листопада 2011 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Літвінова Є.В.
суддів Ігнатюка О.В., Орла А.І.
з участю: прокурора Скрипки І.М.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 16 вересня 2009 року
Вироком Бородянського районного суду Київської області від 16 вересня 2009 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бородянка Київської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимого
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на десять років;
стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4:
150 000 грн. в рахунок відшкодування немайнової шкоди,
850 грн., щомісячно у зв'язку з втратою годувальника на утримання малолітньої дитини -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, починаючи з 02 вересня 2007 року і до досягнення ним повноліття;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку злочин був вчинений за наступних обставин.
02 вересня 2007 року близько 20-ї години, ОСОБА_3, знаходячись на вулиці Леніна, 35-а в с. Бородянка Київської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті неприязнених відносин, які виникли після бійки з рідним братом ОСОБА_6, діючи умисно, взяв в будинку кухонний ніж, засунувши його за пояс джинсів, пішов до будинку АДРЕСА_2, для подальшого з'ясування стосунків з братом.
Перебуваючи біля даного будинку, в процесі сварки та подальшої бійки між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 останній умисно, із метою вбивства, наявним при собі ножем, який витягнув із за пояса штанів, наніс ОСОБА_6 два удари в область грудей, заподіявши йому проникаюче колото - різане поранення грудної клітини з наскрізним ушкодженням серця і лівої легені, яка супроводжувалась гострою крововтратою. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 через короткий проміжок часу помер.
В апеляції захисника із внесеними до неї змінами вказано на незаконність вироку та необхідність його зміни в частині призначеного покарання та розв'язання цивільного позову. В обґрунтування апеляції захисник послався на те, що засудженому було призначене надмірно суворе покарання. При його призначенні судом із неналежною повнотою були враховані пом'якшуючі обставини, дані про особу засудженого та обставини вчинення злочину. Окрім того, суму стягнення із засудженого на користь потерпілої на утримання неповнолітньої дитини у зв'язку з втратою годувальника необхідно змінити в сторону зменшення, оскільки судом був взятий неправильний середньомісячний заробіток потерпілого.
Вважав, що розмір відшкодування моральної шкоди підлягає зменшенню до 100 000 грн. Просив вирок змінити в частині призначеного покарання шляхом його пом'якшення, зменшити суму стягнення на користь потерпілої ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини та зменшити розмір відшкодування немайнової шкоди.
В апеляції засудженого та в доповненнях до неї вказано на незаконність вироку та необхідність його скасування у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально -процесуального закону та однобічністю проведеного досудового і судового слідства. В обґрунтування апеляції засуджений послався на те, що судом при постановленні вироку не були враховані істотні обставини справи, зокрема його дії та дії потерпілого в процесі конфлікту. Вважав, що його дії за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані не правильно. Послався на те, що під час указаних дій він перебував у стані необхідної оборони, оскільки потерпілий, перебуваючи у нього за спиною душив його. Вважав, що його дії повинні бути кваліфіковані або за ст. 116 КК України, або за ст. 118 КК України. Просив вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
В запереченнях на апеляції захисника та засудженого, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вказав на необґрунтованість цих апеляцій, вважав що судом призначене покарання, яке відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Просив апеляції захисника та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вислухавши пояснення:
захисника, яка свою апеляцію підтримала і підтвердила її доводи, просила її задовольнити;
засудженого, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити;
прокурора, який заперечував проти задоволення обох апеляцій, вирок суду вважав законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а обидві апеляції залишити без задоволення; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляції не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність події злочину та винуватості ОСОБА_3 у його вчиненні за обставин наведених у вироку, стверджуються зібраними у справі доказами.
Так, засуджений ОСОБА_3 в процесі як досудового, так і судового слідства визнав ту обставину, що він в процесі бійки із ОСОБА_6 наніс останньому удар ножем, внаслідок чого ОСОБА_6 помер.
Із показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що дійсно в час та у місці, які зазначені як у обвинувачені висунутому органом досудового слідства, так і у вироку, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виникла бійка, в процесі якої останньому було нанесене ножове поранення, від якого він невдовзі помер.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 02. 09. 2007 року на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_6 та ніж із плямами бурого кольору.
У висновку судово -медичної експертизи № 297 від 03.09.2007 року указано на виявлення у ОСОБА_6 двох колото -різаних поранень грудної клітини: проникаючого із ушкодженням лівої легені та серця та непроникаючого - зліва на межі з пахвовою западиною.
Наведені вище висновки суду першої інстанції стверджуються і іншими доказами.
Дослідивши указані докази та давши їм належну правову оцінку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6 та правильності кваліфікації цих дій за ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість висновку суду першої інстанції про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_3 саме за ч. 1 ст. 115 КК України стверджується встановленими даними про: характер та локалізацію нанесених тілесних ушкоджень, а саме наскрізне ушкодження серця, характер та особливості травмуючого предмету якими є ніж, кількість ударів, які даним предметом були нанесені у життєво - важливий орган, а саме в серце.
Покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України. Як вбачається із вироку, судом при призначенні покарання були враховані дані про особу засудженого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Із урахуванням наведених даних та тяжкості вчиненого злочину призначене засудженому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Доводи апеляції захисника про необхідність пом'якшення призначеного засудженому покарання не ґрунтуються на матеріалах справи. Так у апеляції захисника не наведено даних, які б давали підстави для пом'якшення призначеного засудженому покарання із урахуванням того, що покарання засудженому призначено із дотриманням вимог закону, за своїм видом та розміром відповідає критеріям покарання, визначеним у ч. 2 ст. 65 КК України.
Є такими, які не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи апеляції захисника про необґрунтоване розв'язання цивільного позову та необхідність зменшення стягнення суми як у зв'язку із втратою годувальника, так і у рахунок відшкодування немайнової шкоди. Як вбачається із протоколу судового засідання засуджений в процесі судового розгляду справи визнав позов у повному обсязі у зв'язку із чим суд і стягнув на користь потерпілої 150 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та по 850 грн. щомісячно на утримання малолітньої дитини. Обґрунтованість указаних сум стверджується також тим, що у своїй апеляції та у судовому засіданні при розгляді апеляцій засуджений не оспорював розмір стягнутих із нього грошових сум. Підстав для зменшення цих сум колегія суддів не вбачає.
Не є обґрунтованими і доводи апеляції засудженого щодо неправильної кваліфікації його дій. Так нанесення удару ножем в життєво важливий орган людини указує на наявність в діях засудженого прямого умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_6
Пояснення засудженого про те, що умисне вбивство він вчинив у стані сильного душевного хвилювання не ґрунтується на матеріалах справи.
Так у відповідності до висновку комплексної амбулаторної судово психолого -психіатричної експертизи № 849 від 03.10. 2007 року засуджений на час вчинення інкримінованих йому дій не перебував у стані патологічного ефекту, міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В судовому засіданні не встановлено протиправної поведінки із сторони потерпілого ОСОБА_6,. яка могла викликати у засудженого таке хвилювання. Так судом встановлено, що між братами ОСОБА_6 відбулася обопільна бійка. Засуджений взявши ніж, добровільно повернувся до місця конфлікту, де у нього із потерпілим повторно виникла обопільна бійка.
Ці обставини у сукупності із тим, що засуджений під час злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння, а також тим, що він пам'ятає послідовність подій, указує на відсутність у засудженого в момент вчинення злочину стану сильного душевного хвилювання. Апеляція засудженого в частині необхідності кваліфікації його дій за ст. 116 КК України та апеляція захисника про можливість визнання цієї обставини такою, яка пом'якшує покарання засудженого та, як наслідок, необхідність пом'якшення призначеного покарання, є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.
Не ґрунтуються на вимогах закону і не підтверджуються матеріалами справи і доводи апеляції засудженого про необхідність кваліфікації його дій за ст. 118 КК України. Так, матеріали справи не містять даних про те, що в період вчинення злочину засуджений перебував у стані необхідної оборони. Його показання про те, що потерпілий ОСОБА_6 його душив спростовуються висновком додаткової судово -медичної експертизи № 187/ 297 д від 10.06.2009 року щодо проявів асфіксії та невідповідності показань засудженого даним критеріям.
Ці доводи апеляції засудженого спростовуються і показаннями свідка ОСОБА_7 щодо послідовності конфлікту та дій обох учасників конфлікту. Із урахуванням дій засудженого, які передували конфлікту, а також того, що засуджений після першого етапу конфлікту, взявши дома ніж повернувся до місця конфлікту, фактично спровокувавши його продовження, а також врахувавши послідовність дій засудженого в процесі конфлікту, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів засудженого про перебування його у стані необхідної оборони та необхідність кваліфікації його дій за ст. 118 КК України.
Є необґрунтованими і інші доводи апеляції засудженого, щодо неповноти проведеного досудового слідства та судового слідства, наявність істотних порушень вимог кримінально -процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Так, матеріали справи указують на те, що усі обставини досліджені всебічно, повно та об'єктивно, порушень вимог кримінально -процесуального закону, які б тягли скасування вироку не встановлено, вирок відповідає фактичним обставинам справи.
Вирок Бородянського районного суду Київської області від 16 вересня 2009 року щодо ОСОБА_3 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а обидві апеляції - без задоволення.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
Апеляцію захисника ОСОБА_2 та апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Бородянського районного суду Київської області від 16 вересня 2009 року щодо ОСОБА_3 залишити -без змін.
Літвінов Є.В. Ігнатюк О.В. Орел А.І.