Справа № 2-а-3559/11
м. Донецьк 16 вересня 2011 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі головуючого судді Тараньової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату надбавки до пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, в якій зазначив, що він є інвалідом ІI групи з захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ у редакції, що діяла у період з 01.01.2000р. по 31.12.2005р., інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне утримання, що сплачується замість пенсії, збільшується, зокрема, інвалідам 2 групи на 350% мінімальної пенсії за віком. Однак, зазначене підвищення пенсії відповідачем сплачується у значно меншому розмірі, всупереч діючим положенням законодавства: ч.ч. 3, 4 ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2, 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з мінімальної пенсії за віком. Тому просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати УПФУ провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії на 350% мінімальної пенсії за віком, яка відповідає розміру прожиткового розміру для осіб, які втратили працездатність, з 02.06.2011 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи у судове засідання свого представника не направив, заперечень проти позову не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача, в особистих поясненнях котрих немає необхідності, за матеріалами справи, в порядку письмового провадження за правилами, встановленими ч. 6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом ІI групи з захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено відповідними посвідченнями і довідкою МСЕК від 05.07.2004 року.
Листом від 09.06.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька на звернення позивача від 17.09.2010р. було відмовлено у перерахунку підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за відсутності до того правових підстав. Також у даному листі відзначено, що позивачеві з 01.08.2008 року нараховується підвищення до пенсії як інваліду війни у розмірі 40% від прожиткового мінімуму.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»№ 3551 від 22 жовтня 1993 року в редакції, яка діяла до 1 січня 2006 року, було передбачено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 3 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 5 жовтня 2005 року № 2939-IV, який згідно пункту 1 розділу II набрав чинності з 1 січня 2006 року, частина 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»була викладена в такій редакції: «Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність». Ця норма є діючою на даний час та Конституційним судом України її зміна неконституційною не визнавалася.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
За таких підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Позивач звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту », ст.ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд -
В задоволені позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату надбавки до пенсії - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.С.Тараньова