Справа №11-1037Головуючий у І інстанціїОмельченко
Категорія4Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк
23.12.2011
Іменем України
29 вересня 2011 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати
з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Миколюка О.В.
суддів Гайдай Р.М., Ігнатюка О.В.
з участю: прокурора Капишіна С.М.
представника потерпілого ОСОБА_2
виправданого ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, представника потерпілого -адвоката ОСОБА_2 на вирок Києво -Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2011 року,
Органом досудового слідства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець сел. Гостомель Київської області, громадянин України, із вищою освітою, одружений, працюючий директором МПП «Сигнал»сел. Гостомель, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимий
обвинувачувався у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_3 11 червня 2007 року близько 23 години 05 хвилин знаходячись поблизу під'їзду № 2 будинку № 3 по вул. Леніна в сел. Гостомель Київської області, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, на грунті особистих неприязних відносин, викликаних попереднім конфліктом між ОСОБА_6 та сином ОСОБА_3, через відчинене вікно дверцят водія автомобіля марки «Газель», д/н НОМЕР_1 , в якому сидів ОСОБА_6, з відстані 30 -40 см умисно здійснив три постріли з пристрою для відстрілу набоїв з гумовими кулями у ОСОБА_6, одна із яких влучила у ліве око останнього, чим завдав ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді поранення ділянки лівої орбіти з розчавленням очного яблука та ушкодженням його оболонок, які, відповідно до висновку експертизи, відносилися до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що викликали стійку втрату загальної працездатності більш ніж на 1/3.
Вироком Києво -Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2011 року ОСОБА_3 виправдано за ч. 1 ст. 121 КК України в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також у позові прокурора м. Ірпеня в інтересах Фінансового управління Київської області державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_3, затрачених на лікування коштів потерпілого відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції мотивував не доведеністю вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, що проявилось у не встановленні знаряддя злочину, не доведеності того, що постріли проводились із пристрою для стрільби гумовими кулями, який був у користуванні ОСОБА_3, оскільки гільзи вилучені на місці події 11 червня 2007 року, відстріляні не з пістолетів, зареєстрованих за виправданим. У справі зібрані докази, які спростовують докази обвинувачення та указують на те, що в момент вчинення злочину виправданий перебував у іншому місці. Судом зроблені висновки про не доведеність факту перебування 11 червня 2007 року підсудного ОСОБА_3 на місці вчинення злочину та про його приїзд на місце вчинення злочину на належному йому автомобілі марки «Субару Трібека»д/н НОМЕР_2.
В апеляції прокурора вказано на незаконність вироку та необхідність його скасування із мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляції прокурор послався на те, що суд першої інстанції прийнявши показання свідків та інші докази, при наявності у них суперечностей, які мали істотне значення для його висновків, належним чином не вмотивував своє рішення, прийнявши одні докази та відхиливши інші. Доказам обвинувачення судом не було дано належної оцінки. Належних мотивів із яких суд прийняв докази захисту у вироку не наведено. Ті обставини які суд визнав як такі, що виправдовують ОСОБА_3 такими обставинами не є і не можуть свідчити про невинуватість виправданого. Просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В апеляції представника потерпілого -адвоката ОСОБА_2 вказано на незаконність вироку та необхідність його скасування із постановленням нового вироку. В обґрунтування апеляції представник потерпілого - адвокат ОСОБА_2 послався на те, що суд при постановленні вироку не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки. Висновки викладені у вироку містять істотні суперечності та не відповідають матеріалам справи, не підтверджуються доказами, дослідженими в ході судового засідання. Просив вирок скасувати та постановити у справі новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.
В запереченні на апеляцію прокурора та представника потерпілого -адвоката ОСОБА_2 захисники виправданого -ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 вказали на необґрунтованість даних апеляцій. Вважали, що судом всі обставини справи були досліджені всебічно, повно і об'єктивно внаслідок чого був постановлений законний і обґрунтований вирок. Просили апеляції прокурора та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурора, який підтримав апеляцію, не заперечував проти задоволення апеляції представника потерпілого, підтвердив доводи апеляції прокурора, просив її задовольнити, вирок скасувати. а справу направити на новий судовий розгляд;
представника потерпілого -адвоката ОСОБА_8, який підтримав свою апеляцію, та частково підтримав апеляцію прокурора, підтвердив доводи своєї, просив вирок скасувати та постановити у справі обвинувальний вирок відповідно до вимог, заявлених у його апеляції;
виправданого ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляцій, вирок вважав законним та обґрунтованим оскільки він злочину не вчиняв, просив апеляції залишити без задоволення, а вирок - без змін;
захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляцій, вирок суду вважали законним та обґрунтованим, виправдання свого підзахисного із мотивів відсутності у його діях складу злочину вважали таким, яке ґрунтується як на вимогах закону, так і на матеріалах справи, просили апеляції залишити без задоволення, а вирок - без змін;
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а апеляція представника потерпілого -до часткового задоволення із наступних підстав.
Відповідно до п.2 і п.3 ч.1 ст. 367 КПК України невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону є підставами для скасування вироку при розгляді справи у апеляційному суді. Вирок, згідно із вимогами п.3 і п.4 ч.1 ст. 369 КПК України, вважається таким, який не відповідає фактичним обставинам справи коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші та коли висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.
Прийнявши показання виправданого ОСОБА_3 та свідків, показання яких указували на непричетність виправданого до вчинення злочину, суд не навів належних мотивів того, чому він надає перевагу цим доказам і приймає їх, обмежившись лише посиланням на те, що вони є послідовними, не суперечливими та такими, які підтверджуються іншими доказами, не указавши якими конкретно доказами ці показання підтверджуються.
Відхиливши показання потерпілого, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд не навів цьому належних мотивів. При цьому судом зроблені висновки про вплив стану алкогольного сп'яніння потерпілого та свідка ОСОБА_9 на адекватність сприйняття ними оточуючої обстановки та впізнання осіб, що за своєю суттю є припущенням, зробленим без належного з'ясування цієї обставини. Пославшись на факт не впізнання свідком ОСОБА_10 статиста ОСОБА_13 судом не дано оцінки правовій природі указаної дії, що була проведена слідчим, чи передбачається проведення такої дії КПК України та чи можуть її результати бути використані як доказ у кримінальній справі.
Зробивши висновки про недоведеність факту перебування виправданого 11.06.2007 року на місці вчинення злочину, що за певних обставин, у сукупності із іншими матеріалами справи може указувати на недоведеність участі виправданого у вчиненні злочину, суд виправдав ОСОБА_3 із підстав відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, що за своєю правовою природою відрізняється від недоведеності участі у вчиненні злочину і тягне за собою інший цивільно-правовий наслідок. При цьому, зробивши висновки про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, суд у вироку не зазначив те, які конкретно дії ним були вчинені і які обставини указують на відсутність у них складу злочину.
Виправдавши ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, суд залишив без задоволення цивільні позови не звернувши при цьому уваги на те, що відповідно до ч.3 ст. 328 КПК України при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину, суд залишає цивільні позови без розгляду.
Наведена вище невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи є такою, яка могла вплинути на вирішення питання про невинуватість виправданого та на застосування кримінального закону. Зазначені вище порушення вимог кримінально-процесуального закону щодо обґрунтованості вироку, оцінки доказів та розв'язання цивільного позову є такими, які перешкодили суду постанови законний та обґрунтований вирок. За наявності невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, вирок Києво-Святошиського районного суду від 29 червня 2011 року щодо ОСОБА_3 підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в процесі якого необхідно врахувати наведене, дослідити зібрані у справі докази, встановленим обставинам дати належну юридичну оцінку, прийняти у справі законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Апеляцію представника потерпілого -адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Києво -Святошинського районного суду від 29 червня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати.
Справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України направити на новий судовий розгляд до Києво -Святошинського районного суду Київської області, іншим суддею.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити попередній -підписку про невиїзд.
Миколюк О.В. Гайдай Р.М. Ігнатюк О.В.