26.10.2006 Справа № А6/85 (2-843/06)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крутовських В.І.,
суддів: Прокопенко А.Є. -доповідач, Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання: Врона С.В.
За участю прокурора Кріпак Н.В., посвідчення3148 від 19.09.03р.;
Овчар Т.В., посвідчення №173, від 2810.2003р. -був присутній у судовому засіданні 11.07.06р.;
За участю представників сторін:
від позивача: Кононов Д.О. юрисконсульт, довіреність №69-02/50 від 15.09.05;
представник від відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06р. у справі № А 6/85(2-843/06)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш» м.Дніпропетровськ
до Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Дніпропетровськ ради, м.Дніпропетровськ
про визнання рішення виконавчого комітету №651 від 17.06.05р. незаконним
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06р. по справі № А6/85 (2-843/06) (суддя Коваленко О.О.) задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш» м. Дніпропетровськ про визнання рішення Виконавчого комітету Ленінської районної в м. Дніпропетровськ ради, м. Дніпропетровськ №651 від 17.06.05р. незаконним.
Оскаржуючи постанову господарського суду Заступник прокурора Дніпропетровської області просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме:
- суд необґрунтовано та всупереч нормам Закону України "Про прокуратуру" вважав підставою для внесення прокурором протесту статтю 12 зазначеного Закону і тим самим прийшов до помилкового висновку, визнаючи оспорюване рішення виконкому незаконним тільки на цій підставі.
- ст. 12 зазначеного закону регламентує виключно розгляд заяв і скарг, які надходять до органів прокуратури, а не внесення протесту.
- предметом позову було визнання незаконним рішення виконкому Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 65 від 17.06.05, а не правомірність внесення прокурором протесту, як помилково вирішив суд. ^ Всупереч пункту 3 статті 2 КАСУ суд не здійснив жодних заходів для перевірки правомірності оспорюваного рішення, а вдався до аналізу правомірності внесення прокурором протесту на рішення виконкому № 1112 від 26.11.2004 року.
- судом невірно приведено в якості правового обґрунтування при розгляді справи за нормами адміністративного судочинства главу 31-А Цивільного процесуального кодексу України (в редакції 1963 р.).
- всупереч ст. 48 КАСУ судом не було досліджено при розгляді справи адміністративну процесуальну правосуб'єктність відповідача та не з'ясовано, що виконком Ленінської райради м. Дніпропетровська не є юридичною особою
У судовому засіданні позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у місті ради м.Дніпропетровська від 26.11.04р. за №1112 дозволено ВАТ “Дніпроважмаш» встановити металеві двері на сходовій клітині першого поверху будинку №9 по вул. Деземовській та приєднати до об'єднаної квартири влаштований коридор розміром 1,6м х 1,15м, платню проводити згідно з діючими нормами.
Як вказано у преамбулі вказаного рішення підставою для його прийняття стало звернення Відкритого акціонерного товариства “Дніпроважмаш» з проханням дозволити об'єднати квартири №4 та №5 в будинку №9 по вул. Деземовській, який належить ВАТ “Дніпроважмаш» в зв'язку з виділенням цих квартир сім'ї гр. Граховській Маргариті Віталіївні.
Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у місті ради м.Дніпропетровська від 17.06.05р. за №651 рішення виконкому від 26.11.04р. №1112 “Про об'єднання квартир №4 і №5 по вулиці Деземовській №9» було скасовано.
Як вказано у преамбулі рішення при його винесенні було враховано вимогу протесту прокуратури Ленінського району від 27.04.05р. №1493.
Апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Прокуратури Дніпропетровської області задоволенню за наступних підстав.
Статтею 121 Конституції України, ст.35 Закону України “Про прокуратуру», ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право прокурора на вступ у справу в будь-якій стадії процесу для представництва інтересів держави. З цією метою прокурор може звернутись з апеляційним поданням (скаргою) про перегляд судового рішення.
Згідно із ст.2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні -це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління у межах Конституції і законів України.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону і має своїм завданням у тому числі захист правового статусу органів місцевого самоврядування.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевірять, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Господарський суд взагалі не надав оцінку обставинам справи, а виклав доводи тільки стосовно правомірності внесення прокурором протесту.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, її посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, у тому числі і Законом України “Про прокуратуру». Відповідно до ст.21 зазначеного закону прокурором або його заступником приноситься протест на акт, що суперечить закону до органу, який його видав. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом.
Таким чином, протест прокурора на рішення виконкому Ленінської районної у місті ради м. Дніпропетровська №1112 від 26.11.04р. внесено на підставі ст.ст. 8 і 21 Закону України “Про прокуратуру».
Статтею 12 Закону України “Про прокуратуру» регламентується розгляд заяв і скарг, які надходять до органів прокуратури, а не внесення протесту.
Таким чином господарський суд помилково прийшов до висновку, що підставою для внесення прокурором протесту стала ст.12 вказаного Закону і визнав рішення незаконним тільки на цій підставі.
Відповідно додатково наданих прокуратурою документів на стадії апеляційного провадження вбачається наступне.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі.
Згідно листа Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації №373/н від 19.09.05р. на ім'я Нестеренко Михайла Костянтиновича, житловий будинок А-2 по вул. Деземовській, 9 зареєстровано за Верховною Радою на підставі наказу №71 від 23.03.93р., про що 26.03.93р. було видано реєстраційне посвідчення, позивач в даному випадку є тільки балансоутримувачем.
Позивачем вказане не спростовано. Таким чином висновки господарського суду про порушення прав позивача прийняттям оспорюваного рішення -необґрунтовані.
Наймачі та власники квартир у будинку 9 по вул. Деземовській у м.Дніпропетровську є співвласниками допоміжних приміщень (сходової клітини, горища, підвалу, та ін.) які є спільною сумісною власністю всіх власників та наймачів квартир буд.№9 по вул. Деземовській. Відповідно п.1.2 Рішення Конституційного суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004р. “власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир».
Рішення виконкому Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради №1112 від 26.11.2006р. не відображає погодження питання із власниками приватизованих та неприватизованих квартир у будинку №9 по вул. Деземовській про фактичне відчуження частини вказаного в рішенні позаквартирного коридору, що свідчить про його незаконність.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.23 ГК України, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.
Ст.24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим -також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно п.3 ст.41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.
Відповідно розділу ІІ додатку до рішення сесії Дніпропетровської міської ради №18/15 від 18.02.2004р., який визначає повноваження виконавчих органів районних у місті Дніпропетровську рад, останні управляють у встановленому законом порядку лише об'єктами, які знаходяться у комунальній власності територіальних громад міста, які розташовані на території району.
Як зазначалось вище будинок №9 по вул. Деземовській у м. Дніпропетровську на баланс комунальної власності не переданий.
Також як вбачається із додатку №3 до рішення міської ради від 18.02.04р. №18/15 “обсяги і межі повноважень виконавчих органів районних у місті рад» до компетенції районної ради не входить надання дозволу на переоснащення та перепланування не житлових коридорів та сходових клітин.
Одночасно апеляційний господарський суд зазначає, що не знайшли підтве6рдження доводи скаржника стосовно відсутності статусу юридичної особи у Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради.
Таким чином за умов неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, постанова господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокуратури Дніпропетровської області задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06р. у справі № А6/85(2-843/06) - скасувати.
У позові відмовити.
Постанова вступає в силу з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І.Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя А.К.Дмитренко
З оригіналом згідно.
Пом. судді О.С.Уманчук
26.10.06р.