Україна
19 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/23407/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12.00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретарі Аврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу
за поданням позивача Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька до відповідача фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про визнання правомірним та обґрунтованим рішення №3 від 16.12. 2011 року, про застосування адміністративного арешту активів платника податків
за участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача не з'явився
Державна податкова інспекція у Будьонівському районі міста Донецька (далі -заявник) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про визнання правомірним та обґрунтованим рішення №3 від 16 грудня 2011 року про застосування адміністративного арешту активів платника податків фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.
Подання мотивоване тим, що листом податковий орган повідомив відповідача про необхідність надання у строк до 14 грудня 2011р. переліку майна для складання опису майна та подальшої його реалізації в рахунок погашення податкового боргу. Проте підприємець вказаний перелік майна податковому керуючому не надав, у зв'язку з чим останнім був здійснений вихід за адресою реєстрації відповідача для опису майна відповідача, яке перебуває у його власності. У доступі до місця знаходження майна останнім було відмовлено, про що був складений акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 15.12.2011 №236/24-011. Керівником ДПІ у Будьонівському районі міста Донецька за результатами розгляду даного акта було прийняте рішення № 3 від 16.12.2011 роу про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яке отримано відповідачем, про мається відповідна відмітка на ньому. У зв'язку з цим ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька просить суд визнати правомірним та обґрунтованим рішення №3 від 16 грудня 2011 року про застосування адміністративного арешту активів платника податків ФОП ОСОБА_1
Представник заявника у судовому засіданні підтримав вимоги ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, які викладені у поданні.
Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Через канцелярію суду надала заяву, якою вимоги ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька визнала в повному обсязі та просила суд розглянути справу без її участі.
Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.02.1999 року як фізична особа -підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію серії В01 № НОМЕР_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складений акт № 2260/05/61/23/НОМЕР_1 від 15.07.2010 року.
Цим актом були зафіксовані порушення п.п. 12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На підставі цього акту, відповідно до ст.ст. 20, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332303/9369/Н від 19.07.2010р. Дане рішення було отримано відповідачем, про що мається відповідна відмітка на його корінці.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
У встановлені законом строки та в повному обсязі вказане рішення виконане не було.
Відповідно до п. 54.3.3 ст. 54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Підпунктом 14.1.265 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, штрафні санкції за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідають визначенню штрафних санкцій, яке наведене у п. 14.2.265 ст. 265 Податкового кодексу України, а тому вважається грошовим зобов'язанням платника податків.
Відповідно до п. 89.1.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Зважаючи на наведене вище норми у зв'язку з несплатою штрафних санкцій за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001332303/9369/Н від 19.07.2010р. виникло право податкової застави.
Згідно із 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька повідомило відповідача про необхідність надання у строк до 14 грудня 2011р. переліку майна для складання опису майна та подальшої його реалізації в рахунок погашення податкового боргу.
З урахуванням вимог ст. 91 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1035 затверджено Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1430/18725), яким передбачені правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається в податкову заставу, а також акту перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого. Зокрема, (п. 3.3. цих Правил) - здійсненню опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна.
15.12.2011року податковим керуючим ОСОБА_3 був складений акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого №236/24-011 , який підтверджує факт перешкоджання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 виконанню повноважень, визначених Податковим кодексом України, зокрема: недопущення на територію платника податків, ненадання необхідних документів для опису майна у податкову заставу.
Головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Будьонівському районі міста Донецька за результатами розгляду даного акту було прийнято рішення №3 від 16 грудня 2011 року про застосування умовного адміністративного арешту активів платника податків ФОП ОСОБА_1, яке отримано відповідачем.
У відповідності до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Як визначено пп. 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, зокрема, у тому випадку, коли платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Згідно із п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Умовним арештом відповідно до частини 2 п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Керівник органу державної податкової служби (його заступник), відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається, зокрема, платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Згідно з п. 91.4. ст. 91 Податкового кодексу України , у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником додержані вимоги Податкового кодексу України, Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого.
За таких обставин суд дійшов до висновку про наявність у ДПІ в Будьонівському районі м. Донецька необхідних правових підстав для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
При цьому, суд вважає за необхідне зауважити на наступне.
Як вже зазначалось раніше, у акті перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 15.12.2011 року № 236/24-011, окрім такої підстави, як недопущення на територію платника податків, позивачем зазначена інша (додаткова) - ненадання необхідних документів для описи майна у податкову заставу.
Суд вважає, що така обставина не підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається з аналізу ст.ст. 88, 89 ПК України, а також норм Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, який затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1043 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. №1438/18/18733 (далі Порядок), законодавчо не встановлений перелік документів, які є необхідними для складення акту опису майна боржника в податкову заставу.
Висновок про необхідність для опису майна певного документа залежить від того, яке саме майно підлягає опису. Таке узгоджується з формою акту опису майна, яка передбачена додатком 2 до Порядку.
Згідно цього додатку акт опису майна передбачає зазначення найменування майна та детальну характеристику кожного предмета (вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу, тощо), а також кількість, одиницю виміру, вартість.
У залежності від предмету, що підлягає опису, можливо визначити документи, які для цього необхідні та їх необхідність взагалі (не виключені ситуації, коли документи на майно відсутні, але майно можливо описати за зовнішніми ознаками, тобто без документів).
З цього слідує, що для складання акту опису необхідно встановити наявність майна, на яке поширюється право податкової застави, а потім за допомогою документів про таке майно описати детальну його характеристику. Адже на підставі одних лише документів про майно (за відсутності самого майна), такий акт складати не можна.
У спірних правовідносинах позивач до встановлення наявності майна, яке підлягає опису, передчасно визначив, що для такого опису необхідні документи.
Тобто позивач дійшов висновку про неможливість без документів описати майно, не встановивши, що це за майно та які документи є необхідними для такого опису.
Однак, зважаючи на те, що відповідач не допустив податкового керуючого до опису майна, суд дійшов висновку про достатність однієї цієї підстави для застосування адміністративного арешту майна відповідача.
З урахуванням попередніх висновків щодо наявності правових та фактичних підстав для прийняття рішення № 3 від 16.12.2011 року позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.183-3 КАС України, суд,-
Подання Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання правомірним та обґрунтованим рішення №3 від 16.12. 2011 року про застосування адміністративного арешту активів платника податків фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати правомірним та обґрунтованим рішення№3 від 16.12. 2011 року Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про застосування адміністративного арешту активів платника податків фізичної особи- підприємця ОСОБА_1
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 19 грудня 2011р. Постанова виготовлена у повному обсязі 23 грудня 2011р.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.