7 вересня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Беркій О.Ю.
суддів Горблянського Я.Д., Соколовського В.М.
секретарів Сем'янчук С.Й., Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур", Туристичного комплексу "Буковель" про стягнення 6 076 грн. ,-
з участю: апелянта: ОСОБА_2, представників ТзОВ "Парктур"- Якимишин Х.Б., Лукача С.І.
У березні 2006 року представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТзОВ "Парктур", Туристичного комплексу "Буковель' ' про стягнення плати за невикористані послуги. Позовні вимоги мотивував тим , що 23 грудня 2005 року ОСОБА_1 уклав з відповідачем угоду про користування місцем у готелі з 23 по 27 січня 2006 року та провів передоплату в розмірі туристичної путівки в сумі 6 076 грн.. Проте внаслідок зміни погодних умов скористатися готелем не зміг. Про перенесення дати заїзду або про анулювання замовлення повідомив відповідача усно, а 16 січня 2006 року листом. Однак відповідач відмовляється повернути сплачені ним кошти в сумі 6 076 грн. Просив позов задовольнити.
Рішенням Яремчанського міського суду від 12 травня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ТзОВ "Парктук", ТК "Буковель" про стягнення 6076 гривень відмовлено.
На дане рішення представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу , у якій посилається на порушення судом норм матеріального права. Так, судом встановлено , що угода між сторонами була укладена в усній формі. ОСОБА_1 з своєї сторони виконав умови договору, а відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, тому угоду слід визнати недійсною і сторони повинні бути повернуті в попередній стан. Зазначає, що висновок суду про те, що текст попередження, зазначений в підтвердження бронювання слід вважати угодою, є помилковим, оскільки даний документ був направлений ОСОБА_1 після фактичного укладення угоди. Крім цього зазначає, що судом невірно витлумачено ч.2 ст.903 ІДУК України, оскільки дана норма закону чітко визначає, що замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату у разі неможливості виконати договір про надання послуг. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах.
Представники ТзОВ "Парктур" апеляційну скаргу заперечили, посилаючись на її безпідставність.
Справа № 22-ц-897/2006р. Головуючий у І інстанції Гандзюк Д.В.
Категорія 42 Доповідач Беркій О.Ю.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення на користь ОСОБА_1 6 076 грн. за невикористані готельні послуги суд першої інстанції виходив з того , що ОСОБА_1 не прибув до готелю в день заїзду і своєчасно не повідомив про анулювання замовлення. А тому , відповідно до угоди, укладеної між сторонами, вартість оплачених послуг є штрафною санкцією за неприбуття до готелю, які поверненню не підлягають.
Однак, такий висновок суду є помилковим, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено невідповідність висновків суду обставинам справи.
Так, відповідно до п.3.1 Правил користування готелями а аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг( які затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України 16 березня 2004 року за №19 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2004 року) готель має право укласти договір з замовником (споживачем) на бронювання номерів ( місць) шляхом підписання його двома сторонами, а також шляхом прийняття заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв'язку ( засобів електронної пошти, включаючи факсимільну), який дозволяє достовірно встановити належність заявки споживачу або замовнику. Договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов.
Згідно п.1.3 зазначених Правил замовник може відмовитися від заброньованих послуг шляхом анулювання замовлення. При цьому анулювання поділяється на три види: своєчасне анулювання, пізнє анулювання, неприбуття. В разі пізнього анулювання або неприбуття готель стягує штраф з замовника згідно з умовами, викладеними в договорі. Своєчасне анулювання-відмова замовника від використання заброньованих послуг не пізніше ніж за три доби до дати запланованого заїзду або в обумовлені договором терміни.
Судом встановлено, що 23 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ТзОВ "Парктур" було укладено усну угоду про бронювання двохмісного номера люкс готелю "Буковель" для проживання в ньому в період з 23 січня 2006 року по 27 січня 2006 року на території туристичного комплексу "Буковель". В цей же день ним здійснено 100 % передоплату за надання готельних послуг в сумі 6 076 грн., які відповідач одержав. 26 грудня 2005 року ОСОБА_1 було отримано підтвердження бронювання, в якому була обумовлена обов'язкова умова, згідно якої у випадку неповідомлення чи несвоєчасного (менш як за 30 днів до дня заїзду) повідомлення про анулювання замовлення, відділ бронювання ТК "Буковель" має право стягнути з клієнта штраф у розмірі, що визначається туркомплексом самостійно, однак не більше ніж вартість сплачених клієнтом послуг.
З пояснень представника ОСОБА_1, які ним давалися як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції, вбачається, що ОСОБА_1 через неможливість скористатися готелем в усній формі своєчасно повідомив відповідача про перенесення дати заїзду або про анулювання замовлення. Дані покази підтверджуються роздруківкою телефонних розмов ОСОБА_1 за період з 1.01.2006р по 1. 02. 2006 р.( а.с.110 ), з якої вбачається, що 19 січня 2006 року він тричі телефонував в відділ бронювання ТК "Буковель".
Факт своєчасного повідомлення про неприбуття до готелю та перенесення дати заїзду підтверджується і листом ОСОБА_1 на ім'я директора ТК "Буковель", який було відправлено 27 січня 2006 року., про те, що працівники ТК "Буковель"'були повідомлені про його неприбуття.
З пояснень представника ТК "Буковель" в засіданні апеляційного суду вбачається, що не виключається можливість усної відмови від замовлення шляхом написання працівником, який прийняв відмову від замовлення, доповідної записки на ім'я директора.
За наведених обставин, колегія судців, оцінюючи пояснення позивача та докази, які надані суду, вважає їх не суперечливими, а тому його посилання на те, що ОСОБА_1 своєчасно відмовився від використання заброньованих послуг вважає обґрунтованими і такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Посилання представника відповідача на те, що укладенням угоди про бронювання номеру в готелі сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов і ОСОБА_1 не була виконана умова про повідомлення за 30 днів до дня заїзду про анулювання замовлення, що є підставою для стягнення штрафу в розмірі оплачених послуг , не заслуговують на увагу, оскільки з істотними умовами угоди на бронювання номеру в готелі ОСОБА_1 ознайомився тільки 26 грудня 2005 року, тобто за 28 днів до дня заїзду.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з постановлениям нового рішення, яким позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про стягнення 6 076 грн. за невикористані послуги підлягає до задоволення.
Враховуючи те, що ТК "Буковель" є структурним підрозділом ТзОВ "Парктур", яке одержало дані кошти, то стягнення слід провести з ТзОВ "Парктур", а в позові до ТК "Буковель" слід відмовити.
Відповідно до ст..88 ЦПК України з ТзОВ "Парктур" в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 60 грн..76 коп.
На підставі ст.903 ЦК України, пп. 1.3,3.1,3.2,3.6,5.2 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг , керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 , 316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Яремчанського міського суду від 12 травня 2006 року скасувати та постановити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур" на користь ОСОБА_1 - 6 076 (шість тисяч сімдесята шість) грн. коштів за невикористані послуги.
Стягнути з ТзОВ "Парктур" на користь держави 60 грн.76 коп. судового збору.
В позові ОСОБА_2 до ТК" Буковель" відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання ним законної сили.