20 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
головуючої:
Григор'євої Л.І.
суддів:
Барсукової В.М. Гуменюка В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1. на рішення Донецької обласної медико-соціальної експертизи,
Заявниця звернулася до суду із зазначеною скаргою, мотивуючи її тим, що рішенням МСЕК № НОМЕР_1 від 6 вересня 2001 року їй встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням ніг, у той час, як захворювання утворилося в результаті поранення обох ніг у дитинстві, під час обстрілу населеного пункту в районі Курсько-Орловської дуги в 1943 році. В її нижніх кінцівках і на даний час містяться металеві осколки від поранення. Однак у рішенні МСЕК відсутнє посилання на те, що причиною захворювання є поранення, отримане під час бойових дій, статус інвалідності встановлений за загальним захворюванням. Посилаючись на те, що через відмову МСЕК у встановленні причинного зв'язку між інвалідністю та пораненням у ноги, вона позбавлена можливості одержати статус інваліда війни, заявниця просила суд визнати вказане рішення МСЕК неправомірним та відновити її порушене право.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 6 травня 2004 року, у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені в справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1. відхилити. Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Григор'єва Л.І.
Судді:
Барсукова В.М. Гуменюк В.І.