23 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ½ частину будинку, її виділ та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
У жовтні 2002 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час шлюбу з відповідачкою з 1960 по 1980 рік вони спільно побудували жилий будинок в АДРЕСА_1, але він немає можливості нормально користуватись будинком у зв»язку з тим, що не проведено його реальний поділ.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 жовтня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2005 року, позов задоволено частково, у власність позивача виділено реально 49/100 жилого будинку з надвірними спорудами.
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Івано-Франківського міського суду від 18 жовтня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Є.Ф.Левченко
Ю.Л.Сенін
В.М.Шабунін