01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.12.2011 № 24/192
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Остапенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 534 від 31.12.2010р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»
на рішення
Господарського суду міста Києва
від 04.07.2011 року
у справі № 24/192 (суддя Шевченко В.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (позивач)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» (відповідач)
про стягнення 20 734,21 грн.
В судовому засіданні 13.12.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2011 року позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» 20 734,21 грн. страхового відшкодування, 207,34 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2011 року у справі № 24/192 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, оскільки, на думку відповідача, відповідно до п. 3.1 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку № 8 до вказаної Інструкції.
Згідно додатку № 2, 8 для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Таким чином, наявне у матеріалах справи платіжне доручення № 7 від 06.01.2010 року про виплату страхового відшкодування оформлене з порушенням вимог вищезазначеної Інструкції, а тому, на думку апелянта, не може бути прийняте судом як належний доказ.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. у справі № 24/192 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2011р.
В судове засідання 13.12.2011р. представники відповідача не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в апеляційному порядку у їх відсутність за наявними у справі документами.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.12.2011р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 250586904 (а.с. 7-8), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Skoda Octavia», д.н. НОМЕР_1, строк дії з 07.04.2009р. до 06.04.2010р.
05.10.2009р. сталась дорожньо-транспортна пригода по проспекту Перемоги, 49 в місті Києві за участю автомобіля «BMW», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, автомобіля «BMW», д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 та застрахованого автомобіля «Skoda Octavia», д.н. НОМЕР_1, що належить ТОВ «Перша лізингова компанія», під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої автомобіль «Skoda Octavia», д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 8487587, виданою 13.10.2009р. відділом Державтоінспекції з обслуговування адміністративної території Шевченківського району м. Києва (а.с. 10).
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.11.2009 року у справі № 3-4516-1/2009 (а.с. 11) встановлено, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем «BMW», д.н. НОМЕР_3, не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia», д.н. НОМЕР_1, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем «BMW», д.н. НОМЕР_2. Водієм автомобіля «BMW», д.н. НОМЕР_3, ОСОБА_3 порушено вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
20.11.2009р. страхувальник ТОВ «Перша лізингова компанія» звернулось з заявою до позивача про виплату страхового відшкодування (а.с. 11).
Відповідно до звіту № 505 від 11.11.2009 року (а.с. 12-17) експертного автотоварознавчого дослідження матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Skoda Octavia», д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 21 244,21 грн.
Згідно Акту виконаних робіт № У-20091291 від 10.11.2009р. та рахунку-фактури № 00002610 від 10.11.2009р. (а.с. 25) вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Skoda Octavia», д.н. НОМЕР_1 склала 21 380,80 грн.
Позивач на підставі страхового акту № 48408 від 01.12.2009р. (а.с. 8), Акту виконаних робіт № У-20091291 від 10.11.2009р. та рахунку-фактури № 00002610 від 10.11.2009р. здійснив виплату страхового відшкодування своєму страхувальнику в розмірі 21 380,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 06.01.2010р. (а.с. 26).
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове шкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «BMW», д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована за полісом № ВС/7775819 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Каштан» на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", тип договору 1-й (а.с. 28). Строк дії полісу з 13.07.2009р. до 14.07.2010р.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на дату вчинення ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_3 керувала автомобілем «BMW», д.н. НОМЕР_3 на законних підставах.
Полісом № ВС/7775819 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн., франшиза - 510 грн.
Таким чином, враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні шкоди, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду.
11.02.2011 року позивачем направлено на адресу відповідача лист вих. № 2736 з вимогою сплатити страхове відшкодування, який залишено без виконання.
Оскільки винним у вчиненні даної ДТП визнано ОСОБА_3, її цивільно-правова відповідальність застраховано відповідачем згідно Полісу № ВС/7775819, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 250586904 перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП, шкоду у розмірі 20 870,80 грн. (21 380,80 грн.-510,00 грн. франшизи, передбачена полісом № ВС/7775819).
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ “Страхова компанія “Крона” до АТ “Українська пожежно-страхова компанія” про стягнення 4 526, 80 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» 20 870,80 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Доводи апелянта в частині відсутності підстав вважати платіжне доручення № 7 від 06.01.2010р. належним доказом у справі, не спростовують факт виплати позивачем своєму страхувальнику 21 380,80 грн. страхового відшкодування, а тому не заслуговують на увагу.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан», з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2011 року у справі № 24/192 підлягає залишенню без змін у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2011 року у справі № 24/192 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 24/192 повернути до Господарського суду м. Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 19.12.2011р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Остапенко О.М.