01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.12.2011 № 46/171-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Куксова В.В.
Авдеєва П.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 26.12.2011 року,
розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «БМ Банк» та арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року,
у справі № 46/171-б (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп»
до приватного підприємства «Монмарт»
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року по справі № 46/171-б за заявою ТОВ «Лео Комп» до ПП «Монмарт» про банкрутство визнано безспірні грошові вимоги ТОВ «Лео Комп» до ПП «Монмарт» в розмірі 200020736 грн. Крім того, зобов'язано ТОВ «Лео Комп» подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство ПП «Монмарт». Введено процедуру розпорядження майном ПП «Монмарт» та призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Овдусенка Володимира Вікторовича. Зобов'язано розпорядника майна боржника у строк не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання подати суду складений реєстр вимог кредиторів. Призначено перші загальні збори кредиторів на 24.02.2012 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 18.11.2011 року ПАТ «БМ Банк» та арбітражний керуючий Гусак Ю.М. звернулись до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами. Арбітражний керуючий Гусак Ю.М., в своїй апеляційні скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року по справі № 46/171-б в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Овдусенка В.В., задовольнити заяву арбітражного керуючого Гусака Ю.М., та призначити його розпорядником майна у справі про банкрутство ПП «Монмарт».
ПАТ «БМ Банк» просить ухвалу господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року по справі № 46/171-б скасувати повністю, повернути заяву ТОВ «Лео Комп» без розгляду та припинити провадження у справі. Крім того, ПАТ «БМ Банк» просить поновити строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року клопотання ПАТ «БМ Банк» про відновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року задоволено. Відновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги. Апеляційні скарги ПАТ «БМ Банк» та арбітражного керуючого Гусака Ю.М. прийнято до провадження та спільного розгляду.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 26.12.2011 року в зв'язку із перебуванням суддів Ткаченка Б.О. та Федорчука Р.В. на лікарняному, склад колегії змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Куксов В.В. та Авдєєв П.В.
У відзивах на апеляційні скарги, ТОВ «Лео Комп» та ПП «Монмарт» вважають апеляційні скарги безпідставними та необґрунтованими, такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, а ухвалу підготовчого засідання від 18.11.2011 року законною та обґрунтованою.
У судових засіданнях 21.12.2011 року та 26.12.201 року представник ПАТ «БМ Банк» надав суду свої пояснення по справі в яких просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Арбітражний керуючий Гусак Ю.М. у судовому засіданні 21.12.2011 року також надав суду свої пояснення по справі в яких підтримав доводи викладені в його апеляційній скарзі та просив скаргу задовольнити та скасувати ухвалу суду першої інстанції від 18.11.2011 року по справі № 46/171-б в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Овдусенка В.В., задовольнити заяву арбітражного керуючого Гусака Ю.М., та призначити його розпорядником майна у справі про банкрутство ПП «Монмарт».
Представники ТОВ «Лео Комп» та ПП «Монмарт» в судових засіданнях суду апеляційної інстанції також надали суду свої пояснення в яких, заперечили проти апеляційних скарг арбітражного керуючого Гусака Ю.М. та ПАТ «БМ Банк» на підставі доводів викладених у відзивах на скарги. Вважають апеляційні скарги безпідставними та необґрунтованими, такими, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, а ухвала підготовчого засідання від 18.11.2011 року законною та обґрунтованою.
В судове засідання 26.12.2011 року арбітражний керуючий Гусак Ю.М. та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Овдусенко В.В. не з'явились про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представників учасників судового засідання що з'явились у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки арбітражний керуючий Гусак Ю.М. та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Овдусенко В.В. про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь арбітражного керуючого Гусака Ю.М. та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Овдусенко В.В., що не з'явились у судове засідання 26.12.2011 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування письмових доказів чи про відкладення розгляду справи не надходило. До того ж, арбітражний керуючий Гусак Ю.М. був присутнім у попередньому судовому засіданні 21.12.2011 року та надав суду свої пояснення по справі, які колегією прийняті до уваги. Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду.
У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги ПАТ «БМ Банк» та арбітражного керуючого Гусака Ю.М. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності до ст. 5 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.
До заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2011 року господарським судом міста Києва у справі № 55/314 було винесено рішення про стягнення з приватного підприємства «Монмарт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп» заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів № 4872/11-Д від 08.06.2011 року в сумі 199 995 000 грн., 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зазначеним рішенням встановлено факт прострочення приватного підприємства «Монмарт» у відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Апм Фінанс» з оплати цінних паперів за договором від № 4872/11-Д від 08.06.2011 року, а також прострочення перед товариством з обмеженою відповідальністю «Лео Комп», яке набуло право вимоги до боржника в установленому законодавством порядку. Зокрема, при вирішенні спору у справі № 55/314 судом встановлено, що прострочення виконання грошового зобов'язання приватним підприємством «Монмарт» за вищевказаним договором купівлі-продажу станом на час розгляду спору складає більше трьох місяців.
На виконання зазначеного рішення у справі № 55/314, господарським судом міста Києва 11.10.2011 року було видано накази про його примусове виконання. 26.10.2010 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 29489110 з примусового виконання наказу № 55/314 від 11.10.2011 року на суму 199 995 000 грн. та про відкриття виконавчого провадження № 29489499 з примусового виконання наказу № 55/314 від 11.10.2011 року на суму 25 836 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
У відповідності до абзацу 8 ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) абзац 6 ст. 1 Закону).
При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, грошове зобов'язання -це грошове зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності (абзац 7 ст. 1 Закону).
Крім того, судова колегія вважає за необхідне вказати, що згідно пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Пунктом 27 вказаної постанови зазначено - за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту З частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.
Згідно ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями підтверджується, зокрема, виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Як зазначалося вище, рішенням у справі № 55/314 встановлено факт прострочення боржника за договором № 4872/11-Д від 08.06.2011 року понад три місяці, а грошові вимоги заявника перевищують триста мінімальних заробітних плат на момент звернення до суду та підтверджуються виконавчими документами, що знаходяться в примусовому виконанні, а також визнані боржником.
Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, приватне підприємство «Монмарт» неспроможне виконати свої грошові зобов'язання в розмірі 200 020 736 грн. перед заявником протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Комп» до боржника є безспірними та складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Отже, доводи ТОВ «Лео Комп» про ініціювання провадження у справі про банкрутство ПП «Монмарт» є обґрунтованими у відповідності з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та підлягають задоволенню.
Крім того, місцевим господарським судом правомірно включено до розміру грошових вимог ініціюючого кредитора витрати по сплаті державного мита за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в сумі 85,00 грн.
Отже, зазначене вище рішення господарського суду міста Києва 28.09.2011 року у справі № 55/314 та виконавче провадження № 29489110 з примусового виконання наказу № 55/314 від 11.10.2011 року на виконання рішення суду про стягнення з боржника 199 995 000 грн., підтверджують безспірність вимог кредитора ТОВ «Лео Комп» до боржника ПП «Монмарт».
Що стосується доводів апеляційної скарги ПАТ «БМ Банк» про те, що у місцевого господарського суду були відсутні підстави для порушення справи про банкрутство ПП «Монмарт», оскільки трьохмісячний строк, передбачений ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не сплив, судова колегія вважає необґрунтованими виходячи з наступного.
У відповідності до п.31 постанови № 15 Пленуму Верхового суду України від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими ст. 530 Цивільного кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як зазначалося вище та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно із договором від 15 червня 2011 року у TOB «Лeo Комп» беззаперечно виникло право вимоги спірної суми грошових коштів від ПП «Монмарт». Отже, право вимоги грошових коштів у TOB «Лeo Комп» виникло саме із 15.06.2011 року, тобто з моменту підписання договору.
Зважаючи на невиконання ПП «Монмарт» зобов'язань із виплати грошових коштів на користь TOB «Лeo Комп», відкриті виконавчі провадження з примусового виконання наказів місцевого господарського суду з виконання рішення суду про стягнення з боржника 200 020 736 грн. та те, що ні до порушення справи про банкрутство, ні під час розгляду даної справи у суді першої інстанції ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, боржник не сплатив зазначений борг, судова колегія вважає, що судом першої інстанції за результатами підготовчого засідання правомірно визнано безспірними вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 200 020 736 грн. та порушено справу про банкрутство ПП «Монмарт».
Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне вказати, що такої ж правової позиції дотримується й Вищій господарський суд України, зокрема у постанові від 02.03.2010 року по справі № 45/189б за заявою ТОВ «Прайвет іннвестментс» до ТОВ « Юні-Дон» про визнання банкрутом.
Що стосується доводів апеляційної скарги арбітражного керуючого Гусака Ю.М. про те, що місцевим господарським судом при визначенні та призначенні розпорядником майна боржника ПП «Монмарт» арбітражного керуючого Овдусенка В.В. було необґрунтовано відмовлено Гусаку Ю.М. у призначенні його розпорядником майна боржника, судова колегія вважає помилковим виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ініціюючим кредитором на розгляд місцевого господарського суду було внесено пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Овдусенка В.В. (ліцензія серії НОМЕР_1 від 14.09.2011 р. на необмежений строк), заява якого про участь у справі знаходиться в матеріалах справи (а.с. 50).
Крім того, заяви про участь у справі про банкрутство приватного підприємства «Монмарт» були подані арбітражними керуючими Білоусовим О.А. (ліцензія серії НОМЕР_2 від 24.09.2010 р.), Гусаком Ю.М. (ліцензія серії НОМЕР_3 від 31.10.2011 р.), Ткачуком О.В. (ліцензія серії НОМЕР_4 від 03.12.2008 р.) та Кудляком Є.В. (ліцензія серії НОМЕР_5).
Як вірно вказав суд першої інстанції, обставин, передбачених ч. 3 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо всіх вищевказаних кандидатур, в ході судового засідання встановлено не було, а тому при визначенні кандидатури розпорядника майна приватного підприємства «Монмарт» місцевий господарський суд правомірно керувався приписами ч. 2 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, беручи до уваги ч. 2 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у відповідності до якої остаточне рішення з питання щодо призначення кандидатури розпорядником майна приймається саме судом, те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника визнаються безспірними, та те, що кандидатура арбітражного керуючого Овдусенка В.В. на призначення розпорядником майна боржника запропонована саме ініціюючим кредитором - TOB «Лeo Комп» та не заперечується боржником - ПП «Монмарт», судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що у Овдусенка В.В. достатньо всіх можливостей для повноцінного присвячення своєї господарської та професійної діяльності саме виконанню функцій розпорядника майна даного боржника.
Отже, господарський суд міста Києва правомірно призначив розпорядником майна приватного підприємства «Монмарт» арбітражного керуючого Овдусенка В.В.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали наявні у справі, судова колегія апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ні ПАТ «БМ Банк» ні арбітражний керуючий Гусак Ю.М. не довели обґрунтованість своїх апеляційних скарг, докази на підтвердження своїх вимог суду не надало.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 18.11.2011 року у справі № 46/171-б, та вважає, що в задоволенні апеляційних скарг ПАТ «БМ Банк» та арбітражного керуючого Гусака Ю.М. слід відмовити, а оскаржувану ухвалу підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року залишити без змін.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України, господарський апеляційний суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на ухвалу підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року у справі № 46/171-б залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Гусака Юрія Миколайовича на ухвалу підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року у справі № 46/171-б залишити без задоволення.
3. Ухвалу підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 18.11.2011 року у справі № 46/171-б залишити без змін.
4. Матеріали справи № 46/171-б повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Куксов В.В.
Авдеєв П.В.