Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа №: 1-85/11
29.04.2011 року
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Красняка В., при секретарі Федченко Л., з участю прокурора Шибінського В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Росолівці Красилівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, на утриманні якого перебуває двоє неповнолітніх дітей, працюючого директором товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут М.К.К.» в с. Росолівці Красилівського району Хмельницької області , не судимого, військовозобов'язаного,в скоєні злочину, передбаченого ст.ст. 175 ч.1 КК України,
ОСОБА_1, працюючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут М.К.К.» в с. Росолівці Красилівського району Хмельницької області, діючи умисно, в порушення вимог ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97 КЗпП, ст. ст. 4, 15 ч. 3, 21, 22, 23 Закону України «Про оплату праці», безпідставно не виплатив нараховану до сплати за період з листопада 2010 року по січень 2011 року заробітну плату працівникам підприємства: ОСОБА_3 за грудень 2010 року та січень 2011 року в сумі 2283,50 грн., ОСОБА_4 за січень 2011 року в сумі 998,48 грн., ОСОБА_5 за листопад 2010 року в сумі 219,26 грн., ОСОБА_6 за жовтень-листопад 2010 року в сумі 1130,89 грн., ОСОБА_7 за грудень 2010 року - січень 2011 року в сумі 1756,57 грн., ОСОБА_8 за листопад 2010 року в сумі 1132,96 грн., ОСОБА_9 за грудень 2010 року - січень 2011 року в сумі 1221,09 грн., ОСОБА_10 за листопад 2010 року в сумі 6,67 грн., ОСОБА_11 за жовтень-листопад 2010 року в сумі 1931,66 грн., ОСОБА_12 за листопад 2010 року в сумі 1730,08 грн., ОСОБА_13 за листопад 2010 року - січень 2011 року в сумі 2839,20 грн., ОСОБА_14 за листопад 2010 року - січень 2011 року в сумі 1599,18 грн., ОСОБА_15 за листопад 2010 року в сумі 1843,49 грн., ОСОБА_16 за січень 2011 року в сумі 532,15 грн., ОСОБА_17 за листопад 2010 року в сумі 679,51 грн., ОСОБА_18 за листопад 2010 року - січень 2011 року в сумі 2882,58 грн., ОСОБА_19 за грудень 2010 року в сумі 0,27 грн., ОСОБА_20 за листопад 2010 року - січень 2011 року в сумі 2357,26 грн., ОСОБА_21 за листопад 2010 року - січень 2011 року в сумі 1431,81 грн., ОСОБА_22 за листопад 2010 року - січень 2011 року в сумі 1355,78 грн., ОСОБА_23 за листопад 2010 року - січень 2011 року в сумі 734,30 грн., ОСОБА_24 за листопад 2010 року в сумі 842,46 грн., ОСОБА_25 за січень 2011 року в сумі 218,12 грн. та ОСОБА_26 за листопад 2010 року в сумі 74,64 грн., всього на загальну суму 29 801,91 грн., а наявні кошти на розрахунковому рахунку підприємства в розмірі в сумі 202 400 гривень витратив на інші потреби господарської діяльності підприємства.
Підсудний свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ст. 175 ч. 1 КК України визнав повністю , щиро розкаявся в своїх діях, пояснив, що заборгованість по заробітній платі була допущена ним через те, що в період листопада 2010 року - січня 2011 року в господарство надходило недостатньо коштів, а наявні кошти потрібно було використовувати на сплату податків, закупівлю сировини та матеріалів, а також інші термінові платежі. Він розумів що заробітну плату по закону потрібно виплачувати в першочерговому порядку, але спрямував кошти на податки і інші платежі для того, щоб до нього не вживалися штрафні санкції, а також у зв'язку із зростанням цін на сировину. Після проведення перевірки інспектором праці він повністю виплатив працівникам заборгованість по заробітній платі. Підсудний просив суд закрити провадження в даній справі, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ,ОСОБА_4, ОСОБА_25, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_7, , ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_6 і ОСОБА_21 в судовому засіданні підтвердили, що у вказаний період їм своєчасно не виплачувалася заробітна плата, через що у підприємства перед ними виникла заборгованість з заробітної плати більш ніж за один місяць. На даний час вказана заборгованість по заробітній платі їм повністю відшкодована, а тому цивільний позов вони не заявляють, не заперечують проти закриття кримінальної справи відносно підсудного за дійовим каяттям.
Потерпілі ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_16 і ОСОБА_15 в судове засідання не з'явилися по поважній причині, подали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, в яких вказали, що повністю підтримують свої покази, які давали на досудовому слідстві, зазначили, що на даний час заборгованість по заробітній платі їм повністю відшкодована. Як вбачається з показів вказаних потерпілих, які вони давали на досудовому слідстві, що були перевірені в судовому засіданні, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_24, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_16 і ОСОБА_15 у вказаний період своєчасно не виплачувалася заробітна плата, через що у підприємства перед ними виникла заборгованість з заробітної плати більш ніж за один місяць.
Прокурор Шибінський В.Ф. вважає, що є усі підстави для закриття провадження в справі у зв'язку з дійовим каяттям підсудного.
Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «Добробут М.К.К.» в с. Росолівці Красилівського району Хмельницької області, умисно безпідставно не виплатив заробітної плати працівникам товариства більш як за один місяць, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 175 КК України.
Заслухавши покази підсудного, потерпілих, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 175 ч. 1 КК України необхідно закрити з наступних підстав.
Згідно із ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Однак у відповідності до ч. 3 п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 30 травня 2008 року „Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції” судді не може закрити справу при попередньому розгляді, коли для з'ясування (підтвердження) підстав для її закриття необхідно досліджувати й оцінювати певні докази у справі, дані щодо поведінки обвинуваченого або коли за законом вимагається згода обвинуваченого на закриття справи, але такої згоди у справі немає.
Оскільки під час попереднього розгляду справи суд не мав можливості дослідити докази дієвого каяття ОСОБА_1, а також в матеріалах справи не було його згоди на закриття справи, то справа була призначена до розгляду.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості і щиро розкаявся у вчиненому, так як визнав свою провину, висловив жаль з приводу вчиненого та виправив ситуацію, що склалася.
Також ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю злочину, що виразилось в наданні ним органам досудового слідства максимальної допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Крім цього, потерпілим по справі повністю відшкодовано завдані збитки, в ході судового слідства по справі вони заявили, що не мають до підсудного претензій матеріального та морального характеру, цивільні позови не заявляли.
Враховуючи дані обставини, суд вважає, що необхідно закрити провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.175 ч. 1 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч. 7 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачене ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Тобто за наявності усіх умов, встановлених даною нормою закону, звільнення особи від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям є обов'язком, а не правом суду.
Керуючись ст. 71, 72, 282 КПК України, ст. 45 КК України, суд, -
постановив:
Закрити провадження в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 175 ч. 1 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд відносно ОСОБА_1 скасувати.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони через Красилівський районний суд можуть подати апеляції до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя В. І. Красняк