Вирок від 15.04.2011 по справі 1-36/11

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 1-36/11

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2011м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Вжешневського В.Ф., представників ПП «Елізія» ОСОБА_1 і ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Берегелі Красилівського району Хмельницької області, зареєстрований в АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, з середньою освітою, не судимого, тимчасово не працюючого, розлученого, в вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, працюючи різноробочим в приватному підприємстві «Елізія», яке належить ОСОБА_1, 20 серпня 2010 року на протязі робочого дня з складського приміщення вказаного підприємства, що розташоване в с. Веселівка Красилівського району Хмельницької області, до якого він мав вільний доступ, використовуючи ввірений йому автомобіль «ГАЗ 24», що належить ПП «Елізія», таємно викрав 7 мішків цементу марки 500, вартістю 30 гривень 58 копійок за мішок, на загальну суму 214 гривень 06 копійок, які продав невстановленій слідством особі.

22 серпня 2010 року на протязі робочого дня з того ж складського приміщення ОСОБА_3, використовуючи ввірений йому автомобіль «ГАЗ 24», таємно викрав 9 мішків цементу марки 500, вартістю 30 гривень 58 копійок за мішок, на загальну суму 275 гривень 22 копійки, які продав невстановленій слідством особі.

24 серпня 2010 року близько 10 години ОСОБА_3 в приміщенні складу ПП «Елізія» з метою таємного викрадення цементу почав вантажити мішки з ним в кузов ввіреного йому автомобіля «ГАЗ 24», але був виявлений працівником підприємства ОСОБА_4, який зробив йому зауваження. Незважаючи на це, ОСОБА_3 відкрито викрав зі складу 8 мішків цементу марки 500, вартістю 30 гривень 58 копійок за мішок, на загальну суму 244 гривні 64 копійки, які продав невстановленій слідством особі.

02 вересня 2010 року на протязі робочого дня ОСОБА_3 повторно у вищевказаний спосіб таємно викрав з приміщення складу ПП «Елізія» 8 мішків цементу марки 500, вартістю 30 гривень 58 копійок за мішок, на загальну суму 244 гривні 64 копійки, які продав невстановленій слідством особі.

04 вересня 2010 року близько 10 години ОСОБА_3 в приміщенні складу ПП «Елізія» з метою таємного викрадення цементу почав вантажити мішки з цементом в кузов ввіреного йому автомобіля «ГАЗ 24», але був виявлений працівником підприємства ОСОБА_5, який зробив йому зауваження. Незважаючи на це, ОСОБА_3 відкрито викрав зі складу 7 мішків цементу марки 500, вартістю 30 гривень 58 копійок за мішок, на загальну суму 214 гривень 06 копійок, які продав невстановленій слідством особі.

07 вересня 2010 року на протязі робочого дня ОСОБА_3 повторно у вищевказаний спосіб таємно викрав з приміщення складу ПП «Елізія» 8 мішків цементу марки 500, вартістю 30 гривень 58 копійок за мішок, на загальну суму 244 гривні 64 копійки, які продав невстановленій слідством особі.

08 вересня 2010 року близько 10 години зі складу ПП «Елізія» ОСОБА_3 повторно таємно викрав 1 мішок цементу марки 500, вартістю 30 гривень 58 копійок, який відвіз по місцю свого проживання до будинку АДРЕСА_2.

Всього в період часу з 20 серпня по 08 вересня 2010 року ОСОБА_3 викрав з складського приміщення приватного підприємства «Елізія», власником якого є ОСОБА_1, 48 мішків з цементом марки 500, загальною вартістю 1467,84 гривень.

В судовому засіданні підсудний повністю визнав свою вину у вчиненні за вказаних обставин викрадення 48 мішків з складського приміщення приватного підприємства «Елізія», щиро розкаявся в своїх діях, пояснив, що в такий спосіб хотів покращити своє матеріальне становище.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні злочину доводиться:

- показаннями представника ПП «Елізія» ОСОБА_1 про те, що він є директором приватного підприємства «Елізія». В с. Веселівка Красилівського району знаходиться виробниче приміщення, де виготовляються бетонні плити на огорожу та стовпчики. В перших числах серпня 2010 року він прийняв на роботу ОСОБА_3, в обов'язки якого входило встановлення огорожі навколо кладовища в с. Пашутинці Красилівського району. В кінці червня 2010 року на підприємство було завезено 10 тон цементу, який був розвантажений в складське приміщення, яке знаходиться у виробничому приміщені. ОСОБА_3 з виробничого приміщення на автомобілі «Волга» вивозили на місце встановлення огорожі готову суху бетонну суміш, яку підготовлювали в виробничому приміщенні. 08.09.2010 року він по місцю проживання ОСОБА_3 в кузові автомобіля «Волга» під брезентом побачив захований мішок цементу. Всього з виробничого цеху пропали 51 мішок цементу. Один мішок цементу вилучили в ОСОБА_3, в викрадені ще трьох мішків зізнався ОСОБА_6, який працював з підсудним. На даний час підприємству частково відшкодовано завдану викраденням цементу шкоду;

- показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що вона працює головним бухгалтером в ПП «Елізія». Після крадіжки нею спільно із директором ОСОБА_1 була проведена ревізія. По розрахунках витрату цементу, було встановлено, що з виробничого цеху пропало 51 мішок цементу;

- показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він працює на ПП «Елізія» в с. Веселівка Красилівського району зварювальником. В серпні 2010 року на роботу в ПП «Елізія» прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які встановлювали бетонні стовпики з плитами навколо кладовища в с. Пашутинці Красилівського району. Вони в цеху готували суху суміш з цементу, піску та щебня, потім біля кладовища вони суху суміш заливали водою і мурували. Не пам'ятає якого числа, але він двічі в серпні 2010 року бачив, як ОСОБА_3 ховав під брезент на автомобіль «Волга» мішки з цементом. Один раз, коли ОСОБА_3 брав цемент, він зробив йому зауваження з приводу його дій, але він продовжив вантажити мішки з цементом на вказаний автомобіль в його присутності. Він був очевидцем при тому, коли в вересні 2010 року ОСОБА_1 в дворогосподарстві ОСОБА_3 під брезентом на кузові автомобіля «Волга» виявив мішок з цементом;

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що він працює на ПП «Елізія» в с. Веселівка Красилівського району. В серпні 2010 року бачив, як ОСОБА_3 ховав під брезент на автомобіль «Волга» мішок з цементом. На його зауваження ОСОБА_3 не відреагував, продовжив вантажити мішки з цементом на вказаний автомобіль в його присутності;

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що з кінці серпня 2010 року він допомагав директору ПП «Елізія» контролювати працівників підприємства, які працюють в с. Веселівка Красилівського району. Встановленням огорожі навколо кладовища займались ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які готували в цеху в с. Веселівка Красилівського району суху бетонну суміш, яку возили автомобілем «Волга» в с. Пашутинці Красилівського району. Контроль за використанням цементу він не вів. В вересні 2010 року ОСОБА_1 виявив під брезентом в кузові автомобіля «Волга», що знаходився в дворогосподарстві ОСОБА_3, мішок цементу;

- показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що з 15.08.2010 року він разом з ОСОБА_3 встановлювали огорожу навколо кладовища в с. Пашутинці Красилівського району, заливали бетоном бетонні стовпчики, фундамент між стовпчиками. Бетонну суху суміш готували в цеху в с. Веселівка, яку возили автомобілем «ГАЗ 24», яким керував ОСОБА_3. 25.08.2010 року в денний час близько 12 години він, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, готуючи суху суміш в цеху, таємно викрав три мішки цементу, які положив в кузов автомобіля «ГАЗ 24» під брезент. Викрадений цемент він продав для незнайомого йому чоловіка. Про те, що б в такий самий спосіб викрадав мішки з цементом ОСОБА_3, він не бачив;

- протоколом вилучення від 08.09.2010 року, яким підтверджується факт вилучення по АДРЕСА_2, де проживає підсудний, одного мішка з цементом марки 500, що знаходився під брезентом в кузові автомобіля «Газ 24», що належить ПП «Елізія»;

- розпискою бригадира ПП «Елізія» від 08.09.2010 року про одержання від працівників міліції мішка з цементом марки 500;

- бухгалтерською довідкою ПП «Елізія» про те, що вартість одного мішка цементу вагою 50 кг марки 500 станом на 08.09.2010 року складала 30,58 гривень;

- протоколом огляду від 08.09.2010 року місця події - території виробничого цеху ПП «Елізія» в с. Веселівка Красилівського району, з якого вбачається, що в ньому розміщені мішки з цементом марки 500;

- протоколами відтворення обстановки і обставин події від 25.03.2011 року за участю свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, якими відтворено події, що відбулися в серпні і вересні 2010 року на території виробничого цеху ПП «Елізія»;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 25.03.2011 року за участю підсудного ОСОБА_3, яким відтворено події, за яких він викрадав мішки з цементом з складського приміщення ПП «Елізія» в с. Веселівка Красилівського району в серпні і вересні 2010 року;

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину підсудного доведеною повністю і його дії необхідно кваліфікувати: за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна; за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Підсудній вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся в скоєному, добровільно частково відшкодував завданий збиток, позитивно характеризуються за місцем проживання, що визнається судом як обставини, що пом'якшують його покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання у виді позбавлення волі і визнає необхідним ухвалити про звільнення його від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Клопотання представника ПП «Елізія» ОСОБА_2 про залишення без розгляду позову підприємства до ОСОБА_3 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Речовий доказ: мішок з цементом марки 500 вагою 50 кг, який переданий на зберігання представнику ПП «Елізія», підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 за визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України, призначивши покарання:

- за ст.185 ч.1 КК України у виді позбавлення волі на один рік;

- за ст.185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на два роки;

- за ст.186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на чотири роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і навчання.

Позовну заяву приватного підприємства «Елізія» до ОСОБА_3 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди залишити без розгляду.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ: мішок цементу, який переданий на зберігання ПП «Елізія», повернути останньому.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя В. І. Красняк

Попередній документ
20503102
Наступний документ
20503104
Інформація про рішення:
№ рішення: 20503103
№ справи: 1-36/11
Дата рішення: 15.04.2011
Дата публікації: 04.01.2012
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Красилівський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.10.2011)
Результат розгляду: закрито провадження
Дата надходження: 24.02.2011
Розклад засідань:
26.11.2025 21:34 Печерський районний суд міста Києва
15.01.2020 16:00 Печерський районний суд міста Києва
13.04.2020 09:30 Печерський районний суд міста Києва
07.07.2020 09:30 Печерський районний суд міста Києва
14.08.2020 14:30 Печерський районний суд міста Києва
11.12.2020 12:00 Печерський районний суд міста Києва
16.03.2021 12:00 Печерський районний суд міста Києва
15.06.2021 09:30 Печерський районний суд міста Києва
10.09.2021 10:00 Печерський районний суд міста Києва
28.12.2021 12:00 Печерський районний суд міста Києва
23.03.2022 16:30 Печерський районний суд міста Києва
30.08.2022 12:00 Печерський районний суд міста Києва
18.10.2022 12:00 Печерський районний суд міста Києва
16.12.2022 09:30 Печерський районний суд міста Києва
17.03.2023 09:30 Печерський районний суд міста Києва
30.06.2023 11:00 Печерський районний суд міста Києва
27.10.2023 10:00 Печерський районний суд міста Києва
01.03.2024 10:00 Печерський районний суд міста Києва
05.07.2024 09:30 Печерський районний суд міста Києва
05.11.2024 09:30 Печерський районний суд міста Києва
21.02.2025 12:00 Печерський районний суд міста Києва
26.05.2025 11:00 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ
ВОЙНАРІВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
ГАЛУЩЕНКО ЮЛІЯ АНДРІЇВНА
ГУМБАТОВ ВОЛОДИМИР АЛІЄВИЧ
ЗЕЙКАН І Ю
ЛІЩИШИНА МАРІЯ ЮСТИНІВНА
ЛОЙЗИК МАРІЯ ВАСИЛІВНА
МЕЛЬНИЧУК НІНЕЛЬ ВАСИЛІВНА
ПАВЛЕНКО ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
ПОГОРЄЛОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
ПОЙДА СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
СЕМКО ГАЛИНА ВІКТОРІВНА
СМИК СВІТЛАНА ІВАНІВНА
ХАНДОГА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА
ЦЕРМОЛОНСЬКА ЛЮДМИЛА СТЕПАНІВНА
ЧОРНА ВАЛЕНТИНА ГНАТІВНА
ШИДЛОВСЬКИЙ ВІКТОР БРОНІСЛАВОВИЧ
ШРАМКО ЛЮДМИЛА ЛЕОНТІЇВНА
ШУРИГІНА ОКСАНА ВІКТОРІВНА
ЯКИМІВ РОМАН ВАСИЛЬОВИЧ
ЯЩЕНКО МИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ
ЛОЙЗИК МАРІЯ ВАСИЛІВНА
МЕЛЬНИЧУК НІНЕЛЬ ВАСИЛІВНА
СМИК СВІТЛАНА ІВАНІВНА
ЦЕРМОЛОНСЬКА ЛЮДМИЛА СТЕПАНІВНА
ЧОРНА ВАЛЕНТИНА ГНАТІВНА
ШИДЛОВСЬКИЙ ВІКТОР БРОНІСЛАВОВИЧ
ШУРИГІНА ОКСАНА ВІКТОРІВНА
засуджений:
Василишин Ганна Миколаївна
захисник:
Счастливенко В.В.
обвинувачений:
Мироненко Микола Михайлович
підсудний:
Гудима Олександр Васильович
Дяченко Денис Олегович
Калічава Ніна Федорівна
Клипко Роман Романович
Кошман Максим Сергійович
Легкобит Віктор Іванович
Лозовой Дмитрий Юрьевич
Панько Василь Михайлович
Рудзик Артур Олегович
Савчак Микола Степанович
Стус Михайло Степанович
Сулятицький Михайло Дмитрович
Титаренко Данило Валерійович
Цуркан Петро Якович
Шепітько Світлана Володимирівна
потерпілий:
Баксаляр В.В.
Даньшин Андрій Віталійович
прокурор:
Київська місцева прокуратура № 6
Печерська окружна прокуратура м.Києва
суддя-учасник колегії:
ХАНДОГА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА
ЯЩЕНКО МИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ