Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 1-16/11
11.04.2011м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі : головуючого - судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Шибінського В.Ф., потерпілого ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, військовозобов'язаного, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, судимого 15 квітня 2008 року Красилівським районним судом за ст.185 ч.2 КК України на 3 роки обмеження волі, в силу ст.75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 роки, покарання не відбув, в вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.1 КК України,
10 травня 2008 року близько 16 години ОСОБА_4 в компанії з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 і ОСОБА_7 вживали алкогольні напої в сквері, що розташований в м. Красилові по вул. Центральній поблизу водоймища ВАТ „Красилівський цукровий завод”. Під час вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стали по різні сторони від нього і почали руками лізти до кишень його одягу. З приводу цього він накричав на них і пішов додому. ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і відпочинок громадян з мотивів явної неповаги до суспільства безпричинно почав висловлюватися на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, після чого, виражаючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, наздогнав останнього неподалік воріт ВАТ „ Красилівський цукровий завод ” по вул. Центральній в м. Красилові, де ударом кулака руки ззаду по голові повалив його з ніг на землю, сів на нього зверху і наніс 4 удари кулаками рук по голові, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м'яких тканинах голови в проекції лівого тім'яного бугра, садна на спинці носа, крововиливу по передньо-боковій поверхні грудної клітини справа по передньо-пахвинній лінії в проекції 4-5 міжребір'я, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після того, як до них підійшла ОСОБА_8 і почала вимагати припинити хуліганські дії, ОСОБА_4 почав висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_8 забрала ОСОБА_1 з місця події і відвела додому.
В судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у скоєні злочину за вказаних обставин, щиро розкаявся в своїх діях, показав, що через стан алкогольного сп'яніння безпричинно руками наніс ОСОБА_1 удари в голову. Своєї вини за ст. 187 ч.1 КК України ОСОБА_1 не визнав, показав, що по ребрах ОСОБА_1 не бив, будь-яких речей з кишень його одягу не викрадав. Свої покази, які давав працівникам міліції з часу затримання і до суду, просив вважати неправдивими, оскільки в міліції його били і примусили силою давати такі свідчення.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_4, його вина у вчиненні злісного хуліганства підтверджується сукупністю зібраних по справі наступних доказів:
- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 10 травня 2008 року близько 16 години в м. Красилів в сквері поблизу водоймища Красилівського цукрового заводу він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до знайомого ОСОБА_6, який спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 вживали алкогольні напої, де приєднався до них і теж почав вживати вказані напої. В цей час він побачив, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з різних сторін стали біля нього і руками полізли до кишень його одягу. Він накричав на них і пішов додому. Коли вийшов на дорогу, відчув удар в задню частину голови, від якого впав на дорожнє покриття. На нього зверху сів ОСОБА_4, який почав наносити удари руками по голові. В подальшому до нього приєднався ОСОБА_5, який ногами вдарив його в бік тулуба. Сусідка ОСОБА_8 почала кричати на ОСОБА_5 і ОСОБА_4, після чого вони перестали його бити і пішли від нього. ОСОБА_8 допомогла йому піднятися і відвела додому. Там він виявив, що в нього пропав мобільний телефон, якась сума грошей, записник і ключі. Стверджувати, що їх викрав хтось не може, оскільки був п'яний. Також не може сказати, хто зламав йому ребро, оскільки його били ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Претензій майнового характеру до ОСОБА_4 не має;
- показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які підтвердили, що 10.05. 2008 року вони познайомилися з ОСОБА_5 та ОСОБА_4, після чого вживали з ними алкогольні напої. Поблизу водоймища цукрового заводу в сквері до них приєднався ОСОБА_1, якого вони вгостили вином. ОСОБА_1 почав кричати, що ОСОБА_4 ліз до кишені його одягу, після чого пішов додому. Вони бачили, що ОСОБА_4 і ОСОБА_9 побігли за ОСОБА_1, чули крики якоїсь жінки;
- показаннями свідка ОСОБА_8 яка пояснила, що перебуваючи 10.05.2008 року близько 16 години на вулиці Центральній в м.Красилові, вона побачила, що її сусіда ОСОБА_1 бив невідомий їй хлопець, як їй пізніше стало відомо, це був ОСОБА_4. Останній, сидячи на ОСОБА_1, який лежав на дорозі, наносив йому удари руками по голові. На її вимоги припинити бити ОСОБА_1, ОСОБА_4 не відреагував, а лише почав нецензурно ображати її. Після цього до них підійшов ОСОБА_5, який вдарив ОСОБА_1 ногою в груди. Вона знову почала кричати на них, забрала від них ОСОБА_1, якого завела додому. При ній ОСОБА_1 не скаржився, що в нього щось викрали. Вона також не бачила, щоб ОСОБА_4 забирав якісь речі з кишень ОСОБА_1. Через декілька днів до неї додому приходив батько ОСОБА_5, який просив її не розповідати працівникам міліції, що в її присутності його син наносив удари ОСОБА_1;
- показаннями свідка ОСОБА_10, про те, що вона є співмешканкою ОСОБА_1. Повернувшись 10.05.2008 року додому, вона побачила співмешканця побитим. Він розповів, що його безпричинно побили і в нього пропали мобільний телефон, гроші, записник та ключі. ОСОБА_1 повідомив їй, що одним з нападників був ОСОБА_5, а інший йому не знайомий;
- протоколом відтворення обставин події, під час проведення якого ОСОБА_4 підтвердив свої покази щодо вчинення ним хуліганських дій відносно потерпілого поблизу території Красилівського цукрового заводу;
- висновком судово-медичного експерта №880, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на волосяній частині голови в проекції ліво-тімяного бугра, садна на спинці носа, крововиливу по передньо-боковій поверхні грудної клітини справа по передньо-пахвинній лінії в проекції 4-5 міжребір'я, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;
- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_4 душевним захворюванням на період інкримінованого йому злочину не страждав, не страждає таким і на теперішній час. В стані тимчасового розладу душевної діяльності ОСОБА_4 не знаходився, а тому в повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто відносно скоєного його можна визнати осудним;
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 13.05.2010 року, під час проведення якого ОСОБА_8 показала і розповіла про обставини спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_1;
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 07.06.2010 року, під час проведення якого ОСОБА_5 показав і розповів про обставини спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_1.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, а вину підсудного доведеною повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст.296 ч.1 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Разом з тим, суд вважає, що обвинувачення органами досудового слідства ОСОБА_4 в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечному для здоров'я ОСОБА_1, є безпідставним, оскільки воно не ґрунтується на матеріалах справи і не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Вищенаведені докази свідчать про те, що ОСОБА_4 заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження не з метою заволодіння його майном, а з хуліганських мотивів.
Суд вважає, що показання ОСОБА_4 при відібранні в нього пояснень, допиті як підозрюваного та при відтворенні обстановки і обставин події, які були ним данні органу дізнання та досудового слідства в період з 11 по 15 травня 2010 року, коли він, будучи затриманим, перебував в Красилівському РВ УМВС України, не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав. Як убачається з матеріалів справи, на первинному етапі досудового слідства ОСОБА_4 визнав свою вину у відкритому заволодінні мобільним телефоном „Самсунг” вартістю 1200 грн., грошима в сумі 150 грн., записником та ключами ОСОБА_1, нанесенні останньому ударів кулаками рук в обличчя та голову, спричинені йому тілесного ушкодження у вигляді крововиливу на волосяній частині голови в проекції лівого тім'яного бугра, садна на спинці носа і дав про це показання. В подальшому він відмовився від цих показань і заявив, що давав їх під впливом незаконних методів дізнання та слідства. Перевіряючи ці заяви ОСОБА_4 заступник прокурора Красилівського району відмовили у порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції, посилаючись на відсутність достатніх даних на підтвердження застосування до підсудного недозволених методів. Разом з тим, свідок ОСОБА_11, яка працює лікарем Красилівської ЦРЛ, підтвердила в судовому засіданні, що 11.05.2008 року о 19 годині 20 хвилин до неї на приймальне відділення Красилівської ЦРЛ звернувся ОСОБА_4 з скаргою на те, що його побили в міліції. При огляді вона виявила на тілі ОСОБА_4 множинні обширні крововиливи спини, поясниці зліва, забій нирки під питанням, порекомендувала йому здати аналізи, відразу ж повідомила по телефону про цей випадок чергового Красилівського РВ УМВС України. Пояснення свідка підтверджуються дослідженими в судовому засіданні записами, що містяться в журналі реєстрації осіб, які звернулися в приймальне відділення стаціонару Красилівської ЦРЛ з тілесними ушкодженнями кримінального характеру, журналі реєстрації амбулаторних хворих по приймальному відділенні Красилівської ЦРЛ, журналі обліку травматизму по приймальному відділенні Красилівської ЦРЛ. Згідно з висновком судово-медичного експерта від 12.05. 2008 р. у ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на ділянці лівої лопатки, по при хребтових лініях в проекції 3-4 грудного хребця з переходом на праву підлопаткову ділянку, які могли виникнути від дії тупих твердих предметів або ударі об такі, можливо в строк 11.05.2008 року, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. В цьому ж висновку зазначено, що ОСОБА_4 заявив про те, що був побитий невідомими 11.05.2008 року близько 13 години по вул. Грушевського в м. Красилові. Цієї ж дати оперуповноважений СКР Красилівського РВ УМВС України в Хмельницькій області старший лейтенант міліції ОСОБА_12 в приміщенні Красилівського РВ УМВС України, яке розташовано по вул. Грушевського в м. Красилові, відібрав в ОСОБА_4 пояснення, в якому останній визнав свою вину у вищевказаному. За таких обставин, добровільність первинних показань підсудного викликає сумніви, що відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України виключає можливість їх використання як доказів винності ОСОБА_4.
Будь-яких доказів вини ОСОБА_4 у заподіяні ним перелому ребра ОСОБА_1 та у викраденні в останнього належному тому майна органами досудового слідства не здобуто.
З наведених підстав суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України, і перекваліфіковує його дії на ч.1 ст.296 КК України.
При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують його покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
ОСОБА_4 є особою молодого віку, в скоєному щиро розкаявся, проживає з матір'ю, яка є інвалідом І групи, що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання у виді обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, суд вважає за необхідне частково приєднати підсудному невідбуте покарання за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2008 року.
Потерпілий ОСОБА_13 відмовився від цивільного позову. Суд вважає можливим прийняти дану відмову від позову і в цій частині провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк три роки.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 квітня 2008 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк три роки і один місяць.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 замінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнити його з під варти в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк перебування його під вартою з 12 по 15 травня 2008 року, з 18 листопада 2009 року до 11 квітня 2011 року.
Прийняти відмову ОСОБА_13 від цивільного позову до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків і провадження у справі в цій частині закрити.
На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя В. І. Красняк