Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/9051/11
вх. № 9051/11
Суддя господарського суду Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Павленко А.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., дов. №08-11/3143/2-10 від 31.12.10р.;
1 Третя особа - не з"явився;
2 Третя особа - не з"явився;
3 Третя особа - не з'явився;
Представники відповідача - ОСОБА_2., дов. №2 від 01.01.10р.; ОСОБА_3., дов. від 01.01.10р.
3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Харківської міської ради, м. Харків; Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -
1) Головне управління держкомзему в Харківській області, м. Харків;
2) Управління замельних відносин Харківської міської ради, м. Харків
3) Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків, м. Харків
3-я особа < Текст >
до Спільного кіпрсько-українського Товариства з обмеженою відповідальністюТОВ "Піраміда", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача -СКУ ТОВ “Піраміда”на свою користь збитки у розмірі 3328173,61 грн., а також віднести на відповідача витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов земельного законодавства, а саме, використання земельної ділянки площею 2,9400 га по пр. Перемоги (в районі кола 20 трамваю) у місті Харкові для експлуатації та обслуговування 1-ї черги будівництва офісно-складського центру.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2011 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління держкомзему в Харківській області та Управління земельних відносин Харківської міської ради.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 листопада 2011 року залучено до участі у справі Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків (м. Харків, вул. Карла Маркса, 30) в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У призначеному судовому засіданні 19 грудня 2011 року представник позивача заявив клопотання (вх. № 36901) про призначення у справі судової економічної експертизи, посилаючись на наявність протиріч щодо розрахунку збитків по даній справі.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечує проти зазначеного клопотання позивача, вважає, що у справі достатньо доказів для встановлення об'єктивної істини по справі.
Розглянувши зазначене клопотання позивача про призначення експертизи, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.
Підставою для призначення економічної експертизи позивач визначає про наявність протиріч щодо заявленого до стягнення розміру збитків.
Проте, суд не вбачає наявності протиріч з боку інших учасників судового процесу щодо заявленого позивачем до стягнення розміру збитків, відповідач проти позову заперечує повністю, а не оспорює розмір визначених позивачем у позовній заяві збитків. Матеріали справи не містять контрозрахунків або інших документів, які б ставили під сумнів розмір заявленої до стягнення заборгованості.
Як свідчать матеріли справи, судом, відповідно до положень статті 129 Конституції України та статей 4-3,38 Господарського процесуального кодексу України створювались належні умови для дотримання принципу змагальності сторін, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем до матеріалів справи надані відповідні розрахунки сум заявлених до стягнення, які судом досліджені та будуть враховані нижче.
Отже, суд не вбачає правових підстав для призначення у справі економічної експертизи, оскільки матеріали справи не містять суперечливих даних щодо заявленої до стягнення заборгованості..
При цьому, суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Присутні у судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували повністю та просили відмовити в його задовленні; надали доповнення до відзив на позов (вх. № 36380), які судом досліджено та долучено до матеріалів справи.
Треті особи на стороні позивача - Головне управління держкомзему в Харківській області та Управління земельних відносин Харківської міської ради правом на участь представників у судовому засіданні не скористались, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 14 грудня 2011 року в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).
Присутні в судовому засіданні 19 грудня 2011 року учасники судового процесу вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників третіх осіб. Також присутні у судовому засіданні учасники судового процесу пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 грудня 2011року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого учасникам судового процесу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення сесії Харківської міської ради від 24.09.2003р. №178/03 позивач надав відповідачеві в оренду земельну ділянку, що розташована за адресою м. Харків пр. Перемоги (в районі кола трамваю № 20) строком до 01.10.2005р., про що сторонами 24.11.2003р. укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру 01.12.03р. за № 63109/03. Земельна ділянка надана в оренду для будівництва офісно-складського центру з виділенням черг будівництва:
1 черга - будівництво 1-го блоку складського комплексу з побутовими та офісними приміщеннями;
2 черга - будівництво 2-го блоку складського комплексу;
3 черга - будівництво офісного корпусу;
4 черга - будівництво гаражного комплексу та їдальні.
Рішенням ХLІVсесії ІV скликання Харківської міської ради від 23.12.2005 року № 247/05 відповідачеві затверджено технічну документацію по встановленню (відновленню) в натурі меж земельної ділянки і оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування землею по пр. Перемоги (в районі кола трамваю №20) для завершення почергового будівництва офісно-складського центру та йому надано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,9400 га по пр. Перемоги (в районі кола трамваю №20) для завершення почергового будівництва офісно-складського центру до 01.12.2008р. (але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту до 01.12.2030 р. (пункт 80 додатку № 1зазначеного рішення)
Рішенням 33 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 29.04.2009 року № 81/09, у зв'язку зі спливом дворічного терміну від дня отримання дозволу на будівництво об'єкту містобудування та не здачею об'єкту до експлуатації,зазначений пункт 80 додатку № 1 рішенням ХLІV сесії ІV скликання Харківської міської ради від 23.12.2005 року № 247/05 втратив чинність.
Рішенням 38 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.11.2009 року № 279/09 внесені зміни в п. 180 додатку 1 до рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 247/05 та надано в оренду земельну ділянку по пр. Перемоги (в районі кола трамваю №20) для завершення почергового будівництва офісно-складського центру та йому надано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,9400 га по пр. Перемоги (в районі кола трамваю №20) для завершення почергового будівництва офісно-складського центру до 01.12.20011р. (але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту до 01.12.2030 р.
Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2009 року за № 328/09 «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради» внесені зміни до п. 4 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 25.11.2009 року за № 279/09 «п.8 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 29.04.2009 року № 81/09 скасовано».
Обстеженням на місцевості було встановлено, що земельна ділянка по пр. Перемоги (в районі кола трамваю №20) використовується СКУ ТОВ «Піраміда»в межах акту встановлення меж земельної ділянки від 14.04.2006 року за № 752/06 для експлуатації та обслуговування 1 черги будівництва офісно-складського центру. Документи на право користування земельною ділянкою СКУ ТОВ «Піраміда»в установленому порядку не оформлено, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Згідно з витягом КП «Харківське міське БТІ»про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.12.2004 року за № 6024909 нежитлові будівлі літ. «А-2»загальною площею 7770,2 кв.м., літ. «Б-1»загальною площею 33,4 кв.м. на підставі акту державної приймальної комісії від 01.11.2004 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту на праві колективної власності належить СКУ ТОВ «Піраміда».
Актом № 202 про визначення збитків від 02.09.2011р., затвердженим рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.09.2011р. за № 653 було визнано неодержаний Харківською міською радою дохід в сумі 3328173,61 грн. збитками, які нанесені СКУ ТОВ "ПІРАМІДА" міській раді за використання земельної ділянкою по проспекту Перемоги, 81 без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону.
Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду є порушення відповідачем норм Земельного кодексу України, а саме те, що відповідач користується земельною ділянкою без документів, що посвідчують право власності або право користування землею, чим відповідач, на думку позивача, завдав збитків Харківській міській раді у розмірі 3328173,61 грн. (розраховані на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008р. №41/08, зі змінами від 25.02.2009р.).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що факт неукладення договору оренди землі між СКУ ТОВ "ПІРАМІДА" та Харківською міською радою, завдає Харківській міській раді збитків. Проте, суд не може погодитись з такою позицією позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Позивачем до суду був наданий розрахунок розміру збитків за використання СКУ ТОВ «ПІРАМІДА»земельної ділянки площею 2,94 га по проспекту Перемоги, 81 в м. Харкові із змісту якого вбачається, що сума у розмірі 3328173,61 грн. нарахована за період з 01.07.2009 р. по 01.08.2011 р.
При цьому, позивач посилається у своєму позові на Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 (з наступними змінами і доповненнями від 14.01.2004 р.) затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, згідно якого відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості грантового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад, власники землі або землекористувачі, яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть відшкодовувати збитки, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісії оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Слід зазначити, що вказаним порядком передбачено, що збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам підприємствами, організаціями установами та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.
Таким чином, статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п.5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа.
Згідно п.22 ч.1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст .4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Та обставина, що п.5.1 Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 не відповідає положенням чинного законодавства України, унеможливлює його застосування при вирішенні даної справи.
Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові від 19.01.10р. по справі №47/80-09.
Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ст. 78 Земельного кодексу України).
Повноваження власника земельної ділянки по пр. Перемоги, 81 в м. Харкові згідно чинного законодавства реалізує Харківська міська рада, яка, як свідчать матеріали справи, передала вказані земельні ділянки в оренду СКУ ТОВ «ПІРАМІДА» строком до 01.10.2005р згідно договору оренди землі від 01.10.2005 року, зареєстрованого в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру 01.12.03р. за № 63109/03.
Умовами вказаного договору передбачений обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку у розмірі та у спосіб, що визначені у цьому договорі.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України “Про оренду землі”).
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ст. 21 Закону України “Про оренду землі”).
Згідно даних ДП «Центр державного земельного кадастру» за відповідачем за період з 2005 року по 2009 рік зареєстрований договір оренди на земельну ділянку по пр. Перемоги, 81 в м. Харкові, реєстраційний № 63109/03 від 01.12.2003 року, площа 2,9400 га, термін дії договору 01.10.2005 року, цільове призначення: для будівництва офісно-складського центру.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Позивачем не надано доказів на підтвердження скасування державної реєстрації зазначеного договору оренди земельної ділянки, як і взагалі факту укладання такого договору з іншою особою.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»встановлено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Як встановлено судом у судових засіданнях, та не спростовано позивачем, орендар продовжив користуватися земельною ділянкою і, позивачем (орендодавцем), протягом місяця після закінчення строку його договору не було надіслано листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Натомість, як орендарем було здійснені всі заходи щодо повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, при цьому орендодавець, у строк, визначений законом, проти поновлення договору не заперечував .
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України договір оренди земельної ділянки є однією із форм правочину. Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України однією з вимог чинності правочину є вчинення правочину у формі, встановленій законом та вчинений особою, що має необхідний обсяг правоздатності.
Відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 12 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради здійснюють повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів. Таким чином повноваження з укладення договорів оренди земельних ділянок, як і рішення про надання земельної ділянки належить Харківській міській раді.
Зокрема, у Рекомендації Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" вказується, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно враховувати, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963 ( 963-2007-п ).
Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України ( 2768-14 ), та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 року N 284 ( 284-93-п ).
У вирішенні спорів за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду, і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарським судам крім спеціальних норм необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України (435-15), частини 2 статті 224 ГК України ( 436-15 ). Крім того, для застосування такого засобу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).
У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).
Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Крім того, відповідно до закону поняття неодержаного доходу в розумінні ст. 224 Господарського кодексу України визначається ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України, що містить вичерпний склад збитків, що підлягають відшкодуванню, якою визначено, що до складу збитків включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
При цьому згідно ч.1 ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Згідно ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
А згідно ч.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди є. Позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (наприклад, справа №42/266-6/492, Постанова від 30.05.2006р.).
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Крім того, при розгляді справ про стягнення збитків суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.
Твердження позивача стосовно того, що йому завдано збитків саме з вини відповідача, оскільки відповідач ухилявся від укладення договору оренди, спростовуються обставинами справи.
Судом встановлено, що на підставі рішення сесії Харківської міської ради від 24.09.2003р. №178/03 позивач надав відповідачеві в оренду земельну ділянку, що розташована за адресою м. Харків пр. Перемоги (в районі кола трамваю № 20) строком до 01.10.2005р., про що сторонами 24.11.2003р. укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру 01.12.03р. за № 63109/03. Земельна ділянка надана в оренду для будівництва офісно-складського центру.
Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 01.11.2004р., затвердженого рішенням Харківського міськвиконкому від 01.12.2004р. № 1135, прийнято в експлуатацію 1 чергу будівництва офісно-складського центру -1-го блоку складського комплексу з побутовими та офісними приміщеннями по пр. Перемоги (в районі кола трамваю № 20).
Завчасно до припинення строку дії вказаного договору оренди земельної ділянки відповідач звернувся до позивача листом № 592 від 10.08.2005р. з проханням продовжити строк оренди земельної ділянки для завершення почергового будівництва офісно-складського центру.
Рішенням сесії Харківської міської ради від 23.12.2005р. № 247/05 відповідачеві надано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,9400 га по пр. Перемоги (в районі кола трамваю №20) для завершення почергового будівництва офісно-складського центру до 01.12.2008р. (але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту до 01.12.2030р.
Згідно зазначеного рішення сесії Харківської міської ради договір оренди землі мав бути оформлений в трьохмісячний термін. Однак протягом цього строку і до закінчення строку надання землі в оренду, передбаченого вказаним рішенням сесії про надання земельної ділянки в оренду договір оренди землі укладений не був не з вини відповідача, що встановлено Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.11.2008р. у справі № 4-с-91/08 за позовом гр. Углікова К.В. про скасування Постанови державного інспектора Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області Лабузова Ю.М., а також Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2008р. у справі № 60/29-08 за позовом Харківської міської ради до відповідача про зобов'язання укласти договір оренди, що набули законної сили.
Цими рішеннями судів також встановлено, що відповідачем в цей період своєчасно та належним чином виконані усі необхідні дії, передбачені законодавством та рішеннями сесії Харківської міської ради, для оформлення договору оренди земельної ділянки, при цьому відповідач протягом цього періоду не мав можливості приступити до використання земельної ділянки з метою оренди (завершення почергового будівництва) у зв'язку із відсутністю укладеного та зареєстрованого договору оренди землі, що є необхідною умовою для початку проектування та виконання будівельних робіт відповідно до чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 24,29 Закону України «Про планування та забудову територій», а тому в його діях відсутнє порушення ст. 125 Земельного кодексу України.
У зв'язку із відсутністю укладеного договору оренди землі не з вини відповідача, відповідач неодноразово, ще до закінчення строку надання землі в оренду, передбаченого рішенням сесії Харківської міської ради від 23.12.2005р. №247/05 (лист №826 від 30.10.2008р.), а також після закінчення цього строку (листи №42 від 22.01.2009р., №109 від 27.02.2009р., №209 від 02.04.2009р., №303 від 21.05.2009р., №369 від 22.06.2009р., №343 від 25.08.2009р., №424 від 21.09.2009р., №461 від 26.10.2009р., №551 від 23.11.2009р.) звертався до позивача з проханням подовжити строк оренди земельної ділянки для завершення почергового будівництва офісно-складського центру.
Натомість рішення сесії Харківської міської ради №279/09, яким відповідачеві надано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,9400га по пр. Перемоги (в районі кола трамваю № 20) для завершення почергового будівництва офісно-складського центру до 01.12.2011р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації об'єкту до 01.12.2030р. прийнято позивачем лише 25.11.2009р. Тобто протягом строку розгляду позивачем питання щодо продовження відповідачеві строків оренди (з 30.10.2008р. -дата звернення позивача щодо продовження строків і по 25.11.2009р. -дата прийняття рішення сесії Харківської міської ради № 279/09) відповідач з незалежних від нього причин не мав можливості оформити документи для укладення нового договору оренди землі.
Згідно чинного на момент прийняття вказаного рішення сесії Харківської міської ради №279/09 Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові від 03.10.2007р. № 203/07:
- забезпечення оформлення договорів оренди землі покладається на управління земельних відносин Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради (п.2);
- підготовка договору оренди землі проводиться управлінням земельних відносин протягом трьох місяців з дня прийняття рішення міською радою при наявності сформованого пакету документів - кадастрової справи: (рішення Харківської міської ради про надання в оренду та поновлення права оренди земельної ділянки; проекту відведення земельної ділянки або технічної документації, погоджені відповідно до чинного законодавства та зареєстровані у територіальному підрозділі - Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах; реєстраційних карток земельної ділянки; акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості; витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), що зберігається в архіві Управління земельних ресурсів у м. Харків. Для оформлення договору оренди землі, суб'єкт, якому надається в оренду земельна ділянка, повинен не пізніше ніж у 40-денний термін звернутись до управління земельних відносин стосовно виконання розрахунку орендної плати та укладання договору оренди землі (п.4)
На виконання зазначених положень відповідачем замовлено внесення змін в технічну документацію на земельну ділянку з метою її приведення у відповідність до прийнятого рішення (договір з ТОВ «Харківземінформ»№ 217 від 10.12.2009р.), виготовлення обмінного файлу in4 з подальшим переданням технічної документації на земельну ділянку до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»для перевірки обмінного файлу та отримання реєстраційних карток на земельну ділянку (договір з ФОП ОСОБА_4 № 4-053/09 від 10.12.2009р.), виготовлення акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості (договір з ФОП ОСОБА_4. № 1-054/09 від 10.12.2009р.)
06.02.2010р. між відповідачем та Харківською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»(ХРФ ДП «ЦДЗК») укладено договір про надання послуг з ведення державного реєстру земель № 21 00 113712 на здійснення робіт з унесення записів до бази даних АС ДЗК та перевірки обмінного файлу in4 з метою приведення технічної документації на земельну ділянку у відповідність до прийнятих рішень Харківської міської ради про надання земельної ділянки в оренду, п. 2.3. якого визначено строк виконання робіт, який становить 20 робочих днів з моменту надходження від відповідача коштів та надання роботи до ХРФ ДП «ЦДЗК».
Кошти відповідачем сплачені та технічна документація надана до ХРФ ДП «ЦДЗК»10.02.2010р., що підтверджено платіжним дорученням та супроводжувальним листом по перевірці обмінного файлу »до договору № 21 00 113712 від 06.02.2010р.
Таким чином роботи за договором повинні були бути виконані ХРФ ДП «ЦДЗК»12.03.2010р.
Однак, в порушення встановлених договором строків виконання робіт, незважаючи на численні звернення відповідача (листи до ХРФ ДП «ЦДЗК»№188 від 04.03.2010р., №249 від 19.03.2010р., №256 від 23.03.2010р., №291 від 30.03.2010р., №308 від 07.04.2010р., №344 від 19.04.2010р., №595 від 13.05.2010р., №629 від 25.05.2010р., №663 від 02.06.2010р., №б/н від 24.06.2010р., №832 від 12.07.2010р., №889 від 27.07.2010р., №1007 від 03.09.2010р., №б/н від 06.10.2010р., листи №821 від 06.07.2010р., №996 від 02.09.2010р. до Державного комітету України по земельних ресурсах, лист №820 від 06.07.2010р. до Комітету Верховної ради України з аграрної політики та земельних відносин, лист №822 від 06.07.2010р. до Кабінету міністрів України) ХРФ ДП «ЦДЗК»виконало та надало результат роботи лише 08.10.2010р., що підтверджено супроводжувальним листом по перевірці обмінного файлу »до договору № 21 00 113712 від 06.02.2010р., книгою видачі документів ХРФ ДП «ЦДЗК», Актом наданих послуг до договору № 21 00 113712 від 06.02.2010р.
Таким чином в період з 12.03.2010р. по 08.10.2010р. технічна документація на земельну ділянку з незалежних від відповідача причин безпідставно, в порушення встановлених строків та вимог законодавства не надавалася ХРФ ДП «ЦДЗК»з перевірки.
Крім того, на виконання рішення сесії № 279/09 від 25.11.2009р. про надання земельної ділянки в оренду та Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові 08.11.2010р. відповідачем отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1094/10 та № 1095/10, що були замовлені відповідачем на підставі укладених 12.10.2010р. з Управлінням Держкомзему у місті Харкові договорів № 280 та 281 з надання платних послуг по виконанню земельно-кадастрових робіт.
На підставі отриманої з ХРФ ДП «ЦДЗК»перевіреної технічної документації на земельну ділянку виконавцем робіт ФОП ОСОБА_4. за договором №1-054/09 від 10.12.2009р. виготовлено, погоджено з відповідачем та 26.10.2010р. надано на реєстрацію до Управління Держкомзему у м. Харків Акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості.
Однак листом №4134 від 18.11.2010р. Управління Держкомзему у м. Харкові повідомило відповідача про необхідність доопрацювання наданих матеріалів для можливості реєстрації Акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості, при тому що ХРФ ДП «ЦДЗК»при зазначеному вище тривалому виконанні робіт з унесення записів до бази даних АС ДЗК та перевірці обмінного файлу in4 не знайшло будь-яких невідповідностей та підстав для доопрацювання матеріалів.
На виконання вимог Управління Держкомзему у м. Харків 19.11.2010р. відповідачем укладено договір № 175 з землевпорядною організацією ТОВ «Харківземінформ»про коригування технічної документації. Роботи з коригування виконані 22.12.2010р., що підтверджено Актом здачі приймання виконаних робіт до зазначеного договору.
30.11.2010р. виконавцем робіт ФОП ОСОБА_4. за договором № 1-054/09 від 10.12.2009р. повторно виготовлено, погоджено з відповідачем та 30.10.2010р. надано на реєстрацію до Управління Держкомзему у м. Харків Акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості.
Однак, листом № 5944 від 20.12.2010р. Управління Держкомзему у м. Харків повідомило відповідача, що для можливості реєстрації Акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості необхідно повторно пройти процедуру здавання на перевірку обмінного файлу.
На виконання вимог Управління Держкомзему у м. Харків технічна документація на земельну ділянку неодноразово надавалася до зазначеного Управління для перевірки та повторного здавання на перевірку обмінного файлу, що підтверджено листами відповідача (№27 від 12.01.2011р., №118 від 08.02.2011р., №22 від 04.03.2011р., №244 від 14.03.2011р., №б/н від 24.03.2011р.), однак, незважаючи на численні звернення відповідача щодо стану виконання робіт (листи №328 від 31.03.2011р., №362 від 12.04.2011р., №439 від 28.04.2011р., №505 від 16.05.2011р., №596 від 07.06.2011р., №576 від 14.07.2011р.) з незалежних від відповідача причин з Управління Держкомзему у м. Харків документація повернена з перевірки лише 01.09.2011р., що підтверджено листом ТОВ «Харківземінформ»№ б/н від 01.09.2011р.
На підставі отриманої з Управління Держкомзему у м. Харків перевіреної технічної документації на земельну ділянку виконавцем робіт ФОП ОСОБА_4. за договором № 1-054/09 від 10.12.2009р. в черговий раз виготовлено, погоджено з відповідачем та 06.10.2011р. надано на реєстрацію до Управління Держкомзему у м. Харків Акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості, який було зареєстровано Управлінням Держкомзему у м. Харків 10.10.2011р. за № 296/11.
Отже вбачається, що перевірка технічної документації на земельну ділянку, на підставі якої відповідно Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харків здійснюється підготування договору оренди землі, тривала протягом значного часу, при цьому роботи не виконувались та технічна документація не оформлювалась у ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»та Управлінні Держкомзему у м. Харків з незалежних від відповідача причин в порушення умов укладених договорів на виконання робіт та положень рішення сесії Харківської міської ради про надання земельної ділянки та Порядку укладення договорів оренди землі у м. Харкові, що стало причиною не укладення договору оренди землі у встановлені строки.
Судом встановлено, що з 12.10.2011р. пакет документів (кадастрова справа), необхідний та достатній для укладення договору оренди землі, повністю сформований, однак станом на дату розгляду справи Управлінням земельних відносин Харківської міської ради не виготовлено та не надано на погодження відповідачеві проект договору оренди землі як це передбачене Порядком оформлення договорів оренди землі у м. Харкові.
Отже наявними у справі доказами підтверджується, що відповідачем на виконання вимог законодавства, Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, рішення сесії №279/09 від 25.11.2009р. про надання земельної ділянки в оренду, станом на дату розгляду справи вчинено усі можливі, належні та необхідні дії для укладення договору оренди землі у встановлені строки, але договір досі не укладено не з вини відповідача.
Зазначені обставини, зокрема, підтверджуються результатами перевірки Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури, що підтверджено листом № 04-29-533 від 26.05.2011р.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Обставини справи свідчать про те, що позивачем не вживались заходи щодо одержання доходів у вигляді орендної плати, а також заходи на уникнення збитків, зокрема, позивач не звертався з листом-пропозицією до відповідача про укладення договору оренди земельної ділянки, з позовом про спонукання до укладення договору оренди.
Натомість, як свідчать матеріали справи, відповідач вживав дії для уникнення правопорушень Земельного законодавства України та звертався до позивача із заявою про надання земельної ділянки для обслуговування та експлуатації належного позивачу майна.
Також необхідно враховувати, що в своєму позові позивач в обґрунтування підстав для визначення збитків посилається, зокрема, на ст. 224 Господарського кодексу України та зазначає, що спричинені позивачеві збитки полягають у неодержаному доході.
Суд зазначає, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі»основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Як встановлено підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Отже орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є загальнодержавним податком.
Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ч.5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Таким чином підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, зареєстрований відповідно до закону.
Відповідно до п.6.3. договору оренди землі №63109/03 від 01.12.2003р., орендар не звільняється від орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, при цьому плата за землю вноситься в розмірах, передбачених цим договором.
Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, ч.2. ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»контролюючим органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів) є державна податкова служба України.
Судом встановлено, що на виконання наведених норм закону відповідач своєчасно та в повному обсязі у відповідності до чинного законодавства сплачує плату за земельну ділянку в розмірах, передбачених договором оренди №63109/03 від 01.12.2003р. до моменту укладення нового договору оренди землі та його державної реєстрації, що підтверджується довідкою Спеціалізованої державної податковою інспекції по роботі з великими платниками податків від 23.11.2011р. №15803/10/24-021.
Все вищевикладене свідчить про те, що відповідач вживав активні дії щодо оформлення договору оренди земельної ділянки та до моменту укладення договору добросовісно сплачував земельний податок за землю, що в свою чергу свідчить про відсутність вини та протиправної поведінки в діях відповідача.
З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності діють як органи, через які територіальна громада реалізує повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності, а відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.
Згідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже обов'язковою умовою застосування передбачених законом способів захисту прав на землю є наявність та доведеність факту порушення таких прав на землю.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 п. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. (ст. 4-3 ГПК України).
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вивчивши усі обставини справи у їх сукупності, дослідивши наявні у справі докази, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, керуючись нормами Конституції України та законів України та враховуючи роз'яснення, надані Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. N 04-06/15 Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства, вбачається, що для вжиття заходів захисту прав власника землі таким способом, як відшкодування заявленої позивачем шкоди, необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вину, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Однак в даному випадку не доведено ані неправомірну поведінку, ані вину відповідача, ані причинний зв'язок між діями відповідача та шкодою, при цьому в повному обсязі належними та допустимими доказами доведено відсутність вини відповідача у вчиненні правопорушення, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про відшкодування збитків в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ст.ст. 6, 8, 13, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1193 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 125, 126, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 21 Закону України "Про оренду землі" та, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про призначення економічної експертизи.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Аюпова Р.М.
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
та повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2011 року
справа № 5023/9051/11