Справа № 2018/2-а-7718/11
13 жовтня 2011 року Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі міста Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, -
16.08.2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить відновити пропущений строк на звернення до суду, зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок і виплатити щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року, виплачувати державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою суду від 19.08.2011 року відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку, позов за період з 01.01.2011 року по 15.02.2011 року залишено без розгляду.
Ухвалою судді від 19.08.2011 року провадження у справі відкрито за період з 16.02.2011 року по 31.08.2011 року.
Відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідачем заперечень у встановлений законом строк надано не було.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова і отримує пенсію за віком. Відповідачем на виконання ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»в порядку, врегульованому шляхом внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та на підставі абз.4 п.20 ст.14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року позивачу здійснювалось нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни. На момент звернення позивача до суду, нарахування позивачу доплати до пенсії в сумі 30% від мінімальної пенсії за віком відповідачем не здійснено.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою провести перерахунок та здійснити виплату пенсії, підвищивши її на 30% надбавки, листом відповідача від 28.07.2011 року позивачу було відмовлено у зв'язку з відсутністю на те законодавчо обґрунтованих підстав.
Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Разом з тим, згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Разом з тим, відповідно до п.7 Прикінцеві положення ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Відповідно до ст.6 Постанови КМУ від 06.06.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23.07.2011 року, встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Таким чином, позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 16.02.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат за вищевказаний період.
На підставі вищевикладеного, вважаю необхідним задовольнити позовні вимоги щодо перерахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16.02.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат за вищевказаний період.
Разом з тим, вимоги позивача за період з 23.07.2011 року та зобов'язання здійснювати дану соціальну виплату в подальшому задоволенню не підлягають, оскільки суд поновлює порушені права позивача, які визначені законодавством на час вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене частково на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008, Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни»-задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова відносно ОСОБА_1, щодо ненарахування доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 16.02.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя