33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 грудня 2011 року Справа № 6/5007/19/11-П
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Петухов М.Г. ,судді Гулова А.Г.
за участю представників сторін: < Текст >
позивача - пред-к ОСОБА_1 (пост.дов.№14/07/11-1 від 14.07.2011 р.)
відповідачів - не з'явились
третіх осіб - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу господарського суду Житомирської області від 02.11.11 р.
у справі № 6/5007/19/11-П (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. )
за позовом Благодійна організація "Сучасний Вибір"
до відповідачів:
- ОСОБА_2
- ОСОБА_3
- товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдобробуд"
- ОСОБА_4
- ОСОБА_5 за участю третіх осіб:
- ОСОБА_6
- Виконавчого комітету Житомирської міської ради
- Житомирської районної державної адміністрації
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.08.2011р., зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.11.2011 р. відмовлено Благодійній організації "Сучасний Вибір" у прийнятті позовної заяви до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдобробуд", ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третіх осіб ОСОБА_6, виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.08.2011р., зобов'язання вчинити певні дії.
Благодійна організація "Сучасний Вибір", не погоджуючись із винесеною ухвалою подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області про відмову у прийнятті позовної заяви та винести нову ухвалу, якою прийняти позовну заяву до розгляду. Вважає, що ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник пояснює, що із поданої позовної заяви вбачається, що предметом розгляду даної позовної заяви є суттєве порушення власне корпоративних прав скаржника, яке виявилось у проведенні ряду змін до установчих документів ТОВ «Укрдобробуд», учасником якого є скаржник, відчуженні належного майна ТОВ «Укрдобробуд», яке мало відбуватися за його погодженням, відповідно до положень статуту ТОВ «Укрдобробуд», норм Закону України «Про господарські товариства», Цивільного кодексу України тощо, та про що позивач наголошував в позовній заяві.
Крім того, скаржником наголошувалось на тому, що оскільки його не було запрошено на жодні загальні збори учасників, які проводились гр. ОСОБА_2 з приводу питань діяльності товариства, то, відповідно, жодного оформленого протоколом рішення загальних зборів учасників ТОВ «Укрдобробуд» не отримувалось скаржником, що й призвело до неможливості наразі заявити позовні вимоги щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Укрдобробуд». Проте, як вбачається з тексту позовної заяви (абз.3 стор.9), скаржник також просив вжити заходи із забезпечення доказів, передбачені положеннями ст.38 ГПК України, які в подальшому слугували б підставою для збільшення заявлених позовних вимог та визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Укрдобробуд», оформлених відповідними протоколами.
Окремо позивач звертає увагу суду на те, що прийняття рішення про відчуження нерухомого майна належного ТОВ «Укрдобробуд» відноситься до компетенції загальних зборів, отже й власне укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна товариства відповідачами відбулося без належного обсягу цивільної дієздатності, передбаченого положеннями ч.1 ст.92 ЦК України, ч.2 ст.97 ЦК України, ч.2 ст.203 ЦК України, та всупереч реалізації корпоративних прав скаржника передбачених ст.167 ГК України.
Таким чином, скаржник доводить, що господарський суд Житомирської області, надаючи оцінку заявленому предмету позову, базуючись на невідповідних висновках дійсним обставинам справи, невірно застосував норми процесуального права, що й призвело до винесення незаконної ухвали, яка суперечить п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», а також ч.3 ст.167 ГК України.
Відповідачі та треті особи не скористались правом на подання відзивів на апеляційну скаргу і не забезпечили явку представників у судове засідання.
Враховуючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом встановлено слідуюче.
Благодійною організацією "Сучасний вибір" (м.Житомир) подано позовну заяву до ОСОБА_2 (м. Бердичів), ОСОБА_3 (смт.Новогуйвинське Житомирської області), товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдобробуд" (м.Бердянськ), ОСОБА_4 (м.Житомир) та ОСОБА_5 (м.Житомир), в якій позивач просить:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.08.2011р., а саме: приміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 394,1 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдобробут" та ОСОБА_4 та ОСОБА_5:
- застосувати наслідки недійсності правочину відносно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.08.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдобробут" та ОСОБА_4 та ОСОБА_5;
зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрдобробут" приміщення "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 394,1 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач також зазначив позовній заяві перелік документів, які просить витребувати відповідно до ст.38 ГПК України у зв'язку із неможливістю отримати особисто та/або через повноважного представника документів, які можуть слугувати доказами по даній справі.
Колегія суддів звертає увагу, що на арк.2 позовної заяви зазначено, що позов про визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, однак таке визначення предмету позову не відповідає прохальній частині позовної заяви, де відсутня вимога про визнання недійсним рішень загальних зборів, тому господарським судом Житомирської області правильно визначено предмет спору, враховуючи зміст позовних вимог - про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно ст.21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства і організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
За п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.
Згідно вимог ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, господарський суд при визначенні підвідомчості спору має враховувати суб'єктний склад сторін, предмет спору та пов'язаність спірних правовідносин із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства.
За загальним правилом, учасник господарського товариства може захищати свої права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим господарським товариством, учасником якого він є, органами чи іншими учасниками цього товариства. Однак, приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку позивач не є носієм корпоративних прав і не є особою, корпоративне право якої порушено внаслідок укладення договору купівлі-продажу майна, власником якого є товариство (як стверджує у позові позивач). Тому порядок судового захисту прав та охоронюваних законом інтересів цієї особи визначається іншими нормами законодавства і, враховуючи суб'єктний склад сторін, де четверо відповідачів є фізичними особами, - підлягає розгляду місцевим районним судом.
Такий висновок суду не суперечить ч.2 ст.124 Конституції України, оскільки позивач не позбавлений можливості на судовий захист шляхом звернення до місцевого районного суду з врахуванням положень ЦПК України.
Тому колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спір у даній справі не є корпоративним і повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства в суді загальної юрисдикції, і правомірною є відмова у прийнятті позовної заяви за п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.
Оскільки спір не підлягає розгляду в господарських судах, відсутні підстави для реагування на заяву позивача про забезпечення позовних вимог та витребовування доказів, яку позивач обгрунтував, посилаючись на норми ст.ст.38,43-1, 43-2, 43-3 ГПК України.
Отже колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 02.11.2011 р. про відмову у прийнятті позовної заяви відповідає нормам матеріального та процесуального права, і підстав для її скасування за ст.104 ГПК України не вбачається.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення .
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 02.11.2011 р. про відмову у прийнятті позовної заяви Благодійної організації "Сучасний Вибір" залишити без змін.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
01-12/17750/11 17750/11