"20" грудня 2011 року Справа № 5021/2408/2011
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.
при секретарі - Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 дов. № 17/483 від 22.11.2011 року
відповідача -ОСОБА_2. дов. б/н від 01.06.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -Сумської центральної районної лікарні, м.Суми (вх. № 5161С/3-10) на рішення господарського суду Сумської області від 14 листопада 2011 року по справі № 5021/2408/2011
за позовом Сумської центральної районної лікарні, м. Суми
до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства “Сумбуд” проектно - технологічного підприємства “Сумбудпроект”, м. Суми
про визнання акту здачі-прийомки науково-технологічної продукції недійсним, -
У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, згідно якого, просив визнати недійсним акт здачі-прийомки науково-технологічної продукції від 01.12.2008 року на 100000 грн. з договірною сумою 437999 грн. по договору № 14 від 19.05.2008 року та додатковій угоді № 1 від 04.09.2008 року, укладених між сторонами у справі.
Рішенням господарського суду Сумської області від 14 листопада 2011 року (суддя Луговая Н.П.) в позові відмовлено.
Позивач, з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 14 листопада 2011 року по справі № 5021/2408/2011 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Сумської центральної районної лікарні задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану та безпідставну, а рішення господарського суду Сумської області без змін, оскільки воно прийнято у відповідності до матеріалів справи та діючого законодавства.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржене рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи, за якими встановив, що 19 травня 2008 року між Дочірнім проектно -технологічним підприємством «Сумбудпроект»та Сумською центральною районною лікарнею було укладено договір № 14 з закупівлі робіт з виготовлення проектно -кошторисної документації на проведення реконструкції школи-сад під центральну районну лікарню (аркуші справи 12-13).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
При цьому відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, права та обов'язки сторін виникають на підставі договорів та інших правочинів у відповідності до визначених сторонами умов.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного випадку, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до умов договору замовник (позивач у справі) доручив, а виконавець (відповідач у справі) зобов'язався відповідно до календарного плану виконання робіт розробити за завданням замовника проектно -кошторисну документацію на проведення реконструкції школи-сад під центральну районну лікарню, а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи (пункт 1.1 договору).
Як свідчать матеріали справи, додатковою угодою № 1/1 від 04.09.2008 року до договору № 14 від 19.05.2008 року було внесено зміни до розділу 4 пункту 4.1 договору, згідно яких сума договору складає 650 000 грн. (в т.ч. 300000 грн. кошти державного бюджету та 350000 грн. спонсорська допомога) (аркуш справи 14).
Окрім того, до вказаною додаткової угоди сторони склали кошторис на проектні роботи та протокол погодження договірної ціни на проектну документацію (аркуші справи 15,16).
Даним протоколом між сторонами було досягнуто згоду про величину договірної ціни на створювану (передану) проектну документацію в сумі 212 001 грн. та передбачено, що вказаний протокол є підставною для проведення взаємних розрахунків і платежів між виконавцем та замовником.
Далі, як вбачається з матеріалів справи позивачем було підписано акт здачі -прийомки науково -технологічної продукції від 01.12 2008 року на суму 100000 грн. з договірною ціною у розмірі 437999 грн.
Між тим, як зазначає позивач, на момент підписання вищевказаного акту, договірну ціну було змінено додатковою угодою № 1/1 від 04.09.2008 року до 650000 грн. Тому, у зв'язку з виявленою помилкою у договірній ціні сторонами було підписано новий акт від 01.12.2008 року на суму 100000 грн. з зазначенням вірної договірної ціни у сумі 650 000 грн.
В обґрунтування вимог викладених у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем у справі № 5021/1837/2011 року з позовом до Сумської центральної районної лікарні про стягнення 119278,77 грн. заборгованості, в тому числі 100000 грн. заборгованості за виконані роботи відповідно до договору № 14 з закупівлі робіт виготовлення проектно -кошторисної документації на проведення реконструкції школи -сад під центральну районну лікарню від 19.05.2008 року, використовується недійсний акт здачі -прийомки від 01.12.2008 року з договірною ціною в сумі 437 999 грн.
Вирішуючи даний спір судом першої інстанції взято до уваги положення статтей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлене законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно частин 1, 2, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити діючому законодавству, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне, що таким чином, цивільним законодавством передбачено, визнання недійсним, саме, правочину.
В даному випадку, як правомірно з'ясовано судом першої інстанції, оскаржуваний позивачем акт приймання -передачі є документом, що складений сторонами на виконання умов договору та засвідчує факт виконання передбачених ним робіт, тобто, в розумінні цивільного законодавства не є актом нормативного характеру.
Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави для висновку проте, що позивачем у справі обраний невірний спосіб захисту права шляхом визнання недійсним акту приймання -передачі робіт на виконання договору.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту здачі -прийомки науково -технологічної продукції від 01.12.2008 року на 100 000 грн. з договірною сумою 437999 грн. по договору № 14 від 19.05.2008 року та додатковій угоді № 1 від 05.09.2008 року укладених між сторонами у справі оскільки дані вимоги неправомірні та необґрунтовані.
Враховуючи наведене, підстави для скасування рішення суду у даній справі відсутні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги, наведені позивачем в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 14 листопада 2011 року у справі № 5021/2408/2011 відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну Сумської центральної районної лікарні, м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 14 листопада 2011 року по справі № 5021/2408/2011 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
суддя Барбашова С.В.
суддя Білецька А.М.
Повний текст постанови підписано 26 грудня 2011 року.