"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/7320/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1. (дов. № 520 від 03.06.11р.)
3-ї особи - ОСОБА_2. (дов. № 25-22/7544 від 13.07.11р.)
ОСОБА_3. (дов. № 25-22/625 від 21.01.11р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргуЗміївської міської ради, м. Зміїв (вх. №5088 Х/3) та апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Харківській області (вх. № 5089 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 31.10.11 р. у справі № 5023/7320/11
за позовом Зміївської міської ради, м. Зміїв
3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача :
1) Контрольно- ревізійне управління в Харківській області
2) Державне підприємство Український державний інститут з проектування обєктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" в особі Харківської філії
до ВАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління №33"
про стягнення коштів
Позивач, Зміївська міська рада, м. Зміїв, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, ВАТ “Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33”, с. Буди, 14655,00 грн. збитків по завищенню вартості виконаних робіт згідно договору підряду № 125 від 01.09.09р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 31.10.2011 р., з урахуванням додаткового рішення від 22.11.2011 р. по справі № 5023/7320/11 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь державного бюджету України 146,55 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач, Зміївська міська рада, з рішенням не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Зміївської міської ради 14655,00 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що внаслідок ревізії фінансово - господарської діяльності та виконання бюджету по Зміївській міській раді виявлено безпідставне витрачання бюджетних коштів підрядником внаслідок завищення вартості виконаних ремонтно - будівельних робіт, а саме: підрядником необґрунтовано включено до акту форми КБ -2в виконання робіт по очищенню мостового полотна двічі за різними кошторисними нормами, що зафіксовано в акті ревізії №410 -20/35. Внаслідок оплати завищеної вартості відповідних робіт Зміївській міській раді завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 14 655,00 гривень. В п. 6 зазначеного акту форми КБ -2в до прямих витрат включено обсяг робіт за нормою Р18 -20-1 «Укладання вирівнюючого шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону» в кількості 1608 кв.м., складом робіт якої передбачено виконання наступних робіт: очищення основ з застосуванням поливомойної машини та укладання асфальтобетонної суміші з закоткуванням обсягом робіт 1608 кв.м. Тобто перед улаштуванням вирівнюючого шару підрядником виконано роботу по очищенню поверхні. Очищення поверхні повітрям, а потім водою технологією виконання робіт не передбачено. Таким чином, позивач вважає, що підрядником необґрунтовано включено до акту форми КБ-2в виконання робіт по очищенню мостового полотна двічі за різними кошторисними нормами.
3-я особа, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, також з рішенням суду першої інстанції не погодилася, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги наводить підстави, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі позивача.
Враховуючи те, що вказані апеляційні скарги стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, предметом оскарження є рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2011 р., ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2011 року апеляційні скарги Зміївської міської ради та Контрольно-ревізійного управління в Харківській області об'єднані в одне апеляційне провадження та призначені до розгляду на 20 грудня 2011 року.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство «Шляхове ремонтно -будівельне управління № 33», надіслав письмові пояснення, в яких з доводами апеляційних скарг не погодився, в їх задоволенні просить відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 01.09.2009 р. між позивачем та відповідачем укладений договір підряду №125 на капітальний ремонт проїзної частини мосту через р. Мжа у м. Зміїв Харківської області.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач доручив відповідачу виконати роботи, що визначені проектно - кошторисною документацією та у відповідності з вимогами ДБН В.2.3.-4-2000 "Автомобільні дороги", ДБН Д. 1.1-1-2000, а позивач, в свою чергу зобов"язався провести розрахунки на підставі «Актів приймання виконаних робіт» № КБ-2в та «Довідки про вартість виконаних рядних робіт» № КБ-3.
Для виконання зазначеного договору позивачем на адресу відповідача був наданий Робочий проект капітального ремонту проїзної частини мосту через р. Мжа у м. Зміїв Харківської області, що розроблений Харківською філією державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» «Харківдіпрошлях», затверджений позивачем та погоджений із Харківською районною державною адміністрацією.
Відповідно до п. 18 та п. 21 локального кошторису №2-1-1 на капітальний ремонт, що складений в поточних цінах станом на 25.06.2009 р., передбачено виконання робіт із «Очищення мостового полотна, металевих елементів моста нижче проїзної частини стисненим повітрям при розташуванні компресора на підході (шифр та номер позиції нормативу - ШД 10-6-29-1) та робіт із «Улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші із застосуванням укладальників асфальтобетону (на одній половині проїжджої частини при систематичному русі транспорту на другій) (шифр та номер позиції нормативу - Р18-20-1).
Умови зазначеного договору підряду сторонами виконані у повному обсязі, що підтверджують оформлені належним чином акти приймання - передачі виконаних робіт за встановленою формою, а саме: 01.10.2009 р. між сторонами оформлений акт №1 приймання - передачі виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 р. на суму 118002,00 грн., 29.10.2009 р. між сторонами оформлений акт № бн приймання - передачі виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 р. на суму 71355,60 грн., 27.11.2009 р. між сторонами оформлений акт № б/н приймання - передачі виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. на суму 207702,00 грн.
В тому числі, в акт приймання - передачі виконаних підрядних робіт за листопад 2009 р. включено прийняття робіт, що визначені п. 18 та п. 21 локального кошторису №2-1-1 робочого проекту.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд не погодився з твердженнями позивача, що матеріальна шкода на суму 14655,00 грн. виникла внаслідок виконання відповідачем очищення поверхні повітрям, а потім водою, яке технологією виконання робіт не передбачено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, проектом капітального ремонту проїзної частини мосту через р. Мжа у м. Зміїв Харківської області, що розроблений Харківською філією державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» «Харківдіпрошлях»передбачені роботи по заміні існуючих парапетів (бордюрі) захватками по 17 м, що не перевершує довжину прогону, на кожній із смуг (з урахуванням руху по суміжній смузі) для можливості регулювання руху. Загальна довжина ділянки 240 м. Технологічна послідовність виконання робіт наступна:
-видалення надлишків асфальтобетонного покриття за допомогою фрези на ширині 700 мм;
-видалення надлишків асфальтобетонного покриття вздовж бордюрів вручну;
-демонтаж існуючих парапетів (бордюрів);
-додаткове видалення асфальтобетону вручну на ширині 300 мм для заглиблення нового бордюру;
-видалення залишків сміття від розбирання асфальтобетону та бордюрів за допомогою стисненого повітря на ширину смуги руху 3,35 м для встановлення бордюру та наступного відкриття тимчасового руху по ділянці, загальна площа очистки складає 1608 м2;
-встановлення нових бордюрів на підготовку з цементного розчину.
Після завершення робіт по заміні бордюрів на обох сторонах мосту передбачено підсилення покриття, яке провадиться в цілому по одній із смуг за допомогою асфальтоукладача. Поверхня існуючого покриття, згідно вимог п. 21.8.12 ДБН В.2.3-4:2007 безпосередньо перед укладанням вирівнюючого шару повинна бути чистою, що і забезпечується повторною очисткою за допомогою поливомийної машини.
Суд першої інстанції також зазначив, що посилання позивача на акт ревізії за №410-20/35 від 17.05.2011 р. та вимогу за №111-15/07/17 від 25.05.2011р.., що складені Контрольно - ревізійним відділом в Зміївському районі, як на підставу своїх позовних вимог у даному випадку, не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не спростовують підписаних сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, визнав позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав задоволення позову і зазначає наступне.
01.09.2009 р. між позивачем та відповідачем укладений договір підряду № 125 на капітальний ремонт проїзної частини мосту через р. Мжа у м. Зміїв Харківської області.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін певних прав та обов'язків, визначених ними.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач доручив відповідачу виконати роботи, що визначені проектно - кошторисною документацією та у відповідності з вимогами ДБН В.2.3.-4-2000 "Автомобільні дороги", ДБН Д. 1.1-1-2000, а позивач, в свою чергу зобов"язався провести розрахунки на підставі «Актів приймання виконаних робіт»№КБ-2в та «Довідки про вартість виконаних рядних робіт»№КБ-3.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення міститься в приписах статті 193 Господарського кодексу України.
На підставі вивчення матеріалів справи колегією суддів встановлено, що факт виконання та обсяги виконаних робіт підрядником підтверджуються, залученим до матеріалів справи, актом виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в.
Отже, свої зобов'язання за договорам відповідач виконав в повному обсязі, претензій щодо невиконання чи неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивачем заявлено не було.
Крім того, колегія суддів зазначає, що помилковими є і посилання позивача на ст. 1212 ЦК України, як на підставу задоволення своїх позовних вимог.
Так, нормами ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Із змісту ст. 1212 ЦК України вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном є також грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач набув кошти від позивача на підставі договору підряду в рахунок оплати виконаних робіт. Вказаний договір не визнано у судовому порядку недійсним або розірваним, а відтак, відповідач, в силу ст. 1212 ЦК України не є особою, яка набула спірні грошові кошти без достатньої правової підстави.
На підставі викладеного, доводи апеляційних скарг не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2011 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Зміївської міської ради, м. Зміїв та апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 31.10.11 у справі № 5023/7320/11 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 26 грудня 2011 року