"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/6386/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1
відповідача -ОСОБА_2
третьої особи (ОСОБА_3) -не з'явився
третьої особи (ОСОБА_4) -не з'явився
третьої особи (ОСОБА_5) -ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "АБТ - Алтек", м. Харків (вх. №4954Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 17.10.11 у справі № 5023/6386/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АБТ - Алтек", м. Харків
до ПАТ "Кредитпромбанк", в особі Харківської філії ПАТ "Кредитпромбанк" м. Харків
треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1. ОСОБА_3, м. Харків
2. ОСОБА_4, м. Харків
3. ОСОБА_5, с. Таранівка
про визнання недійсним договорів поруки, -
Позивач - ТОВ "АБТ-Алтек", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - ПАТ "Кредитпромбанк", в особі Харківської філії ПАТ "Кредитпромбанк" м. Харків в якій просить визнати недійсними договір поруки №0709/17/П2/08-С від 05.03.2009 р. та договір про внесення змін №1 від 03.03.2010 р. до договору поруки №0709/17/П2/08-С від 05.03.2009 р.; договір поруки №0709/18/П2/08-С від 05.03.2009 р. та договір про внесення змін №1 від 03.03.2010 р. до договору поруки №0709/18/П2/08-С від 05.03.2009 р.; договір поруки №0709/16/П2/08-С від 05.03.2009 р. та договір про внесення змін №1 від 03.03.2010 р. до договору поруки №0709/16/П2/08-С від 05.03.2009 р.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Бринцев О.В.) від 17.10.2011 р. по справі № 5023/6386/11 в задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Рішення мотивоване з посиланням на безпідставність заявлених позивачем позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача просить суд рішення господарського суду скасувати оскаржуване рішення та задовольнити апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та вимогам закону.
Присутній в судовому засіданні представник відповідача просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Також присутній в судовому засіданні представник третьої особи - ОСОБА_5 просить суд оскаржуване рішення скасувати та задовольнити вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Інші треті особи - ОСОБА_3, м. Харків та ОСОБА_4, м. Харків відзиву на апеляційну скаргу не надали в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи те, що неявка ОСОБА_3, м. Харків та ОСОБА_4, м. Харків не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за відсутності останніх.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 07.03.2008р. між ВАТ «Кредитпромбанк»та третьою особою ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №0709/17/08-С про надання кредиту на споживчі цілі у розмірі 1.000.000,00 грн. (т. І а. с. 73-77).
07.03.2008р. між ВАТ «Кредитпромбанк»та третьою особою ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 0709/16/08-С про надання кредиту на споживчі цілі у розмірі 1.000.000,00 грн. (т. І а. с. 83-87).
07.03.2008р. між ВАТ «Кредитпромбанк»та третьою особою ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №0709/18/08-С про надання кредиту на споживчі цілі у розмірі 1.000.000,00 грн. (т. І а. с. 92-96).
30.08.2008 р. загальними зборами ТОВ "АБТ-Алтек" затверджено та 06.10.2008р. державним реєстратором зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ "АБТ-Алтек". (т. І а.с.11-27).
Абзацом 4 п. 9.8. статуту ТОВ "АБТ-Алтек" передбачено, що директор вирішує всі поточні питання діяльності товариства за винятком тих, що віднесені до виняткової компетенції вищого органа товариства.
Підпунктом «у»п. 9.2. статуту до виняткової компетенції зборів учасників товариства віднесено розпорядження (відчуження) основними засобами товариства вартістю, що перевищує 10 (десять) встановлених державою мінімальних заробітних плат.
03.03.2009 р. загальними зборами ТОВ "АБТ-Алтек" прийняті рішення про укладення договорів поруки (т. ІІ ас.29-30). Так зокрема, загальні збори ТОВ "АБТ-Алтек" ухвалили рішення виступити фінансовим поручителем за кредитами, наданими ОСОБА_5 відповідно до кредитного договору від 07.03.2008р. №0709/16/08-С (сума зобов'язань за договором складає 1.000.000,00 грн., процентна ставка -16,5% річних), ОСОБА_4 відповідно до кредитного договору від 07.03.2008р. №0709/18/08-С (сума зобов'язань за договором складає 1.000.000,00 грн., процентна ставка -16,5% річних), ОСОБА_3 відповідно до кредитного договору від 07.03.2008р. №0709/17/08-С (сума зобов'язань за договором складає 1.000.000,00 грн., процентна ставка -16,5% річних).
05.03.2009р. між ВАТ «Кредитпромбанк»та ТОВ "АБТ-Алтек" укладено договір поруки № 0709/17/П2/08-С про надання поруки за кредитним договором від 07.03.2008 р. № 0709/17/08-С, укладеним із ОСОБА_3; договір поруки № 0709/16/П2/08-С про надання поруки за кредитним договором від 07.03.2008р. № 0709/16/08-С, укладеним із ОСОБА_5; договір поруки № 0709/18/П2/08-С про надання поруки за кредитним договором від 07.03.2008р. №0709/18/08-С, укладеним із ОСОБА_4 03.03.2010р. у зв'язку зі зміною умов кредитних договорів до названих договорів поруки було укладено відповідні додаткові угоди №1.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.12.2010 р. у справі №2-7189/2010 (т. І. а.с.88-91) стягнуто на користь ВАТ «Кредитпромбанк» солідарно з ТОВ "АБТ-Алтек" та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 07.03.2008р. № 0709/17/08-С.
Також рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.10.2010р. у справі №2-6598/10 (т. І а.с.99-100) стягнуто на користь ВАТ «Кредитпромбанк»солідарно з ТОВ "АБТ-Алтек", ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 07.03.2008р. № 0709/16/08-С та кредитним договором від 07.03.2008р. № 0709/18/08-С. Також рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2011р. у справі № 5023/4131/11 (т. І а.с.78-82) на користь ВАТ «Кредитпромбанк» стягнуто з ТОВ "АБТ-Алтек" на користь ВАТ «Кредитпромбанк»з ТОВ "АБТ-Алтек" заборгованість за кредитним договором від 07.03.2008р. № 0709/17/08-С.
20.07.2011 р. учасник ТОВ "АБТ-Алтек" ОСОБА_10 звернувся до товариства з листом, в якому він повідомив, що він не давав згоду на укладання спірних договорів поруки з третіми особами, не брав участь у загальних зборах товариства від 03.03.2010р. і його підпису на відповідному протоколі загальних зборів немає (т. І а. с. 28).
З посиланням на зазначені обставини позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просив суд визнати недійсними договір поруки №0709/17/П2/08-С від 05.03.2009 р. та договір про внесення змін №1 від 03.03.2010 р. до договору поруки №0709/17/П2/08-С від 05.03.2009 р.; договір поруки №0709/18/П2/08-С від 05.03.2009 р. та договір про внесення змін №1 від 03.03.2010 р. до договору поруки №0709/18/П2/08-С від 05.03.2009 р.; договір поруки №0709/16/П2/08-С від 05.03.2009 р. та договір про внесення змін №1 від 03.03.2010 р. до договору поруки № 0709/16/П2/08-С від 05.03.2009 р., як такі, що укладені директором підприємства позивача з перевищенням своїх повноважень, та без наявності згоди учасників товариства на укладання зазначених договорів.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що укладення директором договорів поруки не є розпорядженням основними фондами товариства, на що останній відповідно до статуту ТОВ "АБТ-Алтек" не має повноважень; що учасники товариства власними конклюдентними діями фактично визнали існування та дійсніть зазначених договорів.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У відповідності до ч.1 ст. 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 06.11.2009р.N9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. При цьому суд повинен встановити наявність тих обставин з якими закон пов'язує настання певних юридичних наслідків.
Отже, у даній справі необхідною умовою для визнання недійсними спірних правочинів є встановлення умов недійсності правочину, визначених ст.ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, а саме того, що зміст спірних правочинів суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) обов'язок по доведенню цього факту (відсутності в усіх учасників правочину наміру створити юридичні наслідки) покладений на позивача.
Господарський суд в оскаржуваному рішенні правомірно зазначив, що позивачем, всупереч вимогам зазначених положень закону, не доведено наявності обставин, які б могли зумовлювати визнання спірних договорів недійсними.
У відповідності до положень ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарський суд вірно вказав, що позивачем не надано доказів того, що який не будь з пунктів спірних договорів поруки та додаткових угод до них містить умови, котрі суперечать Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Натомість позивач посилається на перевищення директором повноважень під час укладення спірних договорів поруки. Проте, це питання (про наявність чи відсутність повноважень на укладення договорів) не відноситься до власне умов (пунктів) відповідних договорів, а відноситься до процесу їх укладання. Тобто, позивачем неправильно в якості юридичної підстави позову обрано ч. 1 ст.203 ЦК України.
Викладене означає, що підстав, визначених Законом для визнання правочинів недійсними, тобто належних юридичних підстав позову, позивачем не наведено. З урахуванням принципу змагальності господарського процесу в компетенцію суду не входить надання позивачеві правової допомоги у юридичному обґрунтування позовних вимог. Тому суд не вправі на свій розсуд застосувати в якості іншої юридичної підстави позову належну норму права. Відтак висновки господарського суду про неправомірність позовних вимог є обґрунтованими, та такими, що можуть бути підставами для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.
Крім того, також правомірними є висновки господарського суду про відмову в позові з інших підстав та мотивів.
По-перше, є юридично неспроможними посилання позивача на перевищення директором ТОВ "АБТ-Алтек" повноважень, визначених статутом товариства.
У підтвердження цього свого твердження позивач посилається на норми Закону України «Про господарські товариства»та положення п.п. «у»п. 9.2. статуту ТОВ «АБТ-АЛТЕК»відповідно до яких розпорядження і (відчуження) основних засобів Товариства вартістю, що перевищує 10 (десять) встановлених державою мінімальних заробітних плат віднесено до виняткової компетенції зборів учасників товариства.
Проте, позивачем не прийнято до уваги, що укладення договорів поруки не є розпорядженням основними фондами, про що також правомірно зазначив господарський суд.
Згідно з абзацом першим підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент укладення спірних правочинів -із змінами, внесеними згідно із Законами України від 18.11.97 р. N639/97-ВР, від 24.12.2002 р. N349-IV, від 01.07.2004 р. N1957-IV) під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Відповідно до положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (затв. наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. , за реєстр. в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 893/4186) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки: 100 "Інвестиційна нерухомість"; 101 "Земельні ділянки»; 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"; 103 "Будинки та споруди"; 104 "Машини та обладнання"; 105 "Транспортні засоби"; 106 "Інструменти, прилади та інвентар"; 107 "Тварини"; 108 "Багаторічні насадження"; 109 "Інші основні засоби".
У відповідності до чинної на момент вирішення спору редакції п. 14.1.138 Податкового кодексу України основні фонди -це матеріальні активи, які використовуються в господарській діяльності і очікуваний строк користування яких становить більше одного року.
Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Відповідно до ст.317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом майно).
Отже, відповідно до статуту позивача, як в редакції, яка діяла на дату укладення оскаржуваних договорів поруки, так і на час укладання додаткових угод до них, згода загальних зборів учасників товариства необхідна лише при розпорядженні майном.
Відповідно до ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно зі ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто при наданні поруки не відбувається переходу права власності чи користування на майно, не обмежується право володіння майном, ніяке майно не змінює свої властивості чи призначення.
Отже, при надані поруки не відбувається розпорядження будь-яким майном, а тому згода загальних зборів позивача на надання поруки, відповідно до положень його статуту, не є необхідною передумовою для поруки ТОВ «АБТ-Алтек»перед третіми особами.
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.
Згідно з п. 9.8 статуту позивача виконавчим органом товариства є директор. Директор вирішує всі поточні питання діяльності товариства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Загальних зборів товариства.
Відповідно до п. 9.10 статуту Позивача директор без доручення діє від імені товариства. Він, зокрема має право: чинити без доручення різноманітні дії від імені товариства в межах своїх повноважень укладати договори й угоди; представляти інтереси товариства в установах банків, у взаємовідносинах з юридичними та фізичними особами.
Викладене означає, що оспорювані позивачем договори поруки та додаткові угоди до них укладені від імені ТОВ «АБТ-Алтек»його директором, який відповідно до статуту Позивача мав такі повноваження.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що директор товариства розпорядився фондами товариства без отримання необхідної на це згоди від загальних зборів є такими, що побудовані на вільному тлумаченні позивачем окремих положень статуту товариства та певних положень Закону.
По-друге, оспорювані правочини (навіть у разі укладення би їх із перевищенням повноважень директора) схвалені в подальшому загальними зборами товариства.
Відповідно до ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Договори поруки були укладені 07.03.2008р. та додаткові угоди до Договорів поруки були укладені 03.03.2010 р.
Згідно з п. 9.5 статуту Позивача, а також ст. 61 ЗУ «Про господарські товариства»збори учасників Товариства скликаються не рідше двох раз на рік. Згідно ст. 63 ЗУ «Про господарські товариства»контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії. Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень. Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства. Аналогічні положення містяться у розділі 10 статуту Позивача.
Відповідно до п. 7.4 статуту позивача річний баланс, звіти прибутку та збитків повинні бути складені протягом перших двох місяців наступних за закінченням фінансового року і до кінці березня повинні бути затверджені вищим органом товариства (тобто зборами учасників).
Таким чином, з моменту укладання Договорів поруки (з березня 2008 року) учасники Позивача щонайменше тричі (при затвердженні річних звітів Товариства) дізнались або мали дізнатися про наявність Договорів поруки. Матеріали справи підтверджують такий висновок суду, адже з книги реєстрації протоколів загальних зборів учасників ТОВ «АБТ-Алтек»та власне самих протоколів загальних зборів (т. ІІ а.с. 10-23) вбачається, що після укладення спірних договорів поруки загальні збори дійсно проводились вісім разів.
Таким чином, не висловивши на цих загальних зборах заперечень проти затвердження відповідних річних балансів вищевказаними діями позивач схвалив спірні договори поруки та додаткові угоди до них, що додатково підтверджує їх дійсність.
По-третє, твердження позивача про відсутність рішення загальних зборів ТОВ «АБТ-Алтек»спростовується наявністю цього рішення у матеріалах справи.
Рішення загальних зборів ТОВ «АБТ-Алтек»про укладення спірних договорів поруки, викладене у протоколі загальних зборів від 03.03.2009р. (т. ІІ а.с.29-30) станом на момент вирішення спору є чинним, доказів його оскарження в судовому порядку суду не надано. Відтак у суду з урахуванням, презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) немає підстав не враховувати його існування, а отже і існування згоди загальних зборів на укладення спірних договорів поруки.
Посилання позивача на те, що про існування даного протоколу йому нібито стало відомо під час розгляду даної справи колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначений протокол оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства України, а позивач не надав суду належних доказів ні його недостовірності, ні оскарження рішень зборів, які засвідчені цим протоколом.
Посилання позивача на нібито безпідставне відхилення судом його клопотання про призначення почеркознавчої експертизи судова колегія також не приймає, оскільки в даному випадку предметом розгляду по даній справі є дійсність договорів поруки, а не дійсність підпису на протоколі б/н від 03.03.2009 р. Тим більше, позивач не надав суду доказів оскарження рішень зборів, які засвідчені цим протоколом, в т.ч. з підстав неналежності підпису ОСОБА_11 на цьому документі.
З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача, викладені в позові та апеляційній скарзі позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у позові та апеляційній скарзі, та вільним тлумаченням окремих положень Статуту ТОВ «АБТ-Алтек»та Закону.
За таких обставин, висновки господарського суду про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними спірних договорів поруки з вищеназваних підстав є законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
Апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ - Алтек", м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.10.11 у справі № 5023/6386/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 23.12.2011 р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
судді Плахов О.В.
Шутенко І.А.