"21" грудня 2011 р. Справа № 5023/7588/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
кредитора (ПП „Охоронне агентство „Захист М”) -не з'явився
кредитора (ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”) - Борзило В.В.
кредитора (ПАТ „Ерсте Банк”) -не з'явився
боржника -не з'явився
арбітражного керуючого -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ (вх. № 4685Х/2-5) на постанову господарського суду Харківської області від 26.09.11 р. по справі №5023/7588/11
за заявою Приватного підприємства "Охоронне агентство "Захист М", с. Комуніст
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про визнання банкрутом , -
Ініціюючий кредитор - Приватне підприємство "Охоронне агентство "Захист М", с.Комуніст, звернувся до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) банкрутом відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на тій підставі, що у боржника наявний безспірний борг у розмірі 81 000 грн. та боржник не надає більш ніж протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року прийнято заяву Приватного підприємства "Охоронне агентство "Захист М" про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника прийнято до розгляду, призначено засідання суду на 26.09.2011р. о 12:20 год., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на все майно та грошові кошти, що належать фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, за винятком майна, на яке відповідно до цивільного процесуального законодавства не може бути звернено стягнення.
Постановою господарського суду Харківської області (суддя Чистякова І.О.) від 26.09.2011 р. по справі № 5023/7588/11 визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради (дата проведення державної реєстрації згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 - 01.11.2000 р.) та місцезнаходження якого: 61089, АДРЕСА_1 - банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру; встановлено, що розмір безспірних вимог Приватного підприємства "Охоронне Агентство "Захист М" (ідентифікаційний код 36647395) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 складає 81 000,00 грн.; постановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина - підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; скасовано всі арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі: скасувати арешт, накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2010 р. на майно та грошові кошти, що належать Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, адреса: 61089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Встановлено, що накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; призначено ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) арбітражного керуючого Плотнікову Олену Володимирівну (ліцензія серії НОМЕР_5 від 30.06.2010 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2); зобов'язано ліквідатора відповідно до ст. ст. 25-30, 47-49, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 26 березня 2012 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів у десятиденний строк, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, здійснити продаж всього майна фізичної особи ОСОБА_3, адреса: 61089, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у тому числі реалізувати майно, що є предметом іпотеки, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Також зобов'язано ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута.
Кредитор -ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ з постановою господарського суду від 26.09.2011 р. не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та припинити провадження у справі.
Крім того, ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ просить суд зупинити виконання п. 4 Постанови господарського суду Харківської області від 26.09.2011р. у справі № 5023/7588/11 в частині зупинення внесення відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення обтяження заставою автомобілю марки NISSAN X TRAIL, реєстр. № НОМЕР_3, належного ОСОБА_3
В обґрунтування своїх вимог ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ посилається на те, що господарський суд при винесенні постанови, всупереч вимогам ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не з'ясував питання про наявність ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Доказами наявності проведення підприємницької діяльності Боржником апелянт вважає те, що:
1) боржник зареєстрований як фізична особа-підприємець (про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію);
2) на день винесення Постанови суду, Боржник міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
3) вид підприємницької діяльності Боржника: арбітражний керуючий, розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор, який має ліцензію серії НОМЕР_6 терміном з 10.07.2009 р. по 09.07.2014 р. (витяг з офіційного сайту Державного департаменту з питань банкрутства - додається);
4) доказами проведення підприємницької діяльності можуть бути: ухвали від 04.02.2010 р., 02.06.2010 р.. 14.06.2010 р., 12.07.2010 р., 22.09.2010 р.„ 20.09.2010 р., 13.12.2010 р., 21.03.2011 р. господарського суду Харківської області, в який Боржник зазначається як ліквідатор, представник ліквідатора.
Отже, на думку апелянта, ним надані беззаперечні докази ведення боржником підприємницької діяльності, а не її відсутності. Наслідком неподання Боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, на думку апелянта, має бути накладення штрафних санкцій (у розмірах визначених ст.120 Податкового кодексу України), а визнання його банкрутом.
Апелянт зазначає, що боржник -ФОП ОСОБА_3 постійно проживає за адресою АДРЕСА_1, неодноразово звертався до банку з приводу виконання укладеного між ним та банком умов кредитного договору, відсутність останнього за місцезнаходженням не встановлена податковими органами у встановленому законом порядку.
Крім того, апелянт також вказує на те, що ініціюючий кредитор при зверненні до суду не надав належних та допустимих доказів наявності в нього безспірних грошових вимог до боржника, та їх невиконання останнім протягом встановленого Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку, що свідчить про безпідставність порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3.
Разом з тим ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ зазначає, що господарський суд при винесенні ухвали грубо порушив як вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" так і його законні права та інтереси, тощо.
ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ в судове засідання свого представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття представника не повідомив.
Інші кредитори, боржник та арбітражний керуючий відзиву на апеляційну скаргу не надали.
В судовому засіданні представник кредитора - ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити апеляційну скаргу, вважаючи доводи, викладені в цій скарзі обґрунтованими.
Ініціюючий кредитор, боржник, арбітражний керуючий в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності останніх.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, господарський суд приймаючи оскаржувану постанову мотивував її наступним:
Боржник має перед кредитором безспірну заборгованість в розмірі 81 000,00 грн., яка підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 14.09.2010 року по справі №61/267-10 та наказом господарського суду Харківської області від 28.09.2010 року по справі №61/267-10, та пов'язана з підприємницькою діяльність боржника, що підтверджується вимогою б/н від 18.06.2010 року, договором охорони і встановлення системи охоронної сигналізації, системи відеоспостереження, актом виконаних робіт №1 від 14.04.2010 року до договору охорони і встановлення системи охоронної сигналізації, системи відеоспостереження від 12.04.2010 року, актом виконаних робіт №2 від 14.05.2010 року до договору охорони і встановлення системи охоронної сигналізації, системи відеоспостереження від 12.04.2010 року, актом виконаних робіт №3 від 14.06.2010 року до договору охорони і встановлення системи охоронної сигналізації, системи відеоспостереження від 12.04.2010 року, актом звірки взаєморозрахунків.
Кредитором в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку було пред'явлено для примусового виконання наказ господарського суду Харківської області від 28.09.2010 року по справі №61/267-10, примусове стягнення за якими було розпочато на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 21723517 від 05.10.2010 року.
Однак, при примусовому виконанні кредитору не вдалося задовольнити свої вимоги на підставі Закону України "Про виконавче провадження" оскільки Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції виконавчі документи повернуто кредитору на підставі постанови про повернення виконавчого документу стягувачу ВП № 21723517 від 22.11.2010 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", в зв'язку з відсутністю майна на яке може бути звернене стягнення.
Боржник є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія НОМЕР_7 від 19.09.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст.128 ГК України - громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 3017/9/17-112 від 18.08.2011 року боржник не надавав протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, остання звітність була надана 09.01.2009 року.
Враховуючи факт ненадання боржником більш ніж протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, наявність безспірної заборгованості, пов'язаної з підприємницькою діяльністю боржника, суд на підставі ч. 2 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зробив висновок про необхідність визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Плотнікову О. В. (яка надала заяву на участь у справі в якості ліквідатора та сповістила суд, що не є особою, яка згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є заінтересованою особою, раніше не здійснювала управління боржником - юридичною особою, не є особою якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів).
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі постанови.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що кредитор зобов'язаний викласти в заяві обставини, що підтверджують безспірність грошових вимог, неплатоспроможність боржника та обставини щодо його відсутності, при цьому, не має значення розмір його вимог до боржника та строк виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
З аналізу зазначеної статті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закон), випливає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана ініціюючим кредитором у разі:
- якщо громадянин-підприємець відсутній за місцезнаходженням;
- ненадання боржником протягом року до органа державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності,
- а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Як однією з підстав для визнання Боржника банкрутом суд в оскаржуваній постанові зазначив ненадання боржником протягом року до органу державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Проте, суд не з'ясував, яку саме звітність боржник не подавав до податкових органів та підстави такого неподання.
Крім того, щодо встановлення факту відсутності платника податків за місцем його реєстрації існує певний порядок, який визначений для органів державної податкової служби.
Матеріали справи не містять доказів встановлення органами державної податкової служби факту відсутності Боржника за місцем проживання.
Зокрема, п. 11.2. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. № 40, в редакції наказу від 17.11.1998 р. № 552 визначено, що стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, здійснюються певні заходи; у рамках проведення цих заходів працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місця проживання платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцем проживання, то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. відповідальних та афілійованих осіб, (акт в матеріалах справи не міститься).
Пунктом 11.3 вищевказаного Порядку, передбачено, що у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцем проживання, то замість акта перевірки місця проживання платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин, (довідка в матеріалах справи не міститься)
Пунктом 11.4. вищевказаного Порядку встановлено, що щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцем проживання та не з'ясоване його фактичне місце проживання, підрозділ органу державної виконавчої служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб вносяться дані про подання запиту.
Пунктом 11.5. передбачено, що якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходження за формою № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених ч. 8.ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(внесення відповідних відомостей про відсутність за місцем проживання платника податків). Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень за формою № 19-ОПП.
Пунктом 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначає перелік відомостей щодо фізичної особи-підприємця, який має міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серед яких і «інша додаткова інформація про здійснення зв'язку з фізичною особою-підприємцім». За даними Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.05.2011р., від 19.09.2011р. (а.с. 23, 59) інформація про відсутність Боржника за місцем проживання відсутня.
Тобто, суд проігнорував той факт, що на час винесення оскаржуваної постанови суду, боржник міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про його відсутність за місцезнаходження даний реєстр не містить.
Також суд безпідставно не з'ясував, чи займається боржник станом на момент винесення оскаржуваної постанови підприємницькою діяльністю.
Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 59-61) вид підприємницької діяльності Боржника: арбітражний керуючий, розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор, який має ліцензію серії НОМЕР_6 терміном з 10.07.2009р. по 09.07.2014 р. (витяг з офіційного сайту Державного департаменту з питань банкрутства (а.с. 23 т.с..2)).
Доказами ведення боржником підприємницької діяльності є ухвали від 04.02.2010 р., 02.06.2010 р., 14.06.2010 р., 12.07.2010р., 22.09.2010 р., 20.09.2010 р., 13.12.2010 р., 21.03.2011 р., 10.03.2011р господарського суду Харківської області, ухвали господарського суду Одеської області від 18.01.2011р., в який Боржник зазначається як ліквідатор, представник ліквідатора (копії даних ухвал залучено до матеріалів справи).
Отже, зазначені обставини свідчать про ведення боржником підприємницької діяльності, а не її відсутності, оскільки останній приймає участь у судових засіданнях господарського суду Харківської області (витяги з ухвал, в яких в якості присутнього у судових засіданнях ОСОБА_3 залучено до матеріалів справи).
Паспортними даними ОСОБА_3 (а.с. 15) підтверджується реєстрація його місця проживання за адресою АДРЕСА_1.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 є позичальником та Заставодавцем по відношенню до Апелянта.
Матеріали справи свідчать про те, що 12.05.2011 р. ОСОБА_3 звернувся до Банку з письмової заявою щодо реструктуризації його кредитної заборгованості. Його заяву від 12.05.2011 (вхід. № 41 від 12.05.2011р.) було подано ним особисто. В якості адреси свого місця проживання він зазначив: АДРЕСА_1. За цією ж адресою і здійснюється листування з ОСОБА_3 Докази зміни чи зняття з реєстрації місця проживання з адреси АДРЕСА_1, в справі не містяться.
Відповідь на заяву ОСОБА_3 від 12.05.2011р. було направлено Апелянтом поштою рекомендованим листом, лист від 08.06.2011р. вих. № 28.8.0-05/079. Докази отримання листа-відповіді ОСОБА_3 22.06.2011 р. залучено до матеріалів справи (копії заяви та відповіді, квитанція про направлення, повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23-25, т.с. 2)).
Наступний лист ПАТ «Ерсте Банк», що був направлений в адрес ОСОБА_3 (про тимчасове зупинення діяльності Харківського відділення № 8 АТ «Ерсте Банк»), було отримано ним особисто (підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення) 17.10.2011р.
Отже, Боржник не є відсутнім за своїм місцем проживання (АДРЕСА_1).
Далі, Ст. 52 Закону вимагає подання до заяви про порушення справи про банкрутство доказів невиконання грошових зобов'язань Боржника перед ініціюючим кредитором .
Як свідчать матеріали справи, виконавче провадження щодо виконання наказу (а. с. 57 т.с. 2) було відкрито органом державної виконавчої служби 05.10.2010 р. (а.с.37 т.с.2) та виконавчий документ було повернуто без виконання вже 22.11.2010 р. (ас 56 т.с.2). На повторне виконання наказ не передавався, а заява про порушення справи про банкрутство було подана через 9 міс.
При цьому, господарський суд при винесенні постанови проігнорував той факт, що ініціюючим кредитором не надано доказів проведення виконавчих дій за виконавчим документом - наказом від 28.09.2010 р. господарського суду Харківської області.
Тобто, фактично матеріали справи не містять доказів неможливості виконання боржником своїх зобов'язань перед ініціюючим кредитором з часу повернення виконавчого документа без виконання до часу звернення ініціюючим кредитором до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, що також було залишено судом поза увагою при прийнятті постанови.
З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги ініціюючого кредитора про визнання боржника в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутом позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням належних та допустимих доказів наявності відповідних підстав.
За таких обставин, доводи ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ про безпідставність оскаржуваної постанови від 26.09.11 р. по справі № 5023/7588/11 є законними та обґрунтованими, вимоги останнього, викладені в апеляційній скарзі, про її скасування та припинення провадження у справі підлягають задоволенню.
Разом з тим, вимоги ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ, викладені в апеляційній скарзі, про зупинення виконання п. 4 Постанови господарського суду Харківської області від 26.09.2011р. у справі № 5023/7588/11 в частині внесення відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення обтяження заставою автомобілю марки NISSAN X TRAIL, реєстр. № НОМЕР_3, що належитьо ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, оскільки порядок набрання законної сили постановою у справі про банкрутство, в разі її оскарження в апеляційному порядку, передбачено відповідними положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України. Тим більше, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з вищевказаних підстав.
Таким чином, висновки, викладені в постанові господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 4 ст. 103, п. 1-4 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 26.09.11 р. по справі № 5023/7588/11 скасувати.
Провадження у справі припинити.
В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 23.12.2011 р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
судді Плахов О.В.
Шутенко І.А.