13 грудня 2011 р. Справа № 5021/769/2011
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Камишева Л.М., суддя Терещенко О.І.
при секретарі Вороні В.С.
за участю представників:
позивача -не з'явився
1-го відповідача - ОСОБА_1 за дорученням №3/03 від 25 березня 2011 року
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду позивача (вх. №4622C/1-32) на рішення господарського суду Сумської області від 12 вересня 2011 року у справі
за позовом Приватного підприємства “Племінний завод “Олександрівка”, с. Курган Лебединського району, Сумської області
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Угроїдський цукровий завод”, м. Суми
2. Лебединської районної держаної адміністрації, м. Лебедин, Сумської області
про визнання частково недійсними розпоряджень, визнання недійсним договору, установлення господарський відносин та визнання права
ПП “Племінний завод “Олександрівка” звернулось до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просить: визнати недійсним пункт 4 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ “ Райз -Максимко ” та ТОВ «Угроїдський цукровий завод на території Межиріцької, Курганської сільської рад»від 20.09.2010 року № 500, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району» від 30.04.2010 року № 239 ; пункт 2 розпорядження Лебединської районної державної адміністрації “Про протест прокурора від 01.11.2010 року № 35 на розпорядження голови райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Райз -Максимко» та ТОВ «Угроїдський цукровий завод на території Межиріцької, Курганської сільських рад»від 11.11.2010 року № 593, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району «від 30.04.2010 року № 239; визнати недійсним договір оренди землі від 28.09.2010 року, укладений між Лебединською районною державною адміністрацією та ТОВ «Уроїдський цукровий завод», зареєстрований у Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 08.10.2010 року за № 041062101932 ; установити та визнати поновленим з 17 червня 2010 року договір оренди землі від 06.06.2005 року, укладений між Лебединською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Племінний завод «Олександрівка», зареєстрований у Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»при Державному комітеті України по земельних ресурсах 17.06.2005 року за № 040562101604 на той самий строк і на тих самих умовах; визнати право приватного підприємства «Племінний завод «Олександрівка»на користування земельною ділянкою (не витребувані паї -86 шт.), загальною площею 340,94 га, у тому числі: ріллі -287,1 га, сінокосів -36,33 га, пасовища -17,43 га, яка знаходиться на території Курганської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах договору оренди землі від 06.06.2005 року, укладеного між Лебединською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Племінний завод «Олександрівка», зареєстрований у Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 17.06.2005 року за № 040562101604 06.06.2005 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 12 вересня 2011 року (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково. Визнано недійсним пункт 4 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ “ Райз -Максимко ” та ТОВ «Угроїдський цукровий завод на території Межиріцької, Курганської сільської рад»від 20.09.2010 року № 500, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району» від 30.04.2010 року № 239 ; пункт 2 розпорядження Лебединської районної державної адміністрації “Про протест прокурора від 01.11.2010 року № 35 на розпорядження голови райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 “Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПАТ «Райз -Максимко» та ТОВ «Угроїдський цукровий завод» на території Межиріцької, Курганської сільських рад»від 11.11.2010 року № 593, в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району» від 30.04.2010 року № 239. Стягнено з Лебединської районної державної адміністрації на користь Приватного підприємства «Племінний завод «Олександрівка»витрати по сплаті державного мита в сумі 52,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 56,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 12 вересня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов приватного підприємства “Племінний завод “Олександрівка” задовольнити повністю. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме порушення суб'єктивного права на поновлення раніше укладеного договору оренди земельної ділянки та продовження користування земельною ділянкоюТакож судом не було з'ясовано, що у Лебединської районної державної адміністрації з дня закінчення строку дії договору оренди землі від 06.06.2005 року протягом одного місяця після закінчення строку дії вказаного договору були відсутні письмові заперечення щодо поновлення вказаного договору на той самий строк і на тих самих умовах.
1-й відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржене рішення законне, обґрунтоване та відповідає нормам матеріального і процесуального права. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує на те, що Лебединською районною державною адміністрацією було дотримано вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі»щодо повідомлення про заперечення проти поновлення договору на тих самих умовах. Зазначає, що відсутні правові підстави для поновлення судом договору оренди від 06.06.2005 року на тих самих умовах і на той самий строк. Вважає, що договір оренди земельної ділянки від 28 вересня 2010 року, укладений між ТОВ “Угроїдський цукровий завод” та Лебединською районною державною адміністрацією, не суперечить актам цивільного законодавства, укладений особою, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників правочину та відповідають їх внутрішній волі. На думку 1-го відповідача, позивач не мав права користування земельною ділянкою, а відтак розпорядженням №500 від 20.09.2010 року та договором від 28.09.2010 року не могло бути порушене його право користування земельною ділянкою.
2-й відповідач відзив на апеляційну скаргу позивача не надав.
Позивач та 2-й відповідач у судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.
Приймаючи до уваги належне повідомлення позивача та 2-го відповідача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі вказаних представників за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представника 1-го відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 06 червня 2005 року між Лебединською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємством “Племінний завод “Олександрівка” (Орендар) укладений договір оренди землі, зареєстрований в установленому порядку 17.06.2005 року за № 040562101604 (т.1 а.с.35-38).
Згідно п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва , яка знаходиться на території Курганської сільської ради.
Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 413,16 га, у тому числі кількість паїв 105,5 шт., рілля - 347,49 га, сіножаті -45,25 га, пасовищ -20,42 га.
Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
З матеріалів справи вбачається, що Розпорядженням голови Лебединської районної державної адміністрації № 239 від 30.04.2009 року надано в оренду не витребувані земельні ділянки ПП “Племзавод “Олександрівка” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 1 рік в кількості 86 штук загальною площею 340,94 грн. , в тому числі : ріллі - 287,15 грн , сіножатей - 36,33 га, пасовищ -17,43 га до моменту витребування їх власниками чи спадкоємцями на території Курганської сільської ради Лебединського району (т.1 а.с.39).
З Клопотання № 40 від 10.08.2010 року вбачається, що директор ПП “Племзавод “Олександрівка” звернувся до голови Лебединської районної державної адміністрації з проханням сприяти у пролонгації договору оренди землі на тих самих умовах, що були в договорі оренди землі від 06.06.2005 року (т.1 а.с.45-46).
П.2 Розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 20.09.2010 року № 500 вищезазначені невитребувані земельні ділянки надані в оренду ТОВ “Угроїдський цукровий завод” на 5 років, але з визначенням розміру орендної плати 4,5% їх вартості з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2, тобто орендної плати більшої ніж у договорі від 06.06.2005 року (т.1 а.с.88-89). У пункті 4 розпорядження зазначено, що у зв'язку з прийняттям даного розпорядження, раніше прийняте розпорядження від 30.04.2010 року № 239 вважати таким, що втратило чинність.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, що діяла на той час), у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
Другий відповідач (орендодавець) в особі голови районної держаної адміністрації своїм розпорядженням від 30.04.2010 року № 239 вирішив надати позивачеві в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на змінених умовах, як щодо кількості земельних ділянок (паїв), так і щодо площі земельних ділянок та строку договору.
Позивач, не погодившись на запропоновані другим відповідачем в розпорядженні № 239 умови договору землі, наполягав і наполягає на поновленні договору від 06.06.2005 року на тих самих умовах, які були ним встановлені.
Згідно статті 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації діють на засадах, зокрема, відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенство права; законності.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституцією України та Законом України «Про місцеві державні адміністрації»не надано місцевим державним адміністраціям, головам місцевих державних адміністрацій права скасовувати, відміняти свої попередні рішення (розпорядження), визнавати їх такими, що втратили чинність, оскільки такі дії місцевих державних адміністрацій та їх посадових осіб суперечили б засадам (принципам) діяльності місцевих державних адміністрацій, передбаченим статтею 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що господарський суд дійшо обґрунтованого висновку про те, що всупереч ст. 19 Конституції України головою Лебединської районної державної адміністрації прийняті рішення, а саме: рішення, викладене в пункті 4 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 20.09.2010 року № 500 «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогоспорадського виробництва ПрАТ «Райз - Максимко»та ТОВ «Угроїдський цукровий завод»на території Межиріцької, Курганської сільських рад»в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 30.04.2009 року № 239 «Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району»та викладене в пункті 2 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 11.11.2010 року № 593 «Про протест прокурора від 01.11.2010 року № 35 на розпорядження голови райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 «Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПрАТ «Райз-Максимко»та ТОВ «Угроїдський цукровий завод»на території Межиріцької, Курганської сільських рад»в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження голови Лебединської районної державної адміністрації від 30.04.2010 року № 239 «Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв), земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Лебединського району».
Колегія суддів, на підставі вищенаведеного, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перша позовна вимога щодо визнання частково недійсними розпоряджень голови Лебединської райдержадміністрації від 20.09.2010 року № 500 (пункт 4) та від 11.11.2010 року № 593 (пункт 2) в частині втрати чинності пунктом 3 розпорядження від 30.04.2010 року № 239 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди землі від 28.09.2010 року, укладений між відповідачами, колегією суддів встановлено наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.09.2010 року між Лебединською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ “Угроїдський цукровий завод” (Орендар) укладено Договір оренди землі. Договір зареєстрований в установленому порядку 08.10.2010 року за № 041062101932 (т.1 а.с.92-96).
Згідно п.1 даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (не витребувані паї) до моменту витребування власниками чи спадкоємцями на території Курганської с/ради Лебединського району, Сумської області.
Відповідно до п.2 в оренду передається земельна ділянка (невитребувані паї -86 шт.) загальною площею -340,94 га, у тому числі : ріллі - 287,15 грн., сінокосів -36,33 га, посовища -17,43 га.
Пунктом 8 передбачено, що договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
У п.9 зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 191526 грн. в рік, 4,5% нормативної грошової оцінки землі.
З Акту прийому -передачі земельної ділянки від 28 вересня 2010 року вбачається, що Лебединська районна державна адміністрація передала, а ТОВ “Угроїдський цукровий завод” прийняло в оренду земельну ділянку, зазначену у Договорі оренди землі від 28.09.2010 року (т.1 а.с.97).
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, що діяла на той час), орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що таке переважне право орендар, має лише за інших рівних умов, а реалізація цього права можлива лише за наявності відповідного рішення уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування та потребує додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі, тобто, сторони повинні укласти договір оренди на новий строк, який визначається відповідним рішенням уповноваженого органу, та узгодити умови договору.
З матеріалів справи вбачається, сторони договору оренди землі від 06.06.2005 року не дійшли згоди щодо поновлення (укладення) договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки другим відповідачем в особі його голови було прийнято розпорядження від 30.04.2010 року № 239, яким він висловив свою згоду на надання в оренду позивачеві земельних ділянок іншої (меншої) площі та на інший (менший) строк .
Враховуючи те, що позивач та другий відповідач не дійшли згоди щодо зміни умов договору оренди землі на новий строк, другим відповідачем було прийнято розпорядження від 20.09.2010 року № 500 ( пункт 2) про надання тих земельних ділянок, які пролонгувались позивачеві в розпорядженні від 30.04.2010 року № 239, але зі значно вищою орендною платою -4,5 % вартості земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 ( у позивача орендна плата була з січня 2009 року в розмірі 1,5 % вартості земельних ділянок) .
Оскільки позивач мав переважне право на поновлення договору лише за інших рівних умов, а укладення договору другим відповідачем з першим відповідачем відбулось не на рівних умовах, а на кращих для орендодавця умовах, то переважне право на поновлення договору від 06.06.2005 року позивач втратив.
Стосовно заперечення другого відповідача проти поновлення (укладення) договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах , що і в договорі від 06.06.2005 року, позивач був повідомлений розпорядженням голови Лебединської райдержадміністрації від 30.04.2010 року № 239 року № 239 про закінчення строку договору від 06.06.2005 року.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що другим відповідачем дотримано вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, що діяла на той час) щодо письмового повідомлення позивача про заперечення проти поновлення (укладення) договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, а позивач не скористався своїм правом на поновлення (укладення) договору оренди землі на новий, але інший строк на інших умовах за згодою сторін.
Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі»(у редакції, що діяла на той час), договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено .
Таким чином, договір оренди землі від 06.06.2005 року укладений між позивачем та другим відповідачем припинив свою дію 17.06.2010 року і не був поновлений в установленому законом порядку шляхом укладення нового договору оренди землі.
За таких обставин, на момент укладення відповідачем договору оренди землі від 28.09.2010 року, позивач не мав права користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим цим договором не могло бути порушене право користування позивача земельною ділянкою.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Договір оренди землі від 28.09.2010 року, за своїм змістом не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства , інтересам держави і суспільства, у зв'язку з чим позовна вимога щодо визнання недійсним цього договору не підлягає задоволенню у зв'язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.
Позивач також просив суд першої інстанції встановити та визнати поновленим з 17.06.2010 року Договір оренди землі від 06.06.2005 року, укладений ним з другим відповідачем, на той самий строк і на тих самих умовах.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 в редакції Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19.03.2010 року № 12, суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо.
Поновлення договору має здійснюватися за волевиявлення сторін. За відсутності рішення відповідного органу законні підстави для задоволення вимог позивача про установлення та визнання поновленими з певної дати (з 17.06.2010 року) договору оренди землі від 06.06.2005 року на той самий строк і на тих самих умовах відсутні.
У даному випадку відсутнє рішення відповідного органу про поновлення (укладення) договору оренди землі з позивачем на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором від 06.06.2005 року, укладеним між позивачем та другим відповідачем, а тому відсутні законні підстави для поновлення (укладення) договору оренди землі між другим відповідачем та позивачем на тих умовах та на той строк, що були в договорі від 06.06.2005 року.
Крім того, слід зазначити, що при обранні способів захисту прав на земельні ділянки позивач має керуватися не загальними нормами, які визначають способи захисту цивільних прав та господарських прав ( ст. 16 ЦК України , ст. 20 ГК України ), а статтею 152 Земельного кодексу України, якою визначені саме способи захисту прав на земельні ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Такого способу захисту прав на земельні ділянки, як «установити та визнати поновленим договір оренди землі», ні статтею 152 Земельного кодексу України, ні іншими Законами України не передбачено.
Колегія суддів вважає, що дана вимога є безпідставною та необґрунтованою і не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності рішення відповідного органу та потребує додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі.
Позивачем також було заявлено вимогу щодо визнання за ним права на користування певною земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 06.06.2005 року, укладеного між ним та другим відповідачем.
Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі від 06.06.2005 року є припиненим з 17.06.2010 року у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Нового договору позивачем з другим відповідачем не було укладено, а відтак у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельних ділянок.
У відповідності з ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання за позивачем права на користування певною земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 06.06.2005 року.
Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України,
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 12 вересня 2011 року у справі № 5021/769/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Шепітько І.І.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Терещенко О.І.
Постанову підписано 19.12.2011 року