"20" грудня 2011 р. Справа № 5023/6869/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 (довіреність б/н від 08.09.11)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №1139 від 23.08.11)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4845 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27.10.11 у справі № 5023/6869/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Трейд", м.Харків,
третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Білий Тигр", м.Київ,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків,
про стягнення 7128,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.10.11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Шатерніков М.І., Жигалкін І.П.) відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про винесення окремої ухвали (або направлення повідомлення до Харківської міжрайонної природоохоронної прокуратури) відносно посадових осіб ТОВ "Нова Трейд", а також у задоволенні клопотання відповідача про винесення окремої ухвали або відповідного повідомлення господарського суду з направленням до ГУМВС України в Харківській області. Позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 7128,00 грн., 102 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Третя особа -ТОВ «Білий Тигр»- повідомлена належним чином про час та місце судового засідання 06.12.11 (відповідне повідомлення відділення зв'язку долучено до матеріалів справи), відзиву на апеляційну скаргу не надала, не направила свого представника для участі в судовому засіданні та не повідомила суд про причини його неявки. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що третя особа не скористалася своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні і що дану справу може бути розглянуто за відсутності представника ТОВ «Білий Тигр».
У судовому засіданні 06.12.11 було оголошено перерву до 15:30 години 20.12.11.
Після перерви позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, ТОВ "Нова Трейд" просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідачем надано суду докази сплати судового збору в належному розмірі.
Заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.
14.03.11 позивач як вантажовідправник, замовив у ФОП ОСОБА_3 як перевізника послуги з перевезення вантажу з м. Харкова до м. Києва; вантажоодержувач - ТОВ "Білий Тигр".
Як вбачається з товарно-транспортної накладної №213 від 14.03.11 (а.с.18), в пункті навантаження, за адресою м. Харків, вул. Ковтуна, 50, перевізником було прийнято до перевезення та завантажено в автомобіль Мерседес №НОМЕР_2 папір Аррlеtоn (55г/м2; А2 (430x610)) у кількості 360 пачок за ціною 160 грн. за пачку, запакованих у палети, на загальну суму 50500,00 грн.
15.03.11 даний вантаж було доставлено перевізником до пункту призначення (м.Київ, вул.Пост-Волинська, 5) -вищевказаний факт не заперечується представниками сторін.
При розвантаженні автомобіля представниками вантажоодержувача (без залучення представників постачальника та без участі ФОП ОСОБА_3, який відмовився від підписання акту) - було складено акт про пошкодження товару при транспортуванні від 15.03.11 (а.с.19), а також зроблено відповідну відмітку у товарно-транспортній накладній №213 від 14.03.11.
В даному акті зазначено, що 48 пачок деформувались і були «побиті», а саме, с/к СF зелений -7 пачок за ціною 130,56 грн. на суму 913,92 грн., с/к СF білий -13 пачок за ціною 130,56 грн. на суму 1697,28 грн. та с/к СFВ білий -28 пачок за ціною 161,00 грн. на суму 4508,00 грн. Таким чином, загальна вартість пошкодженого вантажу, за оцінкою вантажоодержувача, склала 7119,20 грн.
Водночас у позовній заяві ТОВ "Нова-Трейд" зазначає, що було пошкоджено товар на загальну суму 7128,00 грн., (а саме: с/к СF зелений ф.А2 -7 пачок за ціною 131,00 грн. на суму 917,00 грн, с/к СF білий ф.А2 -13 пачок за ціною 131,00 грн. на суму 1703,00 грн., с/к СFВ білий ф.А2 -28 пачок за ціною 161,00 грн. на суму 4508,00 грн).
В обґрунтування заявленої суми збитків позивач посилається на договір №0004-11 від 04.01.11 на поставку паперової продукції, укладений між ТОВ "Нова-Трейд" (постачальник) та ТОВ "Білий Тигр" (покупець), на видаткову накладну №РН -000218 від 14.03.11 (а.с.16), в якій визначено ціни на вищевказану продукцію, а також на видаткову накладну №БТ-0000001 від 15.03.11 (а.с.24), згідно з якою товар на загальну суму 7128,00 грн. був повернутий покупцем постачальнику у зв'язку з непридатністю використання для виробництва в поліграфії.
Судом першої інстанції на підставі вищевказаних доказів зроблено висновок про те, що вартість вантажу зменшилася саме на 7128,00 грн., а тому відповідно до п. 2 ч. З ст. 314 Господарського Кодексу України, цю суму має бути стягнуто з відповідача.
Проте колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом в ході розгляду справи не було надано належної оцінки матеріалам справи в їх сукупності, а саме -не було співставлено найменування, характеристики та вартість товару, зазначеного в документах, на які посилається позивач, та не надано відповідної оцінки розбіжностям у цих даних.
Зокрема, ТОВ "Нова-Трейд" стверджує, що відповідачем було здійснено перевезення товару, зазначеного у видатковій накладній №РН -000218 від 14.03.11. Кількість пачок паперу, зазначених у вказаній накладній (360) дійсно відповідає кількості, що зафіксована в товарно-транспортній накладній №213 від 14.03.11.
Разом з тим, відрізняється ціна за одиницю товару: 160 грн. за пачку в товарно-транспортній накладній (без диференціації за видами паперу) та 138,00 грн., 131,00 грн., 161,00 грн. (з ПДВ) в залежності від виду паперу - у видатковій накладній. На вищевказану обставину відповідач обґрунтовано посилається в апеляційній скарзі.
Твердження позивача в судовому засіданні про те, що в товарно-транспортній накладній зазначено середню суму вартості товару, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, виходячи з вартості всього товару за видатковою накладною (50518,24 грн.) та кількості пачок (360), середня ціна однієї пачки складає близько 140 грн., а не 160 грн.
Загальна сума товару, вказана у товарно-транспортній накладній (50500,00 грн.) також не відповідає сумі, зазначеній у видатковій накладній (50518,24 грн.).
Крім того, з видаткової накладної вбачається, що весь папір СFВ, який був предметом поставки, має формат 43*64 і коштує 134,17 грн. за пачку (161,00 грн. з ПДВ), тоді як іншими документами у справі (в тому числі, поясненнями самого позивача) підтверджується, що відповідачем перевозився лише папір формату А2 (43*61). Зокрема, в накладній на повернення товару за вищевказаною поставкою №БТ-0000001 від 15.03.11 формат паперу СFВ зазначено як 43*61, при цьому вказано ціну, яка відповідає ціні паперу більшого формату, а саме - 43*64 (згідно з видатковою накладною №РН -000218 від 14.03.11).
Тобто фактично накладною №БТ-0000001 від 15.03.11 оформлено повернення товару (папір СFВ формату А2 (43*61)), що не був предметом поставки за накладною №РН -000218 від 14.03.11, хоча у вимозі ТОВ «Білий Тигр»від 15.03.11 (а.с.23), до якої додано вищевказану накладну №БТ-0000001, вказано, що покупець повертає саме той товар, який одержаний за накладною №РН - 000218 від 14.03.11. Суд апеляційної інстанції зазначає, що дана обставина свідчить про наявність в бухгалтерському обліку позивача та третьої особи недоліків, які істотно впливають на визначення дійсного асортименту та вартості поставленого товару.
Отже, на думку колегії суддів - враховуючи вищенаведені розбіжності в характеристиках і в сумах вартості товару, вказаних у видатковій накладній, товарно-транспортній накладній та в акті про пошкодження товарів - вартість паперу, що, за твердженням позивача, був пошкоджений в ході перевезення, не може бути визначено на підставі вищевказаної видаткової накладної №РН -000218 від 14.03.11 та накладної на повернення товару №БТ-0000001 від 15.03.11.
Таким чином, позивачем не доведено, що вартість товару в ході перевезення зменшилася саме на суму 7128,00 грн., тоді як місцевий господарським судом внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, зроблено висновок про те, що розмір заявленої до стягнення суми підтверджується матеріалами справи, та про наявність підстав для застосування п. 2 ч. З ст. 314 Господарського Кодексу України щодо відповідальності перевізника у разі пошкодження вантажу в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем, всупереч приписам статті 33 ГПК України, не доведено факт непридатності 48 пачок паперу, про які йдеться в позовній заяві, для подальшого використання.
Місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні зроблено висновок про неналежну якість вказаного товару виключно на підставі тверджень самого позивача щодо специфічного хімічного складу паперу. При цьому позивачем не вжито жодних заходів щодо отримання висновку незалежного фахівця з даного питання. Натомість, негайно після повернення 48 пачок паперу від ТОВ «Білий Тигр»(що, за поясненням представника позивача, було здійснено власними силами ТОВ «Нова-Трейд», без залучення перевізника) позивачем 16.03.11 складено акт на списання даного товару (а.с.67) та, як зазначено представником позивача в ході апеляційного провадження, знищено списаний товар шляхом спалення.
Тобто, позивачем не було дотримано приписів п.13.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, (затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97) відповідно до яких в разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на вищевказану норму та зазначає, що з аналізу її змісту в сукупності з положеннями п.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні вбачається, що сторони: перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач вправі самостійно визначити розмір збитків (майнової відповідальності), що і було зроблено та зафіксовано в акті від 14.03.11.
З приводу даного твердження колегія суддів зазначає, що сторони (перевізник, вантажовідправник та вантажоодержувач) дійсно самостійно визначають розмір збитків, але лише у разі наявності між ними згоди щодо розміру збитків та підписання сторонами акту у відповідності до п.15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні за формою, наведеною в додатку 4 до даних Правил.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, такої згоди між ними досягнуто не було: вартість пошкодженого товару в акті від 15.03.11 (а не 14.03.11, як помилково зазначає позивач) визначена вантажоодержувачем в сумі 7119,20 грн., тоді як вантажовідправником заявлено позов до перевізника на суму 7128,00 грн., крім того, сам акт не відповідає формі, наведеній в додатку 4 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, а саме -в ньому відсутній рядок «Підпис перевізника»та рядок «Особливі відмітки»(в якому відповідач міг би викласти свою думку у відповідності до п.15.4 Правил).
За таких обставин, на думку колегії суддів, обов'язковому застосуванню підлягали вищенаведені приписи пункту п.13.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні -щодо проведення експертизи в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами. Проте позивачем свідомо було вчинено дії, що унеможливили встановлення ступеню пошкодження товару та зменшення його вартості, а саме, як уже зазначалося, повернений третьою особою папір було знищено 16.03.11. Тобто на момент подання позову про стягнення з відповідача збитків (12.08.11) єдиним аргументом щодо зниження якості вантажу (а відтак, і зменшення його вартості) залишалися виключно твердження позивача.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що посилання суду першої інстанції та позивача на недотримання відповідачем п.22.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 р. №1306 не доводять факту протиправності дій відповідача, оскільки позивачем не надано доказів притягнення ФОП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення вищевказаних Правил.
Відповідно до ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)
Враховуючи приписи вищенаведених норм ЦК України (що не були застосовані судом першої інстанції), а також недоведеність факту псування або пошкодження вантажу, непідтвердженість розміру шкоди, завданої позивачеві, не доведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, шкоди, завданої такою поведінкою, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності) -на що обґрунтовано посилається відповідач в апеляційній скарзі - колегія суддів, дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми 7128,00 грн., заявленої позивачем як збитки.
Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження.
Натомість судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано фактичні та правові обставини даної справи. Так, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, п. 2 ч. З ст. 314 Господарського Кодексу України, що призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 2, 4 частини 1 та частиною 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків, задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.10.11 у справі №5023/6869/11 -скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Трейд" (61108, м. Харків, пр-т. Академіка Курчатова, 27, кв.14, ідентифікаційний код 25174072) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61184, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи -платника податків: НОМЕР_1) 757,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Повний текст постанови підписано 23.12.11.