"14" грудня 2011 р. Справа № 5021/282/2011
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Шевель О.В., судді Лакізи В.В., судді Пуль О.А.,
при секретарі Сиротніковій Я.Є.,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_1 за довіреністю №1199 від 07.06.2011р.,
відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю №15-4709 від 22.06.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №4602 С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2011р. у справі №5021/282/2011,
за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», м. Суми,
до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми,
про звернення стягнення на майно на суму 164 622 479,59 грн., -
Позивач, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»у лютому 2011р. звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив звернути стягнення на майно, що належить ВАТ «Сумихімпром»шляхом набуття права власності ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі виробничого цеху сірчаної кислоти № 4 (СКЦ-4) (нерухоме майно), яке знаходиться за адресою Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, а саме: під літерою «ІІІ-А»пічне відділення загальною площею 4510,00 кв.м., під літерою «1 Б»майстерня загальною площею 1026,9 кв.м., під літерою «ІІ Г»сушильно-абсорбційне відділення загальною площею 3921,8 кв.м., під літ. «ІІІ В»промивне відділення загальною площею 3366,4 кв.м., під літерою «І Д»центральна компресорна станція загальною площею 1361,8 кв.м., під літерою «І Е»установка вловлення хвостових газів загальною площею 874,4 кв.м., під літерою «І Ж»склад закритої сірки загальною площею 5154,5 кв.м., під літерою «ІІІ З»склад кислоти відкритого загальною площею 337,3 кв.м., під літерою «І-И»градирня загальною площею 615,1 кв.м., під літерою «І К»станція збирання та перекачки оборотної води (насосна станція) загальною площею 1002,1 кв.м., під літерою «І Л»прохідна № 2 загальною площею 12,3 кв.м.;
звернути стягнення на майно, що належить ВАТ «Сумихімпром»шляхом набуття права власності ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»на предмет іпотеки, а саме: склад грудкової сірки з відділенням плавлення на території ВАТ «Сумихімпром»(нерухоме майно), який знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, загальною площею 4128,9 кв.м.;
звернути стягнення на майно, що належить ВАТ «Сумихімпром»шляхом набуття права власності ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди виробництва сірчаної кислоти № 5 (СКЦ-5) (нерухоме майно), яке знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, опис предмета іпотеки: під літерою «А-І»пічне відділення загальною площею 1323,20 кв.м., під літерою «Ж»майстерня загальною площею 193,40 кв.м., під літерою «Б, Б-1»компресорне і контактне відділення загальною площею 1363,30 кв.м., під літерою «В»сушильно-абсорбційне відділення загальною площею 3495,00 кв.м., під літерою «Г» побутовий корпус загальною площею 1603,6 кв.м., під літерою «Д»склад рідкої сірки загальною площею 423,8 кв.м., під літерою «Е»градирня загальною площею 599,20 кв.м., труба вихлопу № 1, під літерою «З»градирня загальною площею 604,50 кв.м. (а.с.3-9,т.1).
Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2011р. по справі №5023/7583/11 (суддя Лиховид Б.І.) у задоволенні позову відмовлено (а.с.155-158, т.1).
Позивач, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», не погодився з зазначеним рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2011р. у справі №5021/282/2011 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а також стягнути з відповідача судові витрати (а.с.4-8, т.2).
В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про відмову в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, на передане в іпотеку майно. Позивач зазначає, що керуючись положеннями Закону України «Про іпотеку»суд першої інстанції мав право задовольнити даний позов, а наявність застереження в іпотечному договорі про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього є не обов'язковим. До того ж, позивач вважає, що достатньою обставиною для задоволення позовних вимог є наявність в іпотечному договорі від 02.12.2008р. в пункті 7.4. посилання на можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі судового рішення.
Також позивач зазначає, що на його право звернути стягнення на предмети іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно, не впливають положення Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»від 29 листопада 2001 р. за №2864-ІІІ.
Також, в обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що як вбачається з судового рішення по справі №5021/348/2011 від 17.03.2011р. (яким було визнано частково недійсними пункти 7.4., 7.5, 7.6 іпотечного договору від 02.12.2008р.), відповідач подав позов про визнання недійсними перелічених пунктів іпотечного договору від 02.12.2008р., зареєстрованих в реєстрі за номерами 2062-2064, тоді як в ході судового засідання по справі №5021/348/2011, було встановлено, що реєстровий номер іпотечного договору становить 4061 (вказаний факт є у описовій частині судового рішення від 17.03.2011р. по справі №5021/348/2011).
Окрім того, апелянт стверджує, що він не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, за результатами якого прийнято оскаржуване рішення, оскільки, копію ухвали від 19.09.2011р. він отримав після обіду 26.09.2011р. Дана обставина стала перешкодою позивачу бути присутнім у судовому засіданні 26.09.2011р. та надати додаткові пояснення по справі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2011р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 23.11.2011р. (а.с.2-3,т.1).
14.11.2011 р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача (вх. №11105), в якому просить рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2011р. по справі №5021/282/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення (а.с.19-21,т.2).
В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції рішенням від 26.09.2011р. правомірно відмовив у задоволенні позову. Відповідач вказує, на те, що оскільки рішенням господарського суду Сумської області від 17.03.2011р. по справі №5021/348/2011 визнано недійсним п.7.4 іпотечного договору від 02.12.2008р. в частині, якою, зокрема, передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеки»та умовами договору, то відповідно дане звернення не може бути застосоване.
Щодо посилань позивача на неможливість бути присутнім в судовому засіданні через його неналежне повідомлення відповідач зазначає, що як вбачається з матеріалів справи ухвала про відкладення розгляду справи була направлена рекомендованим листом на адресу позивача 21.09.2011р. На думку відповідача, суд здійснив завчасні дії щодо належного та своєчасного повідомлення позивача про судове засідання.
В судовому засіданні з 23.11.2011р. по 07.12.2011р. було оголошено перерву, з метою надання сторонам можливості подати додаткові обґрунтовані пояснення та докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
02.12.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду відповідач надав письмові доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (а.с.40-43, т.2), в яких, зокрема, посилається на те, що відповідач не є державним підприємством, що підтверджується наявними у справі документами, а відтак, не має об'єктів права державної власності (у даному випадку держава лише має право власності на 100% акцій товариства відповідача). Також відповідач довів до відома суду що у відношенні нього порушено провадження у справі про банкрутство.
06.12.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду позивач надав письмові додаткові докази до апеляційної скарги, в яких, зокрема, посилається на те, що заборгованість відповідача до цього часу є непогашеною (а.с.62, т.2).
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 07.12.2011р. було оголошено перерву до 14.12.2011р. до 12:30 год. для надання сторонами додаткових доказів по справі в обґрунтування доводів апеляційних скарг та заперечень на них.
13.12.2011р. факсограмою відповідач надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (а.с.70-71,т.2).
14.12.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду позивач надав письмові доповнення до апеляційної скарги (а.с.76-77, т.2).
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 14.12.2011р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив рішення господарського суду від 26.09.2011р. скасувати.
Представник відповідача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду від 26.09.2011р. - без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі позивача та відзиві відповідача доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнським Акціонерним Банком (правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») (кредитодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром»(правонаступником якого є ПАТ «Сумихімпром») (позичальник) був укладений кредитний договір №283 (а.с.13-22,т.1).
Пунктом 1.3.1 договору кредиту №283 передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язується в 3 (триденний) строк з моменту його підписання укласти з кредитодавцем договір (договори) застави/іпотеки особисто або забезпечити їх укладання між кредитодавцем та майновим поручителем. Кредитодавець не надає позичальнику кредит до укладення договору застави/поруки/іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором.
В матеріалах справи наявні додаткові угоди №1-19 до кредитного договору №283 від 20.06.2008р., згідно яких були змінені окремі умови кредитного договору та які є невід'ємними його частинами та діють на період дії кредитного договору (а.с.23-47,т.1).
Відповідно до додаткової угоди №7 пункт 1.3.1 договору кредиту доповнено наступним: в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язується в 3 (триденний) строк з моменту підписання додаткової угоди №7 від 02.12.2008р. до цього договору укласти з кредитодавцем договори застави та іпотеки на наступне майно позичальника по незалежній експертній оцінці: 81806 000,00 гривень - нежитлові споруди виробничого цеху сірчаної кислоти №4 (СКЦ-4) за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, п/в12; 28900000,00 гривень - нежитлові споруди виробничого цеху сірчаної кислоти №5 (СКЦ-5) за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, п/в12; 22244000,00 гривень - склад грудкової сірки з відділенням плавлення на території ВАТ «Сумихімпром»за адресою: Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, н/в12; 40924000,00 гривень - обладнання сірчанокислих цехів №№4,5 та складу грудкової сірки.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем (іпотекодержатель) та відповідачем (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідач передав в іпотеку спірне майно. Цей договір іпотеки посвідчений 02.12.2008р. Грек А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4061, заборона на відчуження зазначеного у договорі майна зареєстрована цим же нотаріусом в реєстрі за номерами 4062-4064 (а.с.48-56,т.1).
Право власності на нежилі приміщення, нерухоме майно та право користування земельною ділянкою документально підтверджено в іпотечному договорі та не заперечується сторонами у справі. Відповідні документи додані до матеріалів справи (а.с.59-72,т.1).
Також, в матеріалах справи наявний договір про внесення змін до іпотечного договору, яким основне зобов'язання за договором викладено в остаточній редакції.
Як встановлено колегією суддів та не заперечується сторонами, договір кредиту №283 від 20.06.2008р. разом з додатковими угодами до нього, договір іпотеки від 02.12.2008р. та договір про внесення змін до іпотечного договору від 30.08.2010р. набули чинності.
Відповідно до договору про внесення змін до іпотечного договору загальний термін користування кредитом визначено до 30.09.2010р.
В матеріалах справи наявне рішення господарського суду Сумської області від 30.06.2011р. по справі №5021/1257/2011 у спорі між позивачем - ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та відповідачем - ПАТ «Сумихімпром»про стягнення 163221348,16грн. (а.с.23-25,т.2) Предметом даного спору було стягнення заборгованості за кредитним договором №283 від 20.06.2008р. Суд першої інстанції встановив, що відповідач порушив вимоги законодавства та умови укладеного договору кредиту, а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.08.2011р. по справі №5021/1257/2011 факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором був підтверджений (а.с.26-29,т.2).
Тобто, колегія суддів зазначає, що факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором є доведеним, а отже відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником (відповідачем по справі) зобов'язання по кредитному договору в цілому, або в тій чи іншій частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем (відповідач по справі) обов'язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій його частині іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки (пункт 7.1. договору іпотеки від 02.12.2008р.).
Відповідно до пункту 7.4. договору іпотеки від 02.12.2008р. звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»та умовами цього договору.
Пунктом 7.5 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених пунктом 7.4. договору.
Згідно пункту 7.6. договору іпотеки за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися в позасудовому порядку, зокрема, шляхом переходу до іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання згідно з цим застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до умов, які наведені нижче в договорі іпотеки (пункт 7.6.1 договору іпотеки).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна постанова Вищого господарського суду України від 20.07.2011р. по справі №5021/348/2011 (а.с.149-151,т.1), якою залишено без змін рішення господарського суду Сумської області від 17.03.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2011р. по справі №5021/348/2011. За результатами розгляду справи №5021/348/2011 за позовом ВАТ «Сумихімпром»(правонаступником якого є ПАТ «Сумихімпром») до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання окремих пунктів іпотечного договору недійсними було визнано недійсним пункт 7.4 іпотечного договору від 02.12.2008 р., в частині, якою, передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»та умовами цього договору; визнано недійсними пункт 7.5 та пункти 7.6, 7.6.1 іпотечного договору.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що як вбачається з вищезазначеної постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2011р. недійсними визнані окремі пункти саме того іпотечного договору, згідно якого відповідач передав в іпотеку спірне майно, який посвідчений 02.12.2008р. Грек А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 4061 та заборона на відчуження зазначеного у договорі майна зареєстрована цим же нотаріусом в реєстрі за номерами 4062-4064.
Таким чином, посилання позивача у апеляційній скарзі на невідповідність реєстрових номерів спірного договору іпотеки є безпідставним.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є звернення стягнення на майно на суму 164622479,59 грн. шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 02.12.2008р. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на частину 3 статті 33, статтю 37 Закону України «Про іпотеку»та пункт 7.4. іпотечного договору, а саме на те, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у банку виникає право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Разом із тим, частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).
Таким чином, наведеними вище нормами законодавства не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, поряд з іншими, може застосовуватись, якщо його передбачено договором. Тому, в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом. Дана позиція викладена в узагальненнях судової практики Верховного суду України щодо розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки) від 07.10.2010р.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки можливо тоді, коли, зокрема, в іпотечному договорі зроблено таке застереження.
Як вже було встановлено вище, пункт іпотечного договору, яким було зроблено таке застереження, визнано судом недійсним, а отже в іпотечному договорі від 02.12.2008р. відсутнє застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки через що у позивача відсутня можливість звернення стягнення на предмет іпотеки способом переходу права власності на предмет іпотеки.
Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що і передбачене статтею 36 Закону України позасудове врегулювання спору може бути вирішене лише на підставі такого застереження в договорі або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем.
Також, колегія суддів вказує на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду в загальному порядку у відповідності до статті 39 Закону України «Про іпотеку»шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленою статтею 38 цього Закону. Звернення ж стягнення на предмет іпотеки шляхом переходу права власності на предмет іпотеки може бути здійснене на підставі рішення суду, лише при наявності застереження або окремого договору про це.
Отже, дослідивши всі належні та допустимі докази, які мають відношення до даного спору, колегія суддів з урахуванням приписів ст.ст. 4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Стосовно тверджень апелянта про те, що він не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, на якому було прийнято оскаржуване рішення, то колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Сумської області від 05.09.2011р. було поновлено провадження у справі №5021/282/2011 та розгляд справи призначено на 19.09.2011р. на 10:10 год. про що сторони повідомлені належним чином, а саме у відповідності до штампу вихідної кореспонденції господарського суду Сумської області (вих.№2329) ухвала була направлена сторонам у двох примірниках -05.09.2011р. (а.с.133-134,т.1).
13.09.2011р. позивачем було надано господарському суду Сумської області заяву про перенесення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою представника ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»(а.с.135,т.1).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.09.2011р. було задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи №5021/282/2011 на 26.09.2011р. на 11:00 год. (а.с.144-145,т.1).
У відповідності до штампу вихідної кореспонденції господарського суду Сумської області (вих.№2684) вказана ухвала була направлена на адресу позивача 20.09.2011р. та отримана останнім 26.09.2011р., про що в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак посилання апелянта на те, що дана ухвала була отримана ним після обіду ніякими доказами не підтверджується.
Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що про поновлення провадження у справі позивач був повідомлений належним чином, саме за його заявою було відкладено розгляд справи, а тому, зважаючи на закінчення строку розгляду справи та неможливість більш тривалого терміну відкладення розгляду справи, суд першої інстанції, надаючи позивачу можливість у повній мірі реалізувати свої права, і відклав розгляд справи на 26.09.2011 р.
Колегія суддів вважає, що позивач, в силу приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, будучи належним чином повідомлений про час та місце засідання суду 19.09.2011р., знаючи про законодавчо встановлені строки розгляду справи та про їх закінчення, подаючи заяву про відкладення розгляду справи, повинен був опікуватися долею своєї позовної заяви, міг та повинен був дізнатися про результати розгляду його заяви про відкладення розгляду справи, однак, відповідного не зробив, як встановлено вище, доказів несвоєчасного отримання ухвали суду про відкладення розгляду справи не надав, а відтак, на думку колегії суддів, доводи позивача про його несвоєчасне повідомлення про час та місце засідання суду є недоведеними.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2011р. по справі №5021/282/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача - без задоволення.
У зв'язку з тим, що колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, то у відповідності до ст.ст. 49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2011р. по справі №5021/282/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Шевель
суддя В.В. Лакіза
суддя О.А. Пуль
Повний текст постанови складено 19 грудня 2011 року.