"19" грудня 2011 р. Справа № 5021/1885/2011
Колегія суддів у складі:головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.
при секретарі Зозулі ОМ.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 21.11.2011 р.,
відповідача: ОСОБА_2 (особисто).
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Джет" (вх. №4967С/3-11 від 21.11.2011 р.) на рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. у справі № 5021/1885/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Джет", м. Суми
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Суми
про стягнення 19 900,00 грн.,
У серпні 2011 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Джет" (далі позивач), звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення 19 900 грн. 00 коп. коштів, сплачених відповідачу за товар на підставі платіжних доручень, а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. у справі № 5021/1885/2011 (суддя Соп'яненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що виконання відповідачем зобов'язання по поставці позивачу товару на суму 19 900 грн. 00 коп. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи, а вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29700 грн. 00 коп., про яку зазначено в поясненні від 21.09.2011 року, позивачем не заявлялися і судом не розглядалися.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 04 жовтня 2011 року по справі № 5021/1885/2011 повністю, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Бізнес - Джет»в сумі 9 800,00 грн. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товаристві обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»суму боргу в розмірі 9 800 грн. 00 грн., судові витрати державного мита в сумі 102,00 грн., та за інформаційно - технічне забезпечення судова процесу 236,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що всього відповідачу були перераховані грошові кошти за поставлений товар в сумі 165 315,00 грн., а відповідач за отримані грошові кошти поставив позивачу товар на суму 135 615,00 грн. згідно накладних № 1247 від 08.06.2010р., № 1248 від 10.06.2010р., № 1139 від 17.06.2010., № 1140 від 18.06.2010р., № 1141 від 21.06.2010р., № 1968 від 30.07.2010р., № 19787 від 13.08.2010р., а отже відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару на суму 29700 грн. 00 коп.
Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 р. апеляційну скаргу апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії ТОВ "Бізнес -Джет" прийнято до провадження, призначено до розгляду на 19.12.2011 р.
Відповідач 12.12.2011 р. надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що твердження позивача про те, що ФОП ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 19 900,000 грн. перед ТОВ «Бізнес-Джет»не відповідає дійсності, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги голови ліквідаційної комісії ТОВ «Бізнес-Джет»Солдаткіна С.В. до ФОП ОСОБА_4
В судове засідання 19.12.2011 р. з'явились представник позивача та представник відповідача та надали свої пояснення по справі.
В судовому засіданні 19.12.2011 р. представником позивача заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі.
Представник відповідача заперечував щодо заявленого клопотання.
Розглянувши усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що воно не обґрунтоване та не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиву на скаргу доводи позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач просить стягнути з відповідача 19 900 грн. 00 коп. коштів, які перераховані відповідачу за будівельні матеріали та відповідачем не поставлені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «Бізнес-Джет»було перераховано ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 19 900 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 383 від 20.08.2010 року на суму 510 грн. 00 коп., № 382 від 20.08.2010р. на суму 1820 грн. 00 коп., № 390 від 20.08.2010р. на суму 5050 грн. 00 коп., № 395 від 26.08.2010р. на суму 910 грн., № 397 від 27.08.2010р. на суму 4850 грн. 00 коп., № 398 від 27.08.2010р. на суму 3030 грн. 00 коп., № 400 від 27.08.2010р. на суму 700 грн. 00 коп., № 462 від 04.10.2010р. на суму 3030 грн. 00 коп.
В порушення виконання зобов'язання, відповідачем не був поставлений товар, за який позивачем були сплачені кошти в сумі 19 900 грн. 00 коп. 15.06.2011 року позивачем на адресу відповідача направлялась претензія б/н від 16.05.2011 з вимогою сплатити заборгованість.
Відповідач проти позову заперечував і вказував на те, що ним був поставлений ТОВ «Бізнес -Джет»товар -дошки не обрізні сосни у кількості 8,29 м3 на суму 8 290 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 1987 від 26.08.2010 року, а також згідно накладної № 2038 від 04.10.2010 року ФОП ОСОБА_2 відвантажив ТОВ «Бізнес - Джет»будівельні матеріали - дошки не обрізні сосни у кількості 11,61 м3 на суму 11 610 грн. 00 коп.
Виконання відповідачем зобов'язання по поставці позивачу товару на суму 19 900 грн. 00 коп. підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.
Позивач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти на загальну суму 165 315 грн. 00 коп.
Позивач зазначає, що отримані грошові кошти відповідач поставив позивачу товар на суму 135 615 грн. 00 коп., що підтверджується наступними накладними: № 1247 від 08.06.2010р., № 1248 від 10.06.2010р., № 1139 від 17.06.2010., № 1140 від 18.06.2010р., № 1141 від 21.06.2010р., № 1968 від 30.07.2010р., № 19787 від 13.08.2010р., а отже відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару на суму 29700 грн. 00 коп.
Однак, позивач не вказує, що ним був отриманий товар на підставі накладних № 1978 від 26.08.2010 року та № 2038 від 04.10.2010 року, а вказує на наявність заборгованості в сумі 19 900 грн. 00 коп., що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи містяться копії накладних № 1978 від 26.08.2010 року та № 2038 від 04.10.2010 року, оригінали зазначених накладних були оглянуті в судовому засіданні і спростовують твердження позивача що на суму 19 900 грн. 00 коп. відповідачем не було здійснено поставку товару.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) -тобто погодженою дією двох або більше сторін.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави виникнення договірних зобов'язань вміщені в розділі ІІ та підрозділі 1 розділу ІІІ книги п'ятої ЦК України.
За приписами ст.ст. 525-527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, як свідчать надані докази, відповідач свої зобов'язання щодо поставки позивачу товару на суму 19 900 грн. 00 коп. виконав. Вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 29700 грн. 00 коп., про яку зазначено в поясненні від 21.09.2011 року, позивачем не заявлялися і судом не розглядалися.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Сумської області забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового.
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.
Згідно зі ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши в діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 90, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
В задоволенні усного клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи -відмовити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Джет", м. Суми - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 04.10.2011 р. у справі № 5021/1885/2011 -залишити без змін.
Головуючий суддя В.Я. Погребняк
суддя Т.В. Гончар
суддя М.М. Слободін
Повний текст постанови підписаний 21.12.2011 р.