"27" грудня 2011 р.Справа № 24/17-132-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Ліпчанської Н.В.,
Мацюри П.Ф.,
При секретарі Подуст Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Карпенко В.І., Карпенка І.С.,
від відповідача -Локтєвої Н.Г., Бойченко Л.Д., Соколова О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної фірми „Тєллус”
на рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2011р.
по справі № 24/17-132-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Максибилд”
до Приватної фірми „Тєллус”
про розірвання договору підряду та стягнення 318049,41 грн.,
встановив:
14.01.2011р. ТОВ „Максибилд” ( надалі -товариство) звернулось з позовом до Приватної фірми „Тєллус” (надалі -фірма) з позовом про розірвання договору підряду та стягнення 318 049,41 грн., які складаються з основного боргу за виконані підрядні роботи у жовтні-грудні 2010 р., а також пені, 3 % річних та збитків від інфляції.
Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням договірних обов'язків відповідачем
Відповідач позов не визнав, посилаючись на неналежне виконання робіт, передбачених договором підряду, та на вимоги оплати, не передбаченої договором.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2011 р. (Суддя Оборотова О.Ю.) позовні вимоги ТОВ „Максибилд” задоволені у повному обсязі. Розірвано договір підряду №3/08 від 03.08.2010 р., укладений сторонами, з відповідача стягнуто на користь позивача 318 049,41 грн. та судові витрати.
Будучи не згодним з прийнятим судом рішенням, його оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що позивач неякісно виконав роботи за підрядним договором, перевищив встановлену суму договору, не виконав у повному обсязі, передбачені договором підряду роботи та прострочив їх виконання. В підтвердження зазначеного ПП „Тєллус” надало акт ТОВ з ІІ „Хенкель Баутехнівк Україна” від 254.11.2010 р., згідно з яким обстежено виконання позивачем підрядних робіт і встановлено їх неякісне виконання. Крім того, відповідачем надано висновок Одеського НДІСЕ №16047 від 22.03.2011 р., який зроблено на замовлення ПП „Тєллус”, про те, що роботи за договором підряду №3/08 від 03.08.2010 р. виконані відповідачем неякісно, їх вартість станом на березень 2011 р. складає 917 678 грн. і є завищеною по відношенню до ціни договору.
Ухвалою від 29.03.2011 р. апеляційна скарга прийнята до провадження судовою колегією Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого Петрова М.С., суддів Разюк Г.П та Колоколова С.І. та призначена до розгляду 0 16:00 год. 12 квітня 2011 р.
Ухвалою від 12.04.2011 р. призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження по справі в зв'язку з цим зупинено.
Оскільки судова будівельно-технічна експертиза була виконана, в зв'язку з хворобою головуючого та доповідача Петрова М.С. ухвалою від 14.11.2011 р. судове провадження було поновлено в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, експерта, який проводив судову будівельно-технічну експертизу за ухвалою суду, дослідивши матеріали справи та експертні висновки, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно матеріалам справи та що встановлено судом, 03.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Максибилд” (Підрядник) та Приватною фірмою „Тєллус” (Замовник) було укладено договір підряду № 3/08 про виконання комплексу робіт по улаштування скріпленої теплоізоляції мінераловатних плит на фасаді об'єкту будівництва, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Воробйова, 3. Договір був укладений строком на дев'яносто три робочих дні згідно з Графіком виконання робіт, при повному виконанню обов'язків обох сторін за договором.
Відповідно до п.2.2.2. договору Замовник зобов'язався не пізніше п'ятого числа кожного місяця (крім першого місяця) на підставі поданих Підрядником Актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки по формі КБ -3 здійснити оплату шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника.
Згідно п.п.3.3., 3.4. договору Замовник на протязі трьох робочих днів після отримання від Підрядника Актів виконаних робіт повинен прийняти роботи шляхом підписання Акту виконаних робіт, чи на протязі трьох робочих днів після його отримання винести мотивувальну відмову.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що за невиконання умов договору Замовник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу.
Актами виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3 від 27.10.2010р., які підписані обома сторонами, Замовник прийняв виконані Підрядником роботи за жовтень 2010р. на загальну суму 300106,00 грн.(у т.ч. ПДВ - 50 017,67грн.), за виключенням ціни матеріалів.
09.11.2010р. Підрядник отримав від Замовника гарантійний лист за вих. №102, яким останній гарантував перерахування заборгованість за виконані роботи у розмірі 300 106,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50017,67 грн.) до 30.11.2010р.
Виконуючи зобов'язання гарантовані листом та умовами договору, Замовник платіжним дорученням № 702 від 09.11.2010 р. перерахував на поточний рахунок Підрядника 60 000 грн., а 12.11.2010р. за платіжним дорученням № 711. перерахував ще 60 000 грн.(у т.ч. ПДВ - 10 000 грн.) .
27.11.2010 р. Підрядник на адресу Замовника направив довідку об'ємів виконаних робіт за листопад 2010 р., довідку по формі КБ-3 про ціну виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. на загальну суму 52 229,40 грн., у тому числі ПДВ -8704,90 грн., акт виконаних робіт за листопад 2010 р., що підтверджується поштовою квитанцією № 3247146 про відправлення кур'єрською службою доставки з повідомленням про вручення з описом вкладення.
Замовник не підписав Акти виконаних робіт за листопад місяць 2010 року, не надав мотивованої відмови в їх не прийнятті та не оплатив Підряднику виконані роботи за вищевказаний період.
01.12.2010р. Підрядник направив на адресу Замовника претензію про виплату заборгованості на загальну суму 245 860,53 грн., з яких: 241 337,63грн. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 3 789,46грн. - пеня, 733,44 грн. -3% річних, що підтверджується квитанцією №3228050 поштового відправлення кур'єрською службою доставки з повідомленням про вручення з описом вкладення.
27.12.2010р. Підрядник направив разом з супровідним листом Замовнику: Довідку по формі № КБ-3 про ціну виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на загальну суму 13 223,70 грн.(у т.ч. ПДВ - 2 203,95 грн.); довідку по формі КБ-2в Акт виконаних робіт за грудень 2010 року, що підтверджується квитанцією №3297674 про відправлення кур'єрською службою доставки з повідомленням про вручення з описом вкладення.
Замовник також не підписав Акти виконаних робіт за грудень місяць 2010 року, не надав мотивованої відмови в їх не прийнятті, та не оплатив Підряднику виконані роботи за вищевказаний період.
Пославшись на те, що Замовник не оплатив виконані роботи, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 318 049,41 грн., з яких: 307 671,44грн. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції , 1682,92грн. - 3% річних, 8 659 грн. -пеня, чим істотно порушив умови договору підряду №3/08 від 03.08.2010р., оскільки позбавив Підрядника можливості отримати те, на що він розраховував при укладанні договору, ТОВ „Максибилд” звернулось до суду з позовом про стягнення з ПП „Тєллус” даної суми заборгованості та розірвання договору підряду №3/08 від 03.08.2010р.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі та, зокрема, в частині розірвання договору, суд виходив з того, що відповідач істотно порушив умови договору, чим позбавив позивача можливості отримати те, на що він розраховував при укладенні договору, прострочивши оплату виконаних робіт за вересень-грудень місяці 2010 р. включно, а позивач, напроти, виконав взяті на себе зобов'язання за договором, а тому на підставі частини 2 ст.651 ЦК України місцевий суд розірвав договір підряду № 3/08 від 02.08.2010 р., укладений сторонами, та стягнув з відповідача на користь позивача кошти, про стягнення яких вимагав у позові Підрядник.
З прийнятим рішенням не може погодитись судова колегія апеляційного господарського суду з наступних підстав.
У відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.
Дане рішення всупереч вимогам зазначеного Закону судом прийнято на неповно досліджених фактах, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Крім того, в порушення вимог ст.84 ГПК України суд не мотивував прийняте ним рішення належним чином.
Так, відповідач у судові засідання не з'являвся. Проте, довірена ним особа надавала до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням директора фірми „Тєллус”, яка бажає приймати участь у судовому засіданні особисто, на лікарняному. В підтвердження цьому стороною надавалась лікарняна довідка та лікарняний лист відносно Локтєвої Н.Г. (т.1 а.с.120, 131).
14 березня 2011 р. довіреною особою відповідача до суду було надано клопотання про зупинення судового провадження до дачі експертного висновку. В даному клопотанні фактично викладені заперечення відповідача стосовно заявленого позову з зазначенням, що роботи позивачем, передбачені договором, не виконані, якість виконаних робіт не відповідає будівельним нормам та стандартам, строк виконання робіт було затягнено позивачем, останній без згоди на те відповідача змінив об'єм будівельних робіт та ціну договору.
В клопотанні зазначено, що відповідачем замовлена будівельно-технічна експертиза, яка має зробити висновок щодо якості, об'єму, вартості будівельних робіт, виконаних позивачем (т.1 а.с.135-136).
В підтвердження цьому відповідач надав листа, адресованого директору Одеського НИИСЄ, з якого вбачається, що експертиза відповідачем замовлена у грудні 2010 р., тобто, ще до звернення позивача з даним позовом (т.1 а.с.137).
Крім того, відповідач надав до суду рекомендації Хенкель Баутехнік „по устранению разделительной линии стыка длекоративной штукатуркой на объекте „Центр реабилитации по оказанию ортопедической и социальной помощи длетям инвалидлам” та акт обстеження об'єкту (т.1 а.с. 138-145).
Даним обстеженням встановлено, що у верхній частині плоскості північної сторони фасаду будівлі має місце розподільча лінія стику декоративної штукатуркиё яка утворилась в результатів переривів при нанесенні декоративного покриття.
При даних обставинах, що мають суттєве значення для вирішення позову по суті, суд повинен був обсудити та дослідити у судовому засіданні клопотання сторони та надані нею докази, і на підставі зазначеного вирішити питання про призначення судової будівельно-технічної експертизи або призначити її з власної ініціативи.
Однак, суд, не дослідивши зазначених суттєвих обставин, прийняв рішення, в якому навіть не дав оцінки вищезазначеним доказам, чим порушив вимоги процесуального законодавства.
Приймаючи рішення про стягнення сум поза договором, суд також не обґрунтував свого рішення.
Між тим, приймаючи до уваги заперечення відповідача, експертні висновки та висновки Хенкель Баутехнік на замовлення відповідача, представлені з апеляційною скаргою, приймаючи до уваги зазначені вище обставини, судовою колегією апеляційного господарського суду 12.04.2011 р. була призначена судова будівельно-технічна експертиза.
Даною експертизою, що надійшла до суду 09.11.2011 р., висновки якої підтвердив у судовому засіданні експерт, встановлено, що виконані позивачем роботи не відповідають нормам СНИП та технологічній карті, розробленій ТОВ „Хенкель Баутехнік”; в цокольній частині будинку з тильної та правої сторони видно монтажну сітку; фасад будівлі знаходиться в незадовільному стані.
Даною експертизою рекомендовано для усунення встановлених дефектів на фасаді розібрати утеплювач з декоративною відділкою та виконати комплекс робіт, зазначених в локальному кошторисі, який є додатком № 3 до висновку експерта.
Експертом також встановлено, що по договору підряду виконано робіт на 796 276 грн. Додаткові роботи, що не передбачені договором, відображені в Актах прийому виконаних підрядних робіт за листопад та грудень 2010 р. Загальна вартість їх -80 738,09 грн.
На час звернення позивача з позовом відповідач сплатив йому 705 340 грн. (т.2 а.с.40-47).
Заперечуючи проти позову в частині стягнення коштів за додаткові роботи, відповідач пояснив, що договірна ціна на будівельні роботи є твердою, а що стосується додаткових робіт, які можуть виникнути в процесі роботи, то договором передбачено укладання додаткової угоди. Такої угоди відповідач не підписав, оскільки роботи за цією угодою позивачем були надумані і складали половину вартості робіт, що передбачені договором.
Заперечення відповідача повністю підтверджені матеріалами справи, а саме, договором підряду та додатком до нього -кошторисом, яким передбачена тверда договірна ціною в сумі 851 519 грн. Даних обставин не спростовував і позивач.
Приймаючи до уваги викладене, підстави для розірвання договору підряду з вини Замовника відсутні, оскільки не доведено порушення ним договору, тим більш, істотного.
Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача коштів за виконані роботи підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
на підставі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ціна у договорі, як передбачає ст.844 ЦК України, може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситись лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено Законом.
Відповідно матеріалам справи за Актами прийняття робіт, виконаних позивачем у серпні, вересні та жовтні 2010 р. роботи, відповідачем прийняті роботи, підписані акти без зауважень.
Крім того, 09.11.2010 р. відповідач своїм листом гарантував оплату вартості робіт та ПДВ за жовтень 2010 р., яку зобов'язався перерахувати до 30.11.2010 р.
Виконуючи взяті зобов'язання, як зазначалось вище, відповідач платіжними дорученнями від 09.11 та 12.11.2010 року перерахував позивачу 120 000 грн., а не 60 000 грн., на що наголошував позивач.
Разом з тим, як зазначалось у постанові, при укладенні договору сторони визначили твердий кошторис. Відповідач не давав згоди на виконання додаткових робіт. При цьому пояснення відповідача, що позивач, не виконавши у повному об'ємі роботи, які передбачені договором, приступив до виконання додаткових робіт, підтверджені висновком експерту.
При таких обставинах судова колегія вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 146 179 грн. До стягнення даної суми колегія дійшла, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, договором передбачена тверда сума у розмірі 851 519 грн. за межі якої позивач без додаткової угоди з відповідачем не вправі виходити. Відповідачем перераховано позивачу на час звернення останнього з позовом 705 340 грн., а тому різниця зазначених сум складає суму стягнення (851 519 -705 340 = 146 179).
Приймаючи до уваги обґрунтовані претензії до позивача з боку відповідача, судова колегія також вважає, що підстави для застосування вимог, передбачених ст.625 ЦК України, та стягнення пені з відповідача на користь позивача, відсутні.
Судова колегія також зазначає, що, оскільки відповідач з зустрічними вимогами не звертався, висновки експертизи прийняті до уваги в рамках розгляду даної справи. Вимоги відповідача, що стосуються якості будівельних робіт, можуть бути розглянуті в окремому проваджені.
На підставі викладеного апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з прийняттям рішення про часткове задоволення позову - в частині стягнення коштів та відмови у позові в іншій його частині.
Що стосується судових витрат, то вони стягуються у відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України, а саме: стягується з ПФ „Тєллус” на користь ТОВ „Максибилд” 1461,79 грн. витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви та 108,47 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, а також стягується з ТОВ „Максибилд” на користь ПФ „Тєллус” 859,78 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватної фірми „Тєллус” частково задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 14.03.2011р. у справі № 24/17-132-2011 частково скасувати та викласти в наступній редакції:
„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Максибилд” частково задовольнити.
Стягнути з Приватної фірми „Тєллус” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Максибилд” 146179,00 грн. боргу, 1461,79 грн. витрат по сплаті держмита за подання позовної заяви та 108,47 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.”
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максибилд” на користь Приватної фірми „Тєллус” 859,78 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Е.І.Андрєєва
Судді: Н.В.Ліпчанська
П.Ф. Мацюра
Постанова підписана 29.12.2011р.