"22" грудня 2011 р.Справа № 5016/2242/2011(13/112)
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.
При секретарі судового засідання Подуст Л.В.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 27-12/10-3 від 27.12.10р.
від відповідача - ОСОБА_2., довіреність б/н від 09.03.11р.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2011р.
у справі № 5016/2242/2011(13/112)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроальянс”
про визнання договору фінансового лізингу №L2623-06/08 від 11.06.2008р. розірваним та витребування майна з чужого незаконного володіння
Встановив:
В липні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (Далі - ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль”) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроальянс” (Далі - ТОВ „Агроальянс”) про визнання договору фінансового лізингу №L2623-06/08 від 11.06.2008р. розірваним та витребування майна з чужого незаконного володіння, предмету лізингу, а саме: жатки для прямого зрізу соняшнику Bicchi (2008 р.н. нова) і передачі її ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” посилається на порушення відповідачем умов договору та Закону України “Про фінансовий лізинг” щодо своєчасної сплати лізингових платежів, невиконання відповідачем вимог ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” про повернення предмету лізингу.
ТОВ “Агроальянс” позов не визнає, вважаючи, що виконували взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, а саме в повній мірі сплачувались лізингові платежі, згідно узгодженого сторонами графіку лізингових платежів, що підтверджується наданими платіжними документами.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22 вересня 2011р., винесеним суддею Ковалем Ю.М. в позові відмовлено.
Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд виходив з того, що у позивача на момент пред'явлення позову у даній справі не було правових підстав для звернення до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки позивачем було порушено встановлений ст. 188 ГК України порядок розірвання господарського договору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Також скаржник вважає, що місцевим господарським судом було неправильно застосовано положення ст. 188 ГК України та неповно з'ясовані обставини справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ „Агроальянс” просить рішення господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 11.06.2008р. сторонами було укладено договір фінансового лізингу № L 2623-06/08 від 11.06.2008 р. (з наступними додатками до нього), за яким позивач зобов'язався придбати у свою власність за договором від 11.06.2008 р. № Р2623-06/08 купівлі-продажу обладнання, а саме, жатку для прямого зрізу соняшнику Bicchi (2008 р.н. нова), і передати її в лізинг ТОВ “Агроальянс”, а останній - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі в узгоджених сумах і в строки згідно графіку. (т.1 а.с.7-9; 13-15)
Згідно п.8.1 договору визначено, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
На виконання вказаних договорів ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” придбало і передало ТОВ “Агроальянс” предмет лізингу: жатку для прямого зрізу соняшнику Bicchi (2008 р.н. нова) вартістю 210432,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.07.2008 р. (т.1 а.с.23)
Як зазначає ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”, відповідач сплачував лізингові платежі за узгодженим між сторонами графіком. Проте, ТОВ “Агроальянс” сплачувало лізингові платежі не в повному обсязі, чим допустило порушення умов укладеного сторонами договору фінансового лізингу.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль”, вважаючи, що умови укладеного між сторонами договору фінансового лізингу порушуються відповідачем, звернувся до останнього з письмовими вимогами від 21.03.2011 р. № 647-03/11 та № 648-03/11 про сплату протягом 3-х днів суми простроченої заборгованості з лізингових платежів. На підтвердження направлення цих вимог на юридичну та фактичну адреси ТОВ “Агроальянс” товариством “Райффайзен Лізинг Аваль” подано копії квитанцій кур'єрської пошти від 22.03.2011 р. за № 312781 та від 29.03.2011 р. за № 312782. (т.1а.с.24-27)
Як свідчать матеріали справи, позивач направив ТОВ “Агроальянс” лист від 29.03.2011 р. за № 731-03/11.
В даному листі, ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” довів до відома, що відмовляється з 31.03.2011 р. від договору фінансового лізингу та вимагає до 31.03.2011 р. повернути предмет лізингу. На підтвердження направлення цього листа на юридичну адресу ТОВ “Агроальянс” товариством “Райффайзен Лізинг Аваль” подано копію квитанції кур'єрської пошти від 29.03.2011 р. № 312819.(т.1 а.с.28; 32)
Водночас представник відповідача стверджує, що ТОВ “Агроальянс” не отримувало вищезазначених вимог від 21.03.2011 р. та листа від 29.03.2011р.
Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, між сторонами існує спір щодо порушення ТОВ “Агроальянс” умов укладеного сторонами договору фінансового лізингу в частині виконання грошових зобов'язань, котрий на даний час розглядається господарськими судами України у справах Господарського суду Миколаївської області за №16/221/10 та №5016/1486/2011 (16/118).
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Умовами ст.ст. 1, 2 Закону України „Про фінансовий лізинг” визначається, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власну річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі); відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Частинами 1, 2 ст. 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Цивільним законодавством передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч.2 ст. 651 ЦК України). Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ст. 782 ЦК України).
Статтею 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Таким чином, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, щодо недоведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу, як одну із передбачених п.6 цього договору підстав для його дострокового припинення.
А також ураховуючи, що пропозицію позивача про розірвання договору і про повернення предмету лізингу ТОВ “Агроальянс” отримано 24.06.2011 р., а позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом, за яким порушено провадження в даній справі, 07.07.2011 р., реєстраційний номер Господарського суду 15752/2011, тобто, ще до закінчення встановленого ст. 188 ГК України двадцятиденного строку з урахуванням поштового обігу, то суд визнає, що у позивача на момент пред'явлення позову в даній справі не було правових підстав для звернення до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
ТОВ „Райффайзен Лізинг Аваль” ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом, були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105
ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2011р. по справі №5016/2242/2011(13/112) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.
Суддя Андрєєва Е.І.
Суддя Мацюра П.Ф.