№2/2218/7749/11
21 грудня 2011 року
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Бондарчука В.В.,
при секретарі Потаніній О.О.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Взутекс»про відшкодування витрат понесених за час розгляду цивільної справи №2-2647/07, стягнення моральної шкоди, судових витрат,
встановив:
31 жовтня 2011 року позивачка звернулася до суду із позовом до відповідачів про відшкодування витрат понесених за час розгляду цивільної справи №2-2647/07 в сумі 1673 грн., стягнення моральної шкоди в сумі 1200 грн., судових витрат посилаючись на те, що 15 жовтня 2007 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Взутекс»про оплату часу простою та виплату заробітної плати за час затримки розрахунку при звільнені було затверджено мирову угоду, за якою ОСОБА_3 отримала у постійне користування кімнату площею 9,6 кв.м. в гуртожитку №22/1 по вул. Зарічанській в м. Хмельницькому та відмовилася від позову про оплату часу простою та компенсації за затримку розрахунку. Ухвалу про затвердження мирової угоди позивачкою будо оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області, про те, ухвалою від 8 квітня 2008 року клопотання про поновлення строку було залишено без задоволення, а в прийняті апеляційної скарги було відмовлено. Ухвалою Верховного суду України від 10 грудня 2008 року ухвалу апеляційного суду Хмельницької області було скасовано. В подальшому ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25 березня 2009 року було скасовано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2007 року, а справу направлено на повторний розгляд до Хмельницького міськрайонного суду. Про те, повторний розгляд справи не відбувся, у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 подала заяву про залишення позову без розгляду. Оскільки позивачка не була залучена до участі у справі та у зв'язку із чим не отримала компенсацію понесених нею судових витрат, просить її позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в тому обсязі, що визначений у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заперечення проти позову, вважає його необґрунтованим, просила відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача ВАТ «Взутекс»подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також письмові заперечення, де просив в задоволенні позову відмовити, оскільки підстав для стягнення судових витрат не має, так як позивачка стороною у справі не була, крім цього позов було залишено без розгляду. Вважає, що моральна шкода позивачці з вини ВАТ «Вутекс»заподіяна не була. Витрати на правову допомогу відшкодуванню також не підлягають.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні 15 жовтня 2007 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Взутекс»про оплату часу простою та виплату заробітної плати за час затримки розрахунку при звільнені було затверджено мирову угоду, за якою ОСОБА_3 отримала у постійне користування кімнату площею 9,6 кв.м. в гуртожитку №22/1 по вул. Зарічанській в м. Хмельницькому та відмовилася від позову про оплату часу простою та компенсації за затримку розрахунку.
Ухвалу про затвердження мирової угоди позивачкою будо оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області, про те, ухвалою від 8 квітня 2008 року клопотання про поновлення строку було залишено без задоволення, а в прийняті апеляційної скарги було відмовлено.
Ухвалою Верховного суду України від 10 грудня 2008 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ухвалу апеляційного суду Хмельницької області було скасовано.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25 березня 2009 року було скасовано ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2007 року, а справу направлено на повторний розгляд до Хмельницького міськрайонного суду.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 2 вересня 2009 року позов ОСОБА_3 до ВАТ «Взутекс»про оплату часу простою та виплату заробітної плати за час затримки розрахунку при звільнені за заявою позивачки було залишено без розгляду.
Позивачка, зазначивши, що у зв'язку із затвердженням Хмельницьким міськрайонним судом мирової угоди від 15 жовтня 2007 року, за умовами якої ОСОБА_3 було надано у користування кімнату площею 9,6 кв.м. було порушено права позивачки, у зв'язку із чим вона були вимушена оспорити вищевказану ухвалу та понесла витрати, зокрема 6 грн. 10 коп. направлення рекомендованого листа до Верховного суду України 17 січня 2009 року 1 грн. 50 коп. проїзд до апеляційного суду 8 квітня 2008 року, 1 грн. 50 коп. проїзд з апеляційного суду, проїзд до суду для подачі документів 0 грн. 75 коп., лист рекомендований Хмельницькому міськрайонному суду 0 грн. 60 коп., 5 грн. 40 коп. купівля поштових марок 17 березня 2009 року, 3 грн. 90 коп. лист до Верховного суду України рекомендований, 4 грн. купівля поштових марок 5 грудня 2008 року, довіреність на представника від 15 серпня 2011 року в сумі 150 грн., юридичні послуги в сумі 1500 грн. відповідно до угоди від 18 серпня 2011 року.
Також, вважаючи, що незаконним позбавленням права користування підсобним приміщенням відповідачами, у зв'язку із чим, ОСОБА_2 була вимушена оспорювати своє право у суді, що змусило її вживати додаткових зусиль для відновлення порушеного права, останній було заподіяно моральну шкоду розмір якої, вона визначила у сумі 1 200 грн.
В силу ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
ст.ст.79 -89 ЦПК України визначено, що судові витрати покладаються на сторони.
Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В силу ч.3 ст.89 ЦПК України у випадках залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з підстав, визначених у позові право вимоги, щодо стягнення судових витрат понесених по справі №2-2647/07 у позивачки не виникло, оскільки вона не була стороною по справі, а витрати понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2007 року та касаційним оскарженням ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 8 квітня 2008 року до судових не належать.
Крім цього, оскільки позивачка, зазначає, що понесла судові витрати по справі №2-2647/07 в сумі 1673 грн., з яких 1500 грн. витрат на правову допомогу, які вона просить стягнути на підставі договору про надання юридичних послуг від 5 серпня 2011 року, суд звертає увагу на те, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 2 вересня 2009 року про залишення позову без розгляду набрала законної сили 7 вересня 2009 року, а тому на думку суду це не може вважатися судовими витратами в розумінні ст.79 ЦПК України, відповідно з цих підстав дана вимога задоволенню також не підлягає.
Не підтвердженими є і матеріальні витрати понесені при розгляді справи за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Взутекс», з приводу проїзду до апеляційного суду Хмельницької області та від нього на суму 3 грн., про що зазначає позивачка, оскільки із змісту ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 8 квітня 2008 року ОСОБА_2 участі в судовому засіданні не брала. Витрати на відправлення 17 січня 2009 року рекомендованого із повідомленням листа до Верховного суду на суму 6 грн. 10 коп. в судовому засіданні свого підтвердження, що вони понесені у зв'язку із розглядом саме цієї справи також не знайшли, оскільки ухвалою Верховного суду від 10 грудня 2008 року касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були задоволені, яким чином направлений лист від 17 січня 2009 року стосувався розгляду саме цієї справи представником позивачки не доведено. Інші матеріальні витрати пов'язані із відправленням поштової кореспонденції до Верховного суду України, Хмельницького міськрайонного суду у зв'язку із розглядом справи позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Взутекс»також свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.
Сплачені позивачкою 150 грн. за довіреність від 15 серпня 2011 року на ім'я ОСОБА_1 також в розумінні ст.79 ЦПК України до судових витрат не належать.
Що стосується моральної шкоди, то суд виходив за такого.
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В силу ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Дії відповідачів неправомірними не визнавалися, їх вина у заподіяння моральної шкоди позивачу не доведена, а тому вимога, щодо стягнення моральної шкоди солідарно з відповідачів задоволенню не підлягає.
За результатами розгляду справи судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.60, 79-88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Взутекс»про відшкодування витрат понесених за час розгляду цивільної справи №2-2647/07, стягнення моральної шкоди, судових витрат відмовити.
На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі, якщо апеляцію подають особи, які не були присутніми в судовому засіданні, то апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: