22.12.11р.Справа № 20/5005/16044/2011
За позовом Приватного підприємства „ Адвокатське бюро „Дока” м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалогбанк", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання включити вимоги в розмірі 43 000,00грн. до кошторису витрат ліквідатора.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
від позивача: директор ОСОБА_2, довідка АА № 243134
від відповідача: представник ОСОБА_1., довіреність № 67 від 08.06.2011р.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить зобов'язати ТОВ „ Діалог банк” в особі ліквідатора Бокатчик С.І. включити вимоги ПП Адвокатське бюро „Дока” а розмірі 43000,00грн. до кошторису витрат ліквідатора в кварталі наступному після вступу рішення в законну силу, та здійснити відповідну оплату за надані юридичні послуги в розмірі 43000,00грн. на користь позивача. Свої вимоги обґрунтовують невиконанням ТОВ „ Діалог банк” зобов'язання за договором про надання юридичних послуг.
Відповідач надав відзив (вх.№ 84713/11 від 05.12.2011р. в якому проти позову заперечують , в обґрунтування заперечень посилаються на ті підстави, що відповідно Постанови Правління Національного банку України від 10.05.2011р. № 143 з 11.05.2011р. розпочато процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю „ Діалогбанк”.
У газеті „Урядовий кур'єр №84 від 12.05.2011р. а також у газеті „ Голос України „ №86 від 14.05.2011р. було опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури. Позивач в строк вимоги до банку не заявив, у зв'язку з чим відповідно до статті 96 Закону України „ Про банки і банківську діяльність” вимоги , заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання , не розглядаються і вважаються погашеними Крім того вважають , що відповідно до частини2 статті 96 Закону України „ Про банки та банківську діяльність” відсутні підстави для включення вимог позивача до кошторису витрат ліквідатора.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.12.2011року до 22.12.2011р.
22.12.2011року у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалогбанк" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2. 30.11.2011року був укладений договір про надання юридичних послуг.
05.03.2011р. між відповідачем та Приватним підприємством „ Дока” був укладений договір №81 про надання юридичних послуг, за цим договором позивачем надавались відповідачу юридичні послуги, характер та зміст яких визначений предметом договору.
В зв'язку з укладанням з позивачем договору №81 від 05.03.2011р., відповідач та СПД ОСОБА_2 05.03.2011р. уклали додаткову угоду №2 до договору від 30.11.2011р.. Відповідно до умов цієї угоди, зокрема , оплату фактично наданих СПД ОСОБА_2 послуг за договором від 30.11.2011р. (акти від 31.01.2011р. та 05.03.2011р. ) загальною вартістю 19000,00грн. відповідач зобов'язався здійснити на користь позивача в порядку , передбаченому договором про надання юридичних послуг №81 від 05.03.2011р.
Позивач надав відповідачу юридичні послуги на 24000,грн., що підтверджується актами від 01.04.2011р. та 29.04.2011р. по 12000,00грн. кожний.
Таким чином вартість послуг які відповідач зобов'язаний сплатити - 43000,00грн.
Згідно пункту 4.4. договору замовник здійснює оплату послуг у продовж двох банківських днів після підписання Акту про надання послуг, відповідно до пункту 1.3.Договору на підставі відповідного рахунку, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 29.04.2011р. до Договору зобов'язання замовника по оплаті юридичних послуг, наданих Виконавцем згідно з підписаними Актами виконаних робіт вважаються такими, що підлягають виконанню з моменту отримання замовником відповідних рахунків-вимог.
Позивач вважає , що моментом виникнення зобов'язань відповідача по оплаті юридичних послуг та відповідно моментом виникнення у Позивача права вимог по їх оплаті є момент отримання такого рахунку Відповідачем.
Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2011р. № 143 у Товариства з обмеженою відповідальністю „ Діалог банк” з 11.05.2011р. відкликана банківська ліцензія та ініційована процедура його ліквідації, ліквідатором призначено Бокатчик С.І.
Листом № 19/05-11 від 19.05.2011р. відповідачу був вручений рахунок-вимога №1 від 19.05.2011р. , а також запропоновано включити витрати на оплату юридичних послуг за Договором до кошторису ліквідатора, який підлягає затвердженню Національним банком України.
Ліквідатор ТОВ „ Діалог банк” у листі № 59 від 03.06.2011р. повідомила позивача що рахунок фактура №1 від 19.05.2011р. був отриманий замовником 19.05.2011р., тобто під час проведення ліквідації, а вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає що відсутні підстави для включення вимог позивача до кошторису витрат ліквідатора, оскільки відповідно до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” затвердженого постановою Правління Національного банку України № 369 від 28.08.2001р., згідно з нормами розділу У1 зазначеної постанови -ліквідатор здійснює витрати на ліквідацію банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат ліквідатора. У своїй діяльності ліквідатор зобов'язаний: включати до кошторису окремими статтями всі витрати , необхідні для забезпечення ліквідаційної процедури банку, визначені ч.2 статті 96 закону України „ Про банки і банківську діяльність” .Відповідно до частини 2 статті 96 Закону України „ Про банки і банківську діяльність” до витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури , відносяться :
- оплата державного мита;
- витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку;
- витрати на публікацію інформації про порядок продажу майна банку;
- витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і збереженням активів банку;
- витрати на оцінку та продаж майна;
- витрати на проведення аудиту;
- витрати на оплату роботи ліквідатора (включаючи залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора осіб);
- витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку;
- оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомоги.
З наведеного переліку вбачається, що витрати за надані до початку ліквідаційної процедури юридичні послуги, не відносяться до витрат, пов'язаних з ліквідаційною процедурою, отже включенню до кошторису витрат ліквідатора та сплаті не підлягають.
З огляду на викладене позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись статтею 49, статями 82-84Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
В задоволенні позову відмовити .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.В. Пархоменко
Повне рішення складено
28.12.2011р.