22.12.11р.Справа № 20/5005/14224/2011
За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ІВА", м. Дніпропетровськ
про стягнення 236 239 грн. 33 коп.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1., довіреність №2456 від 15.11.11р.
від відповідача: представник ОСОБА_2., довіреність № 104 від 14.11.11р.
представник ОСОБА_3., довіреність № 104 від 14.11.11р.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача основний борг за виконанні субпідрядні роботи у сумі 198 534,54 грн., пеню - 29 339, 97 грн., інфляційні втрати - 4 555,34 грн., 3% річних - 3809,48 грн. та судові витрати.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог з наступних підстав:
- вважає, в п. 16.1. договору, в якому зазначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р. (договір був підписаний сторонами 21.12.2010р.), змінено дату дії договору а саме з 31.12.2010р. на 31.12.2011р. Дані зміни зроблені всупереч закону, без згоди на те відповідача,
- вважає, що договір діяв тільки 10 днів, тому він не повинен нести відповідальність після закінчення дії договору,
- відповідач підтверджує той факт, що він підписав акт виконаних робіт №41 від 17.02.2011р. на загальну суму 298 534,54 грн. та здійснив 25.02.11р. часткову оплату у сумі 100 000,00 грн., але вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача розрахуватися протягом 10 днів з дати підписання акту виконаних робіт є безпідставні, оскільки в п. 11.1 договору чітко не визначено з якого саме моменту в 10-ти денний термін відповідач повинен був здійснити оплату.
Відповідач надав клопотання про призначення експертизи, в якому просить поставити на вирішення експерта питання, чи вносилися зміни в текст п. 16.1. договору №7/12 від 21.12.2010р.
08.12.2011р. відповідач надав пояснення, в яких стверджує, що договір діяв 10 днів, та строк дії договору дійсно - до 31.12.2010р., але той факт, що позивач виконав роботи підтверджується актом виконаних робіт, підписання якого відповідач не заперечує. Наполягає на проведені експертизи. Щодо нарахування штрафних санкцій, то вважає, що не зазначено термін в який відповідач повинен розрахуватися з позивачем.
Позивач надав клопотання про зменшення суми пені, а саме стягнути з відповідача пеню у сумі 15 342,74 грн. з 27.02.11р. по 27.07.2011р.
В судовому засіданні оголошувались перерви з 08.12.11р. до 09.12.11р., з 09.12.11р. по 22.12.11р., відповідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 22.12.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
12 грудня 2010 року між Міським комунальним підприємством „Дніпропетровські міські теплові мережі” (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ІВА" (генпідрядник) був укладений договір підряду №7/12.
Предметом договору є виконання субпідрядних робіт з "Будівництва котельній для забезпечення теплом жилих будинків по вул. Аржанова, вул. Новоселівської, вул. Собінова, вул Знаменівської та вул. Доватора в м. Дніпропетровську. (теплові мережі)." (п. 1.1. договору).
Згідно п. 11.1 договору розрахунки здійснюються на підставі актів фактично виконаних робіт в 10-ти денний термін за формою КБ -2В, підписаних уповноваженими представниками сторін.
Згідно акту № 41 приймання виконання будівельних робіт від 17.02.11р. відповідач прийняв виконанні позивачем роботи на суму 298 534,54 грн.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити роботи до 27.02.11р.
В порушення умов договору відповідач частково розрахувався з позивачем у сумі 100000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виник основний борг у сумі 198534,54 грн., після звернення позивача до суду відповідач сплатив 26095,60грн.( платіжне доручення №272 від 23.11.2011р.), таким чином на день розгляду справи борг складає 172438,94 грн.
Відповідач підписання акту виконаних робіт та існування боргу у сумі 172438,94 грн. не заперечив, доказів оплати боргу не надав.
Суд не приймає до уваги зауваження відповідача щодо коригування п. 16.1. договору, а саме виправлення дати дії договору на 31.12.2011р., та не вбачає необхідності в призначенні та проведенні судової експертизи, оскільки посилання відповідача на невідповідність п. 16.1. договору, оскільки на екземплярі відповідача стоїть та ж сама дата, що й на екземплярі позивача, тому немає необхідності доводити факт коригування дати дії договору. Таким чином, клопотання відповідача про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно пункту 14.9. договору за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 15 342,74 грн. за період з 27.02.11р. по 27.07.2011р.
Згідно п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 4555,34 грн. за період прострочення березень - вересень 2011р., 3 % річних -3809,48 грн. за період з 28.02.2011р. по 20.10.11р.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі основного боргу 172438,94 грн., пені - 15 342,74 грн., інфляційних втрат - 4 555,34 грн., 3% річних - 3809,48 грн.
Провадження в частині стягнення 26095,60грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно пункту 1-1 частини1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80 , статями 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
Позов задовольнити повістю.
Припинити провадження в частині стягнення 26095,60грн. основного боргу . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ІВА" (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 54, код ЄДРПОУ 13432534) на користь Міського комунального підприємства „Дніпропетровські міські теплові мережі” (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) основний борг -172 438 (сто сімдесят дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 94 коп., пеню - 15 342 (п'ятнадцять тисяч триста сорок дві) грн. 74 грн., інфляційних втрат - 4 555 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 34 коп., 3% річних - 3809 (три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 48 коп., 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 42 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.В. Пархоменко
Повне рішення складено
28.12.2011р.