27.12.11р.Справа № 13/5005/13665/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Енерго Ресурс", м.Дніпропетровськ
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 262 400, 00 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність від 01.09.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність від 08.11.2011р.
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості у розмірі 262 400 грн. 00 коп. Також позивач просить судові витрати у справі покласти на Відповідача.
Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору поставки № 000033 від 01.05.2011р.
Також, до позовної заяви додано заяву про забезпечення позову, в якій Позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Відповідачу. Господарський суд вважає, що подана заява не обґрунтована, тому не підлягає задоволенню.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2011р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2011р.
Ухвалою суду від 15.11.2011р. відкладено розгляд справи на 01.12.2011р.
01.12.2011р. представник відповідача надав клопотання про продовження строку розгляду справи до 27.12.2011р. для надання додаткових доказів по справі.
Ухвалою суду від 01.12.2011р. продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 27.12.2011р.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, в задоволенні позову просить відмовити.
Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 27.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.05.2011р. між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки № 000033 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Відповідач прийняв на себе зобов'язання з продажу на користь Позивача експлуатаційних матеріалів для автомобілів, найменування, об'єм, кількість та якість яких, погоджується сторонами у відповідних накладних.
Згідно з п. 2 Договору товар відвантажується після 100% оплати наданого рахунку Продавця (Відповідача).
Згідно п.2.3 Договору, поставка товару Покупцю здійснюється за взаємною усною домовленістю.
Відповідно до п. 8.3 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.03.2012р.
Позивач стверджує, що незважаючи на повне виконання умов Договору, Відповідач без будь-яких пояснень відмовився від виконання взаємних зобов'язань з поставки експлуатаційних матеріалів для автомобілів. Звернення Позивача до Відповідача з вимогою здійснити поставку Товару на підставі здійсненої передоплати або повернути суму отриманої передоплати, було залишено без відповіді.
Як убачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про повернення передоплати в сумі 262 400, 00 грн. за Договором до 01.06.2011р., а не з вимогою виконати відвантаження товару.
Згідно умовам договору № 000033 від 01.05.2011р. строк поставки не був встановлений.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи свідчить, що Позивачем жодного разу не заявлялась претензія до Відповідача щодо виконання зобов'язань за договором.
Також, слід зазначити, що спірний договір не містить положень стосовно строку відвантаження продавцем товару.
З огляду на вказане у Відповідача не виникло зобов'язань з поставки товару, а відповідно, Відповідач не порушував зобов'язання, які випливають з Договору.
Таким чином підстав для відшкодування збитків, про які заявляє Позивач, суд не вбачає.
З урахуванням встановлених обставин, у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Крім того, до позовної заяви додано заяву про забезпечення позову, в якій Позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Відповідачу. Господарський суд вважає, що подана заява не обґрунтована, тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі Покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 530 ЦК України, ст.ст. 4, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повне рішення складено
28.12.2011