"14" грудня 2011 р. м. Київ К/9991/63948/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Черпака Ю.К.,
суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., Сороки М.О., Шведа Е.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області про зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року,
встановив:
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 пред'явив позов до Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області про зобов'язання нарахувати йому як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 2733,30 грн.
Позов мотивував тим, що відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” він є дитиною війни і має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте у 2006-2007 роках така допомога йому не надавалась, а в 2008 році виплачувалась в значно меншому розмірі.
Постановою Братського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2009 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області провести нарахування і виплату додаткової соціальної гарантії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, а також з 1 січня 2008 року підвищити пенсію на 20% мінімальної пенсії за віком та сплачувати в подальшому 30% мінімальної пенсії за віком, тобто у передбачених законом розмірах.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року скасовано постанову Братського районного суду Миколаївської області від 29 січня 2009 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області провести виплату підвищення пенсії позивачу з 9 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що суди не вирішили питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, від якої необхідно нараховувати 30-відсоткову надбавку дітям війни, а також неправомірно зобов'язали Пенсійний фонд виплатити підвищення до пенсії, хоча фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, до складу якого не включаються кошти Пенсійного фонду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і в силу статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набув правового статусу дитини війни.
Частиною 1 статті 6 цього Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, згідно із статтею 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, враховуючи зміни, внесені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем у 2006 році не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, в той час не настали.
Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якими встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
В силу частини 2 статті 150, частини 2 статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що в період з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року ОСОБА_1 не мав права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено, а згодом змінено. Однак з моменту ухвалення відповідних рішень Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.
За таких обставин позивач у 2006 році, до 9 липня у 2007 році та до 22 травня у 2008 році не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а мав його лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Разом з тим, повно встановивши обставини справи і давши їм належну юридичну оцінку в мотивувальній частині постанови, суд апеляційної інстанції помилково зазначив в резолютивній частині рішення про задоволення позовних вимог з 9 листопада 2007 року. Тому, судове рішення в цій частині підлягає зміні.
Щодо розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки відсутність іншого розміру такої пенсії не є підставою для відмови в наданні державної соціальної підтримки позивачу, передбаченої статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Безпідставними є доводи, викладені в касаційній скарзі, стосовно правомірності дій відповідача з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни та заборону нецільового використання коштів Управління Пенсійного фонду, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору і суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Оскільки суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, але допустив помилку в резолютивній частині постанови в частині визначення періоду здійснення нарахування і виплати підвищення до пенсії, то є підстави для зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2009 року змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини постанови в наступній редакції: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Братському районі Миколаївської області провести виплату підвищення пенсії позивачу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В решті постанову залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді: